5. Типи культурної динаміки.

Термін "динаміка культури" ввійшов у науковий обіг у 1930-х роках минулого століття з виходом у світ фундаментальної чотиритомної праці П.Сорокіна "Соціальна і культурна динаміка". В ній дослід­жуються історія культури від найдавніших часів, зміна різних куль­турних стилів, тобто перехід від однієї культурної системи до іншої. Стійке входження цього поняття в науковий простір відбулося в другій половині XX ст. Це пов’язано з поглибленням наукових уяв­лень про зміни в культурі, їх характер і обсяг, про багатоманітність динамічних типів і форм культури, про джерела і передумови куль­турного руху.

Динаміка культури – це зміни в самій культурі й у взаємодії різних культур, для яких характерні цілісність, наявність упоряд­кованих тенденцій, а також чітко виражена спрямованість, вектор руху. Друге значення цього терміна – розділ теорії культури, у межах якого вивчаються процеси змінюваності в культурах. Вихідними й універсальними для розуміння динаміки культури є культурні зміни, тобто різні стани культури в двох і більше тимча­сових точках. Культурні зміни – це будь-які трансформації куль­тури, в тому числі й такі, які позбавлені цілісності, чітко вираженої спрямованості руху. Поняття динаміки культури тісно пов’язане з поняттям "культурні зміни", але вони не тотожні. Культурні зміни вміщують більше руху з менш виразними і яскравими характеристиками, ніж ті, що властиві культурній динаміці.

Науково-філософська інтерпретація динаміки культури виявляє різні якісні характеристики властивого їй руху:

- еволюцію культури;

- революцію культури;

- культурний прогрес;

- культурний регрес;

- культурну епоху;

- культурний ренесанс;

- культурний декаданс;

- кризу куль­тури (цивілізації);

- безвихідь культури (цивілізації).

1). Еволюція культури у вузькому розумінні являє собою єдність кількісних і якісних змін в культурі в межах певної основної якості культур. В широкому контексті еволюція культури є синонімом динаміки культури.

2). Культурна революція означає масштабний і системний перелом, стрибок у розвитку певної моделі культури. Це якісна її трансфор­мація і перехід до нової моделі.

3). Культурний прогрес характеризується удосконаленням структур, змісту і видів культурної діяльності, що є результатом творчого потенціалу людства.

4). Його парним, протилежним поняттям є куль­турний регрес, тобто ерозія структур, змісту і видів культурної діяльності, згортання її потенціалу, "втомленість".

5). Культурна епоха символізує тривалий, масштабний період в історії культури. Він означений пануванням чи зміною певних систем культурних цінностей і смислів.

6). Під культурним ренесансом розуміють відродження раніше втрачених або зміщених на історичну периферію цінностей. Яскравим прикладом культурного ренесансу стало італій­ське і європейське відродження, продовжене у наступних світових стилях.

7). Культурний декаданс означає такий стан культури, за якого відбувається деградація традиційних культурних цінностей і смис­лів, тобто їх глибока й системна невідповідність соціокультурній реальності, що змінилася. Ситуація декадансу свідчить про послаб­лення і розлад адаптивних механізмів культури, нездатність до твор­чої відповіді на нові проблеми і виклики часу.

8). Кризу культури (цивілізації) визначають як період загострення внутрішніх суперечностей тієї чи іншої цивілізації, випробування життєвої сили, її соціокультурних цінностей і смислів. Кризовий стан долається і завершується переходом соціокультурних цінностей і смислів на нову ступінь зрілості

9). Безвихідний стан культури (цивілізації) настає тоді, коли криза цивілізації, її соціокультурних цінностей і смислів приводить до знецінення їх і завершується роз­падом. Життєвість культур – у їхній здатності долати такі кризи, оновлювати свої базові цінності.

У цілому для динаміки культури характерний стійкий порядок взаємодії її компонентів, періодичність, спрямо­ваність. Процес динаміки культури слід інтерпретувати як вияв здат­ності складних соціальних систем адаптуватися до змінних зовніш­ніх і внутрішніх умов свого існування. Виявлення об’єктивно-істинної природи культури, її динаміки здійснюється в різних концепціях і школах культуроло­гічних знань.