Розділ X. Основи цивільного захисту

10.1 Нормативно-правова база цивільного захисту

М

Міжнародне гуманітарне право з питань захисту цивільного населення під час війни. Законодавство України про цивільний захист

іжнародне гуманітарне право, яке захищає людину від наслідків війни, стосується кожного з нас. Воно є гілкою міжнародного суспільного права та зосереджено на захисті особи. Мета цього права — пом’якшити страждання страждання всіх жертв збройних конфліктів, які потрапили до рук ворога: поранених, хворих, військовополонених та цивільних осіб. Зримим результатом у забезпеченні кращого захисту жертв і змін у відповідності з реаліями нових конфліктів і воєн стали чотири Женевські Конвенції 1949 року щодо захисту поранених, хворих і осіб, що постраждали від корабельних катастроф, військовополонених і цивільного населення.

Одна із глав Четвертої Конвенції цілком присвячена Цивільній обороні і доповнена Першим Додатковим Протоколом (1977 рік). У статті 61 Женевської Конвенції дається визначення сфери застосування Цивільної оборони.

Цивільна оборона є виконанням деяких або всіх названих гуманітарних завдань, спрямованих на захист цивільного населення від небезпеки і допомогу в усуненні безпосередніх наслідків воєнних дій або лиха, а також на створення умов для його виживання.

Такими завданнями є: оповіщення, евакуація, надання сховищ та їх обладнання, проведення заходів із світломаскуванням, рятувальні роботи, медичне обслуговування (включаючи першу допомогу, а також релігійну допомогу), боротьба з пожежами, виявлення і визначення небезпечних районів, знезараження та інші подібні заходи захисту, термінове надання житла, термінова допомога у встановленні та підтриманні порядку в районі лиха, термінове поновлення необхідних комунальних служб, термінове поховання трупів, допомога у збереженні об’єктів, необхідних для виживання.

Кожна держава при розробці законодавчих актів, які стосуються діяльності Цивільної оборони, повинна враховувати основні положення норм міжнародного гуманітарного права та керуватися ними під час своєї практичної діяльності.

З метою наближення до світових стандартів наша держава перейшла від назви «цивільна оборона» до назви «цивільний захист», тому що сукупність завдань, що стоять перед службами цивільної оборони, більше пов’язані з проблемами мирного часу. Система за хисту населення і територій від надзвичайних ситуацій в Україні неодноразово доводила свою доцільність. Вона визнана складовою національної безпеки.

Нормативно-правова база Цивільного захисту України

Правовою основою цивільного захисту України є Конституція Укра- їни, закони України: «Про цивільну оборону України», «Про правові засади Цивільного захисту», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки», «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», Міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та інші акти та законодавства.

Стаття 27 Конституції України говорить: «Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Обов’язок держави — захищати життя людини».

Цивільний захист — система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм сила- ми і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров’ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

Цивільний захист здійснюється з метою:

• реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період;

• подолання наслідків надзвичайних ситуацій на територіях іноземних держав відповідно міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Цивільний захист здійснюється на принципах:

• функціонування;

• добровільності при залученні людей до здійснення заходів у сфері цивільного захисту, пов’язаних з ризиком для життя людей;

• комплексний підхід до вирішення питань цивільного захисту;

• територіальності та функціональності єдиної системи цивільного захисту;

• мінімізація заподіяння шкоди довкіллю;

• гласності, вільного доступу населення до інформації у сфері цивільного захисту відповідно до законодавства

Завдання цивільного захисту:

• збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

• прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;

• здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

• розроблення і виконання законодавчих та інших нормативів;

• розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

• створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;

• оперативне оповіщення населення про виникнення та загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, своєчасне інформування про обстановку, що складається;

• проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків над- звичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

• забезпечення постійної готовності сил та засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;

• навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних ситуацій та організація тренувань;

• міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

Сили і засоби цивільного захисту — особовий склад, пра- цівники органів та підрозділів цивільного захисту, добровільні, рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, обладнання, засоби пожежегасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру.

До сил цивільного захисту належать:

• оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

• спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані формування та їх підрозділи;

• аварійно-відновлювальні формування;

• формування особливого періоду;

• авіаційні та піротехнічні підрозділи;

• технічні служби та їх підрозділи;

• підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

В Україні створена Єдина державна система цивільного захисту (ЄС ЦЗ). Очолює ЄС ЦЗ начальник Цивільного захисту (Прем’єр-міністр України). Загальне керівництво здійснює Кабінет Міністрів України, а безпосереднє — Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій. Заступником начальника цивільного захисту України є Міністр МНС.

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій — сукупність органів управління, сил та засобів цен- тральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.

Структуру єдиної системи цивільного захисту становлять цен- тральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого само- врядування і створювані ними функціональні та територіальні під- системи єдиної системи цивільного захисту.

Єдина система цивільного захисту може функціонувати у ре- жимі повсякденної діяльності, підвищеної готовності та в режимах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану.

У режимі повсякденної діяльності єдина система захисту функціонує за наявності нормальної виробничо-промислової, радіацій­ної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеоро­логічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій та епіфітотій.

У цьому режимі органи управління, сили і засоби єдиної системи захисту:

- забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;

- розробляють і виконують цільові та науково-технічні програ­ми запобігання НС і зменшення можливих втрат;

- здійснюють заходи, спрямовані на забезпечення безпеки і за­хисту населення під час НС;

- забезпечують підготовку органів управління до дій у НС, органі­зовують навчання населення використання засобів захисту в таких ситуаціях;

- створюють і поновлюють резерви фінансових і матеріальних ресурсів для ліквідації наслідків НС;

- здійснюють постійне прогнозування обстановки щодо її по-­ гіршення, яке може призвести до виникнення НС.

Режим підвищеної готовності встановлюється при погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідро­геологічної, гідрометеорологічної обстановки, загрозі виникнення НС.

Органи управління, сили і засоби єдиної системи захисту:

- здійснюють заходи, передбачені для режиму повсякденної діяль­ності, і допомагають при виникненні НС;

- формують комісії для виявлення причин погіршення обста­новки безпосередньо в районі можливого виникнення НС;

- посилюють спостереження і контроль за обстановкою на по­тенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, здійснюють прогнозування виникнення НС та їх масштабів;

- розробляють заходи захисту населення, територій в умовах НС;

- здійснюють заходи запобігання виникненню НС;

- приводять у стан підвищеної готовності наявні сили і засоби реагування, залучають додаткові сили і засоби, уточнюють плани їх дій та направляють за потреби в район загрози виникнення НС.

Режим надзвичайної ситуації. Режим НС встановлюється при виникненні НС та під час ліквідації наслідків НС. Органи управлін­ня, сили і засоби єдиної системи захисту:

• організовують захист населення і територій;

• залучають необхідні сили і засоби;

• визначають межи території, на який виникла НС;

• організовують роботи з локалізації або ліквідації наслідків НС;

• здійснюють безперервний контроль за станом у районі НС;

• оперативно доповідають вищим органам управління про розвиток НС та оповіщають населення.

Режим надзвичайного стану єдиної системи захисту вста­новлюється відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".

Режим воєнного стану. Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту в умовах воєнного стану, порядок підпорядкуван­ня її військовому командуванню визначається відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".

Координацію діяльності центральних та місцевих органів ви- конавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільно- го захисту здійснюють:

• Рада національної безпеки і оборони;

• Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

• Спеціальна Урядова комісія з ліквідації надзвичайних ситу- ацій (у разі необхідності).

Начальниками цивільного захисту в містах, міських та сільських районах і на суб’єктах господарювання є відповідно міські голови, голови виконкомів, голови райдержадміністрацій, керівники суб’єктів господарювання.

Обов’язки учнів щодо вивчення основ цивільного захисту

Учень повинен вміти:

— діяти при загрозі виникнення надзвичайної ситуації;

• користуватися засобами індивідуального та колективного захисту;

• виготовляти найпростіші засоби захисту органів дихання;

• пристосовуватись та використовувати домашній одяг та взуття в якості засобів захисту в умовах зараження повітря і місцевості радіоактивними речовинами, отруйними речовинами і біологічними засобами;

• запобігати зараженню продуктів харчування та питної води;

• проводити часткову санітарну обробку відкритих частин тіла, одягу та взуття;

• працювати з приладами радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю;

• діяти у складі поста радіаційного хімічного спостереження, інших формувань;

• швидко і впевнено виконувати нормативи цивільного захисту;

• користуватися аптечкою індивідуальною (АІ);

• надавати першу допомогу ураженим та пораненим;

• дотримуватися заходів безпеки при діях в надзвичайних ситуаціях.

Запам’ятайте! Учень, який не вміє користуватися засобами захисту і який не знає правил надання допомоги ураженим, в умовах надзвичайних ситуацій буде безпорадним і не зможе зберегти своє життя та прийти на допомогу товаришу.

Питання для закріплення знань:

1. Які завдання Цивільної оборони визначені четвертою Же- невською Конвенцією?

2. Що включає система Цивільного захисту України?

3. Що відноситься до Сил цивільного захисту.

4. Яки існують режими функціонування єдиної системи цивільного захисту України?