10.2. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу

З

Класифікація надзвичайних ситуацій

гідно з Законом України «Про цивільну оборону України», запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів втрат та збитків є загальнодержавною проблемою і одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади і управління всіх рівнів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 від 15 липня 1998 року «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» за- тверджено «Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій».

Надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей або значних ма- теріальних втрат.

Відповідно до характеру подій бувають різні види надзвичайних ситуацій:

Надзвичайні ситуації техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах.

В Україні нараховується 24,4 тисячі потенційно небезпечних об'єктів, з яких 6,5 тисячі відносяться до об'єктів підвищеної небезпеки. Особливе за­непокоєння викликають 5 атомних електростанцій, близько 3000 об'єктів, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання, 1211 об'єктів промисловості, на яких зберігається або використовується у виробничій дія­льності більше 805 тисяч тонн небезпечних хімічних речовин. Загалом в зо­нах можливого хімічного зараження від цих об'єктів мешкає близько 12 млн. осіб.

Найбільш небезпечними об'єктами стратегічного значення є ДП Тор-лівський хімічний завод", ДП НВО "Павлоградський хімічний завод", Павло­градський механічний завод ДП "ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова", ДП "Солот-винський солерудник", ВАТ "Радикал", ВАТ «Оріана», ВАТ «Рївнеазот», ВАТ «Азот» м. Черкаси, ВАТ «Концерн Стирол», 14 морських торговельних портів в Криму, Миколаївській, Одеській областях і м. Севастополі.

Надзвичайні ситуації природного характеру: небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфек- ційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери.

Цікаво знати!

Людство береже пам’ять про 5300 землетрусів, починаючи з 2150 р. до н. е. і до наших днів. В наслідок цих природних катаклізмів загинуло 17 млн. людей. Найжахливішими вважають- ся землетруси 1201 року у Єгипті та 1556 року у Китаї, що забрали життя 1 млн. 100 тис. і 830 тис. людей відповідно. Практично на нашій планеті не було жодного сейсмічно спокійного року.

В басейні р. Дністер періодично затоплюється повенями більш ніж 100 тис. га сільськогосподарських земель, 211 населених пунктів, 8 селищ міського типу, 5 міст, автошляхи, залізниці до 1000 км. Небез- печною також є р. Дніпро — від витоку до впадіння в р. Прип’ять.

За даними обліку пожеж МНС України на протязі 2010 г. в Україні зареєст­ровано 62207 пожеж. Економічні втрати від пожеж склали 2309479 тис. грн. Внаслідок пожеж загинуло 2819 людей, в тому числі 95 дітей. 1537 осіб отри­мали травми, з них 130 дітей.

Щодня в Україні внаслідок пожеж знищувалось або пошкоджувалась 61 спо­руда і будівля, 8 одиниць техніки. Кожною пожежею державі наносилися прямі збитки на суму 10,7 тис. грн.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру: пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування; здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і утримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викра- дення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибу- хових пристроїв у громадських місцях, зникнення (крадіжка) зброї, виявлення застарілих боєприпасів.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру пов’язані з наслід- ками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження на- селення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, на- фтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсич- них відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, визначаються чотири рівні надзвичайної ситуації за класифікаційни- ми ознаками.

1. Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це над- звичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше об- ластей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

2. Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзви- чайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адмі- ністративних районів (міст обласного значення), Автономної Респу- бліки Крим, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що пе- ревищують власні можливості одного району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

3. Надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичай- на ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єк- та, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслід- ків, які впливають на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкта, але не менше одного відсотка об- сягу видатків відповідного бюджету. До НС місцевого рівня також

належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об’єктах жит- лово-комунальної сфери та ін., що не входять до затверджених пере- ліків потенційно небезпечних об’єктів.

4. Надзвичайна ситуація об’єктового рівня — це надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об’єкта або на самомуоб’єкті й наслідки якої не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони.

Тільки в 2006 році в Україні сталося 327 надзвичайних си- туацій, з них 6 державного, 23 регіонального, 127 місцевого та 171 об’єктового рівнів, на яких загинула 421 людина, постраждало 1025 людей. Як показує аналіз, більшість людей загинуло при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру (315), при цьому внаслідок пожеж — 184, аварій на транспорті — 124 людини.

Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій в Україні є:

• надзвичайне техногенне навантаження території;

• значний моральний та фізичний знос основних виробничих фондів більшості підприємств України (до 50 % у металургії, енергетиці та на транспорті);

• погіршення матеріально-технічного забезпечення, знижен- ня виробничої і технологічної дисципліни;

• незадовільний стан збереження, утилізації та захоронення високотоксичних, радіоактивних та побутових відходів;

• ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів;

• недостатня увага керівників відповідних органів держав- ного управління до проведення комплексу заходів, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру та зниження їх наслідків;

• відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами;

• низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах;

• недостатня нормативно-правова база в області природно-техногенної безпеки;

• дефіцит кваліфікованих кадрів;

• низький рівень застосування прогресивних ресурсоберігаючих і екологонебезпечних технологій.