14. Принципи професійного навчання. Зміст початкової професійно-технічної освіти

1. Принцип гуманізації навчання- виходить з того, що будь-яка особистість обдарована і талановита. Мета професійної освіти підтримати в ній цю обдарованість і талановитість, затвердити у свідомості молодих людей самоповагу, розвинути в них творчі здібності.

2. Виховання і розвиток у процесі професійного навчання - передбачає формування в учнів наукового світогляду, високих моральних якостей, готовності до професійної діяльності, дисциплінованості як основи культурного поводження.

3. Принцип науковості - означає опору на наукові знання як джерело системи законів, закономірностей, понять і фактів, що вивчаються. У результаті сучасного прогресу науки удосконалюється виробництво, отже, від кваліфікованого робітника і фахівця потрібна глибока професійна підготовка. Це у свою чергу визначає необхідність постійного удосконалювання загальпрофесійних і спеціальних предметів (добір теоретичних зведень і фактів, що відповідають сучасному рівню розвитку науки.

4. Принцип гуманітаризації - реалізується через гуманітарні і суспільні науки (історію, літературу, культуру і т.д.), що сприяють прагненню людини до самопізнання, відбивають буття і свідомість особистості на соціальному рівні, формують духовну і національну культуру. Гуманітаризація дуже важлива для сучасних професійно-технічних навчальних установ, де роз'єднаними залишаються гуманітарні, природничонаукові і професійні дисципліни.

5. Зв'язок теорії з практикою - заснований на нерозривному взаємозв'язку теорії і практики, причому вирішальною стороною в ній виступає практика. Професійна підготовка учнів включає теоретичне навчання (загальноосвітні, загальпрофесійні і спеціальні дисципліни) і практичне навчання (виробниче навчання і виробнича практика). Необхідно, щоб теоретичне навчання готовило учнів до практики, щоб трудова діяльність спиралася на теоретичні знання.

6. Принцип диференційованого навчання - складається в необхідності розвитку кожного учня з урахуванням рівня його навченості (ступінь засвоєння ЗУН), мотивації навчальної діяльності, вольових якостей особистості, здатності до самоорганізації. Це передусім - індивідуалізація навчання, варіативність темпу навчання на основі більш повного обліку індивідуальних і групових особливостей учнів, що обумовлює:

- вибір різних видів діяльності,

- диференціацію навчальних завдань,

- визначення ступеня дозування навчального матеріалу,

- визначення характеру допомоги з боку викладача.

7. Принцип систематичності і послідовності - передбачає опору на попередні знання, уміння і навички, забезпечуючи тим самим доступність навчання. Це систематичний контроль досягнень учнів, якість засвоєння ЗУН і застосування їх на практиці.

8. Принцип наочності в навчанні - передбачає обов'язкове сполучення слова і наочності, використання сучасних технічних засобів навчання, розвиток уяви як основи творчої діяльності.

9. Принцип оптимізації - створення сприятливих умов для навчально-виховної роботи, розробка й удосконалювання найбільш ефективних форм пізнавальної діяльності учнів, внесення в учбово-виробниче середовище естетичних елементів, що підвищують працездатність, емоційний настрій.

Зміст початкової професійної освіти (ППО) містить у собі:

• систему теоретичних знань про природу і суспільство, професії і виробництво;

• практичні уміння і навички, що забезпечують підготовку до суспільно корисної праці;

• професійні ЗУН, якими учні опановують у ході виробничої практики, для виконання визначених операцій установленого рівня кваліфікації.

Відбір змісту професійного навчання передбачає:

• облік вимог єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника при визначенні рівня підготовки робітників;

• подальше удосконалювання предметної структури навчального плану;

• єдність виробничого навчання і продуктивної праці;

• відповідність змісту рівню розвитку науки і виробництва;

• реалізація принципу політехнізму і межпредметных зв'язків.

Принцип політехнізму реалізується через вивчення наукових основ виробництва - найбільш розповсюджених технологічних процесів, методів обслуговування й експлуатації типового устаткування, через виявлення загальних тенденцій розвитку сучасної промисловості, її економіки і організації. Він забезпечує фундаменталізацію теоретичної підготовки працівника широкого профілю.

Зміст освіти у навчальному закладі регламентується освітніми програмами підготовки кваліфікованих робітників, які містять кваліфікаційну характеристику, навчальний план підготовки та навчальну програму.

Кваліфікаційна характеристика містить дані про професії:

- значення професії,

- перспективи розвитку,

- коло основних обов'язків,

- засоби і предмети праці,

- методи і прийоми діяльності,

- характеристику кінцевого результату праці,

- трудові функції і вимоги до працівника,

- основи одержання професії,

- професійні ЗУН, якими потрібно опанувати під час підготовки,

- можливості підвищення професійної майстерності.

Навчальний план - це державний нормативний документ, що встановлює перелік і обсяг навчальних предметів, їхній розподіл по циклах, навчальних тижнях і курсах навчання. Він регламентує взаємозв'язок між навчальними предметами, теоретичною і практичною підготовкою, виробничою практикою учнів. На його основі будується навчальний процес і розробляється розклад занять - документ, що забезпечує організацію навчально-виховного процесу, визначений режим професійного навчального закладу.

Навчальний план включає:

- загальний напрямок і основний зміст підготовки робітника,

- послідовність, інтенсивність і терміни вивчення навчальних предметів,

- основні форми організації навчання,

- форми і терміни перевірки знань і умінь учнів.

Навчальна програма - це документ, що визначає зміст і обсяг ЗУН, норми і значимість навчального предмета, послідовність його засвоєння по роках навчання, зміст окремих розділів і тем, час, що відводиться на їхнє вивчення, види і способи контролю.

Вона складається з:

- пояснювальної записки,

- тематичного плану,

- тексту, структурованого по темах (зміст предмета).

У пояснювальній записці:

- вказуються освітні і виховні задачі, задачі розвитку, що повинні бути вирішені в процесі навчання,

- призначення предмета в системі підготовки фахівця,

- склад і структура змісту навчального предмету,

- форми визначеної і позаурочної роботи,

- організація самостійної роботи учнів,

- розкриваються міжпредметні зв'язки з виробничою практикою

- провідні методи і прийоми навчання,

- організаційні форми контролю знань учнів і час їхнього здійснення.