1. Упровадження системи вищої професійної освіти на основі двох рівнів: бакалаврат і магістратура.

2. Твердження загальноприйнятої системи учених ступенів, у тому числі шляхом упровадження стандартизованого додатка до диплома.

Учений ступінь бакалавр надається після закінчення 1 ступіні і приймається на європейському ринку праці як відповідна кваліфікація.

Учений ступінь магістр надається після закінчення 2 ступіні. Навчання в магістратурі виробляється по індивідуальних програмах, у розробці яких беруть участь і викладача і студент.

Учений ступінь вказується в дипломі про вищу освіту.

При цьому кваліфікація, згідно Болонської конвенції, трактується не як рівень освіти, а як здатність працівника виконувати конкретні завдання й обов'язки в рамках визначеного виду діяльності. Кваліфікація має два параметри, що вказуються в додатку до диплома:

- рівень кваліфікації - визначає складність і обсяг завдань і обов'язків;

- кваліфікаційна спеціалізація - визначає галузь ЗУН.

При одержанні ученого ступеня видається додаток до диплома, що містить детальну інформацію про навчання, яку можуть використовувати як навчальні установи (у системі неперервної ПО - як "транзитну задікову книжку"), так і роботодавці.

Додаток до диплома відповідає моделі, розробленій Європейською комісією, Радою Європи і ЮНЕСКО з урахуванням специфіки національної системи ВПО.

Крім того, для забезпечення мобільності випускників на європейському ринку праці, необхідно щоб кожен студент:

• пройшов стажистську практику за кордоном (не менше місяця - для цього в Болонській конвенції передбачене створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, менеджерів освіти й учених дослідників по території Європи);

• здав мовний тест типу TOEFL,

• обов'язкові тести для надходження в магістратуру по будь-якому профілі - GRE (з економіки), GMAT (з менеджменту).

3. Використання Європейської кредитної трансферної системи (ects) як відповідного засобу, благоприятствующего мобільності студентів.

Система ECTS базується на 3-х ключових елементах:

1. інформаційний пакет - інформація про навчальні програми і досягнення студентів;

2. навчальний контракт - угода між навчальним закладом і студентом;

3. перелік оцінок з дисциплін - використання кредитів ECTS, щоб визначити навчальне навантаження для студента.

Кредит ECTS - є кількісним вираженням оцінки, призначеної для елементів навчального плану, щоб визначити навчальне навантаження студента. Вони відображають кількість роботи, що вимагає кожен елемент навчального плану, відносної загальної кількості роботи, необхідної для завершення навчального року, тобто лекції, практичні, семінари, іспити і т.д.

Європейський диплом бакалавра вимагає нагромадити від 180 до 240 кредитів, а ступінь магістра додатково - 60-120 крелитів (1 кредит – 36 годин). У Європі, як і в США, використовується шкала з п'ятьма позитивними оцінками:

Excellent (відмінно)

Good (дуже добре)

Satіsfactory (добре)

Befrіedіgent (задовільно)

Pass(незадовільно)

Кожна дисципліна поділяється на модулі, що складаються з теоретичної, практичної підготовки і самостійної роботи (значна частина модуля). Кожен модуль оцінюється за допомогою шкали балів (звичайно від 1 до 100). Для того, щоб здати модуль, необхідно набрати визначену кількість балів.