3. Операційно-предметна система

Цю систему можна розглядати як спробу удосконалення операційної системи. Вона розроблена С.О.Володимирським. У рамках цієї системи формування конкретних дій відбувається в процесі виготовлення окремих виробів, складність яких зростає. Якщо перший виріб виготовляється на базі 5-6 не складних операцій, то наступний - при такій же кількості операцій, але більш складних.

4. Операційно-конвеєрна система

Революційні зміни в організації промислового виробництва привели до появи конвеєрних ліній. Принципи їхньої роботи лягли в основу операційно-конвеєрної системи виробничого навчання. Суть її полягає в тім, що учень виконує одну операцію, а потім передає деталь на сусіднє робоче місце. Далі він одержує нову деталь і повторює ту ж саму операцію. Щоб засвоїти нову операцію учень повинний зайняти сусіднє місце на конвеєрній лінії. Послідовність операцій і складає основу змісту технологічного процесу.

5. Тренувальна система виробничого навчання (ціп)

На початку 30-х років минулого сторіччя в Центральному інституті праці (ЦІП) О.К.Гастєвим запропонована система виробничого навчання, суть якої полягає в тому, що трудовий процес розподіляється на частині. При навчанні учні виконують не тільки вправи для формування окремих прийомів, але і рухи, необхідні для виконання тієї або іншої операції. При цьому рухи повинні бути доведені до автоматизму.

6. Операційно-комплексна система

Поєднує достоїнства всіх перерахованих систем. Основний зміст операційно-комплексної системи полягає в тому, що протягом першого етапу навчання професії учні послідовно вивчають необхідні операції в рамках одного технологічного процесу, що не зв'язані між собою. Далі учні виконують комплексні роботи, що містять раніше засвоєні операції. Таким чином, учні поступово опановують тими прийомами і способами роботи, що необхідні в майбутній професійній діяльності.

16. Роль та перспективи розвитку середньої професійної освіти в Україні. Функції спеціаліста середньої ланки професійної освіти. Структура та навчальні заклади середньої професійної освіти

Середня професійна освіта в Україні розвивається як ланка в системі неперервної професійної освіти. Вона покликана задовольняти потреби особистості, суспільства і держави в наданні громадянам можливості одержати і освіту, і професійну кваліфікацію за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст.

В даний час СПО - широко затребуваний рівень освіти.

У ХХІ столітті перед середньою професійною школою відкриваються широкі обрії, зв'язані з:

• впровадженням інформаційних технологій,

• появою нових типів технічних послуг,

• створенням нових спеціальностей на основі досягнень у різних галузях виробництва, економіки і соціальної сфери;

• розвитком наукомістких виробництв, що вимагають практико-орієнтованих фахівців з різноманітними уміннями.

Відбувається значне розширення таких функцій фахівця середньої ланки, як:

• забезпечення адміністративно-технічної підтримки процесів управління;

• управління складними технічними, технологічними й інформаційними системами;

• контроль якості, споживчих і екологічних характеристик продукції, її безпеки і багато чого іншого.

Останнім часом зростає зайнятість молодшого спеціаліста:

• у ринковій інфраструктурі (маркетингове, фінансове, правове забезпечення),

• у податково-бюджетній сфері,

• у керуванні персоналом;

• у малому і середньому бізнесі.

Ріст затребуваності фахівців з СПО є загальносвітовою тенденцією. У доповідях ЮНЕСКО і Ради Європи, відзначається, що на сучасному етапі падає попит на некваліфіковану робочу силу, зростають вимоги до фахівців середньої ланки таких, як технічні працівники, офісні службовці і працівники сфери послуг.

Головний зміст діяльності фахівця середньої ланки полягає в оцінці, виборі і реалізації найбільш ефективних, якісних і творчих рішень професійних задач, розробці їхніх нестандартних варіантів. Тому дані фахівці входять у категорію працівників, професійно зайнятих переважно розумовою працею.

До освітніх установ СПО відносять технікум і коледж.

Технікум – вищий навчальний заклад І рівня акредитації - це самостійна освітня установа, що реалізує програми СПО.

Коледж - вищий навчальний заклад ІІ рівня акредитації - багаторівневий, багатофункціональний та багатопрофільний навчальний заклад (або структурний підрозділ університету, академії, інституту), що реалізує поглиблені програми СПО по індивідуальних навчальних планах і забезпечує майбутнім фахівцям підвищений рівень кваліфікації.

Багатофункціональність коледжу характеризується більш широким спектром діяльності в порівнянні з технікумом, як за реалізацією освітніх програм, так і за виконанням інших функцій.

Коледжі реалізують програми:

• початкової професійної освіти,

• середньої професійної освіти;

• додаткової професійної освіти (підвищення кваліфікації, професійна перепідготовка кадрів, надання послуг місцевим службам зайнятості і працевлаштування населення у вигляді організації курсів, семінарів й ін.);

Інші напрямки діяльності коледжу:

- профорієнтаційна робота серед школярів,

- науково-методична, науково-дослідна і дослідно-конструкторська діяльність,

- прикладні наукові дослідження і дослідно-експериментальна робота,

- виробнича діяльність по профілях підготовки фахівців (базові школи і дошкільні установи при педагогічних коледжах, дитячі музичні школи і художні студії при коледжах культури і мистецтва, навчальні підприємства при технічних коледжах).

В Україні коледж існує з кінця 1990-х рр. Сьогодні це тип середньої професійної навчальної установи по праву можна назвати системоутворюючим типом навчального закладу неперервної ПО.

Особливістю професійної підготовки в коледжі виступає її інноваційний характер, що дозволяє педагогам:

• гармонійно сполучити навчально-виховну роботу з науково-дослідною;

• давати більш якісну фундаментальну освіту в порівнянні з технікумом, що дозволяє створювати наукові комплекси "коледж-вуз", а студентам - після навчання в коледжі поступати на другий або третій курс вузу;

• у коледжі створюються необхідні умови і передумови для реалізації і самореалізації особистості студента і викладача, їхнього духовного зростання, удосконалювання професійної і педагогічної майстерності.

В даний час підготовка фахівців середньої ланки здійснюється приблизно за 300 спеціальностями, об'єднаними у професійні групи.

Професія - відносно постійний вид, трудової діяльності, що вимагає визначеної підготовки.

Поняття "спеціальність" трактується: - у сфері освіти як категорія, що характеризує освітній напрямок підготовки фахівця; - у сфері праці як категорія, що характеризує специфіку змісту праці в рамках професії.

Кваліфікація - це рівень і вид професійної навченості, що характеризує можливості фахівця вирішувати професійні задачі визначеної складності.

У рамках спеціальності можуть бути виділені спеціалізації. Спеціалізація - це конкретизована сукупність ЗУН, орієнтованих на застосування у вузькій галузі професійної діяльності. Спеціалізації створюються тоді, коли профіль фахівця занадто широкий, а на конкретному етапі розвитку та або інша сфера виробництва відчуває потребу у фахівцях більш вузького профілю.