Засоби доставки отруйних речовин
Засобами доставки отруйних речовин є ракети, авіабомби, артилерійські снаряди і міни, хімічні фугаси, а також виливні авіаційні прилади(мал. 167).
Мал. 167. Засоби доставки отруйних речовин:
1 — артилерійські хімічні снаряди; 2 — хімічні фугаси; 3 — ручні хімічні гранати; 4 — авіаційні бомби; 5 — ракети
Звичайні хімічні боєприпаси споряджаються однією готовою отруйною речовиною, добутою у стаціонарних заводських установ- ках. На відміну від них бінарні боєприпаси споряджаються двома ізольованими (звідси і термін) нетоксичними або малотоксичними вихідними компонентами. Під час польоту хімічного бінарного боє- припасу до цілі вихідні компоненти змішуються і вступають між со- бою у хімічну реакцію з утворенням високотоксичних отруйних речовин, наприклад, зарину. Компоненти для отримання відповід- ної отруйної речовини можуть бути системою «рідина — рідина» або «рідина — тверде тіло». Всі ці системи включають також хімічні добавки. Використовуються каталізатори, що прискорюють швид- кість хімічної реакції, та стабілізатори, які забезпечують стійкість вихідних компонентів та одержаних отруйних речовин. Засоби до- ставки такі самі, як і для звичайних отруйних речовин. Внаслідок розповсюдження на місцевості отруйних речовин виникають зони хімічного зараження та осередки хімічного ураження.
Осередок хімічного ураження При поширенні в навколишньо-
му середовищі отруйних речовин і СДОР утворюються зони хімічного ураження та осередки хімічного ураження.
Зона хімічного ураження — це територія, яка безпосередньо перебуває під впливом хімічної зброї або СДОР, над якою пошири- лась заражена хмара з уражаючими концентраціями.
Осередок хімічного ураження — це територія, у межах якої внаслідок отруйних речовин сталося масове ураження людей, тва- рин, рослин. Залежно від масштабів використання хімічної зброї в зоні хімічного ураження може бути декілька осередків ураження. Хімічна зброя безпосереднього впливу на будинки, споруди та про- мислове обладнання не має, однак забруднює територію та заважає життєдіяльності людини.
Цікаво знати! Окремі спроби використати хімічну зброю мали місце на протязі всієї історії війн. Але найбільш активно хіміч- на зброя використовувалась у Першій світовій війні 1914—1918 рр.
22 квітня 1915 року в р. Іпр (Бельгія) німецькі війська прове- ли першу газову атаку, в якій в перші часи загинуло 6 тис. чоловік, а 15 тис. отримали поранення різної ступені важкості. В подальшому хімічну зброю почали використовувати й армії інших воюючих дер- жав. Загальна кількість уражених отруйними речовинами у Першу світову війну склала 1 млн. 300 тис. чоловік. Після Першої світової війни у 1925 році представники 37 держав підписали в Женеві «Про- токол про заборону використання на війні удушливих, отруйних та інших подібних газів і бактеріологічних засобів». Даний протокол не ратифікували США та Японія, які в майбутньому використовува- ли хімічну зброю: Японія у війні з Китаєм (1937—1943 рр.), США у війні в Кореї та В’єтнамі.
Питання для закріплення знань:
Що таке хімічна зброя?
Як класифікуються отруйні речовини за характером ток- сичної дії?
Які ти знаєш засоби доставки отруйних речовин?
Критерії бойової ефективності отруйних речовин.