170. Судова влада Японії.

Суди є уособленням судової влади в Японії. Вони існують для нагляду за виконанням законів і розв'язання конфліктів у відповідності з чинним законодавством. Судова влада Японії є незалежною від виконавчої і законодавчої влад. Суди очолюються незалежними суддями, які при вирішенні справ керуються лише Конституцією, законами та власною совістю. Одним із головних прерогатив судової влади є конституційний контроль — перевірка відповідності законів, що були прийняті Парламентом, і постанов, що були видані урядом, чинній Конституції Японії. Через це суди називають «конституційними вартовими»

Японські суди поділяються на Верховний суд Японії та суди нижчої інстанції. Останні складаються з вищих, районних, сімейних і дисциплінарних судів. Верховний суд є найвищим органом судової влади в країні. Він володіє правом конституційного контролю і виступає судом останньої інстанції, рішення якого не підлягають оскарженню. Верховний суд формується з голови і 14 суддів, що номінуються Кабінетом міністрів і призначаються Імператором. Судді судів нижчої інстанції призначаються Кабінетом міністрів.

Судочинство поділяється на цивільне і кримінальне. Воно проводиться на основі «Шести кодексів» — збірки усіх головних законів Японії.

Суди у цивільних справах розглядають конфлікти щодо фінансів, нерухомості, торговельних угод, транспорту, виплати компенсацій, тощо. Зазвичай цивільні справи проходять за участі адвокатів позивача й відповідача. Якщо сторони не погоджуються з рішенням суду, він має право застосувати силові методи для виконання свого рішення.

Суди у кримінальних справах розглядають випадки пов'язані з вбивствами, грабунками, хуліганством та іншими антисоціальними злочинами. На боці постраждалого в ролі обвинувача виступає прокурор, на боці підозрюваного в ролі захисника — адвокат. Усі підозрювані мають презумпцію невинності, допоки їхня провина не буде доведена на суді.

Зазвичай, усі судові засідання є відкритими для громадськості.

170. Місцеве самоврядування і управління Японії.

Місцеве самоврядування в Японії здійснюється на рівні адміністративних одиниць — префектур, міст, містечок і сіл. Громада кожного з цих рівнів обирає собі владу, що займається справами місцевого водопостачання, пожежною службою, бібліотеками, утилізацією сміття, піклуванням про літніх громадян, сприянням промисловості, тощо.

Влада місцевої громади складається з однопалатної ради і уряду. Ради бувають префектурними та муніципальними. Муніципальні ради поділяються на міські, містечкові та сільські. Депутати рад обираються прямим, таємним голосуванням, терміном на 4 роки. Віковий ценз для депутатів префектурних рад становить 25 років. Ради приймають підзаконні акти, які діють на підконтрольній радам території, оновлюють або скасовують минулі постанови. Депутати рад зобов'язані приймати місцевий бюджет. Виконавчі органи влади місцевого самоврядування представлені місцевими урядами. Очолюють уряди місцеві голови. В префектурах їх називають префектами, в містах — мерами, а в містечках і селах — головами. Вони обираються громадою на прямих, таємних виборах, терміном на 4 роки. Віковий ценз для голів префектур — 30 років; для голів муніципалітетів — 25 років. У разі конфлікту між радою і урядом, рада може висловлювати вотум недовіри уряду, а уряд — розпускати раду і накладати вето на її рішення.

Місцева влада має право встановлювати префектурні й муніципальні податки для поповнення бюджету. Члени місцевих громад впливають на самоврядування шляхом виборів, референдумів, збору підписів і подання петицій, демонстрацій, тощо. Для нагляду за діяльністю місцевих урядів діє розгалужена мережа неприбуткових громадських організацій та профспілок.