- •Передмова
- •1 Інженерний пошук при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.1 Визначення області пошуку оптимальної траси
- •1.2 Підготовка вихідних даних
- •1.3 Узгодження з місцевими органами влади та різними державними інстанціями
- •1.4 Проведення натурних вишукувань
- •1.5 Інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування
- •1.6 Вишукування місцевих будівельних матеріалів
- •1.7 Вибір та вишукування джерел водопостачання
- •1.8 Особливості лінійних вишукувань при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.9 Проектна документація
- •1.9.1 Зміст проекту
- •1.9.2 Будівельний генеральний план траси трубопроводу
- •2 Організація будівництва магістральних трубопроводів
- •2.1 Розрахунок транспортної схеми будівництва трубопроводу
- •2.1.1 Розрахунок раціональних меж перевезення труб та матеріалів при будівництві магістрального трубопроводу
- •2.1.2 Визначення необхідної кількості транспортних засобів
- •2.2 Організація лінійних будівельних потоків при будівництві трубопроводу
- •2.2.1 Визначення оптимального числа комплексно-технологічних потоків
- •3 Основні положення із організаційно-технічної підготовки та виявлення техногенного впливу на навколишнє середовище при будівнцтві трубопроводів
- •3.1 Загальні положення із організаційно-технічної підготовки будівництва
- •3.2 Екологічна паспортизація базових будівельних технологій
- •3.3 Природоохоронний моніторинг
- •4 Організація і технологія будівництва трубопроводів на болотах
- •4.1 Основне поняття про болото
- •4.2 Фізико-механічні характеристики торфу
- •4.3 Класифікація боліт стосовно до будівництва трубопроводів
- •4.4 Технологічна схема та послідовність виконання робіт
- •5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт
- •5.1 Розчистка будівельної смуги під трубопровід
- •5.3 Корчування та переміщення пнів до місця засипки та їх засипка
- •5.4 Способи збільшення несучої здатності ґрунту
- •5.5 Організація і технологія влаштування тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.1 Класифікація тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.2 Влаштування доріг на ґрунтах із низькою несучою здатність
- •5.6 Влаштування переїздів через діючі трубопроводи
- •5.7 Організація і технологія влаштування зимових тимчасових доріг
- •5.7.1 Вимоги до вздовжтрасових тимчасових зимових доріг
- •5.7.2 Конструкції тимчасових зимових доріг та область їх застосування
- •5.7.3 Організація і технологія виконання робіт із влаштування тимчасових зимових доріг
- •5.7.4 Влаштування тимчасових доріг лежневого типу
- •5.7.5 Влаштування лежневих доріг за допомогою геосітки із скловолокна
- •5.7.6 Влаштування льодових переправ методом пошарового наморожування
- •5.6 Контроль якості виконання підготовчих робіт
- •6 Організація і технологія виконання земляних робіт
- •6.1 Визначення основних параметрів вибухових робіт при влаштуванні траншей та каналів на болотах
- •6.2 Фільтраційний розрахунок при будівництві трубопроводів на заводнених дільницях та болотах
- •6.3 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах і типу в літній період
- •6.4 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах іі та III типів в літній період
- •6.5 Влаштування каналу (траншеї) за допомогою енергії вибуху
- •6.6. Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах в зимовий період
- •6.7 Зворотна засипка трубопроводу
- •6.8 Контроль якості та прийняття земляних робіт
- •7 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт
- •7.1 Вибір зварювального обладнання та режимів зварювання
- •7.2 Монтаж та зварювання труб в секції на трубозварювальній базі
- •7.3 Монтаж та зварювання секцій труб в трасових умовах
- •7.4 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт при ліквідації технологічних розривів
- •7.5 Контроль якості виконання зварювально-монтажних робіт
- •8 Стійкість трубопроводів прокладених на грунтах із низькою несучою здатністю та її забезпечення
- •8.1 Взаємодія підземного трубопроводу із ґрунтовим середовищем
- •8.2 Особливість роботи трубопроводів в ґрунтах із низькою несучою здатністю
- •Розрахунок стійкості трубопроводу проти всплиття
- •8.4 Групове баластування трубопроводу залізобетонними привантажувачами
- •8.5 Групове баластування трубопроводу з використанням залізобетонних привантажувачів та мінерального ґрунту засипки
- •8.6 Баластування трубопроводу за допомогою мінерального ґрунту
- •8.7 Розрахунок несучої здатності полімерно-контейнерних баластуючих пристроїв
- •8.8 Баластування трубопроводу із використанням ґрунтової суміші
- •8.8.1 Вимоги до зв’язуючих матеріалів
- •8.8.2 Розрахунок баластуючої здатності перемички виготовленої із ґрунтової суміші
- •8.8.2 Розрахунок основних параметрів ґрунтових перемичок
- •8.9. Баластування трубопроводів ґрунтом із використанням неткано синтетичних матеріалів
- •9 Баластування трубопроводів на грунтах із ниЗьКою несучою здатністю
- •9.1 Схеми закріплення трубопроводу
- •9.2 Класифікація привантажувачів для баластування трубопроводів
- •9.3 Конструкції залізобетонних привантажувачів
- •9.4 Область застосування конструкцій та способів баластування трубопроводів
- •9.5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при баластуванні трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.5.1 Виготовлення захисних килимків та футеровочних щитів
- •9.5.2 Вивантаження привантажувачів та деталей із транспортних засобів
- •9.5.3 Транспортування бетонних блоків привантажувачів та деталей від місця складування до місця зборки
- •9.6 Організація і технологія виконання робіт із баласту-вання трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.6.1 Баластування трубопроводів за допомогою сідлоподібних привантажувачів
- •9.6.2 Баластування трубопро воду за допомогою привантажувачів типу убо
- •9.6.3 Баластування трубопроводу груповим методом
- •9.6.4 Баластування трубопроводу із використанням м’яких матеріалів
- •9.7 Організація і технологія виконання робіт з баластування трубопроводів за допомогою перемичок виготовлених із ґрунтової суміші
- •9.8 Схеми встановлення привантажувачів на магістральний трубопровід
- •9.9 Контроль якості виконання робіт із баластування трубопроводу
- •9.10 Техніка безпеки при виконанні робіт із баластування трубопроводів
- •10 Закріплення трубопроводів на проектних відмітках за допомогою анкерних пристроїв
- •10.1 Класифікація та конструкції анкерних пристроїв
- •10.2 Основні технічні вимоги на конструювання, виготовлення та захист анкерних пристроїв від корозії
- •10.3 Методи випробування анкерних пристроїв
- •10.4 Механізація виконання робіт при закріпленні трубопроводів
- •10.5 Способи закріплення трубопроводів анкерними пристроями
- •10.6 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при закріпленні трубопроводів проти всплиття за допомогою анкерних пристроїв
- •10.7 Організація і технологія виконання основних робіт при закріпленні магістральних трубопроводів анкерними пристроями
- •10.7.1 Закріплення трубопроводу в літній період будівництва
- •10.7.2 Закріплення трубопроводу в зимовий період будівництва трубопроводу
- •10.8 Організація і технологія закріплення трубопроводу стержневими анкерними пристроями
- •10.9 Організація і технологія закріплення трубопроводу анкерними пристроями, що вморожуються
- •10.10 Контроль якості виконання робіт при закріпленні трубопроводу
- •10.11 Заходи з охорони навколишнього середовища
- •11 Розрахунок анкерних пристроїв
- •11.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв
- •11.1.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв, що заглиблюються способом закручування
- •11.1.2 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв розкриваючого типу
- •11.1.3 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв в талих грунтах
- •11.1.4 Розрахунок несучої здатності стержневих, дискових та гвинтових анкерних пристроїв, які закріплюються способом вморожування
- •11.2 Розрахунок основних параметрів при різних способах заглиблення анкерних пристроїв в ґрунт
- •11.3 Врахування спільної роботи анкера та труби при повздовжньому переміщенні трубопроводу
- •11.4 Вплив повздовжніх і поперечних сил на напружений стан та положення трубопроводу
- •12 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт
- •12.1 Способи ізоляції та укладання трубопроводу
- •12.2 Організація і технологія виконання ізоляційних робіт
- •12.2.1 Технологія ремонту ізоляції зварних стиків та заводського ізоляційного покриття
- •12.2.2 Організація і технологія укладання трубопроводу з заводським ізоляційним покриттям
- •12.2.3 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт при будівництві трубопроводу із незаізольованих труб
- •12.3 Контроль якості ізоляції зварних стиків та ремонту заводського ізоляційного покриття
- •12.4 Укладання трубопроводу методом протягування
- •12.4.1 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по ґрунтовій доріжці
- •12.4.2 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по рельсовій доріжці
- •12.4.3 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по роликовій доріжці
- •12.4.4 Розрахунок тягового канату при протягуванні трубопроводу
- •12.4.5 Організація і технологія укладання трубопроводу методом протягування
- •12.5 Укладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •12.5.1 Розрахунок параметрів укладання трубопроводу з поверхні води
- •12.5.2 Організація і технологія прокладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •13 Очистка внутрішньої порожнини та випробовування трубопроводів
- •13.1 Порядок проведення робіт із очистки внутрішньої порожнини та випробування трубопроводів
- •13.2 Вибір необхідного обладнання та способу очистки
- •13.3 Очистка внутрішньої порожнини трубопроводу способом протягування очисного пристрою
- •13.4 Визначення технологічних параметрів
- •13.5 Випробовування трубопроводів на міцність та щільність (герметичність)
- •13.5.1 Випробовування газопроводу на міцність
- •13.5.2 Випробовування газопроводу на щільність (герметичність)
- •Приладами
- •13.6 Гідравлічне випробовування трубопроводу
- •Перелік використаних джерел
9.6.4 Баластування трубопроводу із використанням м’яких матеріалів
При будівництві трубопроводів в умовах заводненої місцевості та верхових болотах I типу із глибиною шару торфу до 0,5 м в якості привантажувачів можна використовувати полімерно-контейнерні баластуючі пристрої (ПКБП), які застосовуються для баластування трубопроводів діаметром до 1420 мм, прокладених в мінеральному ґрунті (рис.9.25).
В якості заповнювача порожнини ПКБП використовується ґрунт в розпушеному стані з природною вологістю та питомою вагою не менше 10 кН/м3.
1- ємкість з м’якої тканини; 2 - протирозливна перегородка; 3, 4 - силові пояси, відповідно верхній та нижній; 5 - рамка жорсткості
Рисунок 9.25 – Конструкція полімерно-контейнерного баластуючого пристрою
Бригада із зборки комплектів ПКБП в умовах польової виробничої бази будівельної дільниці складається з шести чоловік: двох машиністів автокранів і чотирьох слюсарів-монтажників. Яка виконує наступні роботи: складує контейнери і деталі рамок ПКБП; зборку ПКБП в комплекти; упаковку комплектів ПКБП в пакети, при цьому число комплектів ПКБП в пакети повинно відповідати числу комплектів в групі, яка монтується за один підйом монтажного крану; складує пакети.
Бригада з закріпленню трубопроводів за допомогою ПКБП складається з восьми чоловік: машиніста монтажного крана, машиніста екскаватора або роторного траншеєзасипача; машиніста бульдозера, помічника машиніста та чотирьох слюсарів-монтажників. Дана бригада споряджена механізмами і машинами (табл.9.16) і виконує такі роботи: розвантажує пакети ПКБП на берму траншеї в радіусі дії стрілки монтажного крану з інтервалом, який відповідає проектній відстані між групами; розкладені комплекти об’єднує (монтує) в групу; за допомогою траверси монтує на трубопровід групи ПКБП, які відразу підійме один монтажний кран.
Таблиця 9.16 – Спорядженість бригади із баластування трубопроводу за допомогою ПКБП
Машини й механізми |
Марка |
Технологічний процес |
Монтажжний кран
Екскаватор або роторний траншеєзасипач Бульдозер Траверси для монтажу групи ПКБП |
К-51
МТП-71 ТР-2А ДЗ-17 - |
Зборка комплектів ПКБП в групу, монтаж групи ПКБП на трубопровід Заповнення ґрунтом ємкості м’якої тканини
Планування відвалу ґрунту Монтаж на трубопровід групи ПКБП за один підйом монтажного крану. |
Баластування трубопроводу за допомогою ПКБП може здійснюватися як в літній, так і в зимовий періоди. Заповнення порожнин ПКБП мінеральним ґрунтом із відвалу та у ємкості привантажувачів типу КТ із використанням слід здійснювати сипучим мінеральним ґрунтом із розмірами фракцій не більше 50 мм, та не допускається попадання снігу й льоду в порожнини привантажувачів.
ПКБП| збирають в групи із 2 штук та 4 штук на підприємстві-виготовлювача (при доставці ПКБП з складу-виготовлювача на приоб’єктний склад будорганізації автотранспортом) або на польовій базі будорганізації (при доставці ПКБП за допомогою залізничної дороги роздільно металеві частини й м’які конструкції).
Групи із двох штук (для трубопроводів діаметром від 720мм до 1220 мм) і з чотирьох штук (для діаметрів 1420мм - після додаткової зборки з двох груп по дві штуки) монтажним краном (допускається використання екскаватора, оснащеного траверсою), навішують на трубопровід, добиваючись поєднання осей симетрії в плані групи ПКБП та трубопроводу. Центровку ПКБП на трубопроводі та вістроповку траверси здійснює робочий з берми траншеї за допомогою жердини з гаком.
Порожнини ПКБП заповнюють мінеральним (піщаним або глинистим) ґрунтом із відвалу траншеї або ґрунтом (з кар'єру), що привозиться, розвантажується самоскидами в піноволокушу та переміщується екскаватором вздовж траси.
Заповнення ПКБП ґрунтом проводять до початку осипання ґрунту за межі встановлення ПКБП.
Привантажувачі типу КТ заповнюють ґрунтом в наступному|порядку:
рукави ємкостей одягають на насадки бункера й закріплюють бандажними елементами;
завантажуючі елементи контейнера прив’язують до металоконструкцій бункера шляхом обрізання пакувального шнура (тасьми) із можливістю розв'язування вузлів під навантаженням (на бантик).
Перед завантаженням ґрунтом дно ємкостей КТ повинне бути вище за землю на (30-50) см, щоб уникнути утворення складок та нерівномірного завантаження ємкостей. Грунт заповнюють екскаватором із наступним проміжним ручним ущільненням (трамбуванням).
Завантаження проводять в два етапи:
спочатку заповнюють ємкості ґрунтом, при цьому ємкість бункерного пристрою на одну третину повинна бути заповнена ґрунтом;
від’єднують завантажуючі елементи контейнера (розв’язують "бантик"), в результаті ємкості КТ зависають на рукавах і грунт, що залишився в ємкості бункера, зсипається в середину ємкості КТ;
заповнення ґрунтом продовжують з наступним трамбуванням ґрунту та закінчують після заповнення ґрунтом рукавів;
роз’єднують бандажні елементи контейнера потім знімають рукави ємкостей із насадок ємкості бункера;
бункер переставляють на вільне місце тим самим звільняють привантажувач;
ґрунт в ємкостях розподіляють вручну рівномірно, відповідно до площі перетину, рукави ємкостей заправляють всередину між однією із стінок ємкості й ґрунтом.
Горловину рукавів перев’язуєтьсятим самим з’єднують між собою пришиті до їх основи два відрізки тасьми. Суміжні завантажуючі елементи ємкостей зв’язують між собою відрізками пакувального шнура, стягуючи цим торці ємкостей. Цю операцію проводять при піднятому на 0,5 м від землі привантажувача для цього використовують дві м’які стропи, пропущених через суміжні бункера і які закріплені на гаку крана.
Міцність перев’язки шнура не повинна бути нижче за міцність елементів контейнера (значення якої уточнюється в інструкції із використання КТ).
Завантажені контейнери складують на підготовлену поверхню майданчика на піддони або настил. В зимовий період, з метою запобігання від замерзання ґрунту в ємкостях або їхнього примерзання до землі, заповнення КТ ґрунтом повинне проводитися безпосередньо перед монтажем на трубопровід.
Привантажувачі КТ та ПКБП встановлюються на укладений відповідно до проектних відміток трубопровід.
Баластування трубопроводів мінеральними ґрунтами засипки або комбінованими методами, включаючи використання полотнищ із НСМ і полімерконтейнерів, проводиться після укладання трубопроводу на проектні відмітки, за умови відсутності води в траншеї (після відводу води з траншеї технічними засобами), а також у випадках, коли трубопровід утримується в проектному положенні за допомогою інвентарних обважнювачів повищеної маси.
Процес баластування трубопроводів ґрунтом із використанням нетканих синтетичних матеріалів включає: вивезення, розвантаження та розкладку полотнищ вздовж траншеї, розмотування та укладання в траншеї полотнища із неткано синтетичного матеріалу, закріплення укладених полотнищ по краях траншеї, відсипання баластного ґрунту, перекриття баластуючого ґрунту та замикання полотнищ із НСМ; відсипання та формування земляного валика. При цьому засипка траншеї проводиться одноківшовим екскаватором або траншеезасипачем. Використання бульдозера допускається лише для остаточної засипки траншеї та формування валика.
Баластування трубопроводів ґрунтом із використанням НСМ проводиться| полотнищами завдовжки 10 та більше метрів, які завчасно заготовлюються в стаціонарних умовах рис. 9.26
Рисунок 9.26 – Схема встановлення полотнища НСМ на трубопровід
Для створення суцільного килима в повздовжньому напрямку допускається перекриття одного полотнища іншим в напустку (не менше 0,5 м) без зварювання.
При баластуванні трубопроводу згідно схеми 3 роботи проводяться в наступній послідовності:
полотнище із НСМ укладається в траншею над трубопроводом та на відкоси;
проводиться засипка траншеї мінеральним ґрунтом (місцевим або привозним із кар’єру), при цьому кінці ділянки, що баластується, не засипаються на довжині (1,0-1,5) м.
полотнища із НСМ завдовжки (25-26) м замикаються над трубопроводом, що баластується, з| напусткою у бік технологічної дороги не менше 0,5 м;
на торцевих ділянках полотнище укладається безпосередньо на незасипаний трубопровід і закріплюється привантажувачами типу УБО|, після чого проводиться остаточна засипка траншеї із влаштуванням ґрунтового валика.
Ширина полотнищ НСМ повинна забезпечувати замикання його над засипаним трубопроводом, або закріплення НСМ на бермі траншеї.
Залежно від типу та стану ґрунту трубопровід баластується суцільно вздовж його довжини або окремими перемичками. Довжина кожної перемички складає (25-30) м, а відстань між ґрунтовими баластуючими перемичками коливається в межах до 0,8-1,0 її довжини.
На ділянках баластування, де очікувана швидкість руху талих вод незначна (не більше 0,2 л/сек), закріплення трубопроводу допускається без влаштування вертикальних перегородок-перемичок. На інших ділянках необхідність влаштовувати вертикальні перегородки із НСМ визначається проектом з врахуванням конкретних інженерно-геологічних характеристик траси.
Полотнища із НСМ для баластуючих пристроїв зварюють із заготовлених відповідно до необхідних розмірів рулонних нетканих синтетичних матеріалів. Зварювання полотнищ виконують за допомогою теплового нагріву країв зварюваних смуг та їх стикування (притисненням).
При використанні для баластування трубопроводів одиночних, заповнюваних мінеральним ґрунтом, полімерконтейнерів повинен бути виконаний комплекс заходів, що забезпечує збереження їх форми в зимовий час, а також заходів, що виключають можливість їхнього примерзання при укладанні та на бермі траншеї.
Заповнення полімерконтейнерів необхідно проводити талим або роздрібненим мерзлим мінеральним ґрунтом. Не допускається наявності в ґрунті сторонніх включень. в том числі льоду чи снігу.
Полімерконтейнери типу ПКУ та СПУ доставляють на трасу у вигляді пакетів і встановлюють на трубу групами в кількості (8-10) шт. Для забезпечення бічної стійкості полімерконтейнерів їх засинають ґрунтом в такій послідовності: спочатку із зовнішньої сторони, а потім їхню ємкість.
ПКУ із жорсткими кишенями слід використовувати при укладанні трубопроводу в суху або висушену траншею, а з гнучкими кишенями - в заводнену траншею.
Пісдя виконання робіт з баластування трубопроводу із використанням м’яких матеріалівнеобхідно присипати або обвалувати за допомогою бульдозера.
Баластування трубопроводу за допомогою мінеральних ґрунтів виконується на дільницях, які періодично заливаються водою. В даному випадку вважається, що утримуюча здатність ґрунту достатня (відповідно до розрахунку), ґрунт щільний і виключається можливість його розрідження та сповзання із трубопроводу.
При будівництві підводних переходів через ріки, моря, а також через болота ІІІ типу (в окремих випадках) використовуються суцільні бетонні покриття різних конструкцій:
монолітні армовані бетонні покриття; армовані бетонні покриття (отримані методом набризку);
покриття із збірних залізобетонних привантажувачів;
суцільні покриття із кільцевих залізобетонних привантажувачів, встановлених безперервно вздовж трубопроводу.
Суцільне бетонне покриття являється антикорозійним покриттям для трубопроводу, зменшує необхідне зусилля протягування.
Існує заводське оббетонування труб на спеціальних високопродуктивних установках та оббетонування трубопроводу в трасових умовах, яке здійснюється за допомогою інвентарних опалубок.