- •Передмова
- •Як працювати з підручником
- •Розділ і. Збройні сили україни на захисті вітчизни
- •Збройні Сили України – військове формування держави
- •Конституція України та Закони України про призначення Збройних Сил та інших військових формувань України.
- •Закони України про засади діяльності національних Збройних Сил
- •Структура і завдання Збройних Сил України
- •Керівництво військовою організацією держави
- •Законодавство України про військову службу
- •Статус військової служби
- •Підготовка військових кадрів для Збройних Сил України
- •Соціальний захист громадян України які перебувають на військовій службі
- •Військова присяга та військова символіка України
- •Походження військової присяги
- •Військова присяга – клятва на вірність українському народові Текст військової присяги:
- •Історія походження військової символіки
- •Бойовий прапор військової частини Збройних Сил України
- •1.2. Розбудова національних Збройних Сил
- •Основні історичні етапи розвитку українського війська
- •Військове мистецтво Київської держави
- •Організація війська Київської держави
- •Озброєння війська Київської держави
- •Тактика ведення бою в Київській державі
- •Військовий флот Київської держави
- •Воєнні походи перших князів Київської держави
- •Українське військо періоду козаччини
- •Військова організація запорізького війська
- •Озброєння козацького війська
- •Тактика дій козацького війська
- •Морські походи козаків
- •Битви Богдана Хмельницького у національно-визвольній боротьбі українського народу
- •Українські Січові стрільці
- •Збройні Сили Української Народної Республіки
- •Українська Галицька Армія
- •Український військово-морський флот
- •Боротьба українського народу проти фашизму та національно – визвольна боротьба під час другої світової війни
- •Партизанський та підпільний рух на Україні
- •Роль та значення Української Повстанської Армії
- •Р Реформування Збройних Сил держави за роки незалежності еформування та розвиток сучасних Збройних Сил України
- •Організаційна та функціональна структура Збройних Сил України
- •Перспективи розвитку Збройних Сил України
- •Розділ 2. Міжнародне гуманітарне право про захист жертв війни
- •2.1. Міжнародне гуманітарне право т Історія виникнення Міжнародного гуманітарного права а його норми про захист жертв війни
- •Призначення, принципи і норми Міжнародного гуманітарного права
- •Особи та об’єкти захисту Міжнародного гуманітарного права та порядок поводження з ними
- •Відповідальність військовослужбовців за порушення норм Міжнародного гуманітарного права
- •Міжнародна судова система
- •2.2. Особливості ведення воєнних дій з урахуванням норм Міжнародного гуманітарного права
- •Збройні сили держави та їх правовий статус
- •Організація основних видів бою з урахуванням норм Міжнародного гуманітарного права
- •Організація бойового забезпечення з врахуванням норм Міжнародного гуманітарного права
- •Врахування норм Міжнародного гуманітарного права під час організації морально-психологiчного забезпечення
- •3.1 Основи загальновійськового бою
- •Поняття про бій, види бою
- •Суть, характер, основні види і принципи сучасного загальновійськового бою
- •Види загальновійськового бою
- •Тактичні знаки - основні умовні позначення загальновійськового бою
- •Визначання і завдання вогню в бою
- •Класифікація вогню звичайної зброї:
- •Охорона
- •Захист від зброї масового ураження
- •Тактичне маскування
- •Інженерне забезпечення
- •Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту
- •Екіпіровка військовослужбовців
- •Розділ IV. Вогнева підготовка Вступ
- •Види стрілецької зброї
- •4.1.Основи стрільби із стрілецької зброї Внутрішня балістика стрільби
- •Зовнішня балістика стрільби
- •Пробивна і вбивча дія кулі
- •Пробивна дія кулі
- •Визначення дальності до цілі, врахування зовнішніх умов на стрільбу. Прицілювання зброї та влучність стрільби.
- •Визначення відстані окомірним способом
- •Визначення відстаней по лінійним розмірам предметів
- •Визначення відстаней по кутовим розмірам предметів
- •Визначення відстаней за допомогою мушки автомата
- •Визначення дальності безпосереднім проміром
- •Визначення дальності за співвідношенням звуку й світла
- •Визначити відстань до різноманітних об'єктів можна також на слух
- •Визначення поправок в польових умовах
- •Правила визначення поправок на вітер при стрільбі зі стрілецької зброї
- •Причини розсіювання
- •Способи визначення середньої точки влучення
- •Купчатість та влучність стрільби. Способи її підвищення
- •4.2. Стрілецька зброя, поводження з нею, догляд і зберігання. А Призначення, бойові властивості автомата, поняття про автоматичну дію втомат Калашникова ак-74
- •Поняття про будову автомата та його автоматичну дію
- •Автоматична дія ак. Робота частин та механізмів автомату при заряджанні та стрільб
- •Порядок неповного розбирання автомату
- •Порядок чищення та змащення автомату ак – 74
- •Будова набоїв зі звичайними кулями та кулями спеціального призначення
- •Затримки при стрільбі з автомата, способи їх усунення
- •Догляд і зберігання, поводження із автоматом.
- •Підготовка автомата до стрільби
- •Малокаліберна і пневматична гвинтівка
- •Особливості приготування до стрільби та прицілювання
- •Затримки, що виникають при стрільбі з малокаліберної гвинтівки, і способи їх усунення
- •Пневматична гвинтівка Іж-38
- •Заряджання пневматичної гвинтівки
- •Тактико-технічні характеристики пневматичної гвинтівки іж-38
- •Затримки під час стрільби з пневматичної гвинтівки та способи їх усунення
- •Розділ 5. Статути збройних сил україни Вступ
- •Загальні обов’язки військовослужбовців
- •Права військовослужбовців
- •Відповідальність військовослужбовців
- •Обов’язки солдата (матроса)
- •5.1. Військовослужбовці та відносини між ними
- •Поняття про військові статути України
- •Начальники та підлеглі, старші та молодші за військовим званням. Їх права та обов’язки
- •Правила військової ввічливості і поведінки
- •5.2. Внутрішній порядок у військовій частині та її підрозділах
- •Розміщення військовослужбовців
- •Розпорядок дня військової частини
- •Добовий наряд
- •5.3. Військова дисципліна, засоби щодо її зміцнення Суть і значення військової дисципліни
- •Розділ 6. Стройова підготовка
- •6.1. Загальні положення Стройового статуту Збройних Сил України
- •Підготовча і виконавча команди
- •Стройові прийоми і рух без зброї та зі зброєю Одиночна підготовка солдата. Прийоми і рух без зброї. Стройове положення та повороти на місці
- •Виконання команди: «Головні убори – зняти (надіти)»
- •Виконання поворотів
- •Рух стройовим і похідним кроком
- •Повороти під час руху
- •Прийоми і рух зі зброєю
- •6.3. Виконання військового вітання, вихід із строю та підхід до начальника
- •Вихід із строю та повернення у стрій
- •Розділ 7. Військова топографія
- •7.1. Орієнтування на місцевості
- •Лінійні розміри деяких предметів наведені в таблиці
- •Особливості орієнтування на місцевості в різних умовах
- •Азимут та його визначення
- •Розділ 8. Прикладна фізична підготовка
- •8.1. Гімнастика
- •Перший комплекс вільних вправ (мал.109).
- •Комплексно-силова вправа (ксв).
- •Комплексна вправа на спритність (мал. 112)
- •Вправи на перекладині і брусах
- •1.Вправи на удосконалення положення «наскок» і «зіскок».
- •Розучування і тренування вправ: підтягування на перекладині, згинання та розгинання рук в упорі на брусах
- •Розділ 9. Військово-медична підготовка
- •9.1. Медичне забезпечення бою. Перша медична допомоги пораненим і хворим
- •Завдання і сили медичного забезпечення бою
- •Засоби індивідуального медичного оснащення
- •Групові засоби медичного оснащення
- •9.2. Організація надання першої медичної допомоги в бою. Реанімація потерпілих
- •Призначення, заходи першої медичної допомоги
- •Витягування поранених із бойових машин
- •С Характеристика клінічної та біологічної смерті. Вірогідні та явні ознаки смерті мерть, ознаки клінічної та біологічної смерті, методи оживлення потерпілих
- •Порядок дій щодо визначення ознак життя:
- •Порядок проведення реанімаційних заходів
- •9.3. Тимчасова зупинка кровотечі при пораненнях
- •9.4. Перша медична допомога при переламах и кісток
- •Розділ X. Основи цивільного захисту
- •10.1 Нормативно-правова база цивільного захисту
- •Нормативно-правова база Цивільного захисту України
- •10.2. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру.
- •Правила поведінки населення під час виникнення надзвичайних ситуацій
- •Дії при виявленні підозрілого предмета, який може виявитися вибуховим пристроєм:
- •Якщо вибух стався:
- •Якщо ви потрапили під стрільбу:
- •Якщо ви стали заручниками:
- •Ваші дії при визволенні спецслужбами:
- •Н Ядерна зброя адзвичайні ситуації воєнного характеру. Дія зброї масового ураження і звичайної зброї
- •Хімічна зброя та засоби її застосування
- •Засоби доставки отруйних речовин
- •Б Характеристика біологічної зброї іологічна зброя
- •Сучасні звичайні засоби ураження Характеристика сучасних звичайних засобів ураження
- •Запалювальна зброя
- •10.3. Захист населення від надзвичайних ситуацій Основні заходи захисту
- •Оповіщення та інформування населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій
- •Зразки текстів повідомлень у разі повітряної тривоги
- •Під час аварії на атомній станції
- •Система спостереження та контролю
- •Укриття населення в захисних спорудах
- •Проведення евакуації населення в районах виникнення надзвичайних ситуацій
- •Засоби захисту, спостереження і контролю
- •Засоби захисту органів дихання
- •Перший український протигаз мп-5
- •Розміри захисних плащів оп-1
- •Розміри захисних панчох
- •Медичні засоби індивідуального захисту
- •Прилади радіаційної та хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •Завдання дозиметрії в цивільному захисті. Одиниці радіоактивності й дози випромінювання.
- •Методи визначення іонізуючих випромінювань
- •Класифікація дозиметричних приладів
- •10.4 Основи рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Організація та проведення рятувальних робіт в осередку ураження
- •Заходи безпеки при проведенні рінр
- •Заходи по ліквідації наслідків зараження
- •10.5. Організація цивільного захисту навчального закладу
- •Дії учнів у надзвичайних ситуаціях
- •Словник
- •Емблеми і знаки міжнародного гуманітарного права
- •Нормативи з засобами захисту шкіри
Лінійні розміри деяких предметів наведені в таблиці
Таблиця 14
Об'єкт |
Розміри, м |
Відстань між стовпами лінії зв'язку |
60 |
Дерев'яний стовп лінії зв'язку |
6 |
Будинок сільського типу |
6 |
0дин поверх житлового будинку |
3 |
Автомобіль вантажний (по висоті) |
2,5 |
Танк: висота |
2,5 |
ширина |
3 |
довжина |
6 |
Зріст людини |
1,7 |
Необхідно пам'ятати, що допоміжні предмети також потрібно тримати на відстані 50 см від очей.
Приклад: Піхота противника під прикриттям танків веде наступ. Визначити відстань до противника, якщо танк по ширині закривається мушкою автомату.
3
Д = ------- . 1000 = 1500м
2
Визначення відстані за часом і швидкістю руху. Цей спосіб застосовується для наближеного визначення довжини пройденого шляху, для чого середню швидкість множать на час руху. Середня швидкість руху пішохода становить близько 5, а під час руху на лижах - 8-10 км/г.
Визначення відстані за співвідношенням швидкості звуку і світла. Звук розповсюджується у просторі зі швидкістю 330 м/с, або 1 км за 3 с, а світло - практично миттєво. Таким чином, відстань у кілометрах до місця, де пролунав постріл, дорівнює числу секунд, які пройшли від моменту спалаху до моменту, коли був почутий звук пострілу, поділеному на 3.
Наприклад, спостерігач почув звук пострілу через 11с після спалаху. Відстань до місця спалаху: Д = 11 : 3 = 3,7 км.
Визначення відстані на слух. Спосіб застосовується при обмеженій видимості, переважно вночі. Точність цього способу невисока. Вона залежить від досвідченості спостерігача, гостроти і тренованості його слуху, вміння враховувати напрямок і силу вітру, температуру і вологість повітря. В безвітряну ніч при нормальному слухові різні джерела шуму можуть бути почуті на відстані, вказаній у таблиці 15.
Таблиця 15
Джерело шуму |
Відстань до джерела шуму |
Кроки людини |
40 м |
Тріск зламаної гілки |
80 м |
Неголосна розмова, кашель, заряджання зброї |
100 м |
Стук сокири |
300 м |
Падіння зрубаних дерев |
600 м |
Рух автомобіля по шосе |
800 м |
Поодинокі постріли з автомату |
2-3 км |
Стрільба чергами, рух танків (рев моторів) |
3-4 км |
Гарматна стрільба |
10-15 км |
Особливості орієнтування на місцевості в різних умовах
У наші дні вміння орієнтуватися без приладів не втратило свого практичного значення. Війська можуть зненацька опинитися в умовах, коли вміння швидко і точно визначати своє місцезнаходження на місцевості, особливо бідній на орієнтири (в лісі, в степу), або тій, що зазнала значних змін у ході бойових дій, а також в умовах обмеженої видимості (вночі, в тумані, в хуртовину) є необхідною і однією з найважливіших навичок військовослужбовців.
Визначення напряму сторон горизонту за положенням Сонця. При відсутності компаса або в районах магнітних аномалій сторони горизонту можна приблизно визначити за Сонцем. У північній півкулі Сонце сходить влітку на північному сході, а заходить на північному заході. Тільки двічі на рік Сонце сходить на сході та заходить на заході - в дні весняного (21 березня) та осіннього рівнодення (23 вересня).
Прийнято вважати, що Сонце у визначений час доби знаходиться на сторонах горизонту(табл..16)
Таблиця 16
Сторона горизонту |
Декретний час |
|
з 1 .X по 31 .ІІІ |
з 1 .ІV по 30.ІХ |
|
Схід |
7:00 |
8:00 |
Південь |
13:00 |
14:00 |
Захід |
19:00 |
20:00 |
Над територією України Сонце знаходиться на півдні у найвищій точці над горизонтом (у зеніті) в полудень, при цьому тіні від місцевих предметів мають найменшу довжину в напрямку на північ. З переміщенням Сонця тіні зміщаються на схід. Так, якщо відмітити положення кінця тіні від якогось предмета, а через деякий час відмітити нове положення кінця тіні цього ж предмета, то ми набудемо напрямок на схід (від другого до першого - захід).
В
Мал.
102 Визначення напряму
сторін горизонту за Сонцем і годинником
Годинник установлюють так, щоб годинникова стрілка була спрямована на Сонце (положення хвилинної стрілки при цьому не враховується). Кут між годинниковою стрілкою та напрямком на цифру 1 (влітку - на цифру 2) на циферблаті годинник ділять навпіл - це і буде напрямок на південь. У протилежній стороні буде північ до півдня ділять навпіл ту дугу (кут), яку годинна стрілка має пройти до 13 (14 години), а після півдня - ту дугу (кут), яку вона пройшла після 13 (14 години).
Визначення напрямів сторін горизонту за Місяцем. За Місяцем сторони горизонту визначають більш точно, коли видно весь його диск. Повний Місяць у будь-який час знаходиться в стороні, протилежній Сонцю. Різниця в час їх місцезнаходження складає 12 годин. Ця різниця на циферблаті годинника не видима, оскільки о 1 годині та о 13 годині взимку (відповідно о 2 годині та о 14 годині влітку) годинникова стрілка буде знаходитися на одному місці. Тому сторони горизонту визначають таким же чином, як і за Сонцем.
Мал.103.
Визначення
напрямів сторін
горизонту за Полярною зіркою.
Визначення напрямів сторін горизонту за Полярною зіркою (мал..104). Полярна зірка завжди знаходиться на півночі. Вночі на безхмарному небі її легко знайти за сузір'єм Великої Ведмедиці. Крізь дві крайні зірки ковша Великої Ведмедиці потрібно подумки провести пряму лінію та відкласти на ній п'ять відрізків, що дорівнюють відстані між крайніми зірками ковша. У кінці п'ятого відрізка буде знаходитися Полярна зірка Малої Ведмедиці . За яскравістю вона приблизно дорівнює зіркам Великої Ведмедиці. Полярна зірка може служити надійним орієнтиром для дотримання напрямку руху, оскільки її положення на небосхилі зі зміною часу практично не змінюється. Точність визначення напряму за Полярною зіркою складає 2-3°.
Визначення сторін горизонту за різними ознаками місцевих предметів.
Цей спосіб менш надійний, ніж вищезгадані, тому користуватися ним слід лише у виняткових випадках (немає компаса, в районах магнітних аномалій, за умові обмеженої видимості).
Більшість ознак обумовлені розміщенням місцевих предметів по відношеннюі до Сонця а саме:
- кора великих дерев грубіша на північній стороні; тонша, еластичніша (у берези - світліша) - на південній;
- у сосни повторна (бура, потріскана) кора на північній стороні підіймається вище по стовбуру;
- дерева, каміння, черепичні та шиферні дахи раніше та густіше покриваються лишаями та грибками з північної сторони;
- на деревах хвойних порід смола рясніше накопичується з південної сторони, мурашники розташовуються з південної сторони дерев, пнів та кущів; крім того, південний схил мурашників пологий, а північний крутий;
- весною трава з південної сторони великого каміння, стовбурів дерев, на південних галявинах лісу вища та густіша, а влітку, під час довгої спеки, трава залишається більш зеленою з північної сторони цих предметів;
- ягоди та фрукти скоріше дозрівають (червоніють, жовтіють) з південної сторони:
- сніг швидше розтає на південних схилах; внаслідок цього на снігу утворюються зазубрини - шипи, направлені на південь,
- просіки в лісових масивах частіше прорубуються за лінією північ-південь або захід-схід, лісові квартали нумеруються з заходу на схід;
- вівтарі православних церков звернені на схід, а головні входи розташовані з західної сторони;
- вівтарі католицьких церков (костьолів) звернені на захід;
- припіднятий кінець нижньої поперечини хреста церков звернений на північ.
Топографічне орієнтування включае:
- орієнтування по карті;
- визначення точки стояння;
- звірення карти з місцевістю.
Воно проводиться перед тактичним орієнтуванням і є важливим первинним етапом роботи командира підрозділу при постановці бойового завдання.
При топографічному орієнтируванні вказується:
1. Час (місцевий).
2. Напрямок на одну з сторін горизонту (як правило в напрямку дій або на північ).
3. Своє місце знаходження.
4
Мал.104
Орієнтування за Полярною зіркою
Доповідь про своє місцезнаходження
Зорієнтувавшись на місцевості і визначивши сторони горизонту, солдат доповідає про своє місцезнаходження відносно місцевих предметів, називає місцевий предмет, біля якого він безпосередньо перебуває, і відстань до орієнтирів, за якими він визначив сторони горизонту.
Наприклад: «Перебуваю на північній частині узлісся: на північ 1600 м — роздоріжжя, ближче 600 м — зруйнована хата, на захід 1700 м — грунтова дорога, на схід 1800 м — окремі дерева».