Розділ 9. Військово-медична підготовка

Під час проходження військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях України, а також в повсякденній життєді- яльності, існує загроза виникнення травматичних пошкоджень, не- щасних випадків у будь-якій ситуації та різноманітних захворювань. Тому майбутнім захисникам Вітчизни важливо навчитися здійсню- вати основні прийоми надання першої допомоги — простим доціль- ним заходам для рятування життя людини.

9.1. Медичне забезпечення бою. Перша медична допомоги пораненим і хворим

Основні документи нормативно- правової бази щодо захисту та здоров’я людини в Україні життя

Головна цінність суспільства — життя та здоров’я його

громадян. Захист життя та здоров’я - людини

забезпечується законодавством України, а також

міжнародними нормативними документами.

Найбільшу юридичну силу в нашій державі має основний за- кон — Конституція України, де «людина, її життя і здоров’я… ви- значаються найвищою соціальною цінністю» (розділ І, ст. 3). Кон- ституційне право кожного на охорону здоров’я, медичну допомогу (розділ II, ст. 49) підкріплюється багатьма законодавчими актами: «Основи законодавства України про охорону здоров’я», Указ Пре- зидента України «Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України» (2000 р.) та інші.

Перша допомога може бути надана на місці ураження самим потерпілим (самодопомога) чи його товаришем (взаємодопомога).

Щоб зробити це правильно, необхідно знати будову та функції здорового організму (все те, що ви вивчали на уроках з анатомії), крім того, майбутній захисник Вітчизни повинен знати медичне забезпечення бою.

С

Завдання і сили медичного забезпечення бою

еред усіх видів забезпечення бою медичне забезпечення відіграє одну з головних функцій.

Поняття «медичне забезпечення» включає в себе здійснення організаційних, лікувально-евакуаційних, лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, а також заходів по захисту особового складу військ від дії зброї масового ураження та забезпечення його медичними засобами.

Медичне забезпечення механізованої роти очолює санітарний інструктор. У підпорядкуванні санітарного інструктора роти є три стрільці-санітари (по одному в кожному взводі).

З метою здійснення медичного забезпечення своєї ро­ти санітарний інструктор проводить комплекс заходів, які спрямовані на розшук і збір поранених та уражених, на подання їм першої медичної допомоги. Він евакуює (витягує, виносить) поранених і уражених з поля бою в найближче укриття або в найближчий медичний пункт, а також здійснює лікувально-профілактичні, санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи по захисту особового складу роти від дії зброї масового ураження. Поряд з цим він здійснює медичну розвідку районів майбутнього розташування або проведення бойових дій роти, система­тично слідкує за їх санітарним станом, контролює якість питної води і їжі, слідкує за дотриманням особовим скла­дом правил особистої і колективної гігієни. Санітарний інструктор забезпечує особовий склад роти медичним майном, навчає військовослужбовців прийомам надання само- і взаємодопомоги при пораненнях і ураженнях та методам витягування поранених з бойових машин, спо­собам відтягування і виносу поранених із поля бою в укриття. Здійснення цих заходів є обов'язком санітар­ного інструктора роти.

В умовах бойової обстановки стрільці-санітари знаходяться в бойових порядках своїх взводів якомога ближче до командирів взводів у такому місці, з якого їм зручно спостерігати за полем бою і менш небезпечно-наближатися до пора­нених. Застосовуючи метод спостереження і інформуючи командирів відділень і взводів про появу у взводах по­ранених, вони непомітно і швидко наближаються до останніх, подають першу медичну допомогу і подають сигнал санітарам-носильникам або позначають місця зна­ходження поранених за допомогою умовного знаку. Осо­бовий склад підрозділів збору і евакуації, зокрема санітари-носильники, використовуючи ходи сполучень, склад­ки місцевості і орієнтуючись за допомогою умовних знаків, наближаються до поранених, укладають їх на но­силки і виносять до місця підходу санітарного транспор­ту або безпосередньо в медичний пункт роти (МПР).

При виникненні масових санітарних втрат за розпо­рядженням командира роти для подання першої медич­ної допомоги і евакуації поранених та уражених за­лучається і особовий склад підрозділів, який працює в осередку ураження до прибуття спеціально створених формувань — рятувальних загонів.

Довготривалість перебування роти в обороні зумов­лює необхідність захисту особового складу від впливу збройних сил противника, попередження виникнення со­матичних та інфекційних захворювань.