Прилади радіаційної та хімічної розвідки та дозиметричного контролю

З метою вчасного отримання даних про стан населення, запобігання або зниження втрат силами Цивільного захисту, а в військовий час особового складу підрозділів та частин, створюється дозиметричний та хімічний контроль, для якого використовуються різноманітні при- лади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю.

Завдання дозиметрії в цивільному захисті. Одиниці радіоактивності й дози випромінювання.

Основним завданням дозиметрії в цивільному захисті є виявлення і оцінювання ступеня небезпечності іонізуючих випромінювань для населення і рятувальних формувань з метою забезпечення їх дій урізних умовах радіаційної обстановки.

Наявність радіоактивних речовин у середовищі – ступінь забруднення – часто буває дуже малою, що практично не дає можливість визначити їх вагу. Саме тому мірою радіоактивних речовин є не вага, а активність радіоізотопів.

Активністю радіоактивного елемента є число атомних розпадів, що відбуваються в цьому елементі за 1 секунду. Таким чином, активність радіоактивного елемента визначається числом розпадів за одиницю часу, вона характеризує абсолютну швидкість радіоак­тивного розпаду радіонукліда.

За одиницю активності (активність нукліда в радіоактивному джерелі) прийнята одиниця в системі СІ - беккерель (Бк) - це така кількість радіоактивної речовини, в якій проходить 1 акт розпаду за 1 с, а несистемна одиниця - кюрі (Кі)- така кількість радіоактивної речовини в якій проходить 37 млрд. актів розпаду за 1 с.

За одиницю радіоактивності речовини - питому вагову активність - прийнята одиниця беккерель на кілограм (Бк/кг), а несистемна - кюрі на кілограм (Кі/кг).

Одиницею радіоактивності рідкого і газоподібного середовища питомою об'ємною активністю є одиниця в системі СІ — беккерель на літр (Бк/л), а несистемна одиниця — кюрі на літр (Кі/л).

За одиницю радіоактивності площі — питому забрудненість площі в системі СІ прийнято беккерель на квадратний кілометр (Бк/км²), несистемна одиниця - кюрі на квадратний кілометр (Кі/км²).

Іонізуючу властивість радіації в повітрі характеризують дозою випромінювання.

Доза випромінювання — це кількість енергії радіоактивних випромінювань поглинутих одиницею об'єму середовища, яке опромінюється.

Доза випромінювання (або опромінення) є мірою вражаючої дії радіоактивних випромінювань на організм людини, тварин і рослини. Вона може накопичуватися за різний час, а біологічне ураження від опромінення залежить від величини дози і від часу її накопичення.

Розрізняють експозиційну, поглинуту і еквівалентну дози.

Експозиційною називають дозу випромінювання, що характеризує іонізаційний ефект рентгенівського і гамма-випромінювань у повітрі. Це доза, яка характеризує джерело і радіоактивне поле ство­рене нею.

Експозиційну дозу випромінювання гамма-променів вимірюють несистемною одиницею — рентгеном (Р). Один рентген — це така доза рентгенівського або гамма-випромінювання, яка в 1 см сухого повітря при температурі 0 °С і тиску 760 мм рт. ст. створює 2 млрд. пар іонів.

У системі СІ експозиційна доза вимірюється в кулонах на кіло­грам (Кл/кг).

Рентген визначає кількість енергії (дозу), яку одержує об'єкт, а не характеризує час, за який вона одержана. Для оцінювання дії іоні­зуючого випромінювання за одиницю часу застосовується поняття "потужність дози".

Потужність експозиційної дози (рівень радіації) — це інтен­сивність випромінювання, що утворюється за одиницю часу і харак­теризує швидкість накопичення дози. Одиницею потужності експо­зиційної дози в системі СІ є ампер на кілограм (А/кг), а несистемною одиницею для вимірювання випромінювань у повітрі є рентген за годину (Р/год), рентген за секунду (Р/с).

Рентген як одиниця вимірювання за своїм визначенням є кіль­кісною характеристикою гамма- чи рентгенівського випромінюван­ня і нічого не говорить про кількість енергії, поглинутої об'ємом, який опромінюється. Через це для оцінювання ступеня впливу ви­промінювання на організм введено поняття "поглинута доза".

Поглинута доза - це кількість енергії різних видів іонізуючих випромінювань, поглинутих одиницею маси речовини.

Одиниця випромінювання поглинутої дози тканинами організму в системі СІ — джоуль на кілограм (Дж/кг). Дж/кг — це кількість енергії будь-якого виду іонізуючої речовини в 1 кг. Крім цього, одиницею вимірювання поглинутої дози є грей (Гр). Ще застосовують несистемну одиницю — рад. Співвідношення між одиницею поглинутої дози системи СІ і несистемною одиницею: 1 Дж/кг = 100 рад, 1 Гр = 100 рад, 1 ГР = 1 Дж/кг, 1 рад = 0,01 Гр = 0,01 Дж/кг.

Але поглинута доза не враховує те, що вплив на організм такої самої дози різних випромінювань неоднаковий. Наприклад, альфа-випромінювання у 20 разів, а бета-випромінювання у 10 разів небез­печніше від гамма-випромінювання. Знання величини поглинутої дози не досить для точного передбачення ні ступеня трудності, ні ймовірності виникнення ефектів ураження. Через це введена екві­валентна доза.

Еквівалентна доза характеризує те, що різні види іонізуючо­го випромінювання під час опромінювання організму однакови­ми дозами приводять до різного біологічного ефекту.

Еквівалентна доза опромінення використовується для оцінювання дії випромінювання на живі організми, насамперед лю­дини і тварини.

Одиницею еквівалентної дози в системі СІ є зіверт (Зв). Один зіверт дорівнює поглинутій дозі в 1 Дж/кг (для рентгенівського, гам­ма- та бета-випромінювань).