27. Роль додаткової професійної освіти у розвитку сучасного суспільства. Головні завдання навчальних закладів дпо

Додаткова професійна освіта (ДПО) - одна з найважливіших підсистем неперервної освіти дорослих, котра містить у собі професійну перепідготовку, підвищення кваліфікації, стажування і самоосвіту. Вона займає досить тривалий період у житті людини, тому що починається з початку професійної діяльності і продовжується до її закінчення.

Види дпо

1. Самоосвіта - вид ДПО на основі індивідуальних освітніх програм, що припускає самостійне проектування свого освітнього простору. Здійснюється в тісному взаємозв'язку з іншими видами додаткової освіти.

2. Перепідготовка фахівців - одержання другої вищої освіти, тобто освоєння нової спеціальності.

3. Професійна перепідготовка здійснюється по додаткових професійних освітніх програмах двох типів:

• для виконання нового виду професійної діяльності - проводиться в процесі освоєння додаткових освітніх програм, що розробляються навчальною установою самостійно з урахуванням потреб замовника, на підставі встановлених кваліфікаційних вимог до конкретних професій або посад;

• для одержання додаткової кваліфікації - здійснюється по додаткових освітніх програмах, що враховують вимоги держави (Держстандарт) до підготовки робітника або фахівця даної кваліфікації.

4. Стажування - формування і закріплення на практиці знань, умінь і навичок, придбання професійних і організаторських якостей, досвіду виробничої діяльності для виконання професійних обов'язків.

5. Підвищення кваліфікації - поглиблення, систематизація і відновлення професійних знань, розвиток практичних умінь у зв'язку з підвищенням вимог до рівня кваліфікації і необхідністю освоєння нових способів рішення професійних задач.

6. Курсове навчання являє собою безперервне підвищення кваліфікації і проводиться періодично кожні п'ять років.

ДПО належить важлива роль у розвитку сучасного суспільства, оскільки зміни у суспільстві, економіці, виробництві та у невиробничий сфері (поява широкого спектру нових послуг) вимагають професійної переорієнтації громадян, оволодіння новими знаннями і спеціальностями. Отже, ДПО покликана допомогти особистості адекватно орієнтуватися в новій соціально-економічній обстановці.

Істотні особливості ДПО:

• спрямованість на задоволення соціальної потреби у неперервному розвитку кадрового потенціалу;

• взаємозв'язок курсового навчання і самоосвіти;

• навчання слухачів з базовою професійною освітою і професійним досвідом;

• міждисциплінарний характер змісту навчання;

• побудова навчання на основі вивчення й обліку професійних потреб і пізнавальних інтересів фахівців, їхніх посадових функцій, службового статусу і професійно значимих якостей особистості.

Навчальні заклади ДПО:

- структурні підрозділи ДПО у навчальних закладах (коледжах, університетах тощо);

- регіональні центри підвищення кваліфікації й інститути підвищення кваліфікації і професійної перепідготовки;

- громадські організації (при центрах зайнятості населення, професійні асоціації).

Головні задачі установ ДПО:

• задоволення потреб фахівців в одержанні знань про новітні досягнення в предметній і професійній галузі, передовому вітчизняному і закордонному досвіді;

• підвищення кваліфікації і професійна перепідготовка;

• проведення наукових досліджень, науково-технічних і дослідно-експериментальних робіт, консультаційна діяльність;

• наукова експертиза програм, проектів, рекомендацій, груп документів і матеріалів.

На сьогодні в Україні в системі ДПО функціонує близько 500 державних і недержавних навчальних закладів і підрозділів, з яких 200 підлеглі МОН України. Разом з цим, 23 міністерства і відомства мають власну мережу установ ДПО, серед яких самі значні аграрна, транспортна і промислова галузі.

Через систему ДПО щорічно проходить близько 300 тис. фахівців, у тому числі близько 30 тис. одержують вищу освіту різних рівнів по 58 спеціальностям.

Сформовано структури перепідготовки кадрів з питань банкрутства, конкурентноздатності, охорони інтелектуальної власності, пенсійної системи.

Організовано мережу навчальних установ професійного навчання державних службовців, керівників підприємств, військовослужбовців, звільнених у запас, митників і т.д.

Відкрито нові спеціалізації напрямків перепідготовки для роботи в структурах малого підприємництва, у банківському секторі, у страхових компаніях.