8. Зміст, мета, структура та принципи професійного виховання

Професійне виховання являє собою послідовний рух особистості учня до добровільно обраної ним мети, результат здійснення якої:

- знаходження системи професійних цінностей і ідеалів;

- розширення духовних потреб, інтересів і мотивів;

- збагачення емоційної сфери, моральних та естетичних почуттів;

- освоєння прикладних умінь, навичок, звичок.

При всій значущості кожної конкретної професії, принципово важливо бути особистістю. Тому компонентами в структурі змісту професійного виховання виступають духовна, морально-естетична і професійна культура майбутнього фахівця.

1. Духовна культура – це перш за все емоційна культура особистості, що включає витонченість почуттів і повноту переживань, натхненність, людинолюбство тощо. Вона є основою таких особистісних якостей майбутнього фахівця, як: турбота, участь, милосердя, жаль, співпереживання, співчуття, щирість тощо.

Екологічне виховання - передбачає формування екологічного стилю мислення, умінь і навичок поводження на природі, виховання любові до природи, прагнення її оберігати і збільшувати.

Валеологічне, фізичне і гендерне виховання - дотримання здорового способу життя; фізичний розвиток, гігієна праці і побутового життя; полове і сімейне виховання, повага до матері, до жінки.

Цивільне, правове і національне виховання

• повага і любов до батьківщини, нації, країні, поділ державних інтересів;

• дотримання цивільних прав і обов'язків, державних законів;

• суспільна активність і дотримання демократичних цінностей;

• здатність адаптуватися до нових умов життя;

• виховання в дусі кращих рис української ментальності, любов до рідної землі, до народу, до мови, шанування національних традицій і звичаїв.

2. Морально-естетична культура фахівця передбачає:

Естетичне виховання, мета якого формування

• естетичних почуттів (насолода від прекрасного, чистота помислів),

• естетичних смаків (здатність правильно оцінювати прекрасне, естетична і художня грамотність),

• естетичних ідеалів (на що варто звертати увагу в манерах поводження, у зовнішньому вигляді, у формах спілкування),

• естетичне поводження.

Етичне і моральне виховання

Професійна етика дуже важлива для сучасного фахівця, тому що зв'язані з організаційною, інтелектуальною і комунікативною культурою. Культуру організації характеризує поводження її членів, способи рішення ними проблем. Це набір представлень про способи діяльності, спілкування, норми поводження, заборони.

Але професійна етика неможлива без загальнолюдської етики (моральність, ідеалами якої виступають істина, мудрість, добро, мораль). Вона спирається на терпимість, порядність, справедливість, довіру, повагу інших людей, тактовність, чуйність, уміння цінувати досягнення колег, радуватися їхнім удачам, уміння визнавати власні помилки.

3. Професійна культура – це

1. Професійні знання, що формують: кругозір, ерудицію, професійні переконання, стиль і глибину мислення, досвід сприйняття, самооцінку.

2. Професійно-важливі якості особистості - ділові і творчі якості: компетентність, професійна майстерність, потреба працювати якісно, почуття відповідальності за доручену справу, самостійність суджень і вчинків, уміння оперативно опановувати новими технологіями, уміння бачити перспективу, потребу у відновленні знань, росту професійного рівня, незадоволеність досягнутим, терпимість до незвичного, здатність до пошуку, уміння підтримати талант.

3. Практичні уміння і навички: проектувальні, адаптаційні, організаційні, мотиваційні, комунікаційні, пізнавальні, контроль і самоконтроль.

У структурі змсту виховання виділяють:

Інваріантну складову - це обов'язкові виховні задачі й адекватні цим задачам види виховної діяльності.

Варіативну складову, що визначається:

- специфікою підготовки майбутніх фахівців (виховання інженера, медика, військового, педагога);

- сформованими традиціями виховання і досвідом виховної роботи (традиції виховної роботи факультету, навчального закладу);

- особливостями соціокультурного середовища й особистісних особливостей викладачів, кураторів, вихователів).

Цілі професійного виховання не можуть бути досягнуті, якщо вони не спираються на принципи, котрі відбивають вимоги до організації педагогічної діяльності. Принципи виражають головні ідеї, на основі яких взаємодіють усі суб'єкти виховного процесу і будується все професійне виховання - його зміст, форми, методи, технології.