- •1.Поняття і суть конституційного права як галузі національного права зарубіжної країни
- •2.Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право» в зарубіжних країнах
- •3.Поняття та предмет конституційного права зарубіжних країн
- •4. Предмет і метод правового регулювання в конституційному праві зарубіжних країн
- •5. Принципи конституційного права зарубіжних країн
- •6. Сучасні тенденції розвитку конституційного права зарубіжних країн
- •7.Розвиток державно-правової науки
- •8. Наука конституційного права. Історичний аспект
- •9.Сучасні напрямки та доктрини в науці конституційного права
- •10.Система основних інститутів конституційного права в зарубіжних країнах
- •12. Конституційні правовідносини.
- •13. Суб'єкти конституційно-правових відносин у зарубіжних країнах.
- •14. Об’єкти конституційного регулювання в зарубіжних країнах.
- •15. Конституційна право і дієздатність громадян (підданих) у зарубіжних країнах.
- •16. Держава, як суб'єкт конституційних правовідносин у зарубіжних країнах.
- •17. Підстави виникнення, змін і припинення конституційно-правових відносин.
- •18. Конституційна відповідальність в зарубіжних країнах.
- •20. Поняття і види джерел конституційного права зарубіжних країн.
- •23. Класифікація конституцій зарубіжних країн і їх внутрішня структура.
- •28. Порядок розробки і прийняття конституцій у зарубіжних країнах.
- •29. Порядок внесення змін і доповнень до конституцій в зарубіжних країнах.
- •31Конституційні закони як джерела конституційного права зарубіжних країн.
- •32. Органічні закони як джерела конституційного права зарубіжних країн.
- •33Судові прецеденти як джерела конституційного права зарубіжних країн.
- •34.Міжнародні договори як джерела конституційного права в зарубіжних країнах
- •35.Акти тлумачення конституційного права в зарубіжних країнах
- •36.Доктрина як джерело конституційного права в зарубіжних країнах
- •37.Звичай як джерело конституційного права зарубіжних країн
- •38. Релігійні джерела права в мусульманських країнах
- •39. Принципи правового статусу особи в зарубіжних країнах
- •40. Рівність та рівноправність громадян. Заборона дискримінації
- •41. Поняття і суть конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зарубіжних країнах.
- •42. Класифікація конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зарубіжних країнах.
- •43.Особисті права і свободи громадян (підданих) у зарубіжних країнах.
- •44.Політичні права і обов'язки громадян (підданих) у зарубіжних країнах.
- •45.Соціально-економічні права і свободи громадян (підданих) у зарубіжних країнах.
- •46.Види гарантій конституційних прав громадян (підданих) в зарубіжних країнах.
- •47.Поняття і суть правових гарантій конституційних прав громадян в зарубіжних країнах.
- •48.Поняття і характерні риси громадянства (підданства) в зарубіжних країнах.
- •49.Порядок набуття громадянства (підданства) в зарубіжних країнах.
- •50.Підстави і порядок припинення громадянства (підданства) в зарубіжних країнах.
- •60.Принцип поділу влади і його значення
- •61. Форма правління в зарубіжних країнах та її різновиди.
- •Монархія
- •Республіка
- •Президентська республіка
- •Парламентарна республіка
- •Напівпрезидентська республіка
- •62. Монархія, як форма правління та її різновиди.
- •63. Дуалістична монархія і її ознаки.
- •64. Республіка, як форма правління в зарубіжних країнах та її різновиди.
- •Ознаки республіки
- •Класифікація республік
- •65. Ознаки республіканської форми правління.
- •66. Президентська республіка в зарубіжних країнах.
- •67. Парламентська республіка і її ознаки.
- •68. Форми державного устрою в зарубіжних країнах.
- •69. Основні ознаки унітарної держави.
- •73.Федерація, як форма державного устрою зарубіжних країн та її ознаки.
- •76.Вплив змін у політичному режимі на форми держави в зарубіжних країнах.
- •77.Демократичний вид політичного режиму –поняття, ознаки, суть.
- •79.Поняття і суть виборчого права в зарубіжних країнах.
- •80.Принципи виборчого права в зарубіжних країнах.
- •81. Виборчі системи в зарубіжних країнах
- •82. Виборчі цензи
- •83. Мажоритарна виборча система в зарубіжних країнах.
- •84. Пропорційна виборча система в зарубіжних країнах.
- •85. Партії і конституційний механізм державної влади
- •86. Партійні системи в зарубіжних країнах.
- •87. Юридична інституціалізація політичних партій у зарубіжних країнах.
- •88. Основні функції політичних партій у зарубіжних країнах
- •89. Контроль за діяльністю політичних партій.
- •90.Принципи розподілу функцій влади в зарубіжних країнах.
- •91.Місце і роль парламенту в системі верховної влади зарубіжних країн.
- •92.Структура парламентів і порядок формування їх палат у зарубіжних країнах.
- •93.Законодавчий процес в парламентах зарубіжних країн.
- •94.Правовий статус депутата парламенту в зарубіжних країнах.
- •95.Парламентські комітети і комісії в зарубіжних країнах та їх повноваження.
- •96.Судові повноваження парламенту в зарубіжних країнах.
- •97.Парламентський контроль за діяльністю уряду в зарубіжних країнах.
- •98.Відповідальність парламентів і депутатів в зарубіжних країнах.
- •99.Поняття і юридична природа інституту глави держави в зарубіжних країнах.
- •100.Правове положення президента в республіках.
- •101. Компетенція глави держави в зарубіжних країнах.
- •102 Порядок зміщення глави держави в зарубіжних країнах.
- •104. Порядок формування і структура урядів у зарубіжних країнах та їх компетенція.
- •105. Юридичний і фактичний статус уряду в зарубіжних країнах.
- •106 Глава уряду в зарубіжних країнах.
- •107 Правова природа контрасигнування.
- •108. Конституційна та юридична відповідальність уряду та його членів.
- •109. Основні моделі органів судової влади у зарубіжних країнах.
- •110. Правовий статус суддів у зарубіжних країнах.
- •111. Основні принципи судочинства в зарубіжних країнах
- •113. Поняття і юридична природа конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •114. Юридичні наслідки актів конституційного контролю.
- •115. Відповідальність органів конституційного контролю та їх членів ?????
- •116. Поняття і юридична природа органів місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.
- •117. Порядок формування і структура органів місцевого самоврядування.
- •118. Повноваження органів місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.
- •119. Форми урядового контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування.
- •120. Основи конституційного права Франції.
- •121. Загальна характеристика Конституції Франції
- •122. Структура парламенту Франції
- •123. Виконавча влада Франції.
- •124. Судова влада Франції.
- •125. Статус глави держави Франції
- •126. Основи конституційного права Федеративної республіки Німеччини.
- •127. Конституція Федеративної республіки Німеччини
- •128. Основи державного ладу. Особливості парламенту Німеччини.
- •129. Виконавча влада Німеччини.
- •130. Федералізм і самоврядування в Федеративній республіці Німеччини.
- •133. Загальна характеристика Конституції Італії.
- •134. Статус глави держави в Італії.
- •135. Повноваження парламенту Італії.
- •136. Виконавча влада Італії.
- •137. Особливості судової влади Італії.
- •138. Обласна автономія і місцеве самоврядування в Італії
- •139. Основи конституційного права Великобританії.
- •140.Конституція Великої Британії. Основи конституційного права Великої Британії
- •141.Конституційно-правовий статус людини та громадянина Великої Британії.
- •142.Політичні партії та партійна система Великої Британії.
- •143.Вищі органи державної влади Великої Британії.
- •144.Судова влада Великої Британії.
- •145.Політико-територіальний устрій. Організація влади на місцях у Великій
- •146.Основи конституційного права сша.
- •147.Конституція сша.
- •148.Білль про права. Поправки до Конституції сша.
- •149.Вищі органи державної влади сша.
- •150.Партії та партійна система сша.
- •151. Судова система сша.
- •152. Амереканський федералізм (сша) .
- •153. Місцеве самоврядування та управління в сша.
- •154.Основи конституційного права Канади
- •155.Конституця Канади 1982.
- •155.Основи правового статусу особи Канади.
- •156.Вищі органи державної влади Канади.
- •157.Федералізм Канади, правове положення провінцій, місцеве самоврядування і управління Канади.
- •158.Судова система Канади.
- •159. Конституція Бразилії 1988 р.
- •160. Конституція Бразилії 1988 р.
- •161. Основи правового статусу особи Бразилії.
- •162. Вищі органи державної влади Бразилії.
- •163. Конституційний нагляд Бразилії.
- •164. Бразильський федералізм Бразилії.
- •165. Місцеве самоврядування і управління Бразилії.
- •166. Основи конституційного права Японії
- •167. Конституція Японії 1947 р.
- •168. Основи правового статусу особи Японії
- •169. Вищі органи державної влади Японії
- •170. Судова влада Японії
- •Судова влада Японії.
- •Місцеве самоврядування і управління Японії.
- •Основи конституційного права Індії.
- •Конституція Індії 1950 р.
- •Основи конституційно-правового статусу людини та громадянина в Індії.
- •Вищі органи влади Індії.
- •Федеративний устрій Індії.
- •Місцеве самоврядування і управління Індії.
- •Основи конституційного права Китаю.
- •Конституція Китайської народної республіки 1982 р.
- •Політична система кнр.
- •181. Виборча система кнр.
- •182. Система державних органів кнр.
- •183. Органи суду і прокуратури кнр.
- •184. 185. Основи конституційного права Чеської Республіки .
- •186. Структура парламенту Чеської Республіки .
- •187. Виконавча влада Чеської Республіки .
- •188. Судова влада Чеської Республіки .
- •190.Конституція Польщі 1997 р
- •191. Вищі органи державної влади Польщі
- •194. Місцеве самоврядування Польщі
- •196.Конституція рф
- •197.Федеративний устрій рф
125. Статус глави держави Франції
Президент Франції, офіційно президент Французької Республіки — глава держави, що обирається французами прямим голосуванням.
Конституційні атрибути президента Франції визначені в розділі II Французької конституції.
Стаття 5 Президент республіки стежить за дотриманням конституції. Він виступає гарантом і арбітром належного функціонування органів громадської влади та наступності державного управління. Він зобов'язаний бути гарантом національної незалежності, територіальної цілісності та дотримання міжнародних угод.
Стаття 8 Президент республіки призначає прем'єр-міністра Франції; приймає рішення про призначення нового прем'єр-міністра після прийняття відставки попереднього уряду. За пропозицією прем'єр-міністра призначає всіх членів уряду.
Стаття 9 Президент республіки головує в Раді міністрів.
Стаття 10 Президент республіки промульгує закони протягом 15 днів, наступних після передачі Уряду остаточно прийнятого закону. Він може до закінчення цього терміну вимагати від Парламенту нового обговорення закону або деяких його статей У цьому новому обговоренні не може бути відмовлено.
Стаття 11 Президент республіки за пропозицією Уряду під час сесії Парламенту або за спільною пропозицією обох палат Парламенту, яка публікується в «Офіційному віснику», може передати на референдум будь-який законопроект про організацію державної влади, про реформи, що стосуються економічної чи соціальної політики та відповідних публічних служб, або спрямований на схвалення ратифікації будь-якого договору, який, не вступаючи в суперечність з конституцією, пов'язаний з функціонуванням інститутів. Коли референдум організовується за пропозицією Уряду, останній виступає перед кожною палатою з заявою, що підлягає подальшому обговоренню. Коли законопроект схвалений референдумом, президент республіки промульгує закон протягом 15 днів після оголошення результатів голосування.
Стаття 12 Президент республіки після консультації з прем'єр-міністром та головами палат може оголосити про розпуск Національних зборів. Загальні вибори проводяться не раніше ніж через 20 і не пізніше ніж через 40 днів після розпуску. Національні збори збирається по повному праву у другий четвер після виборів. Якщо це засідання має місце поза строками чергової сесії, то сесія відкривається по праву на термін — 15 днів. Новий розпуск не може бути здійснено протягом року, наступного за цими виборами.
Стаття 13 Президент республіки підписує ордонанси й декрети, прийняті Радою міністрів. Він призначає на цивільні й військові державні посади. Державні радники, великий канцлер Почесного легіону, посли, надзвичайні посланники, старші радники Рахункової палати, префекти, представники Уряду у заморських територіях, генерали, ректори академій, директори центральних відомств призначаються Радою міністрів. Відповідний закон визначає також інші посади, призначення на які проводиться Радою міністрів, а також умови, на підставі яких право призначення, що належить президентові Республіки, може бути делеговано їм для прийняття рішень від імені президента.
Стаття 14 Президент республіки акредитує послів і надзвичайних посланників в іноземних державах; іноземні посли та надзвичайні посланники акредитуються при ньому
Стаття 15 Президент республіки є главою збройних сил. Він головує у вищих радах і комітетах національної оборони.
Стаття 16 Коли інститути Республіки, незалежність нації, цілісність її території опиняються під серйозною і безпосередньою загрозою, а нормальне функціонування конституційних державних органів припинено, президент республіки вживає заходів, які диктуються цими обставинами, після офіційної консультації з прем'єр-міністром, головами палат, а також Конституційною радою. Він інформує про це націю, звертаючись з посланням. Ці заходи мають диктуватися прагненням в найкоротші терміни надати конституційним публічним органам можливість для виконання їхніх завдань. З цього приводу проводяться консультації з Конституційною радою. Парламент збирається за повним правом. У період здійснення надзвичайних повноважень Національні збори не можуть бути розпущені.
Стаття 17 Президент республіки здійснює право помилування.
Стаття 18 Президент республіки спілкується з обома палатами Парламенту за допомогою послань, які зачитуються в палатах і не підлягають жодному обговоренню. У період між сесіями Парламент спеціально збирається з цього приводу.
Стаття 19 Акти президента республіки, крім передбачених у статтях 8 (абзац перший), 11, 12, 16, 54, 56 і 61, контрассигнуються прем'єр-міністром, у разі необхідності відповідальними міністрами.