28. Особливості процесу навчання у дпо. Розвиток дистанційної освіти в Україні

Навчання фахівців у системі ДПО:

• це співробітництво і діалогічність викладача і слухачів у досягненні освітніх цілей;

• це процес взаємодії, необхідний для реалізації професійної культури, авторських проектів, суб’єктностиїі і креативності фахівця-професіонала;

• це викладання і навчання, покликані перерости у співтворчість.

Тому викладач у системі підвищення кваліфікації покликаний:

• створювати комфортну психологічну атмосферу навчання;

• володіти мистецтвом надання допомоги в навчанні і побудові слухачами свого освітнього простору;

• допомагати у виявленні професійного досвіду і його використанні в процесі навчання;

• здійснювати діагностику рівня професіоналізму, професійної компетентності слухача і допомагати йому у визначенні мети навчання, у доборі змісту навчання, в організації процесу самонавчання;

• здійснювати науково-методичне забезпечення освітнього процесу, здійснювати добір змісту, організаційних форм, методів і засобів навчання на основі обліку індивідуальних освітніх потреб слухачів;

• розробляти особистісно-орієнтовані технології навчання;

• консультувати у розробці нових проектів професійної діяльності.

Слухач покликаний:

• розвивати позитивну динаміку мотиваційної сфери особистості;

• формувати професійні цінності;

• розуміти призначення професії;

• розвивати професійне мислення;

• проектувати освітні задачі і знаходити способи їхнього рішення;

• самостійно знаходити інформацію;

• учитися самостійно здобувати ЗУН;

• навчатися творчості.

У ДПО використовують такі форми навчання як:

• лекція, проте вона носить інноваційний характер (проблемна лекція, лекція-бесіда, лекція з використанням ТЗН, ІКТ) - для огляду по темі, для підготовки слухачів до самостійної практичної або творчої роботи;

• семінарські і практичні заняття - на них реалізується як педагогічне керівництво з боку викладача, так і самостійне керування слухачів своєю діяльністю, що забезпечує їхнє активне самонавчання. Основний вид діяльності - тренінгові вправи, виконання творчих завдань, рішення професійних проблем і ситуаційних задач, резензування й обговорення творчих робіт, виконання проектів.

Технології навчання:

1. Ігрові (інтерактивні) технології навчання, основна мета яких становлення і розвиток умінь і навичок аналітичної, рефлексивної, творчої діяльності фахівців, що забезпечує формування "випереджальних професійних компетентностей".

Вони включають такі активні методи навчання як:

- метод театралізації,

- імітаційні ігри (моделювання виробничих ситуацій),

- ділові ігри (сприятливі розвитку професійно-важливих якостей особистості, організаторських і управлінських здібностей).

2. Технології навчання, що використовують роботу в малих групах - створюють умови для продуктивної спільної діяльності людей з різним життєвим і професійним досвідом, з різними психологічними особливостями й освітніми запитами. Вони сприяють активному спільному зануренню в професійні проблеми, розробці спільних творчих проектів.

3. Технології навчання, орієнтовані на саморозвиток слухачів:

- діагностичні методики, зв'язані із самооцінкою, взаємооцінкою, експертною оцінкою сформованості випереджальних "ключових компетентностей";

- захист творчих проектів;

- участь у майстер-класах (представлення або репрезентація власних досягнень, обмін інноваційним досвідом).

Дистанційне навчання досить широко використовується у системі ДПО

Дистанційна технологія використовує навчання, при якому викладач і слухач розділені часом і простором, тобто знаходяться на визначеній дистанції один від одного.

Розвиток дистанційної освіти є наслідком розвитку ІКТ і виступає як можливість задоволення потреби суспільства в гнучкій освітній системі.

ДПО вигідно відрізняється від інших форм навчання (очної та заочної) навчання наявністю:

1) сучасних технічних засобів комп'ютерного навчання,

2) інформаційних технологій (мультимедіа, гіпертехнології, інтернет-технології),

3) систем комунікації (які необхідні для досить швидкої доставки навчальних матеріалів - радіо, телебачення, телефон, телеграф, телетайп, телекс, факс, традиційна пошта, електронна пошта, чат-технології, мобільний і супутниковий зв'язок),

5) взаємодії викладача і консультанта в режимі реального часу.

В даний час ефективно зарекомендувала себе електронна форма надання матеріалів (лекції на електронних, відео й аудио носіях, електронні підручники, завдання для практичних і семінарських занять, творчі завдання, контрольні і тестові завдання). Для засвоєння знань, формування умінь і навичок, слухач має самостійно ознайомитися з переданими йому матеріалами, постаратися відповісти на контрольні питання і виконати творчі завдання.

Блочно-модульний принцип побудови дистанційних освітніх програм дозволяє вибрати той або інший варіант роботи з інформацією, розробити власний маршрут "руху за курсом", а також виконати практичні завдання будь-якої складності в зручному для слухача режимі. Крім того, навчання може здійснюється по декількох напрямках діяльності, у залежності від того, скільки модулів одночасно може засвоїти і здати слухач.

У процесі дистанційного навчання слухач може консультуватися з викладачем (тьютором), використовуючи різні засоби спілкування, крім того, брати участь в інтерактивних обговореннях, телеконференціях, аудіоконференціях, у створенні телекомунікаційних проектів, проведених у чатах і все це без відриву від постійного місця роботи.

Навчальні установи, що реалізують види додаткової освіти, застосовуючи дистанційні технології навчання, створюють власні сайти, де слухачі в обов'язковому порядку проходять реєстрацію (для забезпечення доступу).

На сайтах розміщають:

1) навчальний план підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

2) освітні програми;

3) дидактичні комплекси:

- учбово-методичні матеріали - електронні підручники, посібники, лекції, завдання для практичної, самостійної і творчої роботи, лабораторні практикуми, контрольні завдання, тести й ін.;

- наочність - віртуальні дошки з таблицями, графікою, анімацією і звуковим супроводом і т.д.

- засобу забезпечення навчального процесу - віртуальні лабораторії, віртуальні екскурсії, дистанційні ділові ігри, віртуальні тренінги і т.д.

До переваг дистанційної технології навчання можна віднести:

1. Економічність - ефективне використання навчальних площ і технічних засобів навчання, концентроване й уніфіковане представлення інформації, використання і розвиток комп'ютерного моделювання навчального процесу, що приводить до значного зниження витрат на підготовку і перепідготовку фахівців (на 10-15% дешевше традиційного утворення).

2. Технологічність - використання в навчальному процесі нових досягнень інформаційних технологій, що сприяють входженню професіоналів у світовий інформаційний простір.

3. Соціальна рівність - рівні можливості для одержання додаткової освіти поза залежністю від місця проживання, стану здоров'я і соціального статусу.

4. Доступність - можливість одержання освіти, як у будь-якому місці країни, так і за кордоном.

5. Якість освіти - для успішного функціонування дистанційних технологій розробляються найсучасніші учбово-методичні матеріали при участі висококваліфікованого професорсько-викладацького складу і з використанням найсучасніших ІКТ.