- •Предмет, завдання та методи професійної педагогіки.
- •1. Педагогічне спостереження
- •2. Дослідницька бесіда
- •3. Вивчення навчальної документації і продуктів діяльності учнів
- •4. Педагогічний експеримент
- •5. Вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду
- •6. Соціологічні методи дослідження
- •7. Методи математичної статистики
- •Професійно-трудова соціалізація, професійна підготовка та професійне становлення особистості. Рівні набуття професіоналізму
- •3. Професійне становлення особистості
- •Професійна освіта як соціокультурний інститут. Шляхи адаптації професійної освіти до умов ринку. Професійна освіта і праця
- •Шляхи адаптацій по до умов ринку
- •Професійна освіта та праця Із розвитком праці - виробництва, техніки та технологій суспільство потребувало відповідних освічених кадрів, для чого й створило адекватну систему професійної освіти.
- •Професійна освіта як педагогічна система. Неперервна система професійної освіти в Україні
- •Неперервна система по в Україні
- •Мотиваційно-ціннісне відношення до майбутньої професійної діяльності. Акмеологічні основи професійно-особистісного розвитку спеціаліста
- •1. Мотиви розуміння призначення професії:
- •Професійно-важливі психологічні якості особистості. Професійний відбір та професійна придатність
- •Сутність професійно-педагогічної культури викладача. Педагогічні цінності в структурі професійно-педагогічної культури інженера-педагога
- •Зміст, мета, структура та принципи професійного виховання
- •Естетичне виховання, мета якого формування
- •Етичне і моральне виховання
- •Основні принципи професійного виховання
- •Основи професійного самовиховання та саморозвитку. Умови професійного виховання
- •До умов професійного виховання відносять:
- •Технології, методики та форми професійного виховання. Планування виховної роботи у професійному закладі освіти
- •Форми виховання
- •Технологія педагогічної діяльності як компонент професійно-педагогічної культури викладача
- •Особистісно-творчий компонент професійно-педагогічної культури інженера-педагога
- •Організаційно-педагогічні основи початкової професійної освіти. Типи навчальних закладів початкової професійної освіти
- •Принципи професійного навчання. Зміст початкової професійно-технічної освіти
- •Теоретична і практична підготовка учнів у початковій професійній освіті. Форми і методи навчання. Системи виробничого навчання
- •3. Операційно-предметна система
- •4. Операційно-конвеєрна система
- •5. Тренувальна система виробничого навчання (ціп)
- •6. Операційно-комплексна система
- •Роль та перспективи розвитку середньої професійної освіти в Україні. Функції спеціаліста середньої ланки професійної освіти. Структура та навчальні заклади середньої професійної освіти
- •Державний освітній стандарт професійної освіти
- •Зміст середньої професійної освіти. Теоретична та практична підготовка фахівця
- •Теоретична підготовка
- •Форми організації навчального процесу у середній професійній освіті
- •1. Лекція
- •5. Консультація - це:
- •Основи виробничого навчання та виробничої практики у середніх професійних навчальних закладах. Курсове та дипломне проектування. Форми позанавчальної роботи
- •Технологічна практика передбачає ознайомлення учнів з технологією виробництва і на цій основі формування умінь за фахом.
- •Методи практичного та виробничого навчання у середній професійній освіті. Контроль та оцінювання знань, умінь та навичок
- •1. Навчання за допомогою тренажерів
- •2. Виконання індивідуальних завдань у процесі виробничої практики
- •3. Рішення професійних задач
- •4. Аналіз виробничих ситуацій і кейс-метод
- •6. Самостійна робота учнів
- •Системи оцінювання зун
- •Всесвітня декларація юнеско про вищу освіту у ххі ст. Функції та завдання вищої освіти в Україні. Модернізація вищої професійної освіти в Україні та Болонський процес
- •1. Упровадження системи вищої професійної освіти на основі двох рівнів: бакалаврат і магістратура.
- •2. Твердження загальноприйнятої системи учених ступенів, у тому числі шляхом упровадження стандартизованого додатка до диплома.
- •3. Використання Європейської кредитної трансферної системи (ects) як відповідного засобу, благоприятствующего мобільності студентів.
- •4. Зближення системи контролю і системи акредитації з метою вироблення єдиних порівняльних критеріїв і методологій.
- •Вищі навчальні заклади (внз) України. Місія внз в регіоні. Вузівський комплекс
- •Місія університету регіоні
- •Вузівський комплекс
- •Зміст та освітні програми вищої професійної освіти
- •Рівні підготовки у впо
- •Педагогічні технології вищої професійної освіти та умови їх реалізації
- •Види технологій навчання
- •5. Технологія модульного навчання
- •7. Технологія ігрового навчання
- •Використання інформаційно-коммунікаційних технологій у навчальному процесі впо
- •Можливості використання ікт у навчальному процесі
- •1. Використання комп'ютера як технічного засобу навчання
- •2. Навчання інформаційно-комунікаційним технологіям і основам програмування
- •Комп'ютерна графіка
- •3. Створення інформаційного професійно-освітнього середовища
- •Роль додаткової професійної освіти у розвитку сучасного суспільства. Головні завдання навчальних закладів дпо
- •Види дпо
- •Особливості процесу навчання у дпо. Розвиток дистанційної освіти в Україні
- •Освітні послуги у суспільстві з ринковою економікою. Фінансування професійної освіти в Україні
- •Фінансування професійної освіти в Україні
- •Нормативно-правове забезпечення професійної освіти в Україні. Основи державної соціальної політики у сфері професійної освіти
3. Операційно-предметна система
Цю систему можна розглядати як спробу удосконалення операційної системи. Вона розроблена С.О.Володимирським. У рамках цієї системи формування конкретних дій відбувається в процесі виготовлення окремих виробів, складність яких зростає. Якщо перший виріб виготовляється на базі 5-6 не складних операцій, то наступний - при такій же кількості операцій, але більш складних.
4. Операційно-конвеєрна система
Революційні зміни в організації промислового виробництва привели до появи конвеєрних ліній. Принципи їхньої роботи лягли в основу операційно-конвеєрної системи виробничого навчання. Суть її полягає в тім, що учень виконує одну операцію, а потім передає деталь на сусіднє робоче місце. Далі він одержує нову деталь і повторює ту ж саму операцію. Щоб засвоїти нову операцію учень повинний зайняти сусіднє місце на конвеєрній лінії. Послідовність операцій і складає основу змісту технологічного процесу.
5. Тренувальна система виробничого навчання (ціп)
На початку 30-х років минулого сторіччя в Центральному інституті праці (ЦІП) О.К.Гастєвим запропонована система виробничого навчання, суть якої полягає в тому, що трудовий процес розподіляється на частині. При навчанні учні виконують не тільки вправи для формування окремих прийомів, але і рухи, необхідні для виконання тієї або іншої операції. При цьому рухи повинні бути доведені до автоматизму.
6. Операційно-комплексна система
Поєднує достоїнства всіх перерахованих систем. Основний зміст операційно-комплексної системи полягає в тому, що протягом першого етапу навчання професії учні послідовно вивчають необхідні операції в рамках одного технологічного процесу, що не зв'язані між собою. Далі учні виконують комплексні роботи, що містять раніше засвоєні операції. Таким чином, учні поступово опановують тими прийомами і способами роботи, що необхідні в майбутній професійній діяльності.
Роль та перспективи розвитку середньої професійної освіти в Україні. Функції спеціаліста середньої ланки професійної освіти. Структура та навчальні заклади середньої професійної освіти
Середня професійна освіта в Україні розвивається як ланка в системі неперервної професійної освіти. Вона покликана задовольняти потреби особистості, суспільства і держави в наданні громадянам можливості одержати і освіту, і професійну кваліфікацію за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст.
В даний час СПО - широко затребуваний рівень освіти.
У ХХІ столітті перед середньою професійною школою відкриваються широкі обрії, зв'язані з:
впровадженням інформаційних технологій,
появою нових типів технічних послуг,
створенням нових спеціальностей на основі досягнень у різних галузях виробництва, економіки і соціальної сфери;
розвитком наукомістких виробництв, що вимагають практико-орієнтованих фахівців з різноманітними уміннями.
Відбувається значне розширення таких функцій фахівця середньої ланки, як:
забезпечення адміністративно-технічної підтримки процесів управління;
управління складними технічними, технологічними й інформаційними системами;
контроль якості, споживчих і екологічних характеристик продукції, її безпеки і багато чого іншого.
Останнім часом зростає зайнятість молодшого спеціаліста:
у ринковій інфраструктурі (маркетингове, фінансове, правове забезпечення),
у податково-бюджетній сфері,
у керуванні персоналом;
у малому і середньому бізнесі.
Ріст затребуваності фахівців з СПО є загальносвітовою тенденцією. У доповідях ЮНЕСКО і Ради Європи, відзначається, що на сучасному етапі падає попит на некваліфіковану робочу силу, зростають вимоги до фахівців середньої ланки таких, як технічні працівники, офісні службовці і працівники сфери послуг.
Головний зміст діяльності фахівця середньої ланки полягає в оцінці, виборі і реалізації найбільш ефективних, якісних і творчих рішень професійних задач, розробці їхніх нестандартних варіантів. Тому дані фахівці входять у категорію працівників, професійно зайнятих переважно розумовою працею.
До освітніх установ СПО відносять технікум і коледж.
Технікум – вищий навчальний заклад І рівня акредитації - це самостійна освітня установа, що реалізує програми СПО.
Коледж - вищий навчальний заклад ІІ рівня акредитації - багаторівневий, багатофункціональний та багатопрофільний навчальний заклад (або структурний підрозділ університету, академії, інституту), що реалізує поглиблені програми СПО по індивідуальних навчальних планах і забезпечує майбутнім фахівцям підвищений рівень кваліфікації.
Багатофункціональність коледжу характеризується більш широким спектром діяльності в порівнянні з технікумом, як за реалізацією освітніх програм, так і за виконанням інших функцій.
Коледжі реалізують програми:
початкової професійної освіти,
середньої професійної освіти;
додаткової професійної освіти (підвищення кваліфікації, професійна перепідготовка кадрів, надання послуг місцевим службам зайнятості і працевлаштування населення у вигляді організації курсів, семінарів й ін.);
Інші напрямки діяльності коледжу:
- профорієнтаційна робота серед школярів,
- науково-методична, науково-дослідна і дослідно-конструкторська діяльність,
- прикладні наукові дослідження і дослідно-експериментальна робота,
- виробнича діяльність по профілях підготовки фахівців (базові школи і дошкільні установи при педагогічних коледжах, дитячі музичні школи і художні студії при коледжах культури і мистецтва, навчальні підприємства при технічних коледжах).
В Україні коледж існує з кінця 1990-х рр. Сьогодні це тип середньої професійної навчальної установи по праву можна назвати системоутворюючим типом навчального закладу неперервної ПО.
Особливістю професійної підготовки в коледжі виступає її інноваційний характер, що дозволяє педагогам:
гармонійно сполучити навчально-виховну роботу з науково-дослідною;
давати більш якісну фундаментальну освіту в порівнянні з технікумом, що дозволяє створювати наукові комплекси "коледж-вуз", а студентам - після навчання в коледжі поступати на другий або третій курс вузу;
у коледжі створюються необхідні умови і передумови для реалізації і самореалізації особистості студента і викладача, їхнього духовного зростання, удосконалювання професійної і педагогічної майстерності.
В даний час підготовка фахівців середньої ланки здійснюється приблизно за 300 спеціальностями, об'єднаними у професійні групи.
Професія - відносно постійний вид, трудової діяльності, що вимагає визначеної підготовки.
Поняття "спеціальність" трактується: - у сфері освіти як категорія, що характеризує освітній напрямок підготовки фахівця; - у сфері праці як категорія, що характеризує специфіку змісту праці в рамках професії.
Кваліфікація - це рівень і вид професійної навченості, що характеризує можливості фахівця вирішувати професійні задачі визначеної складності.
У рамках спеціальності можуть бути виділені спеціалізації. Спеціалізація - це конкретизована сукупність ЗУН, орієнтованих на застосування у вузькій галузі професійної діяльності. Спеціалізації створюються тоді, коли профіль фахівця занадто широкий, а на конкретному етапі розвитку та або інша сфера виробництва відчуває потребу у фахівцях більш вузького профілю.