Класифікація дозиметричних приладів

Дозиметричні прилади за своїм призначенням поділяються на чотири основних типи

Індикатори застосовують для, виявлення радіоактивного забруд­нення місцевості та різних предметів. Деякі з них дають змогу та­кож вимірювати рівні радіації бета- і гама- випромінювань. Датчиком служать газорозрядні лічильники. До цієї групи при­ладів належать індикатори ДП-63, ДП-64.(мал.. 197)

Мал. 197 Індикатор-сигналізатор ДП-64

Рентгенметри призначені для вимірювання рівнів радіації на забрудненій радіоактивними речовинами місцевості. Датчиками в цих приладах застосовують іонізаційні камери або газорозрядні лічильники. Це - рентгенметр "Кактус", ДП-3, ДП-ЗБ, ДП-5А, МКС-У та ін.

Радіометри використовують для вимірювання ступеня забруд­нення поверхонь різних предметів радіоактивними речовинами, головним чином бета- і гама- -частинками. Датчиками радіометрів є газорозрядні й сцинтиляційні лічильники. Найбільш поширені прилади цієї групи ДП-12, бета-, гамма-радіометр "Луч" та ін.

Дозиметри призначені для вимірювання сумарних доз опромі­нення, одержаних особовим складом формувань цивільного захисту та населенням, головним чином гама-опромінення.

Такі дозиметри індивідуального призначення мають датчиками іонізаційні камери, газорозрядні, сцинтиляційні й фотолічильники.

Набір, який складається з комплекту камер і зарядно-вимірювального пристрою, називають комплектом індивідуального дозиметричного контролю. Комплектами індивідуальних дозиметрів є ДП-22В, ДП-24, ІД-1, ІД-11 та ін.

Мал. 198 Комплект ДП-24

На оснащенні формувань цивільного захисту знаходяться табельні прилади радіаційної розвідки, контролю опромінення і забруднення радіоактивними речовинами: ДП-5В (ДП-5А, ДП-5Б) для вимірювання потужності дози (рівня радіації і ступеня радіоактивного забруднення); ДП-22В, ДП-24, ІД-1, ІД-11 — комплекти індивідуальних дозиметрів, призначених для визначення доз опромінення.

Якщо немає приладів нових модифікацій, можна користуватися приладами, виготовленими раніше, які були табельними приладами в ЦО і зберігаються на об'єктах, а саме: індикатором-сигналізатором ДП-64, рентгенметром ДП-3, ДП-ЗБ, вимірювачем потужності дози ІМД-5 (мал..199), ІМД-21, радіометром ДП-11,індикаторами радіоактивності ДП-63.

Мал.199 Комплект ІМД- 5

Для вирішення завдань цивільного захисту можна застосовувати прилади, які використовуються на об'єктах атомної енергетики, в геології, медицині та інших галузях. До таких приладів належить переносний медичний рентгенметр ПМР-1 переносний ме­дичний мікрорентгенметр МРМ-1, МРМ-2, переносний рентгенметр РП-1, гамма-рентгенметр "Карагач-2", універсальний радіометр РУП-1 та ін.

Останніми роками виготовляють багато побутових дозиметрів і радіометрів: дозиметри "Рось", РКС-104, ДКГ-03Д "Грач" (мал.200), ДСК-04 "Стриж", радіометри "Прип'ять", "Десна", "Бриз", дозиметр-радіометр "Белла" та ін.

Мал. 200 Персональний дозиметр ДКГ-03Д "Грач"

Призначення, принцип дії та загальна будова вимірювача потужності дози ДП-5В

Основним приладом, що використовуються в роботі формувань Цивільного захисту для дозиметричного контролю, є вимірювач потужності дози ДП-5В (мал. 201). Вимірювач потужності дози (рентгено- метр) ДП-5В призначений для вимірювання рівнів гамма-радіації і радіоактивної зараженості різноманітних предметів гамма-випро- мінюванням. Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання визначається у мілірентгенах (або рентгенах) на 1 год. для тієї точки простору, де знаходиться блок детектування приладу. Крім того, при- ладом ДП-5В можна виміряти і рівень бета-випромінювання.

Діапазон вимірювання по гамма-випромінюванню — від 0,05 мР/год. до 200 Р/год. Прилад має шість піддіапазонів вимірювань.

При вимірюванні потужностей гамма-випромінювання й су- марного бета- і гамма-випромінювання в межах від 0,05 до 500 мР/год відлік ведеться за верхньою шкалою (0-5) з наступним мно- женням на відповідний коефіцієнт піддіапазону, а відлік величи- ни потужностей доз — від 5 до 200 Р/год — за нижньою шкалою (5-200). На 2-6 піддіапазонах прилад має звукову індикацію через головні телефони. Похибка вимірювань становить ± 30 % від ви- мірюваної величини. Справність приладу перевіряється контроль- ним бета-препаратом, прикріпленим в заглибленні на екрані блока детектування. Передбачено живлення від зовнішніх джерел постій- ного струму напругою 12 або 24 В; при цьому використовується розподілювач напруги.

Мал. 201 Рентгенметр ДП-5 В

Підготовка приладу до роботи. Вийняти прилад із футляра, здійснити зовнішній огляд, встановити джерело живлення, додер- жуючи полярності, перемикач піддіапазонів установити навпроти чорного трикутника (контроль режиму). Стрілка приладу має бути у режимному секторі (якщо це не так, то треба поміняти місцями джерела живлення). Перевірити справність приладу, для чого поворотний екран зонда поставити у положення «К», підключити головні телефони і поступово переводити ручку перемикача піддіапазонів в усі положення від х1000 до х0,1. Пока- зання приладу на піддіапазоні х10 звірити із записом у формуля- рі. Якщо вони не виходять за межі допустимої похибки, приладом можна користуватися. Екран зонда встановити у положення «Г», ручку перемикача піддіапазонів — проти чорного трикутника, при- єднати штангу.

Для вимірювання гамма-радіації на місцевості екран зонда встановлюється у положення «Г». Зонд — на витягнутій убік руці на висоті близько 1 м від поверхні землі. Вимірювання проводиться послідовно на всіх піддіапазонах, починаючи з першого.

Визначення гамма-зараження об’єктів проводиться, як прави- ло, на незараженій місцевості. При вимірюванні зонд розміщують на відстані 1-1,5 см від поверхні об’єкта.

В Україні виготовляють дозиметри типу «Прип’ять», «Рось» та ін. Такі дозиметри дають кожній людині змогу оцінити індивіду- альні дози та рівень випромінювання від зовнішнього фону, провес- ти індикацію рівня, який відповідає радіоактивному забрудненню продуктів харчування та кормів.

Призначення комплектів

індивідуальних дозиметрів ДП-22В

Комплект вимірювачів дози радіації (дозиметрів) ДП-22В (ДП-24) (мал..202) призначається для вимірювання - від бета-препарату, індивідуальних експозиційних доз гамма-випромінювання за допомогою кишенькових прямопоказуючих дозиметрів ДКП-50А. До комплекту ДП-22В — входять 50, а ДП-24 — 5 індивідуальних дозиметрів ДКП-50А, зарядний пристрій ЗД-5, ящик і технічна до- кументація.

Мал.202 Комплект індивідуальних дозиметрів ДП — 22В:

1 — укладальний ящик, 2 — дозиметри ДКП — 50А,

3 — зарядний пристрій ЗД-5

Дозиметр ДКП-50А забезпечує вимірювання індивідуальних доз гамма випромінювання в діапазоні від 2 до 50 Р при потужності експозиційної дози від 0,5 до 200 Р/год. Похибка вимірювання ста- новить ±10 %.

Зарядний пристрій забезпечує плавну зміну напруги для за- рядки конденсатора — від 180 до 250 В. Живлення здійснюється від двох елементів.

Для приведення дозиметра у робочий стан потрібно від- гвинтити захисну оправу дозиметра і ковпачок зарядного гнізда ЗД-5; повернути ручку регулятора напруги ЗД-5 проти годинни- кової стрілки до упору, встановити дозиметр у зарядне гніздо; на- тиснути на дозиметр і, спостерігаючи в окуляр, плавним обертом ручки регулятора напруги за годинниковою стрілкою встановити зображення нитки на «0» шкали. Вийняти дозиметр із зарядного гнізда, закрутити захисну оправу. Під час встановлення візирної нитки на «0» стежити, щоб нитка рухалась справа наліво. Якщо нитка переміщується зліва направо, то треба відгвинтити фасон- ну гайку дозиметра, повернути окуляр зі шкалою на 180° і загвин- тити гайку.

Мал.203 Дозиметр ДКП-50А: а — загальний вигляд; б — шкала

Дозу іонізуючого випромінювання вимірюють за шкалою до- зиметра, спостерігаючи через окуляр крізь світло, що проходить.

Мал. 204 Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-1

Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-1 (мал..204) служить для вимі- рювання поглинених доз гамма-нейтронного випромінювання у меж- ах від 2 до 500 рад при потужності дози від 10 до 360 000 рад/год. Ціна поділки на шкалі дозиметра — 20 рад. Дозиметр перезаряджа- ється від зарядного пристрою ЗД-6.

В

Призначення військового

хімічної розвідки приладу

ійськовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) служить для визначення у повітрі, на місцевості, на техніці наявності отруйних речовин: зарину, зоману, іприту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти, хлорціану, а також парів V-газів у повітрі.

Мал. 205 Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР).

12 4

Мал.206 Склад військового приладу хімічної

розвідки

І - кришка; 2 - ручний насос; 3 - паперові касети з індикаторними трубками; 4 - протидимні фільтри ПДФ; 5 - насадка до насосу; 6 - захисні ковпачки; 7 - електричний ліхтар; 8 - пробійник грілки; 9 - грілка; 10 - лопатка: 11 - патрони до грілки; 12 - ремінь з тасьмою.

Принцип визначення наявності і типу отруйних речовин поля- гає у примусовому, за допомогою всмоктувального насоса, прокачу- ванні крізь індикаторні трубки повітря. Зміна кольору наповнювача індикаторних трубок свідчить про наявність, приблизну концентра- цію і групу отруйних речовин.

Індикаторні трубки бувають трьох видів: з червоним кільцем і червоною крапкою — для визначення отруйних речовин типу зарин, зоман, V-гази; з трьома зеленими кільцями — для визначення отруй- них речовин типу фосген, дифосген, синильна кислота, хлорціан; із жовтим кільцем — для визначення отруйних речовин типу іприт.

Мал. 207 Індикаторні трубки для визначення ОР:

а — зарину і V-газів; б — фосгену, синильної кислоти та хлорціану;

в — іприту; 1 — корпус трубки; 2 — ватний тампон; 3 накопичувач; 4 — ампула з реактивом

Для визначення отруйних речовин у повітрі потрібно: відкрити кришку прила- ду, відсунути засувку і вийняти насос. З ка- сети вийняти дві трубки з червоним кільцем і червоною крапкою, надрізати їх кінці і роз- крити. Ампуловідкривачем з маркіруванням, що відповідає маркіруванню індикаторних трубок, розбити верхні ампули трубок, взяти їх за маркіровані кінці і енергійно струснути 2-3 рази. Вставити дослідну трубку не мар- кірованим кінцем у гніздо насоса і накачати повітря (5-6 качань). Контрольну трубку по- містити у гніздо в корпусі приладу. Потім розбити нижні ампули обох трубок, струсну- ти і спостерігати за зміною забарвлення наповнювача. Якщо у дослід- ній трубці колір зберігається, а в контрольній пожовтів, то це означає наявність отруйних речовин. Одночасне пожовтіння наповнювача в обох трубках — відсутність отруйних речовин. При визначенні в не- безпечних концентраціях проводять так само, але роблять 50-60 на- качувань і нижні ампули розбивають через 2-3 хвилини.

г в

Мал. 208 Визначення отруйних речовин з використанням індикаторної трубки:

а – надрізати кінці трубки; б – надломити кінці трубки; в – розбити внутрішні ампули; г – прокачати повітря через трубку.

Незалежно від того, що покаже трубка з червоним кільцем і червоною крапкою, слід продовжити визначення отруйних речовин за допомогою трубок, що залишилися: спочатку з трьома зеленими кільцями, потім з одним жовтим кільцем.

Відкрити індикаторну трубку з трьома зеленими кільцями, розбити ампулу, енергійно струснути її, вставити у гніздо насоса і зробити 10-15 качань. Вийняти трубку з гнізда і порівняти забарв- лення наповнювачів з кольоровим еталоном на лицьовому боці касе- ти. Визначення наявності у повітрі парів іприту проводиться за до- помогою індикаторної трубки із жовтим кільцем. Відкрити трубку, вставити у гніздо насоса і зробити 60 качань. Спостерігати зміну за- барвлення наповнювача через 1 хв. порівняти його зі зразком на ка- сеті. Для обстеження повітря за допомогою індикаторних трубок із червоним кільцем і червоною крапкою при низьких температу- рах (+ 5 С і нижче) потрібно підготувати грілку до роботи: вставити до упору в центральне гніздо грілки патрон, ударом руки по головці

ампуловідкривача розбити ампулу, що у патроні, занурити ампуловідкривач до кінця і виймати його з патрона до припинення виділення пари; вставити дві трубки у бічні гнізда грілки, після відтавання ампул трубки потрібно негайно вийняти і помістити в штатив.

Питання для закріплення знань.

1. Призначення та будова приладу ДП-5В.

2. Порядок приведення дозиметру у робочий стан.

3. Порядок визначення отруйних речовин нервово-паралітич- ної дії військовим приладом хімічної розвідки.