- •Предмет, завдання та методи професійної педагогіки.
- •1. Педагогічне спостереження
- •2. Дослідницька бесіда
- •3. Вивчення навчальної документації і продуктів діяльності учнів
- •4. Педагогічний експеримент
- •5. Вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду
- •6. Соціологічні методи дослідження
- •7. Методи математичної статистики
- •Професійно-трудова соціалізація, професійна підготовка та професійне становлення особистості. Рівні набуття професіоналізму
- •3. Професійне становлення особистості
- •Професійна освіта як соціокультурний інститут. Шляхи адаптації професійної освіти до умов ринку. Професійна освіта і праця
- •Шляхи адаптацій по до умов ринку
- •Професійна освіта та праця Із розвитком праці - виробництва, техніки та технологій суспільство потребувало відповідних освічених кадрів, для чого й створило адекватну систему професійної освіти.
- •Професійна освіта як педагогічна система. Неперервна система професійної освіти в Україні
- •Неперервна система по в Україні
- •Мотиваційно-ціннісне відношення до майбутньої професійної діяльності. Акмеологічні основи професійно-особистісного розвитку спеціаліста
- •1. Мотиви розуміння призначення професії:
- •Професійно-важливі психологічні якості особистості. Професійний відбір та професійна придатність
- •Сутність професійно-педагогічної культури викладача. Педагогічні цінності в структурі професійно-педагогічної культури інженера-педагога
- •Зміст, мета, структура та принципи професійного виховання
- •Естетичне виховання, мета якого формування
- •Етичне і моральне виховання
- •Основні принципи професійного виховання
- •Основи професійного самовиховання та саморозвитку. Умови професійного виховання
- •До умов професійного виховання відносять:
- •Технології, методики та форми професійного виховання. Планування виховної роботи у професійному закладі освіти
- •Форми виховання
- •Технологія педагогічної діяльності як компонент професійно-педагогічної культури викладача
- •Особистісно-творчий компонент професійно-педагогічної культури інженера-педагога
- •Організаційно-педагогічні основи початкової професійної освіти. Типи навчальних закладів початкової професійної освіти
- •Принципи професійного навчання. Зміст початкової професійно-технічної освіти
- •Теоретична і практична підготовка учнів у початковій професійній освіті. Форми і методи навчання. Системи виробничого навчання
- •3. Операційно-предметна система
- •4. Операційно-конвеєрна система
- •5. Тренувальна система виробничого навчання (ціп)
- •6. Операційно-комплексна система
- •Роль та перспективи розвитку середньої професійної освіти в Україні. Функції спеціаліста середньої ланки професійної освіти. Структура та навчальні заклади середньої професійної освіти
- •Державний освітній стандарт професійної освіти
- •Зміст середньої професійної освіти. Теоретична та практична підготовка фахівця
- •Теоретична підготовка
- •Форми організації навчального процесу у середній професійній освіті
- •1. Лекція
- •5. Консультація - це:
- •Основи виробничого навчання та виробничої практики у середніх професійних навчальних закладах. Курсове та дипломне проектування. Форми позанавчальної роботи
- •Технологічна практика передбачає ознайомлення учнів з технологією виробництва і на цій основі формування умінь за фахом.
- •Методи практичного та виробничого навчання у середній професійній освіті. Контроль та оцінювання знань, умінь та навичок
- •1. Навчання за допомогою тренажерів
- •2. Виконання індивідуальних завдань у процесі виробничої практики
- •3. Рішення професійних задач
- •4. Аналіз виробничих ситуацій і кейс-метод
- •6. Самостійна робота учнів
- •Системи оцінювання зун
- •Всесвітня декларація юнеско про вищу освіту у ххі ст. Функції та завдання вищої освіти в Україні. Модернізація вищої професійної освіти в Україні та Болонський процес
- •1. Упровадження системи вищої професійної освіти на основі двох рівнів: бакалаврат і магістратура.
- •2. Твердження загальноприйнятої системи учених ступенів, у тому числі шляхом упровадження стандартизованого додатка до диплома.
- •3. Використання Європейської кредитної трансферної системи (ects) як відповідного засобу, благоприятствующего мобільності студентів.
- •4. Зближення системи контролю і системи акредитації з метою вироблення єдиних порівняльних критеріїв і методологій.
- •Вищі навчальні заклади (внз) України. Місія внз в регіоні. Вузівський комплекс
- •Місія університету регіоні
- •Вузівський комплекс
- •Зміст та освітні програми вищої професійної освіти
- •Рівні підготовки у впо
- •Педагогічні технології вищої професійної освіти та умови їх реалізації
- •Види технологій навчання
- •5. Технологія модульного навчання
- •7. Технологія ігрового навчання
- •Використання інформаційно-коммунікаційних технологій у навчальному процесі впо
- •Можливості використання ікт у навчальному процесі
- •1. Використання комп'ютера як технічного засобу навчання
- •2. Навчання інформаційно-комунікаційним технологіям і основам програмування
- •Комп'ютерна графіка
- •3. Створення інформаційного професійно-освітнього середовища
- •Роль додаткової професійної освіти у розвитку сучасного суспільства. Головні завдання навчальних закладів дпо
- •Види дпо
- •Особливості процесу навчання у дпо. Розвиток дистанційної освіти в Україні
- •Освітні послуги у суспільстві з ринковою економікою. Фінансування професійної освіти в Україні
- •Фінансування професійної освіти в Україні
- •Нормативно-правове забезпечення професійної освіти в Україні. Основи державної соціальної політики у сфері професійної освіти
4. Зближення системи контролю і системи акредитації з метою вироблення єдиних порівняльних критеріїв і методологій.
Європа створила загальноєвропейське агентство (DEGEFAL) з контролю якості й акредитації національних систем ВПО. Його основні функції:
контроль роботи профспілок;
визначення відповідальності ВНЗ за якість освіти і виконання основних положень, приведених у Болонській конвенції;
оцінка виконання студентами навчальних програм;
створення союзів, що займаються перевіркою якості освіти.
Вищі навчальні заклади (внз) України. Місія внз в регіоні. Вузівський комплекс
Навчальні заклади, що реалізують ВПО, відповідно іменуються вищими, складають у своїй сукупності основу системи ВПО.
Поряд з ВНЗ система ВПО включає:
державні освітні стандарти й освітні програми;
наукові, проектні й культосвітні установи, що ведуть наукові дослідження й забезпечують функціонування і розвиток вищої освіти;
різні органи управління вищою освітою.
Вищий навчальний заклад - це освітня установа, що:
здійснює різноманітні послуги, зв'язані з підготовкою, перепідготовкою і підвищенням кваліфікації працівників і фахівців;
сприяє особистісному зростанню людини, становленню її індивідуальності;
здійснює наукові дослідження, обсяг і значимість яких є одним з основних критеріїв визначення соціального статусу ВНЗ.
Соціальний статус навчального закладу визначається низкою ознак:
тип навчального закладу (інститут, університет, академія);
організаційно-правова форма (державний, комерційний),
наявність або відсутність державної акредитації.
Статус впливає на:
престиж вищого навчального закладу;
якість підготовки випускників,
характер здійснюваних наукових досліджень,
роль у культурному розвитку країни і регіону.
Вищі навчальні заклади представлені трьома основними типами:
університет на відміну від академії й інституту забезпечує студентам спеціалізацію в досить широкому спектрі наук і напрямків підготовки;
інститут на відміну від академії й університету може не бути провідним науковим і методичним центром в області своєї діяльності. Він може бути не тільки самостійною установою, але і структурним підрозділом інших вищих навчальних закладів;
Українське законодавство допускає існування вищих навчальних закладів усіх форм власності, тобто навчальні заклади можуть бути державними і комерційними.
Місія університету регіоні
На початку XXІ в. виявилася не тільки соціальна затребуваність вищої освіти, але й усвідомлення її вирішального значення для соціально-культурного й економічного розвитку окремих регіонів України.
Кожен ВНЗ має визначені ресурси, особливість яких визначається різними культурно-освітніми умовами, що визначають характер, ціннісні орієнтації і переваги людей, що проживають у тім або іншому регіоні. З цими цінностями люди приходять у вуз. Викладачі і студенти керуються ними в житті, а виходить, і в освітньому процесі.
З іншої сторони ВНЗ - це організація, автономне, суверенне співтовариство викладачів і студентів зі своєю культурою, своїми правилами гри, що у цілому вони самі, вільно або мимоволі, установлюють.
Таким чином, ідеологія, зміст і технології професійного утворення виявляються наповнені різним змістом у різних навчальних зпкладах, тому і результати підготовки виявляються неоднаковими.
Так поступово відбувається диверсифікованість єдиного типу навчального закладу. Тому діяльність університету великого міста, де функціонує безліч навчальних закладів, існує могутня соціокультурна й інформаційна інфраструктура, відрізняється від діяльності університету малого міста, для якого першорядного значення набувають наступні функції:
1. Соціальна функція - особиста участь у визначенні шляхів розвитку регіону, вивчення його соціальних проблем і на цій основі коректування структури змісту навчального процесу.
2. Культурна функція - забезпечення можливостей для реалізації творчого процесу. У зв'язку з цим в університетський комплекс входять всі об'єкти соціокультурного призначення (спортивні спорудження, університетський театр, музей і т.д.).
3. Наукова функція - університет малого міста, як правило, не може вести дослідження за багатьма напрямками. Найбільш доступними для нього є проблеми, зв'язані з регіональною специфікою.
4. Професійна функція - концентрація в університеті всієї сукупності фундаментальних знань: філософії, математики; гуманітарних і природничонаукових, технічних і технологічних знань, а також трансляція цих знань.