Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник ЗВ 10 клас (2012).doc
Скачиваний:
318
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
34.56 Mб
Скачать

С Характеристика клінічної та біологічної смерті. Вірогідні та явні ознаки смерті мерть, ознаки клінічної та біологічної смерті, методи оживлення потерпілих

Нерідко зовнішній вигляд люди- ни, яка потрапила в біду, значні

ушкодження, нерухомість її тіла можуть створити враження, що вона померла. Тому необхідно на- самперед виявити ознаки, які вказують на те, що потерпілий живий і потребує медичної допомоги.

Наявність

Серцебиття

Пульсу

Дихання

Реакції зіниці на світло

Ознаки життя

Порядок дій щодо визначення ознак життя:

Мал. 123 Місця визна- чення пульсу і вислухову- вання тонів серця

Однією рукою або прикладання вуха до лівої частини, нижче соска визначити роботу серця і од- ночасно другою рукою перевірити на- явність пульсу на сонній або променевій артеріях (мал. 123); перевірити наявність дихання — рух грудної клітки та живота; за допомогою дзеркала (блискучого пред- мета), прикладеного до рота (якщо пітніє) або ворушіння вати, піднесеної до носо- вих отворів (мал. 124);

Мал. 124 Виявлення

ознак життя за допомогою

дзеркала і шматка вати

Мал.125 Визначення реакції зіниці на світло

Для визначення реакції зіниці на світло необхідно рукою підняти віко, щоб побачити величину зіниці та її реак- цію на світло: зіниця звужується при на- ближенні джерела світла (запаленого сірника, електричного ліхтарика); роз- ширюється при віддаленні; при денному світлі — на деякий час закрити око ру- кою потім швидко відвести руку у бік — при цьому повинно бути помітно звужен- ня зіниці (мал. 125).

Наявність хоча б однієї з ознак жит- тя подає сигнал про необхідність негай- ного проведення заходів щодо оживлення постраждалого.

Запам’ятайте! Відсутність серцебиття, пульсу, дихання і реакції зіниць на світло ще не свідчить про те, що постраждалий мертвий.

Смерть практично ніколи не настає відразу. Їй завжди передує період вмирання — термінальний стан.

У термінальному стані можна виділити 3 фази або стадії: 1. Предагональний стан, у якому свідомість потерпілого ще зберігається, але вона сплутана, пульс різко частішає і стає ниткопо- дібним, дихання утруднене, шкіряні покрови бліді;

Агонія, під час якої відсутні свідомість, пульс, реакція зіниці на світло, дихання носить характер заковтування повітря з частотою 2-6 на хвилину (так дихає риба, викинута на берег);

  1. Клінічна смерть — короткочасна перехідна стадія між жит- тям і смертю, яка наступає при припиненні серцевої діяльності і ди- ханні. Її ознаки називають вірогідними ознаками смерті: відсутність дихання й серцебиття, відсутність реакції на больове подразнення та реакції зіниць на світло, шкіряні покрови холодні.

Мал. 126 Явні ознаки смерті:

а — око живої людини;

б — помутніння роговиці

у мертвої людини

Тривалість клінічної смерті дуже коротка — 3-6 хвилин. Проте в цей пе- ріод можливе відновлення життєвих функцій. У більш пізні терміни на- ступають незворотні зміни в тканинах (насамперед у головному мозку) і клінічна смерть переходить в біологічну.

При визначенні біологічної смерті виходять з вірогідних її ознак (як при клінічній смерті) і абсолютно явних.

Мал. 127 Симптом «котяче око»

Явними ознаками біологічної смерті є помутніння і висихання роговиці ока (мал. 126,б);

  • наявність симптому «котя- че око» — при здавленні ока з боків зіниця набуває вертикальної витяг- нутої форми, нагадуючи око кішки (мал. 127);

  • Мал. 128 Місця з’явлення трупних плям

    охолодження тіла і з’явлення трупних плям. Ці синьо-фіолетові плями виступають на шкірі. При положенні трупа на спині вони з’являються в області лопаток, по- переку, ягодиць, а при положенні на животі — на шиї, грудях, животі (мал. 128);

1-4 6-8 8-10 15-26 годин

Мал. 129 Послідовність трупного окляклення

— трупне окляклення, яке виникає через 2-4 години після смерті (мал. 129).

Після зупинки дихання й серцевої діяльності необхідно негай- но розпочати реанімацію (оживлення).

Основні правила та порядок проведення реанімації

Реанімація (від лат. Re — знов, ani-

ma — життя, дихання) — це комплекс заходів, направлених на відновлення дихання і діяльності серця.

Правило 1. Врятувати від загибелі можливо тільки життєздатний організм при раптовому помиранні (при електротравмі, задушенні або при утопленні, гострих отруєннях, шоці, тяжких меха- нічних травмах, гострій зупинці серця і т. п.).

Правило 2. Реанімація може бути успішною тільки у випадку, якщо вона реалізована своєчасно до настання в організмі беззворотних змін.

Пам’ятайте! Заходи для реанімації, застосовані у перші 1-2 хвилини після початку клінічної смерті, можуть врятувати 8 із 10 раптово померлих.

Правило 3. Реанімація може бути успішною тільки у випадку, якщо вона виконується правильно і повноцінно.

При проведенні реанімації необхідно:

  1. Терміново відновити вільну прохідність дихальних шляхів;

  2. Провести штучну вентиляцію легенів;

  3. Провести непрямий (зовнішній, закритий) масаж серця.

Питання для закріплення знань:

  1. Що таке реанімація?

  2. Який порядок проведення реанімації?

  3. Назвіть ознаки життя і порядок дій щодо їх визначення.

  4. Які Ви знаєте явні ознаки смерті?

  5. Що таке термінальний стан?