- •Предмет, завдання та методи професійної педагогіки.
- •1. Педагогічне спостереження
- •2. Дослідницька бесіда
- •3. Вивчення навчальної документації і продуктів діяльності учнів
- •4. Педагогічний експеримент
- •5. Вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду
- •6. Соціологічні методи дослідження
- •7. Методи математичної статистики
- •Професійно-трудова соціалізація, професійна підготовка та професійне становлення особистості. Рівні набуття професіоналізму
- •3. Професійне становлення особистості
- •Професійна освіта як соціокультурний інститут. Шляхи адаптації професійної освіти до умов ринку. Професійна освіта і праця
- •Шляхи адаптацій по до умов ринку
- •Професійна освіта та праця Із розвитком праці - виробництва, техніки та технологій суспільство потребувало відповідних освічених кадрів, для чого й створило адекватну систему професійної освіти.
- •Професійна освіта як педагогічна система. Неперервна система професійної освіти в Україні
- •Неперервна система по в Україні
- •Мотиваційно-ціннісне відношення до майбутньої професійної діяльності. Акмеологічні основи професійно-особистісного розвитку спеціаліста
- •1. Мотиви розуміння призначення професії:
- •Професійно-важливі психологічні якості особистості. Професійний відбір та професійна придатність
- •Сутність професійно-педагогічної культури викладача. Педагогічні цінності в структурі професійно-педагогічної культури інженера-педагога
- •Зміст, мета, структура та принципи професійного виховання
- •Естетичне виховання, мета якого формування
- •Етичне і моральне виховання
- •Основні принципи професійного виховання
- •Основи професійного самовиховання та саморозвитку. Умови професійного виховання
- •До умов професійного виховання відносять:
- •Технології, методики та форми професійного виховання. Планування виховної роботи у професійному закладі освіти
- •Форми виховання
- •Технологія педагогічної діяльності як компонент професійно-педагогічної культури викладача
- •Особистісно-творчий компонент професійно-педагогічної культури інженера-педагога
- •Організаційно-педагогічні основи початкової професійної освіти. Типи навчальних закладів початкової професійної освіти
- •Принципи професійного навчання. Зміст початкової професійно-технічної освіти
- •Теоретична і практична підготовка учнів у початковій професійній освіті. Форми і методи навчання. Системи виробничого навчання
- •3. Операційно-предметна система
- •4. Операційно-конвеєрна система
- •5. Тренувальна система виробничого навчання (ціп)
- •6. Операційно-комплексна система
- •Роль та перспективи розвитку середньої професійної освіти в Україні. Функції спеціаліста середньої ланки професійної освіти. Структура та навчальні заклади середньої професійної освіти
- •Державний освітній стандарт професійної освіти
- •Зміст середньої професійної освіти. Теоретична та практична підготовка фахівця
- •Теоретична підготовка
- •Форми організації навчального процесу у середній професійній освіті
- •1. Лекція
- •5. Консультація - це:
- •Основи виробничого навчання та виробничої практики у середніх професійних навчальних закладах. Курсове та дипломне проектування. Форми позанавчальної роботи
- •Технологічна практика передбачає ознайомлення учнів з технологією виробництва і на цій основі формування умінь за фахом.
- •Методи практичного та виробничого навчання у середній професійній освіті. Контроль та оцінювання знань, умінь та навичок
- •1. Навчання за допомогою тренажерів
- •2. Виконання індивідуальних завдань у процесі виробничої практики
- •3. Рішення професійних задач
- •4. Аналіз виробничих ситуацій і кейс-метод
- •6. Самостійна робота учнів
- •Системи оцінювання зун
- •Всесвітня декларація юнеско про вищу освіту у ххі ст. Функції та завдання вищої освіти в Україні. Модернізація вищої професійної освіти в Україні та Болонський процес
- •1. Упровадження системи вищої професійної освіти на основі двох рівнів: бакалаврат і магістратура.
- •2. Твердження загальноприйнятої системи учених ступенів, у тому числі шляхом упровадження стандартизованого додатка до диплома.
- •3. Використання Європейської кредитної трансферної системи (ects) як відповідного засобу, благоприятствующего мобільності студентів.
- •4. Зближення системи контролю і системи акредитації з метою вироблення єдиних порівняльних критеріїв і методологій.
- •Вищі навчальні заклади (внз) України. Місія внз в регіоні. Вузівський комплекс
- •Місія університету регіоні
- •Вузівський комплекс
- •Зміст та освітні програми вищої професійної освіти
- •Рівні підготовки у впо
- •Педагогічні технології вищої професійної освіти та умови їх реалізації
- •Види технологій навчання
- •5. Технологія модульного навчання
- •7. Технологія ігрового навчання
- •Використання інформаційно-коммунікаційних технологій у навчальному процесі впо
- •Можливості використання ікт у навчальному процесі
- •1. Використання комп'ютера як технічного засобу навчання
- •2. Навчання інформаційно-комунікаційним технологіям і основам програмування
- •Комп'ютерна графіка
- •3. Створення інформаційного професійно-освітнього середовища
- •Роль додаткової професійної освіти у розвитку сучасного суспільства. Головні завдання навчальних закладів дпо
- •Види дпо
- •Особливості процесу навчання у дпо. Розвиток дистанційної освіти в Україні
- •Освітні послуги у суспільстві з ринковою економікою. Фінансування професійної освіти в Україні
- •Фінансування професійної освіти в Україні
- •Нормативно-правове забезпечення професійної освіти в Україні. Основи державної соціальної політики у сфері професійної освіти
Сутність професійно-педагогічної культури викладача. Педагогічні цінності в структурі професійно-педагогічної культури інженера-педагога
У ЗУ "Про освіту" зазначено, що педагогічним працівником може бути особистість з високими моральними якостями, котра має відповідну педагогічну освіту, високий рівень професійної культури, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність і якість своєї роботи, фізичний і психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в освітніх установах.
Різноманіття сучасних підходів до трактування професійно-педагогічної культури викладача дозволяє представити її як:
інтегральну якість особистості педагога, що проектує його загальну культуру в сферу професії;
узагальнений показник професійної компетентності;
мету професійного самовдосконалення;
синтез високого професіоналізму і внутрішніх властивостей педагога,
володіння методикою викладання і наявність культурологічних здібностей;
рівень творчого присвоєння і перетворення накопиченого людством досвіду.
При цьому в якості складових професійно-педагогічної культури, більшість сучасних педагогів виділяють:
1. Педагогічну спрямованість особистості - інтерес і любов до своєї професії, захопленість педагогічною роботою, працездатність не дивлячись ні на що.
2. Психолого-педагогічну ерудицію - постійне удосконалювання своїх знань, розвинуте педагогічне мислення і педагогічна інтуїція.
3. Моральність і інтелігентність - справедливість, об'єктивність, повага до учнів, колег, педагогічний такт (почуття міри, педагогічна доцільність в усьому, що робить педагог).
4. Гармонію раціонального й емоційного - уміння ладити з людьми, бути чуйним, урівноваженим, витриманим, терплячим, уміння керувати своїми емоціями.
5. Уміння сполучати педагогічну і наукову діяльність - пізнавальна діяльність, широта і глибина мислення, інтелектуальна активність, почуття нового, уміння формулювати проблеми і генерувати ідеї, готовність до педагогічної самоосвіти.
6. Систему професійно-педагогічних якостей - воля, характер, організованість, зацікавленість, вимогливість до себе й інших, активна життєва позиція.
7. Педагогічне спілкування - комунікативні здібності, діалогічність і демократичність спілкування, уміння знаходити загальну мова з учнями, колегами, бвтьками. Це також культура мови, її змістовність і чіткість, переконливість і доказовість.
8. Вимогливість до себе і прагнення до самовдосконалення, постійна робота над собою.
9. Педагогічна майстерність - удосконалювання педагогічної техніки виховання і викладання. Це, так званий, педагогічний талант, який необхідно розвивати. Це педагогічна імпровізація, здатність керувати процесом навчання і виховання, процесом розвитку особистості і на цій основі педагогічна творчість.
Усе перераховане об’єднують три компоненти професійно-педагогічної культури викладача:
1. Аксіологічний компонент - це сукупність педагогічних цінностей, створених людством і включених у сучасний педагогічний процес. Педагог стає професіоналом, у міру того як він освоює і розвиває педагогічну діяльність, опановує педагогічними цінностями, оцінює їх і переносить у нові умови.
2. Технологічний компонент включає способи і прийоми педагогічної діяльності, уміння ставити та вирішувати педагогічні задачі (проективні, контруктивні, прогностичні, оцінні, корекційні).
3. Індивідуально-творчий компонент розкриває механізм оволодіння професійно-педагогічною культурою. Процес присвоєння викладачем цінностей педагогічної культури відбувається на особистісному рівні. Творчо інтерпретуючи ту або іншу теорію, концепцію, педагог реалізує свої інтелектуальні можливості і стає як би співавтором визначених ідей. Тому педагогічна творчість вимагає особливих здібностей, індивідуальної волі, самостійності і почуття особистої відповідальності.