Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник ЗВ 10 клас (2012).doc
Скачиваний:
318
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
34.56 Mб
Скачать

М

Призначення, принципи і норми Міжнародного гуманітарного права

іжнародне гуманітарне право (МГП) є галуззю публічного міжнародного права і застосовується під час збройних конфліктів.

Воно є спробою держав встановити певний мінімум норм і правил поведінки залучених в збройний конфлікт сторін з метою полегшити страждання жертв військових дій. Такі норми поведінки висловлені в міжнародних договорах(конвенціях, протоколах, угодах, пактах) і признаються практично всіма членами міжнародного співтовариства держав.

Міжнародне гуманітарне право у свою чергу поділяється на дві галузі: Женевське право і Гаазьке право.

Женевське право у своїй основі спрямоване на захист жертв війни, військовослужбовців або цивільних осіб, на суші і на воді. Женевське право захищає всіх осіб, що вийшли з ладу: поранених, хворих, потерпілих аварію корабля, військовополонених.

Чотири Женевські конвенції від 12 серпня 1949 року складають у сукупності основу цих захисних норм. На сьогодні вони підписані 170 державами і тому є універсально визнаними. Ці конвенції були розвиті і доповнені прийняттям двох Додаткових протоколів від 10 червня 1977 року, (Протокол І відноситься до міжнародних збройних конфліктів, а Протокол ІІ - до збройних конфліктів не міжнародного характеру).

Гаазьке право відноситься до регулювання методів і засобів бою і приділяє особливу увагу способам ведення воєнних операцій.

Гаазьке право визначає права й обов'язки воюючих сторін при проведенні операцій і вводить обмеження на засоби нанесення втрати супротивникові. Ці правила утримуються в Гаазьких конвенціях 1899 року, цілком переглянутих у 1907 році, а з 1977 року - у Додаткових протоколах до Женевських конвенцій, а також у різних договорах по забороні й обмеженню застосування озброєнь.

Право третього типу - це так назване "змішане право". "Змішане право" містить положення про захисти жертв війни й оперативних концепцій. Цей сплав Женевського і Гаазького права утримується, головним чином, у двох Додаткових протоколах 1977 року до Женевських конвенцій 1949 року.

Призначення цих Протоколів полягає в доповненні Конвенцій шляхом поліпшення захисту цивільних осіб під час війни і поширення області застосування гуманітарного права на конфлікти нового типу.

188 держав, в дому числі і Україна, взяли на себе зобов'язання за Женевськими конвенціями 1949 року про захист жертв війни щодо:

- необхідності однакового догляду за пораненими, як своїми, так і противника;

- поваги до фізичної недоторканості, честі, гідності, сімейних прав, моральних засад і релігійних переконань особи;

- заборони тортур і жорстокого поводження, страти без суду та нещадного знищення, депортації, взяття заручників, мародерства, пограбувань і знищення цивільних об’єктів:

- надання права делегатам Міжнародного комітету Червоного Хреста відвідувати осіб, які перебувають у полоні чи ув'язненні та вести з ними розмову без свідків.

Міжнародні зобов’язання України стосовно дотримання норм міжнародного гуманітарного права витікають із статті 9 Конституції України, яка визначає, що “... Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Ратифікувавши Женевські конвенції про захист жертв війни та Додаткові протоколи до них Україна зобов’язалась забезпечувати широке їх вивчення, приведення своєї законодавчої та іншої нормативно-правової бази у відповідність до вимог міжнародного гуманітарного права та гарантоване дотримання його норм.

Згідно Наказу Міністра оборони України від 11.09.2004 № 400:

Міжнародне гуманітарне право – це система міжнародно-визнаних правових норм, які спрямовані на:

- захист жертв збройних конфліктів (визначається правом Женеви);

- заборону або обмеження методів і способів ведення війни (визначається правом Гааги);

- встановлення відповідальності військовослужбовців та працівників Збройних Сил України за порушення вимог права збройних конфліктів.

Норми міжнародного гуманітарного права набувають чинності з початком збройного конфлікту і повинні застосовуватись однаковою мірою усіма сторонами, які беруть у ньому участь.

Застосування норм міжнародного гуманітарного права припиняється із загальним закінченням воєнних дій, а на окупованій території – із закінченням окупації.

Принципи права війни:

1. Принцип законності - полягає в суворому і точному дотриманні всіма військовослужбовцями норм Міжнародного гуманітарного права.

2. Принцип розрізнення - полягає у здійсненні в ході ведення бойових дій чіткого розмежування між цивільними особами і комбатантами.

3. Принцип гуманності - полягає у виявленні поваги та забезпечення захисту щодо людей, які не беруть безпосередньої участі у воєнних діях, включаючи осіб зі складу збройних сил противника, які склали зброю чи перестали брати участь у воєнних діях внаслідок поранення, хвороби або за будь-якої іншої причини. 4. Принцип воєнної необхідності - полягає у встановленні особливих випадків, де допускається відступ від принципів захисту певних категорій осіб і об'єктів для забезпечення виконання поставленого завдання.

5. Принцип обмеження свободи вибору зброї і методів ведення бойових дій.