- •Предмет, завдання та методи професійної педагогіки.
- •1. Педагогічне спостереження
- •2. Дослідницька бесіда
- •3. Вивчення навчальної документації і продуктів діяльності учнів
- •4. Педагогічний експеримент
- •5. Вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду
- •6. Соціологічні методи дослідження
- •7. Методи математичної статистики
- •Професійно-трудова соціалізація, професійна підготовка та професійне становлення особистості. Рівні набуття професіоналізму
- •3. Професійне становлення особистості
- •Професійна освіта як соціокультурний інститут. Шляхи адаптації професійної освіти до умов ринку. Професійна освіта і праця
- •Шляхи адаптацій по до умов ринку
- •Професійна освіта та праця Із розвитком праці - виробництва, техніки та технологій суспільство потребувало відповідних освічених кадрів, для чого й створило адекватну систему професійної освіти.
- •Професійна освіта як педагогічна система. Неперервна система професійної освіти в Україні
- •Неперервна система по в Україні
- •Мотиваційно-ціннісне відношення до майбутньої професійної діяльності. Акмеологічні основи професійно-особистісного розвитку спеціаліста
- •1. Мотиви розуміння призначення професії:
- •Професійно-важливі психологічні якості особистості. Професійний відбір та професійна придатність
- •Сутність професійно-педагогічної культури викладача. Педагогічні цінності в структурі професійно-педагогічної культури інженера-педагога
- •Зміст, мета, структура та принципи професійного виховання
- •Естетичне виховання, мета якого формування
- •Етичне і моральне виховання
- •Основні принципи професійного виховання
- •Основи професійного самовиховання та саморозвитку. Умови професійного виховання
- •До умов професійного виховання відносять:
- •Технології, методики та форми професійного виховання. Планування виховної роботи у професійному закладі освіти
- •Форми виховання
- •Технологія педагогічної діяльності як компонент професійно-педагогічної культури викладача
- •Особистісно-творчий компонент професійно-педагогічної культури інженера-педагога
- •Організаційно-педагогічні основи початкової професійної освіти. Типи навчальних закладів початкової професійної освіти
- •Принципи професійного навчання. Зміст початкової професійно-технічної освіти
- •Теоретична і практична підготовка учнів у початковій професійній освіті. Форми і методи навчання. Системи виробничого навчання
- •3. Операційно-предметна система
- •4. Операційно-конвеєрна система
- •5. Тренувальна система виробничого навчання (ціп)
- •6. Операційно-комплексна система
- •Роль та перспективи розвитку середньої професійної освіти в Україні. Функції спеціаліста середньої ланки професійної освіти. Структура та навчальні заклади середньої професійної освіти
- •Державний освітній стандарт професійної освіти
- •Зміст середньої професійної освіти. Теоретична та практична підготовка фахівця
- •Теоретична підготовка
- •Форми організації навчального процесу у середній професійній освіті
- •1. Лекція
- •5. Консультація - це:
- •Основи виробничого навчання та виробничої практики у середніх професійних навчальних закладах. Курсове та дипломне проектування. Форми позанавчальної роботи
- •Технологічна практика передбачає ознайомлення учнів з технологією виробництва і на цій основі формування умінь за фахом.
- •Методи практичного та виробничого навчання у середній професійній освіті. Контроль та оцінювання знань, умінь та навичок
- •1. Навчання за допомогою тренажерів
- •2. Виконання індивідуальних завдань у процесі виробничої практики
- •3. Рішення професійних задач
- •4. Аналіз виробничих ситуацій і кейс-метод
- •6. Самостійна робота учнів
- •Системи оцінювання зун
- •Всесвітня декларація юнеско про вищу освіту у ххі ст. Функції та завдання вищої освіти в Україні. Модернізація вищої професійної освіти в Україні та Болонський процес
- •1. Упровадження системи вищої професійної освіти на основі двох рівнів: бакалаврат і магістратура.
- •2. Твердження загальноприйнятої системи учених ступенів, у тому числі шляхом упровадження стандартизованого додатка до диплома.
- •3. Використання Європейської кредитної трансферної системи (ects) як відповідного засобу, благоприятствующего мобільності студентів.
- •4. Зближення системи контролю і системи акредитації з метою вироблення єдиних порівняльних критеріїв і методологій.
- •Вищі навчальні заклади (внз) України. Місія внз в регіоні. Вузівський комплекс
- •Місія університету регіоні
- •Вузівський комплекс
- •Зміст та освітні програми вищої професійної освіти
- •Рівні підготовки у впо
- •Педагогічні технології вищої професійної освіти та умови їх реалізації
- •Види технологій навчання
- •5. Технологія модульного навчання
- •7. Технологія ігрового навчання
- •Використання інформаційно-коммунікаційних технологій у навчальному процесі впо
- •Можливості використання ікт у навчальному процесі
- •1. Використання комп'ютера як технічного засобу навчання
- •2. Навчання інформаційно-комунікаційним технологіям і основам програмування
- •Комп'ютерна графіка
- •3. Створення інформаційного професійно-освітнього середовища
- •Роль додаткової професійної освіти у розвитку сучасного суспільства. Головні завдання навчальних закладів дпо
- •Види дпо
- •Особливості процесу навчання у дпо. Розвиток дистанційної освіти в Україні
- •Освітні послуги у суспільстві з ринковою економікою. Фінансування професійної освіти в Україні
- •Фінансування професійної освіти в Україні
- •Нормативно-правове забезпечення професійної освіти в Україні. Основи державної соціальної політики у сфері професійної освіти
Державний освітній стандарт професійної освіти
Навчальний процес у будь-якому професійному навчальному закладі здійснюється на основі нормативних документів, прийнятих на рівні Міністерства освіти і науки України, а також документів, розроблювальних самим професійним навчальним закладом.
В умовах розширення академічних свобод освітніх установ, розвитку варіативності і гнучкості змісту освіти, підвищення вимог до рівня освіченості, професійній мобільності і конкурентноздатності випускників засобом формування єдиного освітнього простору є Держстандарт.
Державний освітній стандарт професійної освіти (В Україні діє Дерстандарт професійно-технічної освіти та Держстандарт вищої освіти) являє собою комплекс нормативних, організаційних і методичних документів, що визначають структуру і зміст освіти і створюють основу для забезпечення необхідної якості підготовки фахівців.
Уведення державних освітніх стандартів здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Держава встановлює в обов'язковому порядку обов'язковий мінімум змісту основних освітніх програм, максимальний обсяг навчального навантаження учнів і студентів, а також вимоги до рівня підготовки випускників.
До документів Держстандарту відносяться:
- основні положення стандарту;
- освітньо-кваліфікаційні характеристики випускника професійного навчального закладу;
- базисний та типовий навчальний план підготовки учнів та студентів за різними освітніми напрямками;
- типові навчальні програми навчальних предметів, виробничого навчання і виробничої практики;
- контроль знань, умінь і навичок, кваліфікаційна атестація;
- перелік обов'язкових основних засобів навчання;
- вимоги до освітнього рівня абітурієнтів;
- терміни навчання.
Базисний навчальний план - є складовою частиною Держстандарту і є основою для розробки типових і робочих навчальних планів, а також документом для їхнього фінансування з держбюджету.
Він містить обов’язкову та варіативну частини. Перелік дисциплін обов’язкової частини повністю включаються до робочого навчального плану. Варіативні дисципліни – це дисципліни за вибором:
навчального закладу – їх включають до робочого навчального плану за наявністю узакаді освіти відповідної матеріально-технічної та методичної бази, кадрів;
студентів (спецкурси).
Типовий навчальний план - документ, що встановлює на державному рівні перелік і обсяг навчальних циклів і предметів, стосовно до професії і спеціальності з урахуванням кваліфікації і базового терміну навчання. Він носить рекомендаційний характер і визначає ступінь самостійності навчальних установ у розробці робочих навчальних планів.
Типова навчальна програма - документ, що є частиною Держстандарту і детально розкриває обов'язкові компоненти змісту навчання, а також параметри якості засвоєння навчального матеріалу за конкретним предметом навчального плану.
В основу формування державного стандарту покладено принципи:
1. Пріоритет якості підготовки фахівців. Цей принцип, насамперед, відбиває в кваліфікаційній характеристиці випускника за фахом, що містить у собі види професійної діяльності, узагальнені професійні функції по видах діяльності, а також ЗУН, необхідні випускникові відповідного профілю підготовки для виконання цих функцій.
2. Посилення професійної спрямованості змісту освіти шляхом відновлення професійних освітніх програм відповідно до потреб ринку праці, галузей економіки і соціальної сфери, перспектив їхнього розвитку.
3. Перевірка, вимір і оцінка якості підготовленості випускників. Цей принцип реалізується у вимогах до освіченості випускника, що відбивають запити особистості, суспільства, держави, а також перспективи розвитку професійної освіти.
4. Відповідність змісту ПО сучасним тенденціям розвитку неперервної освіти припускає облік міжнародних тенденцій розвитку освіти.
5. Гуманітаризація ПО - підвищення частки гуманітарних дисциплін (рідна мова, література, іноземні мови) в обов'язковому компоненті стандарту (базисний навчальний план), що забезпечує розвиток комунікативної культури.
6. Фундаменталізація ПО припускає збільшення свободи навчального закладу при проектуванні і посиленні загальпрофесійного циклу навчальних дисциплін за рахунок варіативного компонента.
7. Посилення професійної спрямованості соціально-економічної підготовки реалізується у формуванні економічної і правової культури студентів (уведенням дисциплін "Економіка", "Менеджмент", "Правове забезпечення професійної діяльності").
8. Посилення природничонаукової підготовки припускає збільшення обсягу часу на природничонауковий цикл дисциплін ("Математика", "Інформатика", "Екологічні основи природокористування").
9. Практична спрямованість ПО виражається в тім, що практична підготовка студента (лабораторні роботи, практичні заняття, курсові роботи, виробниче навчання і практика) повинна складати не менш 50% від загального обсягу навчального часу.
10. Гнучкість і варіативність змісту СПО відбивається у створенні професійних освітніх програм, що включають обов'язкові дисципліни і дисципліни за вибором. Це дає можливість для індивідуалізації професійних освітніх програм, орієнтованих на запити учнів та студентів і ринку праці.
11. Принцип неперервності освіти передбачає наступність професійних освітніх програм різних рівнів і забезпечення умов для одержання кваліфікації на більш високих рівнях освіти.