- •Передмова
- •Як працювати з підручником
- •Розділ і. Збройні сили україни на захисті вітчизни
- •Збройні Сили України – військове формування держави
- •Конституція України та Закони України про призначення Збройних Сил та інших військових формувань України.
- •Закони України про засади діяльності національних Збройних Сил
- •Структура і завдання Збройних Сил України
- •Керівництво військовою організацією держави
- •Законодавство України про військову службу
- •Статус військової служби
- •Підготовка військових кадрів для Збройних Сил України
- •Соціальний захист громадян України які перебувають на військовій службі
- •Військова присяга та військова символіка України
- •Походження військової присяги
- •Військова присяга – клятва на вірність українському народові Текст військової присяги:
- •Історія походження військової символіки
- •Бойовий прапор військової частини Збройних Сил України
- •1.2. Розбудова національних Збройних Сил
- •Основні історичні етапи розвитку українського війська
- •Військове мистецтво Київської держави
- •Організація війська Київської держави
- •Озброєння війська Київської держави
- •Тактика ведення бою в Київській державі
- •Військовий флот Київської держави
- •Воєнні походи перших князів Київської держави
- •Українське військо періоду козаччини
- •Військова організація запорізького війська
- •Озброєння козацького війська
- •Тактика дій козацького війська
- •Морські походи козаків
- •Битви Богдана Хмельницького у національно-визвольній боротьбі українського народу
- •Українські Січові стрільці
- •Збройні Сили Української Народної Республіки
- •Українська Галицька Армія
- •Український військово-морський флот
- •Боротьба українського народу проти фашизму та національно – визвольна боротьба під час другої світової війни
- •Партизанський та підпільний рух на Україні
- •Роль та значення Української Повстанської Армії
- •Р Реформування Збройних Сил держави за роки незалежності еформування та розвиток сучасних Збройних Сил України
- •Організаційна та функціональна структура Збройних Сил України
- •Перспективи розвитку Збройних Сил України
- •Розділ 2. Міжнародне гуманітарне право про захист жертв війни
- •2.1. Міжнародне гуманітарне право т Історія виникнення Міжнародного гуманітарного права а його норми про захист жертв війни
- •Призначення, принципи і норми Міжнародного гуманітарного права
- •Особи та об’єкти захисту Міжнародного гуманітарного права та порядок поводження з ними
- •Відповідальність військовослужбовців за порушення норм Міжнародного гуманітарного права
- •Міжнародна судова система
- •2.2. Особливості ведення воєнних дій з урахуванням норм Міжнародного гуманітарного права
- •Збройні сили держави та їх правовий статус
- •Організація основних видів бою з урахуванням норм Міжнародного гуманітарного права
- •Організація бойового забезпечення з врахуванням норм Міжнародного гуманітарного права
- •Врахування норм Міжнародного гуманітарного права під час організації морально-психологiчного забезпечення
- •3.1 Основи загальновійськового бою
- •Поняття про бій, види бою
- •Суть, характер, основні види і принципи сучасного загальновійськового бою
- •Види загальновійськового бою
- •Тактичні знаки - основні умовні позначення загальновійськового бою
- •Визначання і завдання вогню в бою
- •Класифікація вогню звичайної зброї:
- •Охорона
- •Захист від зброї масового ураження
- •Тактичне маскування
- •Інженерне забезпечення
- •Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту
- •Екіпіровка військовослужбовців
- •Розділ IV. Вогнева підготовка Вступ
- •Види стрілецької зброї
- •4.1.Основи стрільби із стрілецької зброї Внутрішня балістика стрільби
- •Зовнішня балістика стрільби
- •Пробивна і вбивча дія кулі
- •Пробивна дія кулі
- •Визначення дальності до цілі, врахування зовнішніх умов на стрільбу. Прицілювання зброї та влучність стрільби.
- •Визначення відстані окомірним способом
- •Визначення відстаней по лінійним розмірам предметів
- •Визначення відстаней по кутовим розмірам предметів
- •Визначення відстаней за допомогою мушки автомата
- •Визначення дальності безпосереднім проміром
- •Визначення дальності за співвідношенням звуку й світла
- •Визначити відстань до різноманітних об'єктів можна також на слух
- •Визначення поправок в польових умовах
- •Правила визначення поправок на вітер при стрільбі зі стрілецької зброї
- •Причини розсіювання
- •Способи визначення середньої точки влучення
- •Купчатість та влучність стрільби. Способи її підвищення
- •4.2. Стрілецька зброя, поводження з нею, догляд і зберігання. А Призначення, бойові властивості автомата, поняття про автоматичну дію втомат Калашникова ак-74
- •Поняття про будову автомата та його автоматичну дію
- •Автоматична дія ак. Робота частин та механізмів автомату при заряджанні та стрільб
- •Порядок неповного розбирання автомату
- •Порядок чищення та змащення автомату ак – 74
- •Будова набоїв зі звичайними кулями та кулями спеціального призначення
- •Затримки при стрільбі з автомата, способи їх усунення
- •Догляд і зберігання, поводження із автоматом.
- •Підготовка автомата до стрільби
- •Малокаліберна і пневматична гвинтівка
- •Особливості приготування до стрільби та прицілювання
- •Затримки, що виникають при стрільбі з малокаліберної гвинтівки, і способи їх усунення
- •Пневматична гвинтівка Іж-38
- •Заряджання пневматичної гвинтівки
- •Тактико-технічні характеристики пневматичної гвинтівки іж-38
- •Затримки під час стрільби з пневматичної гвинтівки та способи їх усунення
- •Розділ 5. Статути збройних сил україни Вступ
- •Загальні обов’язки військовослужбовців
- •Права військовослужбовців
- •Відповідальність військовослужбовців
- •Обов’язки солдата (матроса)
- •5.1. Військовослужбовці та відносини між ними
- •Поняття про військові статути України
- •Начальники та підлеглі, старші та молодші за військовим званням. Їх права та обов’язки
- •Правила військової ввічливості і поведінки
- •5.2. Внутрішній порядок у військовій частині та її підрозділах
- •Розміщення військовослужбовців
- •Розпорядок дня військової частини
- •Добовий наряд
- •5.3. Військова дисципліна, засоби щодо її зміцнення Суть і значення військової дисципліни
- •Розділ 6. Стройова підготовка
- •6.1. Загальні положення Стройового статуту Збройних Сил України
- •Підготовча і виконавча команди
- •Стройові прийоми і рух без зброї та зі зброєю Одиночна підготовка солдата. Прийоми і рух без зброї. Стройове положення та повороти на місці
- •Виконання команди: «Головні убори – зняти (надіти)»
- •Виконання поворотів
- •Рух стройовим і похідним кроком
- •Повороти під час руху
- •Прийоми і рух зі зброєю
- •6.3. Виконання військового вітання, вихід із строю та підхід до начальника
- •Вихід із строю та повернення у стрій
- •Розділ 7. Військова топографія
- •7.1. Орієнтування на місцевості
- •Лінійні розміри деяких предметів наведені в таблиці
- •Особливості орієнтування на місцевості в різних умовах
- •Азимут та його визначення
- •Розділ 8. Прикладна фізична підготовка
- •8.1. Гімнастика
- •Перший комплекс вільних вправ (мал.109).
- •Комплексно-силова вправа (ксв).
- •Комплексна вправа на спритність (мал. 112)
- •Вправи на перекладині і брусах
- •1.Вправи на удосконалення положення «наскок» і «зіскок».
- •Розучування і тренування вправ: підтягування на перекладині, згинання та розгинання рук в упорі на брусах
- •Розділ 9. Військово-медична підготовка
- •9.1. Медичне забезпечення бою. Перша медична допомоги пораненим і хворим
- •Завдання і сили медичного забезпечення бою
- •Засоби індивідуального медичного оснащення
- •Групові засоби медичного оснащення
- •9.2. Організація надання першої медичної допомоги в бою. Реанімація потерпілих
- •Призначення, заходи першої медичної допомоги
- •Витягування поранених із бойових машин
- •С Характеристика клінічної та біологічної смерті. Вірогідні та явні ознаки смерті мерть, ознаки клінічної та біологічної смерті, методи оживлення потерпілих
- •Порядок дій щодо визначення ознак життя:
- •Порядок проведення реанімаційних заходів
- •9.3. Тимчасова зупинка кровотечі при пораненнях
- •9.4. Перша медична допомога при переламах и кісток
- •Розділ X. Основи цивільного захисту
- •10.1 Нормативно-правова база цивільного захисту
- •Нормативно-правова база Цивільного захисту України
- •10.2. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру.
- •Правила поведінки населення під час виникнення надзвичайних ситуацій
- •Дії при виявленні підозрілого предмета, який може виявитися вибуховим пристроєм:
- •Якщо вибух стався:
- •Якщо ви потрапили під стрільбу:
- •Якщо ви стали заручниками:
- •Ваші дії при визволенні спецслужбами:
- •Н Ядерна зброя адзвичайні ситуації воєнного характеру. Дія зброї масового ураження і звичайної зброї
- •Хімічна зброя та засоби її застосування
- •Засоби доставки отруйних речовин
- •Б Характеристика біологічної зброї іологічна зброя
- •Сучасні звичайні засоби ураження Характеристика сучасних звичайних засобів ураження
- •Запалювальна зброя
- •10.3. Захист населення від надзвичайних ситуацій Основні заходи захисту
- •Оповіщення та інформування населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій
- •Зразки текстів повідомлень у разі повітряної тривоги
- •Під час аварії на атомній станції
- •Система спостереження та контролю
- •Укриття населення в захисних спорудах
- •Проведення евакуації населення в районах виникнення надзвичайних ситуацій
- •Засоби захисту, спостереження і контролю
- •Засоби захисту органів дихання
- •Перший український протигаз мп-5
- •Розміри захисних плащів оп-1
- •Розміри захисних панчох
- •Медичні засоби індивідуального захисту
- •Прилади радіаційної та хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •Завдання дозиметрії в цивільному захисті. Одиниці радіоактивності й дози випромінювання.
- •Методи визначення іонізуючих випромінювань
- •Класифікація дозиметричних приладів
- •10.4 Основи рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Організація та проведення рятувальних робіт в осередку ураження
- •Заходи безпеки при проведенні рінр
- •Заходи по ліквідації наслідків зараження
- •10.5. Організація цивільного захисту навчального закладу
- •Дії учнів у надзвичайних ситуаціях
- •Словник
- •Емблеми і знаки міжнародного гуманітарного права
- •Нормативи з засобами захисту шкіри
9.3. Тимчасова зупинка кровотечі при пораненнях
Класифікація
ран і кровотеч
органів та тканин при обов’язковому порушенні цілісності шкіряних покровів та слизових оболонок у результаті механічного впливу. У сучасних війнах поранення зустрічаються в 35-40 % всіх випадків ураження. Залежно від кінетичної сили предмету, яким завдана рана, його форми, напряму руху рани можуть бути: поверхневими (якщо пошкоджується тільки шкіра) та глибокими, непроникаючими і проникаючими в порожнину черепа, грудну клітину, черевну порожнину (такі рани — найнебезпечніші), сліпими (якщо куля або уламок застрягає у тканині тіла) і наскрізними (якщо є вхідний і вихідний раневі отвори в шкірі), а також дотичними.
Крім того, рани бувають:
колоті (виникають у результаті уколу голкою, цвяхом, гострою кісткою, шилом, штиком), характеризуються незначним вхідним отвором, майже повною відсутністю виділень із каналів рани. Такі рани можуть бути небезпечними через можливі ушкодження внутрішніх життєздатних органів (серця, судин, мозку та ін.);
різані (є наслідком дії ріжучих предметів — ножа, бритви, скла), характеризуються рівними краями з малим пошкодженням навколишніх тканин, розходженням країв рани, що сприяє відтоку з рани виділень і своєчасним усуненням мікробів, вираженою кро- вотечею. Такі рани рідше загноюються, швидше загоюються;
розміжчені, рвані та вдарені (виникають при грубих механічних пошкодженнях, що супроводжуються ураженням навколишніх тканин рани) характеризуються розривом шкіри, крововиливами в тканини, відшаруванням цілих клаптиків шкіри, пошкодженням сухожилля, м’язів, судин, мають нерівні краї, складну форму. Все це створює сприятливі умови для розвитку інфекції;
вогнепальні (завдані вогнепальною зброєю — кулею, уламком) відрізняються складністю і особливостями пошкоджень тканин та органів;
— рубані (наносяться сокирою), супроводжуються як правило, пошкодженням кісток;
— вкушені (завжди інфіковані слиною), та інші. Ознаки ран:
біль (виникає внаслідок пошкодження рецепторів, нервових закінчень та сплетень);
кровотеча;
зяяння (виникає внаслідок анатомічного пошкодження тканин або їх втрати);
порушення функції пошкодженої частини тіла.
Із перерахованими ознаками ран пов’язані можливі ускладнення їх: сильний біль може призвести до розвитку шоку, глибина рани сприяє потраплянню до неї мікроорганізмів та розвитку інфекцій (в тому числі гнійних, стовбняку та інших), кровотеча може бути причиною гострого малокров’я та бути загрозою для життя людини. Тому важливо своєчасно надати першу допомогу при пораненнях.
П
Перша допомога
при внутрішніх та зовнішніх кровотечах
1. Зупинити кровотечу з рани різними засобами; 2. Швидко закрити рану стерильною пов’язкою за допомогою індивідуального перев’язувального пакету, чисто випраною бавов- няною тканиною або носовою хустинкою:
Запам’ятайте:
не можна торкатися рани руками;
недопустимо промивати рану водою, прикладати землю та інші так звані «народні ліки»;
забруднену шкіру біля рани слід протерти стерильною ватою, марлею з індивідуального перев’язувального пакету (ІПП);
якщо сприяють умови, краї рани змазати йодом або зеленкою (не допускати попадання їх в рану — може бути опік та повільне заживання);
не вилучати з рани зайві предмети, особливо ті, які знаходяться в тканинах;
закрити рану стерильною серветкою чи марлею (не ватою!), а потім зверху накласти вату та забинтувати;
Створити нерухомість (іммобілізацію) місця пошкодження;
Провести прості протишокові заходи (введення болезаспо- кійливих ліків, які є в індивідуальній аптечці; давати пити гаряче, якщо не ушкоджений живіт; укутування потерпілого);
Забезпечити обережне транспортування потерпілого у ліку- вальний заклад.
Кровотечами називають виток крові з ушкоджених кровоносних судин. Залежно від того, куди саме виливається кров, кровотечі бувають зовнішніми (кров витікає через рану в шкірі або з порожнин) і внутрішніми (кров виливається в тканини й органи тіла).
Залежно від характеру ушкодження судин розрізняють: артеріальні, венозні, капілярні та паренхіматозні (пошкодження внутрішніх органів) кровотечі.
Бувають і змішані кровотечі. Крім того, розрізняють помірні (крововтрата до 500 мл), середні (до 1000 мл), великі (до 1500 мл) і дуже великі (крововтрата понад 1500 мл — може призвести до смерті).
Залежно від виду кровотечі та засобів, що є під рукою, при наданні першої допомоги здійснюють тимчасову або повну зупинку кровотечі.
У разі появи перших ознак внутрішньої кровотечі: раптової блідості на обличчі, збліднення і похолодання кистей і стоп, почастішання пульсу, запаморочення голови, шуму у вухах, холодного поту — потерпілого слід негайно відправити до лікувальної уста- нови. Якщо є така можливість, у тому місці тіла, де підозрюється внутрішня кровотеча, потрібно прикласти гумовий пузир з льодом чи холодною водою.
Тимчасово зовнішню кровотечу можна зупинити одним з таких способів: накласти тугу здавлюючу пов’язку; затиснути пальцем судину, що кровоточить; накласти кровоспинний джгут або джгут-закрутку; максимально зігнути кінцівку у суглобі. Додатково при будь- якій кровотечі треба створити підвищення для пораненої кінцівки: руку підвісити на хустинці; під ногу підкласти валик з одягу, подушку (завдяки цьому зменшується кровонаповнення кінцівки, швидше згортається кров у рані).
Накладання тугої здавлючої пов’язки — найпростіший спосіб зупинки капілярної, венозної і невеликої артеріальної кровотечі. Для такої пов’язки використовують індивідуальний пакет або бинт і вату: рану закривають стерильним матеріалом (ватно-марлева по- душечка, серветка, бинт), поверх накладають бинт або вату, або другу подушечку пакету перев’язувального індивідуального, згорнуті у вигляді валика, а потім туго забинтовують. Проте тугу пов’язку не слід накладати занадто туго.
Якщо після накладання пов’язки нога чи рука посиніє, то це означає, що пов’язка здавила вени, відтік крові до серця утруднений і вона застоюється. У такому випадку кровотеча може тільки посилитися.
При ушкодженні судин обличчя або голови, шиї по- трібно швидко притиснути сонну артерію збоку від гор- тані до хребта.
При кровотечах у районі плеча і плечового пояса потрібно притиснути підключичну артерію — до І ребра в надключичній ямці або пахвову артерію — до плечової кістки у пахвовій ямці.
Мал.
135
Пальцеве
притискання артерії:
1
— підколінне, 2 — брюшної аорти;
3 — плечової; 4 —
сонної;
5 — підключична;
6 — під пахвова;
7, 9 — стегнова; 8
— променева
Ще досить простим методом припинення артеріальної кровотечі є максимальне згинання кінцівки в суглобі.
П ри ураженні підключичної артерії, зупинити кровотечу можливо, якщо зігнути в ліктях руки та максимально відвести їх назад і зафіксувати на рівні локтевих суглобів (мал. 136, а).
Якщо уражена кисть або передпліччя, потрібно зігнути руку в ліктьовому суглобі до відказу і зафіксувати її в такому положенні (мал. 136, г).
Я
Мал.
136
Тимчасова
зупинка кровотечі
При пульсуючій кровотечі з рани стегна потрібно ватно-мар- левий валик покласти у пахову ділянку, стегно максимально при- тиснути до живота і закріпити у такому положенні (мал. 136, б). При припиненні кровотечі треба доставити потерпілого в лікарню не пізніше, чим через годину.
Проникаючі поранення грудної клітини надзвичайно небезпечні тим, що при них можуть бути пошкоджені внутрішні органb (серце, легені, аорта), поранення яких ведуть до тяжкого внутрішнього крововиливу і швидкої смерті. Крім того небезпека для життя пораненого обумовлена попаданням повітря в плевральну порожнину (пневмоторакс) і в результаті цього здавлюванням легенів, зміщуванням серця (мал. 137).
Мал.137 Повітря у плевральній порожнині
На рану грудної клітини слід негайно наложити герметизуючу (оклюзіонну) пов’язку за допомогою липкого пластиру, який накладається у вигляді черепиці, за допомогою марлі, промоченої вазеліном, або з ППІ: на рану накладається стерильна ватно-марлева подушечка, потім прогумована оболонка індивідуального перев’язувального пакета, що не пропускає повітря, і туго забинтовується. Герметизуючий матеріал повинен повністю закривати рану, виступаючи за її краї на 1-2 см.
Проникаючі поранення живота можуть призвести до розриву печінки, селезінки з внутрішньою кровотечею або до ушкодження шлунка, кишок і запаленню очеревини (перитоніту). Описана ситуація нерідко ускладнюється випаданням через рану черевної стінки кишківника або сальника.
Органи, що випали, ні в якому разі не вправляти, а прикрити стерильною (чистою) тканиною, марлею, поверх якої накласти шар вати і закріпити пов’язкою. Не поїти і не годувати хворого, не давати ліки через рот. Транспортувати його в лежа- чому положенні з піднятою верхньою частиною тулуба і зігнути- ми в колінах ногами.
Найбільш надійним способом припинення сильної артеріаль- ної кровотечі є накладання джгута.
Сучасний гумовий джгут — гумова стрічка довжиною 125 см, шириною 2,5 см з кріпленням на кінцях.
Техніка накладання
кровоспинного джгута
1. Перед накладанням джгута необхідно пальцями затиснути артерію і підняти кінцівку вгору на 3-5 сек. (якщо немає перелому кісток) (мал. 138).
Мал. 138 Накладання
кровоспинного джгута
3. На місце накладання джгута попередньо накладається м’яка прокладка (шмат тканини, бинта, рушник, рукав сорочки), обов’язково рівна, без зморшок;
При накладанні джгута його розтягують і обводять навколо кінцівки кількома обертами (2-3), затягуючи лише до зупинки кровотечі (не більше);
Джгут накладається черепицеподібно, так, щоб не защемити шкіру, кожен наступний оберт з меншим натягненням;
Вільні кінці джгута закріплюються поверх обертів джгута гачком; під джгут кладуть записку з позначенням часу накладання;
Там, де накладено джгут, на видному місці прикріплюється записка з датою та часом накладення, а в холодну пору року це місце закутують одягом;
Після накладання джгута проводиться іммобілізація кінцівки, вводять заспокійливе;
Транспортувати поранених із джгутом необхідно в першу чергу;
10. Джгут залишають на кінцівці не більше ніж на 2 години, а в холодну пору року і при опроміненні на 1 годину; час використання джгута чи закрутки у дітей зменшується наполовину; через годину влітку, а взимку через півгодини, джгути необхідно послабити на кілька хвилин, притиснувши в відповідну артерію пальцем, а коли кінцівка порожевіє і потеплішає, джгут знову затягують.
Якщо джгут накладено правильно то кровотеча припиняється, пульс затихає на периферійних артеріях і кінцівка блідне.
Якщо джгута немає, то можна ви- користати будь-який підручний матеріал (ремінь, гумову трубку) або ж накласти закрутку з носової хустинки, шматка марлі, галстука, шарфа, косинки, але в жодному
разі не провід, дріт або мотузку.
Правила накладання закрутки ана-
логічні. Техніка накладання: підручний
м
Мал.
139
Накладання
закрутки