44. Літ.Дискусія 1925-1928 рр. Та роль м.Хвильвого у ній. Спілки,гурти,групи 20-30х рр.

Формально розпочалася 30 квітня 1925 з появою статті плужанина Григорія Яковенка «Про критиків і критику в літ-рі», пропонує щоб у видавництвах була цензура.Першим відреагував М.Х. зі статтею «Про «сатану в бочці» або про графоманів, спекулянтів та інших просвітян», спрямованою проти плужанського масовізму. М.Х. висунув дилему: «Європа чи просвіта?» - і закликав дати відсіч примітивізму, опановувати європейську культуру, орієнтуватися на «психологічну» Європу, на античність, на класику.

24 травня 1925 р в залі всенародної бібліотеки України відбувся диспут «Шляхи розвитку сучасної літератури».У диспуті взяли участь представники всіх літературних організацій Києва – «Плугу», «Гарту», «Ланки», «Жовтня»-зав'язка та кульмінація літ.дискурсії.Коли Х. у гострій формі висловив думку про те,що треба орієнтуватися не на Москву(«центр всесоюзного міщанства»), дискусія з літературної площини перекинулась в політичну – лист Сталіна на Україну Кагановичу і членам політбюро було вказано, що треба «боротися з крайнощами Хвильового» - почалися гоніння ВАПЛІТЕ. В кінці 1926 р зникло угруповування (офіційно «саморозпуск»).

З літ.дискусією пов'язані виникнення, існування і доля видатнішої літ.організації ВАПЛІТЕ (Вільної Академії Пролетарської Літератури). Створена за ініціативою М.Х. як альтернативна масовим і надто підпорядкованим офіціозу організаціям, вона об'єднала багатьох кращих укр.літераторів: М.Куліш, А.Любченко,Ю.Шпол, М.Бажан, І.Сенченко, П.Тичина, П.Панч, О.Слісаренко, Г.Епік., Ю.Смолич, О.Досвітній та інші.

«Молодняк»(1926-1932)виник як організація комсомольських письм.(П.Усенко,Л.Первомайський, І.Момот, В.Кузьмич, Я.Гримайло, Д.Гордієнко, Б.Коваленко, О.Корнійчук, М.Шеремет, А.Шиян, П.Колесник). немало зробили для активізації літ. творчості молоді,виявлення талантів, але водночас і деморалізації укр..письменства своєю агресивною ортодоксальністю та брутальними наскоками на інакодумців.

ВУСПП(Всеукраїнська Спілка пролетарських письменників) була організована в січні 1927 з наміром об'єднати всіх лояльних щодо режиму митців у протидії тим, кого партія вважала носіями небезпеки(ВАПЛІТЕ, «неокласики»,МАРС,футуристи)

Справді масовими літ.орг.стали спілка селянських письм. «Плуг»(1922) та спілка пролетарських письменників «Гарт»(1923).Ініціатором створення і головою «Плугу» був С.Пилипенко, його активними членами – А.Головко, А.Панів, І.Сенченко, І.Кириленко, О.Копиленко, І.Шевченко.Заслуга «П» - орієнтував письменників на глибинний і драматичний матеріал життя укр.села, широко розчиняв двері перед обдарованою сел.молоддю, але Плугові дуже зашкодило доктринерство, намагання обмежити й регламентувати підхід письменника до тлумачення та обробки матеріалу, як і абсолютизація простоти та доступності форми, курс на масовість.

«Гарт» засновано на початку 1923 р. з ініціативи В.Еллана-Блакитного, а також В.Коряка, І.Кулика, В.Сосюри, М.Хвильового, П.Лісовий, г.Коцюба. «В основу своєї праці спілка кладе марксівську ідеологію й програмові постулати комуністичної партії». Внутрішні незгоди призвели до того,що в листопаді 1925 року більшість письменників вийшла зі складу спілки.

Посилення нагінок на ВАПЛІТЕ, М.Хвильового, «неоклассиків»,на будь-які відхилення від більшовицької однозначності взагалі – усе це зловісно провіщало наближення нової, трагічної епохи в літ., культ. й громадському житті.