65. Феномен творчості. Головні концепції творчості в історії філософії. Етапи і структура творчого процесу.

Людська пам'ять зберігає і приносить через віки такі соціально-духовні цінності, без яких народ не може мати своєї ментальності, неповторності, можливості сходження до найвищих вершин прогресу. Серед них такі феномени сучасності, як свобода, гуманізм, мир, істина, добро, справедливість. З повним правом до них можна віднести і феномен творчості. У загальному розумінні творчість - це діяльність, яка породжує щось нове, такі матеріальні і духовні цінності, які ніколи раніше не існували.

Таємниця феномена творчості сягає своїм корінням у сиву давнину становлення та розвитку людських знань, культури. Перші підходи, спроби силою розуму осягнути проблему творчості знаходимо вже в філософії Ст. Греції. Платон вважав, що в основі творчості є світова Душа. Є два "роди творчості згідно з Платоном: людська і божа. Божа творчість створює вічні цінності. Творчість людини залежить від божої іскри, нею визначається і обмежується відповідно часовими рамками, проявляється в творчих справах філософа, царя, лікаря тощо.

В античності творчість розглядалася як наслідування природи. Праця ремісника піднімалася на рівень творчості.

Непересічні ідеї з проблеми творчості знаходимо в нім. клас. філософії Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля. З Канта починається нова сторінка не лише в філософії, а й у підходах до проблеми творчості. Основні ідеї щодо пізнання, творчості та розвитку науки викладені Кантом у "Критиці чистого розуму" та ін. Кант перший зрозумів неспроможність підходу, який вбачав відповідність між уявленням і річчю, що знаходиться поза уявленням. Спираючись на аналіз чуттєвого споглядання, розсудку, здібностей, судження та розуму Кант розкрив творчу самодіяльність через продуктивну уяву.

Гегель творчу силу переносить у сферу абстрактного, позасвідомого, надприродного. Такою властивістю він наділив абсолютну ідею. Франко шкодував, що в початках його літературної творчості йому бракувало щирої поради і науки, що могло б запалити творчу наснагу в душі і серці.

Дослідники виділяють дві основні характеристики творчого процесу: величезну значущість в ньому сфери несвідомого і естетичний характер будь-якого творчого акту. Обидві ці особливості можуть бути зрозумілі лише у контексті культурно-історичного буття людини. По-перше, підсвідоме (інтуїція, зокрема) не є якоюсь таємницею. Джерело несвідомих потенцій психіки знаходиться у загальному досвіді людини. По-друге, будь-яка творчість в своїй глибині має естетичний характер, вона є діяльністю за законами краси. Творити - означає здійснювати вільний вимір серед безлічі можливостей і відкидати неприйнятні варіанти.

Структура творчості: 1) творчий задум (початковий етап коли виникає уява, про те що має бути створене); 2) творчий процес (діяльність пов'язана з напруженням як духовних так і фізичних сил); 3) творче натхнення, піднесення; 4) творча воля - здібність до вибору мети, діяльності і внутрішніх зусиль; 5) творча інтуїція - догадка, проникнення творця в саму суть явища.