43. Досягнення ісламської культури.

Ісламська культура складається в VII-X ст. Характерною рисою ісламської культури є нерозчленованість її на світську і релігійну. В основу спадщини ісламської культури та цивілізації закладені видатні досягнення мусульманських вчених, майстрів ремісничих справ і купців, накопичені за двохсотлітній період, званий Золотим століттям Ісламу. Протягом цього часу - з 750-го по 950 рік - територія мусульманської імперії охоплювала сучасний Іран, Сирію, Ірак, Єгипет, Палестину, Північну Африку, Іспанію і деякі області Туреччини.

Найвагоміший внесок було зроблено у розвиток науки, зокрема філософії. Вони вивчали і перекладали арабською праці Арістотеля, Гіппократа, Евкліда, Птолемея. У Багдаді, Кордові, Каїрі було відкрито вищі школи, в яких поряд із Кораном вивчалися світські науки. Визначальний вплив на розвиток освіти мав іслам. Школи (медресе) існували лише при великих мечетях й були покликані виховувати мусульманських богословів і суддів.

Ці школи стали зразками для майбутніх західноєвропейських університетів. Існували величезні бібліотеки (Каїр, Кордова та ін.), де було зібрано сотні тисяч книг. Визначні здобутки в сфері математики - саме мусульманські вчені винайшли поняття алгебра - Алджабар, "гра в кості".Першим по-справжньому великим досягненням на шляху розвитку успадкованої математичної традиції стало введення "арабських" цифр. Мухаммад Ібн Муса Аль-Хоразмі по всій видимості, був першим, хто почав застосовувати цю традицію систематично і написав знамениту Кітаб Аль-Джабар ва-ль-мукабале - першу книгу з алгебри. У Багдаді, Дамаску, Самарканді діяли великі обсерваторії. Арабські астрономи відкрили багато зірок і склали карти зоряного неба. Значними були досягнення арабів у медицині і точних науках. Араби першими почали робити вівісекцію—розтини живих тварин з метою дослідження функцій частин організму і причин захворювань. Арабські мандрівники (Ібн Фадлан, Аль-Масуді, Ібн Русте та ін.) першими відвідали країни, що не були відомі навіть у Європі. Значними були досягнення в галузі географічних знань. Мореплавець Пірі Реїс склав морський атлас „Бахрійс” (1517 р.), де навів повний опис Егейського і Середземного морів та карту світу.

Література. Кінець ХVІ – початок ХVІІ ст. вважається „золотою добою” турецької поезії. Основними її жанрами були хасиди (хвалебні оди) і газелі (ліричні вірші). Відомою поетесою була Мірханум, високоосвічена жінка, автор віршів про кохання. Поет Мехесі започаткував гумористичний жанр поезії, Ільяс Ревані оспівував повсякденне життя мешканців Стамбула. „Султаном” турецьких поетів уважався Моял Махмуд (псевдонім Абдул Бакі).

У міській літературі найбільшою популярністю користувався жанр латіфів – коротких розповідей та анекдотів. Найвідомішими були латіфи Бурси Лямі, який уперше включив до своїх збірок розповіді про Ходжу Насреддіна.

За часів занепаду Османської імперії набули поширення сатиричні твори. Поети Вейсі та Нефі – його найвідоміші представники – у своїх сатирах висміювали сановників і візирів (Вейсі „Повчання Стамбулу”, Нефі „Стріли долі”). Нарешті, для всіх часів і народів неперевершеною пам'яткою арабської літератури залишається «Тисяча і одна ніч», що увібрала в себе казки різних народів арабо-мусульманського світу.

Архітектура, живопис. Основними пам’ятками тогочасної турецької архітектури були мечеті, палаци, мавзолеї. Найвідомішим турецьким архітектором ХVІ ст. був Ходжа Сіман (1490-1588). Найвідомішими серед них стали мечеті Шахзаде і Сулейманіє в Стамбулі, мечеть Селіма в Едірне.

Палаци і мечеті прикрашалися рослинними і геометричними орнаментами, різьбленими на дереві та камені. Це було обумовлено забороною ісламу зображувати людей і тварин.

Набув поширення жанр мініатюри. Її стиль був значною мірою наслідуванням турецькими майстрами традицій італійського мініатюрного живопису. У XVI ст. великої популярності набули жанрові мініатюри, виконані Османом.

Розвивалася книжкова мініатюра. Зразком цього жанру став рукопис „Хунернаме”, прикрашений 300 великими кольоровими ілюстраціями та 65 мініатюрами. Характерним є те, що, незважаючи на заборони ісламу, на багатьох ілюстраціях зображені люди, тварини і птахи.

Оскільки у світовій історії релігійні, політичні, військові досягнення Ісламського періоду настільки великі, видатні досягнення у галузі культури, науки, технологій та комерції часто відступають на задній план. Тим не менш, вони мали значний і тривалий вплив на людство в цілому. Знищення і руйнування монголами багатьох з них - дійсно великих звершень мусульман в період Золотого Століття - було трагічною втратою для світу в цілому.