Організація та проведення рятувальних робіт в осередку ураження

Способи, прийоми та послідовність проведення рятувальних та інших невідкладних робіт визначаються залежно від обставин, які склалися в осередку ураження (характеру руйнувань будівель і споруд, пожеж, аварій на комунально-енергетичних мережах, ступенів радіоактивного та хімічного зараження, погодних умов та ін.), а також наявності сил та засобів для проведення робіт.

При аваріях на радіаційно-небезпечних об’єктах організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт полягає у ви- конанні заходів, до яких відносяться:

• оповіщення населення про аварію і постійне його інформу- вання про наявну обстановку та порядок дій в даних умовах;

• використання засобів колективного і індивідуального за- хисту;

• організація дозиметричного контролю;

• проведення йодної профілактики населення, що опинилося в зоні радіоактивного зараження;

• введення обмеженого перебування населення на відкритій місцевості (режими радіаційного захисту);

• здійснення евакуації населення (за розпорядженням Уряду) та інші заходи.

Після евакуації населення приступають до дезактивації тери- торії і техніки.

При аварії на хімічно небезпечних районах з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин негайно оповіщаються робітники, службовці та населення, які опинилися в зоні зараження і в райо- нах, яким загрожує небезпека зараження. Висилається радіаційна, хімічна і медична розвідка для уточнення місця, часу, типу і концен- трації сильнодіючих отруйних речовин, визначення межі осередку ураження (зони зараження) та напрямку розповсюдження зараже- ного повітря. Готуються формування для проведення рятувальних робіт. На підставі даних, отриманих від розвідки та інших джерел, начальник Цивільного захисту об’єкта приймає рішення, особисто організовує проведення рятувальних робіт і заходів щодо ліквідації хімічного зараження.

В осередку хімічного ураження, перш за все, надається до- помога потерпілим (ураженим), проводиться відбір за складністю поранення та організовується евакуація в медичні установи. Осе-

редок ураження оточується, здійснюється знезараження місцевос- ті, транспорту, споруд, а також санітарна обробка особового скла- ду формувань і населення. В першу чергу, надягаються протигази на уражених, їм надається перша медична допомога, вводячи ан- тидоти.

В осередку біологічного (бактеріологічного) ураження робо- ти здійснюються за рішенням старшого начальника. Роботами щодо ліквідації біологічного осередку керує начальник Цивільного захис- ту об’єкта, а організацією та проведенням медичних заходів — на- чальник медичної служби.

В осередку біологічного (бактеріологічного) ураження органі- зовуються та проводяться:

• біологічна розвідка і визначення виду застосованого збудника;

• карантинний режим або обсервація;

• санітарна експертиза;

• застосування засобів індивідуального захисту;

• контроль зараження продовольства, харчової сировини, води та фуражу, їх знезараження;

• протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілак- тичні, лікувально-евакуаційні, ветеринарно-санітарні заходи, а та- кож санітарно-роз’яснювальна робота.

У випадку виявлення ознак застосування біологічних засо- бів у район негайно висилається біологічна розвідка. На підставі отриманих даних встановлюється зона карантину або зона обсер- вації, намічається обсяг та послідовність проведення заходів, а та- кож порядок використання сил та засобів для ліквідації осередку біологічного (бактеріологічного) ураження. Після того, як буде ви- значено вид збудника, проводиться екстрена профілактика — за- стосування специфічних для даного захворювання препаратів: антибіотиків, сивороток та ін., своєчасне застосування яких змен- шить кількість жертв і буде сприяти прискореній ліквідації осе- редку ураження.

Питання для закріплення знань:

1. Які заходи належать до рятувальних та інших невідкладних робіт?

2. Які сили та формування залучаються до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт?

3. Назвіть заходи, які проводяться при аваріях на хімічнонебезпечних об’єктах.