62. Острозький науково-просвітницький і культурний центр та його значення для розвитку української культури.

ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ (ОСТРОЗЬКА ШКОЛА) – вища школа, заснована близько 1576-1580 у м. Острозі на кошти князя К.Острозького. В Острозькій школі викладались церковнослов’янська, грецька та латинська мови, богослов’я і філософія, а також граматика, математика, астрономія, риторика, логіка тощо. Першим ректором школи був письменник Г.Смотрицький, а викладачами – видатні українські та зарубіжні педагоги, такі як Д.Наливайко, Х.Філарет, І.Лятос, Лукаріс Кирило та інші. Острозька школа мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію національної школи в Україні, і на її зразок відкрилися братські школи у Львові, Луцькому, Володимирі-Волинському. Вихованцями школи були гетьман П.Сагайдачний, письменник М.Смотрицький та інші. Після смерті князя К.Острозького (1608) Острозька школа почала занепадати, а 1640 р. припинила існування.

-------------------------------

ОСТРОЗЬКИЙ КОСТЯНТИН-ВАСИЛІЙ (1526-1608) – видатний український політичний і культурний діяч. Народився у Дубно (нині Рівненська обл.). Володів великими маєтностями на Волині, Київщині, Поділлі та в Галичині. Був старостою володимир-волинським, маршалком волинським (з 1550), воєводою київським (з 1559) і сенатором (з 1569). К.-В.Острозький – одна з найбільш впливових політичних постатей того часу. Був претендентом на польський престол після смерті Сигізмунда ІІ Августа (1572) і московський трон після смерті царя Федора Івановича (1598). ----------------------------------------------------

І. Огієнко розкрив цілий комплекс напрямків діяльності острозьких вчених другої половини XVI – початку XVII ст. їх характерна риса — нероздільний зв'язок просвітництва та друкарства: викладання в Академії, переклад творів Святих Отців на церковно-слов'янську, мову, підготовка біблійних текстів, друкування богослужбових книг, полеміка проти наступу на православ'я католиків та уніатів. Саме в Острозі розпочалась велика літературна продукція. Побачила світ 12 серпня 1581 р. «славна, навік незабутня), як писав I. Огієнко, Острозька Біблія, що була «взірцем культурної праці не тільки кн. Костянтина Острозького і його Академії, але й вінцем всієї культурної праці на Волині за XVI вік. Острозька Біблія має віковічну славу, вона була поширена по всьому слов'янському світі і здобула велику пошану».

Зупинившись на гурті вчених, зібраних до Острога, І. Огієнко підкреслив значення і роль діяльності греків, серед яких названі Діонісій Палеолог, Мосхопул, Кирил Лукаріс, що деякий час був ректором Острозької Академії. Старшим членом острозького гуртка вчених був перший ректор Острозької Академії Герасим Смотрицький, який багато праці поклав при виданні Острозької Біблії, склав до неї важливу передмову, надрукував перші в історії української літератури силабічні вірші, написав в 1587 році твір «Ключ царства небесного», його І. Огієнко назвав — «першорядним полемістом». Про другого видатного діяча Острозької Академії і Острозької друкарні Дем'яна Наливайка І. Огієнко писав, що він «багато працював при друкарні, перекладав і редагував. Писав вірші. Це брат козацького провідника Северина. Був настоятелем замкової церкви в Острозі та особистим духовником кн. Костянтина. Писав наукові передмови до острозьких видань. Згадуються також і острозькі культурні й наукові діячі, прізвища яких не відомі, серед них «Клирик острозький», Василь (можливо, Суразький, Малющицький).

Відзначив І. Огієнко таких випускників Острозької Академії як гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, Максим (в чернецтві Мелетій) Смотрицький, що «уславився своєю Граматикою церковно-слав'янської мови 1619-го року. Пізніше став Архиепископом». Привернув, увагу І. Огієнка ще один випускник Острозької Академії — єромонах Киприян із Острога. Про нього він писав, що той «знає добре грецьку мову. Кн. Костянтин дав йому змогу поїхати в Італію,... навчався в Венеції та в Падуї. Жив і на Афоні. Працював і в Острозі».

Підкреслюючи роль та значення Острозької Академії І. Огієнко писав, що вона «набула собі правдиво велике значення в історії української освіти й культури та в історії Української церкви. Це була перша висока наша школа, школа «вільних наук» в Україні... Академія була вища своєю наукою над усі інші школи, які тільки були випадком до того часу».

Необхідно підкреслити, що саме І. Огієнку — митрополиту Іларіону належить честь популяризації Острозького культурно-освітнього осередку серед широких громадських кіл, населення, студентства Києва, Кам'янця-Подільського ще в часи УНР та Директорії, Варшави, а також в західній українській діаспорі. Перевидання в наш час у незалежній Українській державі великими накладами праць Івана Огієнка стало важливим явищем, зокрема у поширенні справді наукових знань про Острог, Острозький культурно-освітній осередок, Острозьку Академію XVI-XVII ст., князя Василя-Костянтина Острозького. Відродження Острозької Академії в незалежній Українській державі у першій половині 90-х pp. XX ст. стало справді видатним актом історичної справедливості, невмирущої сили народу і дійсно Божого Провидіння.