![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Передмова
- •Як працювати з підручником
- •Розділ і. Збройні сили україни на захисті вітчизни
- •Збройні Сили України – військове формування держави
- •Конституція України та Закони України про призначення Збройних Сил та інших військових формувань України.
- •Закони України про засади діяльності національних Збройних Сил
- •Структура і завдання Збройних Сил України
- •Керівництво військовою організацією держави
- •Законодавство України про військову службу
- •Статус військової служби
- •Підготовка військових кадрів для Збройних Сил України
- •Соціальний захист громадян України які перебувають на військовій службі
- •Військова присяга та військова символіка України
- •Походження військової присяги
- •Військова присяга – клятва на вірність українському народові Текст військової присяги:
- •Історія походження військової символіки
- •Бойовий прапор військової частини Збройних Сил України
- •1.2. Розбудова національних Збройних Сил
- •Основні історичні етапи розвитку українського війська
- •Військове мистецтво Київської держави
- •Організація війська Київської держави
- •Озброєння війська Київської держави
- •Тактика ведення бою в Київській державі
- •Військовий флот Київської держави
- •Воєнні походи перших князів Київської держави
- •Українське військо періоду козаччини
- •Військова організація запорізького війська
- •Озброєння козацького війська
- •Тактика дій козацького війська
- •Морські походи козаків
- •Битви Богдана Хмельницького у національно-визвольній боротьбі українського народу
- •Українські Січові стрільці
- •Збройні Сили Української Народної Республіки
- •Українська Галицька Армія
- •Український військово-морський флот
- •Боротьба українського народу проти фашизму та національно – визвольна боротьба під час другої світової війни
- •Партизанський та підпільний рух на Україні
- •Роль та значення Української Повстанської Армії
- •Р Реформування Збройних Сил держави за роки незалежності еформування та розвиток сучасних Збройних Сил України
- •Організаційна та функціональна структура Збройних Сил України
- •Перспективи розвитку Збройних Сил України
- •Розділ 2. Міжнародне гуманітарне право про захист жертв війни
- •2.1. Міжнародне гуманітарне право т Історія виникнення Міжнародного гуманітарного права а його норми про захист жертв війни
- •Призначення, принципи і норми Міжнародного гуманітарного права
- •Особи та об’єкти захисту Міжнародного гуманітарного права та порядок поводження з ними
- •Відповідальність військовослужбовців за порушення норм Міжнародного гуманітарного права
- •Міжнародна судова система
- •2.2. Особливості ведення воєнних дій з урахуванням норм Міжнародного гуманітарного права
- •Збройні сили держави та їх правовий статус
- •Організація основних видів бою з урахуванням норм Міжнародного гуманітарного права
- •Організація бойового забезпечення з врахуванням норм Міжнародного гуманітарного права
- •Врахування норм Міжнародного гуманітарного права під час організації морально-психологiчного забезпечення
- •3.1 Основи загальновійськового бою
- •Поняття про бій, види бою
- •Суть, характер, основні види і принципи сучасного загальновійськового бою
- •Види загальновійськового бою
- •Тактичні знаки - основні умовні позначення загальновійськового бою
- •Визначання і завдання вогню в бою
- •Класифікація вогню звичайної зброї:
- •Охорона
- •Захист від зброї масового ураження
- •Тактичне маскування
- •Інженерне забезпечення
- •Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту
- •Екіпіровка військовослужбовців
- •Розділ IV. Вогнева підготовка Вступ
- •Види стрілецької зброї
- •4.1.Основи стрільби із стрілецької зброї Внутрішня балістика стрільби
- •Зовнішня балістика стрільби
- •Пробивна і вбивча дія кулі
- •Пробивна дія кулі
- •Визначення дальності до цілі, врахування зовнішніх умов на стрільбу. Прицілювання зброї та влучність стрільби.
- •Визначення відстані окомірним способом
- •Визначення відстаней по лінійним розмірам предметів
- •Визначення відстаней по кутовим розмірам предметів
- •Визначення відстаней за допомогою мушки автомата
- •Визначення дальності безпосереднім проміром
- •Визначення дальності за співвідношенням звуку й світла
- •Визначити відстань до різноманітних об'єктів можна також на слух
- •Визначення поправок в польових умовах
- •Правила визначення поправок на вітер при стрільбі зі стрілецької зброї
- •Причини розсіювання
- •Способи визначення середньої точки влучення
- •Купчатість та влучність стрільби. Способи її підвищення
- •4.2. Стрілецька зброя, поводження з нею, догляд і зберігання. А Призначення, бойові властивості автомата, поняття про автоматичну дію втомат Калашникова ак-74
- •Поняття про будову автомата та його автоматичну дію
- •Автоматична дія ак. Робота частин та механізмів автомату при заряджанні та стрільб
- •Порядок неповного розбирання автомату
- •Порядок чищення та змащення автомату ак – 74
- •Будова набоїв зі звичайними кулями та кулями спеціального призначення
- •Затримки при стрільбі з автомата, способи їх усунення
- •Догляд і зберігання, поводження із автоматом.
- •Підготовка автомата до стрільби
- •Малокаліберна і пневматична гвинтівка
- •Особливості приготування до стрільби та прицілювання
- •Затримки, що виникають при стрільбі з малокаліберної гвинтівки, і способи їх усунення
- •Пневматична гвинтівка Іж-38
- •Заряджання пневматичної гвинтівки
- •Тактико-технічні характеристики пневматичної гвинтівки іж-38
- •Затримки під час стрільби з пневматичної гвинтівки та способи їх усунення
- •Розділ 5. Статути збройних сил україни Вступ
- •Загальні обов’язки військовослужбовців
- •Права військовослужбовців
- •Відповідальність військовослужбовців
- •Обов’язки солдата (матроса)
- •5.1. Військовослужбовці та відносини між ними
- •Поняття про військові статути України
- •Начальники та підлеглі, старші та молодші за військовим званням. Їх права та обов’язки
- •Правила військової ввічливості і поведінки
- •5.2. Внутрішній порядок у військовій частині та її підрозділах
- •Розміщення військовослужбовців
- •Розпорядок дня військової частини
- •Добовий наряд
- •5.3. Військова дисципліна, засоби щодо її зміцнення Суть і значення військової дисципліни
- •Розділ 6. Стройова підготовка
- •6.1. Загальні положення Стройового статуту Збройних Сил України
- •Підготовча і виконавча команди
- •Стройові прийоми і рух без зброї та зі зброєю Одиночна підготовка солдата. Прийоми і рух без зброї. Стройове положення та повороти на місці
- •Виконання команди: «Головні убори – зняти (надіти)»
- •Виконання поворотів
- •Рух стройовим і похідним кроком
- •Повороти під час руху
- •Прийоми і рух зі зброєю
- •6.3. Виконання військового вітання, вихід із строю та підхід до начальника
- •Вихід із строю та повернення у стрій
- •Розділ 7. Військова топографія
- •7.1. Орієнтування на місцевості
- •Лінійні розміри деяких предметів наведені в таблиці
- •Особливості орієнтування на місцевості в різних умовах
- •Азимут та його визначення
- •Розділ 8. Прикладна фізична підготовка
- •8.1. Гімнастика
- •Перший комплекс вільних вправ (мал.109).
- •Комплексно-силова вправа (ксв).
- •Комплексна вправа на спритність (мал. 112)
- •Вправи на перекладині і брусах
- •1.Вправи на удосконалення положення «наскок» і «зіскок».
- •Розучування і тренування вправ: підтягування на перекладині, згинання та розгинання рук в упорі на брусах
- •Розділ 9. Військово-медична підготовка
- •9.1. Медичне забезпечення бою. Перша медична допомоги пораненим і хворим
- •Завдання і сили медичного забезпечення бою
- •Засоби індивідуального медичного оснащення
- •Групові засоби медичного оснащення
- •9.2. Організація надання першої медичної допомоги в бою. Реанімація потерпілих
- •Призначення, заходи першої медичної допомоги
- •Витягування поранених із бойових машин
- •С Характеристика клінічної та біологічної смерті. Вірогідні та явні ознаки смерті мерть, ознаки клінічної та біологічної смерті, методи оживлення потерпілих
- •Порядок дій щодо визначення ознак життя:
- •Порядок проведення реанімаційних заходів
- •9.3. Тимчасова зупинка кровотечі при пораненнях
- •9.4. Перша медична допомога при переламах и кісток
- •Розділ X. Основи цивільного захисту
- •10.1 Нормативно-правова база цивільного захисту
- •Нормативно-правова база Цивільного захисту України
- •10.2. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру.
- •Правила поведінки населення під час виникнення надзвичайних ситуацій
- •Дії при виявленні підозрілого предмета, який може виявитися вибуховим пристроєм:
- •Якщо вибух стався:
- •Якщо ви потрапили під стрільбу:
- •Якщо ви стали заручниками:
- •Ваші дії при визволенні спецслужбами:
- •Н Ядерна зброя адзвичайні ситуації воєнного характеру. Дія зброї масового ураження і звичайної зброї
- •Хімічна зброя та засоби її застосування
- •Засоби доставки отруйних речовин
- •Б Характеристика біологічної зброї іологічна зброя
- •Сучасні звичайні засоби ураження Характеристика сучасних звичайних засобів ураження
- •Запалювальна зброя
- •10.3. Захист населення від надзвичайних ситуацій Основні заходи захисту
- •Оповіщення та інформування населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій
- •Зразки текстів повідомлень у разі повітряної тривоги
- •Під час аварії на атомній станції
- •Система спостереження та контролю
- •Укриття населення в захисних спорудах
- •Проведення евакуації населення в районах виникнення надзвичайних ситуацій
- •Засоби захисту, спостереження і контролю
- •Засоби захисту органів дихання
- •Перший український протигаз мп-5
- •Розміри захисних плащів оп-1
- •Розміри захисних панчох
- •Медичні засоби індивідуального захисту
- •Прилади радіаційної та хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •Завдання дозиметрії в цивільному захисті. Одиниці радіоактивності й дози випромінювання.
- •Методи визначення іонізуючих випромінювань
- •Класифікація дозиметричних приладів
- •10.4 Основи рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Організація та проведення рятувальних робіт в осередку ураження
- •Заходи безпеки при проведенні рінр
- •Заходи по ліквідації наслідків зараження
- •10.5. Організація цивільного захисту навчального закладу
- •Дії учнів у надзвичайних ситуаціях
- •Словник
- •Емблеми і знаки міжнародного гуманітарного права
- •Нормативи з засобами захисту шкіри
Розділ X. Основи цивільного захисту
10.1 Нормативно-правова база цивільного захисту
М
Міжнародне
гуманітарне право з питань захисту
цивільного населення під час війни.
Законодавство України про цивільний
захист
Одна із глав Четвертої Конвенції цілком присвячена Цивільній обороні і доповнена Першим Додатковим Протоколом (1977 рік). У статті 61 Женевської Конвенції дається визначення сфери застосування Цивільної оборони.
Цивільна оборона є виконанням деяких або всіх названих гуманітарних завдань, спрямованих на захист цивільного населення від небезпеки і допомогу в усуненні безпосередніх наслідків воєнних дій або лиха, а також на створення умов для його виживання.
Такими завданнями є: оповіщення, евакуація, надання сховищ та їх обладнання, проведення заходів із світломаскуванням, рятувальні роботи, медичне обслуговування (включаючи першу допомогу, а також релігійну допомогу), боротьба з пожежами, виявлення і визначення небезпечних районів, знезараження та інші подібні заходи захисту, термінове надання житла, термінова допомога у встановленні та підтриманні порядку в районі лиха, термінове поновлення необхідних комунальних служб, термінове поховання трупів, допомога у збереженні об’єктів, необхідних для виживання.
Кожна держава при розробці законодавчих актів, які стосуються діяльності Цивільної оборони, повинна враховувати основні положення норм міжнародного гуманітарного права та керуватися ними під час своєї практичної діяльності.
З метою наближення до світових стандартів наша держава перейшла від назви «цивільна оборона» до назви «цивільний захист», тому що сукупність завдань, що стоять перед службами цивільної оборони, більше пов’язані з проблемами мирного часу. Система за хисту населення і територій від надзвичайних ситуацій в Україні неодноразово доводила свою доцільність. Вона визнана складовою національної безпеки.
Нормативно-правова база Цивільного захисту України
Правовою основою цивільного захисту України є Конституція Укра- їни, закони України: «Про цивільну оборону України», «Про правові засади Цивільного захисту», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки», «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», Міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та інші акти та законодавства.
Стаття 27 Конституції України говорить: «Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Обов’язок держави — захищати життя людини».
Цивільний захист — система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм сила- ми і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров’ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.
Цивільний захист здійснюється з метою:
реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період;
подолання наслідків надзвичайних ситуацій на територіях іноземних держав відповідно міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Цивільний захист здійснюється на принципах:
функціонування;
добровільності при залученні людей до здійснення заходів у сфері цивільного захисту, пов’язаних з ризиком для життя людей;
комплексний підхід до вирішення питань цивільного захисту;
територіальності та функціональності єдиної системи цивільного захисту;
мінімізація заподіяння шкоди довкіллю;
гласності, вільного доступу населення до інформації у сфері цивільного захисту відповідно до законодавства
Завдання цивільного захисту:
збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;
прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;
здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;
розроблення і виконання законодавчих та інших нормативів;
розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;
створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;
оперативне оповіщення населення про виникнення та загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, своєчасне інформування про обстановку, що складається;
проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків над- звичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;
забезпечення постійної готовності сил та засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;
навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних ситуацій та організація тренувань;
міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.
Сили і засоби цивільного захисту — особовий склад, пра- цівники органів та підрозділів цивільного захисту, добровільні, рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, обладнання, засоби пожежегасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру.
До сил цивільного захисту належать:
оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані формування та їх підрозділи;
аварійно-відновлювальні формування;
формування особливого періоду;
авіаційні та піротехнічні підрозділи;
технічні служби та їх підрозділи;
підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.
В Україні створена Єдина державна система цивільного захисту (ЄС ЦЗ). Очолює ЄС ЦЗ начальник Цивільного захисту (Прем’єр-міністр України). Загальне керівництво здійснює Кабінет Міністрів України, а безпосереднє — Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій. Заступником начальника цивільного захисту України є Міністр МНС.
Єдина державна система цивільного захисту населення і територій — сукупність органів управління, сил та засобів цен- тральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.
Структуру єдиної системи цивільного захисту становлять цен- тральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого само- врядування і створювані ними функціональні та територіальні під- системи єдиної системи цивільного захисту.
Єдина система цивільного захисту може функціонувати у ре- жимі повсякденної діяльності, підвищеної готовності та в режимах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану.
У режимі повсякденної діяльності єдина система захисту функціонує за наявності нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій та епіфітотій.
У цьому режимі органи управління, сили і засоби єдиної системи захисту:
- забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;
- розробляють і виконують цільові та науково-технічні програми запобігання НС і зменшення можливих втрат;
- здійснюють заходи, спрямовані на забезпечення безпеки і захисту населення під час НС;
- забезпечують підготовку органів управління до дій у НС, організовують навчання населення використання засобів захисту в таких ситуаціях;
- створюють і поновлюють резерви фінансових і матеріальних ресурсів для ліквідації наслідків НС;
- здійснюють постійне прогнозування обстановки щодо її по- гіршення, яке може призвести до виникнення НС.
Режим підвищеної готовності встановлюється при погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної обстановки, загрозі виникнення НС.
Органи управління, сили і засоби єдиної системи захисту:
- здійснюють заходи, передбачені для режиму повсякденної діяльності, і допомагають при виникненні НС;
- формують комісії для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення НС;
- посилюють спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, здійснюють прогнозування виникнення НС та їх масштабів;
- розробляють заходи захисту населення, територій в умовах НС;
- здійснюють заходи запобігання виникненню НС;
- приводять у стан підвищеної готовності наявні сили і засоби реагування, залучають додаткові сили і засоби, уточнюють плани їх дій та направляють за потреби в район загрози виникнення НС.
Режим надзвичайної ситуації. Режим НС встановлюється при виникненні НС та під час ліквідації наслідків НС. Органи управління, сили і засоби єдиної системи захисту:
організовують захист населення і територій;
залучають необхідні сили і засоби;
визначають межи території, на який виникла НС;
організовують роботи з локалізації або ліквідації наслідків НС;
здійснюють безперервний контроль за станом у районі НС;
оперативно доповідають вищим органам управління про розвиток НС та оповіщають населення.
Режим надзвичайного стану єдиної системи захисту встановлюється відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".
Режим воєнного стану. Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту в умовах воєнного стану, порядок підпорядкування її військовому командуванню визначається відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".
Координацію діяльності центральних та місцевих органів ви- конавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільно- го захисту здійснюють:
Рада національної безпеки і оборони;
Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
Спеціальна Урядова комісія з ліквідації надзвичайних ситу- ацій (у разі необхідності).
Начальниками цивільного захисту в містах, міських та сільських районах і на суб’єктах господарювання є відповідно міські голови, голови виконкомів, голови райдержадміністрацій, керівники суб’єктів господарювання.
Обов’язки учнів
щодо вивчення основ цивільного захисту
— діяти при загрозі виникнення надзвичайної ситуації;
користуватися засобами індивідуального та колективного захисту;
виготовляти найпростіші засоби захисту органів дихання;
пристосовуватись та використовувати домашній одяг та взуття в якості засобів захисту в умовах зараження повітря і місцевості радіоактивними речовинами, отруйними речовинами і біологічними засобами;
запобігати зараженню продуктів харчування та питної води;
проводити часткову санітарну обробку відкритих частин тіла, одягу та взуття;
працювати з приладами радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю;
діяти у складі поста радіаційного хімічного спостереження, інших формувань;
швидко і впевнено виконувати нормативи цивільного захисту;
користуватися аптечкою індивідуальною (АІ);
надавати першу допомогу ураженим та пораненим;
дотримуватися заходів безпеки при діях в надзвичайних ситуаціях.
Запам’ятайте! Учень, який не вміє користуватися засобами захисту і який не знає правил надання допомоги ураженим, в умовах надзвичайних ситуацій буде безпорадним і не зможе зберегти своє життя та прийти на допомогу товаришу.
Питання для закріплення знань:
Які завдання Цивільної оборони визначені четвертою Же- невською Конвенцією?
Що включає система Цивільного захисту України?
Що відноситься до Сил цивільного захисту.
Яки існують режими функціонування єдиної системи цивільного захисту України?