19. Форми організації навчального процесу у середній професійній освіті

У навчальних закладах СПО використовують такі організаційні форми навчання як лекція, семінар, лабораторні і практичні заняття, курсове і дипломне проектування, навчальна практика, виробнича практика, консультації, самостійні заняття учнів, екскурсії, конференції і т.д.

Вибір організаційних форм диктується:

- особливостями навчального предмета,

- змістом навчального матеріалу,

- особливостями навчальної групи.

1. Лекція

Суть лекції в тім, що викладач протягом усього навчального заняття повідомляє новий навчальний матеріал, а учні його активно сприймають. Завдяки тому, що матеріал викладається концентровано, у логічно витриманій формі, лекція - найбільш економічний спосіб передачі навчальної інформації.

Дидактичними цілями лекцій є:

• повідомлення нових знань, що виступають методологічною основою подальшого засвоєння навчального матеріалу;

• систематизація й узагальнення накопичених знань;

• формування на їхній основі поглядів, переконань, світогляду;

• розвиток пізнавальних і професійних інтересів учнів.

Проте, специфіка лекцій обмежує можливості викладача в керуванні пізнавальною діяльністю учнів:

- на лекції учень менш активний, чим на семінарі або практичному занятті;

- утруднена індивідуалізація навчання;

- обмежені можливості зворотного зв'язку між викладачами й учнями;

- виключена можливість перевірки засвоєння знань учнів.

Залежно від дидактичних цілей і місця в навчальному процесі розрізняють наступні типи лекцій:

Вступна лекція відкриває лекційний курс за предметом. На цій лекції роз'ясняються:

- теоретичне і прикладне значення предмета,

- зв'язок його з іншими предметами,

- роль у підготовці фахівця.

Настановча лекція - знайомить учнів зі структурою навчального матеріалу, основними положеннями курсу, а також містить програмний матеріал, самостійне вивчення якого представляє для учнів труднощі (найбільш складні, вузлові питання) – застосовується звичайно на заочному відділенні.

Настановна лекція детально знайомить учнів з організацією самостійної роботи, з особливостями виконання контрольних завдань.

Поточна лекція служить для систематичного викладу навчального матеріалу. Кожна така лекція присвячена визначеній темі і є в цьому відношенні закінченою, але зв'язаною з іншими лекціями у визначену цілісну систему.

Заключна лекція завершує вивчення навчального матеріалу. На ній узагальнюється вивчене раніше на більш високій теоретичній основі, розглядаються перспективи розвитку визначеної галузі науки.

Оглядова лекція містить коротку і значною мірою узагальнену інформацію з визначених програмних питань. Ці лекції використовують на завершальних етапах навчання (наприклад, перед державними іспитами), а також у заочній формі навчання.

Структура лекції:

1. В вступі:

- коротко формулюється тема;

- повідомляється план, основна і додаткова література по темі;

- показується зв'язок з попереднім матеріалом;

- характеризується теоретична і практична значимість теми.

2. В основній частині

- розкривається зміст проблеми, характеризуються різні точки зору на проблему, приводяться факти;

- розкриваються ключові ідеї і положення, здійснюється їхня конкретизація, аналіз, доказ, обґрунтування і т.д.

- характеризуються зв'язки і відносини між проблемами, предметами і явищами;

- показується зв'язок із практикою, область застосування отриманих знань;

- формулюються висновки по кожному питанню лекції.

3. У заключній частині

- підводиться підсумок,

- коротко повторюються й узагальнюються основні положення,

- розбираються незрозумілі для питання, що учиться;

- даються рекомендації з виконання самостійної роботи.

2. Семінар - орієнтує учнів на прояв самостійності в учбово-пізнавальній діяльності, тому що в ході семінару поглиблюються, систематизуються і контролюються знання учнів, отримані в результаті самостійної позааудиторної роботи над першоджерелами, документами, додатковою літературою.

Дидактичні цілі семінарських занять:

- поглиблення, систематизація, закріплення знань, перетворення їх у переконання;

- перевірка знань;

- навчання умінням і навичкам самостійної роботи;

- розвиток культури мови, формування уміння аргументоване відстоювати свою точку зору, відповідати на питання, задавати питання, слухати інших.

Керівна роль викладача на семінарі виявляється в:

- ретельному плануванні навчальної роботи,

- визначенні істотних питань для обговорення,

- підборі літератури для самостійного вивчення,

- керуванні процесом обговорення.

Типи семінарів: семінар-бесіда, семінар-заслуховування докладів, семінар-диспут тощо.

3. Екскурсія - організаційна форма навчання дозволяє вивчати різні предмети, явища і процеси на основі їхнього спостереження в природних умовах. Екскурсії допомагають викладачеві встановити безпосередній зв'язок навчання з життям, показати особливості спеціальності, що здобувається.

Щоб екскурсія досягла цілей, вона повинна бути ретельно підготовлена, тому викладач:

- визначає задачі і зміст екскурсії,

- вибирає об'єкт проведення екскурсії і відвідує його,

- намічає етапи роботи учнів у ході екскурсії,

- складає перелік спостережень і матеріалів, які варто зібрати,

- розподіляє час по етапах екскурсії..

Перед екскурсією учні одержують завдання, у яких указується:

- які спостереження має провести кожний з них,

- на які питання варто самостійно знайти відповіді,

- у якій формі зібрати матеріали,

- до якого терміну підготувати звіт про екскурсії.

При проведенні екскурсії варто забезпечити:

- активну роботу всіх учнів,

- можливість проведення спостережень (гарна видимість об'єкта),

- підтримка дисципліни,

- дотримання правил поведінки і техніки безпеки.

4. Навчальна конференція - забезпечує педагогічну взаємодію викладача й учнів з максимумом самостійності, активності й ініціативи останніх.

Конференція, як правило, проводиться з декількома групами учнів і являє собою форму навчання, спрямовану на розширення, закріплення й удосконалювання знань.

Підготовка до конференції включає: визначення теми, підбор питань для доповідей, призначення доповідачів.

Конференція близька до семінару, тому методика проведення конференцій близька до методики проведення семінару, відмінність полягає у вільному, відвертому обговоренні проблемних питань, але вимоги до підготовки доповідей значно вище, ніж для семінарів (доповідь для конференції передбачає наростання труднощів у самому змісті завдань).

Навчальні конференції в СПО проводять також у зв'язку з організацією виробничої практики.

Для безпосередньої підготовки до практики проводять настановну конференцію, мета якої:

- мобілізувати учнів на активну виробничу і суспільну роботу,

- познайомити із задачами, змістом і організацією практики,

- звернути увагу на труднощі, що можуть виникнути в ході практики,

- нагадати правила техніки безпеки на виробництві.

На заключній конференції підводять підсумки практики, аналізують учбово-виробничу роботу учнів, характеризують кращий досвід.