Визначення поправок в польових умовах

При польових умовах стрільби необхідно враховувати напрямок та силу вітру, напрямок та швидкість цілі для визначення ВТП(винос точки прицілювання).

У керівництві (настановах) у стрілецькій справі в таблицях даються величини поправок для середніх умов стрільби (при помірному вітрі 4-6 м/с, що дує під кутом 90° до площини стрільби, при швидкості рухомої фігури 3 м/с та русі бронецілей 12-20 км/год). Запам'ятати значення поправок на всі дальності стрільби неможливо, але і нема необхідності. У реальних умовах на полі бою швидкість вітру і його напрям, як і швидкість руху цілі, визначаються приблизно, на око. При виконанні наведення з винесенням точки прицілювання також допускаються значні помилки. Тому вчити введенню поправок необхідно по так званих мнемонічних правилах (від грецької mnemonica), що зручні для запам'ятовування і дають достатню для практики точність підготовки початкових установок для стрільби.

Так, поправки на бічний вітер для стрілецької зброї зручно визначати і враховувати у фігурах цілі. Розрахунок зазвичай роблять у величинах найбільш типової цілі — фігурах людини (шириною 0,5м). Якщо ціль більша ніж фігура людини (0,5м), наприклад, кулеметний розрахунок, то визначена поправка зменшується в стільки разів наскільки ціль більша за фігуру людини.

Правила визначення поправок на вітер при стрільбі зі стрілецької зброї

При бічному помірному вітрі (4-6 м/с), що дує під кутом 90° до площини стрільби, мнемонічні правила наступні, які виведені з табличних даних (табл.4), які приведенні в керівництвах по стрілецькій справі для кожного виду зброї.

Таблиця 4

Дальність стрільби, м	Поправки на бічний помірний вітер (4 м/с) під кутом 900 до площини стрільби
	Автомат АК-74		Кулемет РКК-74
	в метрах	в фігурах людини	в метрах	в фігурах людини	в поділках цілику
100	0,03	-	0,02	-	-
200	0,11	-	0,10	-	-
300	0,23	0,5	0,23	0,5	0,5
400	0,52	1,0	0,46	1,0	0,5
500	0,87	1,5	0,78	1,5	1,0
600	1,34	2,5	1,22	2,5	1,0
700	2,03	4,0	1,81	3,5	1,0
800	2,86	5,5	2,57	5,0	1,5
900	3,77	7,5	3,44	7,0	2,0
1000	4,92	10,0	4,42	9,0	2,0

Для стрілецької зброї під гвинтівочний патрон (зр. 1908 р.) і патрон калібру 5,45 мм мнемонічне правило, що виводиться з табл.10 звучить так: «Ветер пулю так относит, как от прицела два отбросить и разделить на два» або

Це правило показує, що із зброї під гвинтівочний патрон і патрон калібру 5,45 мм вітер викликає віднесення кулі в два рази менший, ніж при стрільбі із зброї під патрон зр. 1943 р.

Примітка. Як видно з табл. 7 в її колонках є прочерки, які пояснюються правилом: «Пусть ветры дуют буйные, враги на поле рвутся на дальности 200 м поправки не берутся». Це означає, що на дальності до 200 м на вітер немає виносу точки прицілювання в фігурах людини.

Приклад. Стрільба ведеться з АК-74 по грудній фігурі на дальність 600 м. Вітер помірний бічний зліва. Визначити поправку.

Рішення.

фігури ліворуч (мал. 49).

Мал. 49.Виніс точки прицілювання на 2 фігури ліворуч

В усіх випадках величина бічних відхилень кулі прямо пропорційна швидкості вітру. Тому при сильному вітрі (8 м/с) поправки потрібно брати вдвічі більші (мал. 50), а при слабкому вітрі (2 м/с) та косому вітрі (мал. 51) – вдвічі менше табличних.

Мал. 50.Виніс точки прицілювання при сильному вітрі на 4 фігури ліворуч

Мал. 51Виніс точки прицілювання при слабкому та косому вітрі на 1 фігуру ліворуч

Поняття про рівну мушку і точку прицілювання. Прицілювання зброї, характерні помилки при прицілюванні

Для наведення стрілецької зброї застосовуються відкриті, діоптрійні та оптичні приціли. Відкриті прицільні пристосування складаються з мушки та прицільної планки, яка має гривку з прорізом для прицілювання.

Для прицілювання потрібно зажмурити ліве око, а правим диви­тися через проріз прицілу на мушку так, щоб мушка приходилась посередині прорізу, а вершина її була нарівні з верхніми краями гривки прицільної планки, тобто взяти рівну мушку (мал. 52).

Мал. 52. Рівна мушка

Затримуючи подих на видиху, переміщенням ліктів, а якщо по­трібно, корпуса і ніг, підвести рівну мушку до крапки прицілювання, одночасно з цим натискаючи на спусковий гачок першим суглобом вказівного пальця правої руки.

При прицілюванні потрібно стежити за тим, щоб гривка при­цільної планки займала горизонтальне положення.

Для спуску курка треба, міцно утримуючи автомат і затамувавши подих, продовжувати плавно натискати на спусковий гачок поки, доки курок непомітно для стрільця не спуститься з бойового взводу, тобто поки не відбудеться постріл.

Якщо при прицілюванні рівна мушка значно відхилиться від крапки прицілювання, потрібно, не підсилюючи і не послабляю­чи тиску на спусковий гачок, уточнити наведення і знову підсилити натиск на спусковий гачок.

При веденні вогню, особливо чергами, треба міцно тримати приклад у плеча, не змінюючи положення ліктів і зберігаючи рів­ну мушку під крапкою прицілювання. Після кожної черги (пострілу) швидко відновлювати правильність прицілювання. При стрільбі з по­ложення лежачи дозволяється упирати магазин автомата в землю. При стрільбі безперервним вогнем по широкій цілі потрібно плавно переміщати рівну мушку з одного флангу цілі до іншого.

Прицілювання — це надання каналу ствола напряму, необ­хідного для того, щоб уразити ціль. Виконується прицілювання за допомогою прицілу та мушки. При стрільбі з відкритим прицілом для прицілювання необхідно зажмурити ліве око, а правим дивити­ся крізь проріз прицілу на мушку і встановлювати її таким чином, щоб її верхівку було видно в центрі прорізу прицілу на одному рів­ні з краями. Таке положення мушки називається рівною мушкою ( мал.53)

Мал. 53. Прицілювання зі стрілецької зброї

При стрільбі у ціль із чорним колом («яблучком») рекомендується прицілювання здійснювати з невеликим просвітом, щоб під час при­цілювання можна було чітко бачити обріз «яблучка» (мішені) і вер­хівку мушки. Величина просвіту залежить від особливостей зору стрільця і має бути однаковою при кожному пострілі (Мал. 54).

ТОЧКА ПРИЦІЛЮВАННЯ

Мал. 54 Видиме зображення (рівної мушки та цілі з чорним колом)

Помилки при прицілюванні

Коли гвинтівка завалюється в той чи інший бік, то відповідно у той бік і вниз буде відхилення куль (мал. 55,56,57).

а б в

Мал.55 Неодноманітне звалювання зброї впливає на кучність і відхилення середньої точки прицілювання від центру мішені.

а б в

Мал.56

Характеристика стрільби:

а) невлучна і не купчаста (мал..55,а);

б) влучна і купчаста(мал..55,б);

в) невлучна, але купчаста(мал..55,в).

Причинами, що знижають влучність стрільби, являються :

• помилки у виборі точки прицілювання;

• помилки в установці прицілу та цілику;

• помилки в підготовці і виконанні пострілу;

• низька якість зброї та боєприпасів.

При стрільбі з відкритим прицілом на дистанції 50м ереміщення мушки на 1мм. відповідає відхиленню середньої точки влучення на 9 см.

Для внесення поправки по горизонталі мушку слід перемістити у той бік, у який відхилились кулі.

а б в

г д

Мал.57 Характерні помилки прицілювання:

а) дрібна мушка; б) мушка спрямована ліворуч;

в) мушка спрямована праворуч; г) рівна мушка;

д) велика мушка.

На влучність стрільби сут­тєво впливає дихання стріль­ця. Якщо не затримати дихання під час спускання курка, зброя матиме значне коливання по вер­тикалі і горизонталі, бо приклад при видиху опускається, а ствол піднімається, а при вдиху — на­впаки. Щоб цього не відбувало­ся, необхідно в момент прицілю­вання і спуску курка затримати дихання. Перед спуском курка треба зробити вдих, а потім не­повний видих і затримати ди­хання на 7—10 секунд. Досвід показує, що цього часу цілком достатньо, щоб пра­вильно прицілитися і зробити плавний спуск курка.

Спуск курка. Основою складовою влучного пострілу є поєднан­ня правильного прицілювання і спуску курка. Можна добре і правильно прицілитися й затримати вчасно дихання, але якщо різ­ко натиснути на спусковий гачок, то куля полетить із великими від­хиленнями, бо різкий рух пальця зіб'є наводку. Тому потрібно після затримки дихання плавно і рівномірно натискати на спусковий га­чок, одночасно стежачи за правильним положенням мушки в прорі­зу прицільної планки і точкою прицілювання. Вказівний палець слід накладати на га­чок першим суглобом, а сила тиску пальця повинна бути рівномірно спрямована вздовж осі каналу ствола.

Поняття про дійсність стрільби Імовірність попадання й ураження цілі Купчастість і влучність стрільби, Способи їх підвищення

Причини, що викликають розсіювання куль

При стрільбі з однієї й тієї ж зброї при самому старанно­му додержанні точності й одноманітності виконання пострілів кожна куля (граната) внаслідок ряду випадкових причин описує свою траєкторію і має свою точку падіння (точку зустрічі) не співпадаючу з іншими, внаслідок чого трапляється розкидання куль (гранат).

Явище розкидання куль(гранат) при стрільбі з однієї й тієї ж зброї в практично однакових умовах називається природним розсіюванням куль (гранат) або розсіюванням траєкторій.

Сукупність траєкторій, отриманих внаслідок їх природного розсіювання, називається снопом траєкторій.

Траєкторія, яка проходить в середині снопа траєкторій називається середньою траєкторією.

Точка перетинання середньої траєкторії з поверхнею цілі (перешкоди) називається середньою точкою влучення або центром розсіювання.

Площа, на якій розташовуються точки зустрічі (пробоїни), отримані при перетинанні снопа траєкторій з якою-небудь площею називається площею розсіювання. Площа розсіювання звичайно – має форму еліпса або кола.

Взаємно перпендикулярні лінії, проведені через центр роз­сіювання (середню точку влучення) так, щоб одна з них співпа­дала з напрямком стрільби називаються осями розсіювання.

Найкоротша відстань від точки зустрічі до осей розсіюван­ня називається відхиленнями.