43.Особисті права і свободи громадян (підданих) у зарубіжних країнах.

До особис.п-в віднос.:

1.п-во на ж-тя (юридично це п-во трактується так: л-ну мажна позбавити ж-тя у винять.випадках лише за вироком суду з обов’язковою участ. присяжних засідателів; але відомо, що умовою вступою кр-ни в Раду Європи є відміна смертної кари, тобто це є європейським критерієм для визнання демократичності д-ви (але на жаль Рада Європи застосвує подвійний стандарт до країн, які всупили до орг-ції раніше вимога про скасування смертної кари не застос, зокрема смертна кара застосовується вряді країн, навіть навіть тих, які є членами Ради Європи (12), напр.. у Люксембурзі та Ліхтенштейні); із заг.правила у є певні винятки, оскільки позбавлення життя не розглядається як таке, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили: при захисті будь-якої ос.від незаконного насильства, при здійс.законного арешту або для запобігання втечі особи, яка законно тримається під вартою, при вчиненні правоохоронних дій для придушення заворушення або повстання.)

2.п-во на повагу особистості ( тобто д-ва ств.всі умови для того, щоб не принижувати гідність ос., не дозволяється жорстоке поводження, медичні досліди над л-ною без її згоди).

3.п-во на свободу і особис.недоторканість (позбавити л-ни свободи можна лише на закон.підставах, за вироком суду, арешт чи ін.затримання можуть здійсн-ся лише з дотриманням ряду формальностей, встановл.з-ном, на певний строк, який в більшості кр-н не первищ. 48-72 год; в ряді кр-н діє пр-ло про відпущення арестованого під заставу, що також не завжди є справедливим, оск.багатому простіше знайти відповідну суму)

4.П-во на недоторканість прив.ж-тя (під яким розуміється переписка, телеф.розмови, телеграф.та ін.повідомлення, інформація медич., інтим.та ін.х-ру, яка стос.виключно конкрет.л-ни і розголош.якою може нанести мор.чи ін.шкоду; але на практиці частими є порушення цього п-ва, і довести їх дуже важко, важливою гарантією в деяких д-вах є заборона використовувати в суді як докази магнітофонні записи, відеозйомки,зроблені без відома гр-н).

5.П-во на недоторканість житла (ввійти в приміщення л-ни без її згоди не можна, крім випадків, якщо відкрито провадження по справі та за пост.суду)

6.п-во на свободу руху та вибору місця проживання (ос.має право вільно пересуватися по тер.д-ви, емігрувати в ін.кр-ну та повернутися назад; обмеженням такого п-ва є інс-тут прописки, який діє в кр-нах СНГ).

7.свобода совісті (свобода віросповідання чи атеїзму; в багатьох к-ціях містяться норми, що д-ва і церква розділені та не втручаються в справи один одного).

44.Політичні права і обов'язки громадян (підданих) у зарубіжних країнах.

Політичні п-ва і свободи мають певні особл-сті:

- вони тісно пов’яз.з особис.п-вами;

- на відміну від особис.п-в, вони належ.лише гр.-нам певної д-ви;

- вони безпосередньо пов’яз.з орг-цією і здійсюдерж.вл., характеризують статус ос.в політ.віднос.;

- вони є сп-бом закликання кож.гр-на до народовладдя.

До цієї групи п-в віднос.:

1. свобода слова, думки, друку (мова йде про свободу вираження думки публічно і з суспільно важливих питань, про п-во на інформацію, на свободу отримання і поширення інформації);

2. п-во на об’єднання в політ.партії і рухи, профес.орг-ції, соц/ек., культ.і ін.тов-ва;

3. п-во на проведення публіч.заходів (свобода зборів, мітингів, демонстрацій, пікетувань, але з-во деяких країн передебач.порядок проведення останніх, осн.вимога не поруш.з-ни, напр..не закликати до ворожих д-ві лозунгів);

4. п-во на уч.в сусп/політ.ж-ті, управлінні справами д-ви (виб.п-ва, п-во на рівний доступ до держ.служби..., колись це п-во було цензовим, існ.майн.обмеження, вимоги щодо проживання на певній тер.певний строк, досягнення певного віку, виключення жінок з числа виборців, в деяких кр-нах жін.до сих пір не мають виб.п-ва (Кувейт));

5. свобода петицій (індивідуал.чи колектив.звернення гр.-н в ор-ни д-ви чи до посад.осіб; важливою є гарантія безепеки заявника, тобто невідповідальності за заявлену скаргу).

Соціально-економічні п-ва і свободи:

1. п-во прив.власності та її спадкування (разом з тим в ряді к-ції закріплена можл-сть відчудження прив.власності в інтересах сус-ва; принцип недоторканості прив.власності існував досить довго, але з часом в к-ціях почали наголошувати на межі власності, користування якою повинно служити заг.благу, тобто власність зобов’язує.);

2. п-во на підпр.д-сть та свобода госп.ініціативи (можл-сть займатися будь-якою д-стю, яка приносить дохід, якщо вона не супереч.з-ну; в деяких кр-нах забороненою є монополісти.д-сть – витіснення конкурентів, встановл.монопольних цін, діють спец.з-ни про захист прав споживачів);

3. п-во на працю і свобода праці (це п-во доповнюється положеннями про здорові і безпечні умови праці, про право на вільний вибір професії і достойну винагороду; існ.держ.доп.у випадку вимушеної безробітності, яка виплач.протягом певного періоду у відсотках від поперед.зарплати – 50-60%, у Великобританії, 30-35% у Німеччині, та зменшується через кожні декілька місяців; в ряді д-в допуск.примус.праця, яка можлива на війс.сл., за вироком суду чи в умовах війс.стану);

4. п-во на відпочинок (щоден., мотиж., щоріч.відпочинок – 23дні в США, 3тиж. – Нім., 4тиж. – Італія, 5тиж. – Іспанія, Фр, 6-7днів – Японія);

5. п-во на страйк (тобто на колективне припинення роботи із висуненням ряду вимог, адресованих роботодавцю; проведення страйків підпорядковується певним пр-лам – попереднє повідомлення, примирні переговори, опитування чи голосування колективу з приводу проведення страйку; не на всіх видах робіт допустимими є страйки, але є винятки із цих правил);

6. п-во на ох.здор.і мед.доп., які залеж.від с-ми ох.здор.в конкрет.кр-ні (в США та ін.кр-нах діє с-ма лібер.медицини, коли пацієнт оплачує всі послуги по лікуванню, а муніципальні лікарні обслуговують найбідніші верстви нас.; в Нім., Пол., Фр.існ.с-ма страх.(соц.)медицини – створюється спец.заг/держ.фонд ох.здор, куди д=ва внос.кошти з бюджету (70-80%) та підпр-ва і самі працівники сплачують медичну страховку (6,5% зарплати); в деяких кр-нах працівники таких відрахувань не роблять і лікування в лікарнях, ліки є безкоштовними, але до певної межі);

7. п-во на осв.і свобода осв. (в розвинутих кр-нах обов’язковим є 9-ти чи 11-ти річне навчання; осв.як початкова так і вища може бути держ.чи прив.;

8. п-во на соц.забезпечення або на пенсію (для цього ств.спец.пенс.фонд, який склад.з коштів бюджету, відрахувань підпр-ств, податків вирахуваних із зарплати, в останньому випадку працівник повинен зробити певну к-сть таких відрахувань; є соц.і труд.пенсії; в деяких кр-нах суміщати роботу і отримувати пенсію заборонено (Фр); в розвинутих кр-нах виплачують додаткові соц.пенсії від фірм);