20. Основи виробничого навчання та виробничої практики у середніх професійних навчальних закладах. Курсове та дипломне проектування. Форми позанавчальної роботи

Виробнича практика проводиться з метою підготовки учнів до самостійної трудової діяльності. Вона зв'язує теоретичне навчання і самостійну роботу на виробництві, дає учням первісний досвід професійної діяльності.

Дидактичні цілі виробничої практики:

• формування професійних умінь і навичок;

• закріплення, узагальнення і систематизація знань шляхом їхнього застосування в реальній діяльності;

• розширення і поглиблення знань завдяки вивченню роботи конкретних підприємств і установ;

• практичне освоєння сучасного устаткування і технологій.

Виробнича практика в СПО складається з навчальної, технологічної і переддипломної.

Навчальна практика (виробниче навчання)

Її мета:

• одержання загальних представлень про професії, про роботу підприємства, випуск продукції, організацію виробничих процесів;

• вивчення устаткування, пристосувань, інструментів, вивчення методів технічного контролю технологічного процесу і т.д.;

• формування в учнів первісних (вихідних) умінь і навичок за професією.

Ця практика проводиться в учбово-виробничих майстернях, учбово-виробничих господарствах, лабораторіях навчальної установи. У тих випадках, коли навчальна практика проводиться за окремим предметом, нею керує викладач даної дисципліни, а в інших випадках її очолює майстер виробничого навчання. Навчальна практика - це звичайно щоденне шостичасове заняття.

Специфіка змісту виробничого навчання диктує й особливості структури занять, що складаються з наступних етапів:

На першому етапі - майстер виробничого навчання перевіряє явку учнів, їхній зовнішній вигляд, їхню готовність до роботи, підготовленість устаткування.

На другому етапі (вступний интруктаж):

• повідомляються тема і мета заняття, проводиться опитування (актуалізація знань);

• при поясненні нового матеріалу показується його значення для освоєння професії, демонструються вироби і деталі, на яких будуть відпрацьовуватися і закріплюватися прийоми роботи, розглядаються креслення, розбирається послідовність виконання робіт за інструкційно-технологічними картами;

• майстер характеризує інструмент, устаткування, пристосування, застосовувані при роботі, показує прийоми робіт у робочому й уповільненому темпі, розповідає про самоконтроль і його прийоми, раціональну організацію робочого місця, інструктує з техніки безпеки;

• особлива увага приділяється попередженню браку, з цією метою показуються типові помилки;

• далі, за допомогою питань, перевіряється засвоєння учнями нового матеріалу, і відтворюються нові прийоми роботи.

На третьому етапі дається характеристика самостійної роботи учнів, потім проводяться практичні роботи, у процесі яких майстер виробничого навчання сполучить цільові обходи робочих місць учнів з поточним інструктажем.

На четвертому етапі підводяться підсумки навчального заняття, дається оцінка якості виконаних робіт, аналізуються найбільш характерні недоліки і способи їхнього усунення.