2 Організація будівництва магістральних трубопроводів

2.1 Розрахунок транспортної схеми будівництва трубопроводу

Важливе значення для успішного проведення робіт з будівництву магістрального трубопроводу має транспортна схема будівництва. Раціональний вибір пунктів поступлення труб, матеріалів, обладнання, техніки, шляхів їх перевезення та переміщення їх в період виконання робіт із будівництва, дозволяє не тільки скоротити транспортні витрати, також і терміни будівництва.

Вихідними даними для розрахунку транспортної схеми будівництва магістрального трубопроводу є:

• об’єм вантажоперевезень (у відповідності із зведеною відомістю матеріалів, виробів, конструкцій) розподілених по термінах будівництва;

• можливі пункти розвантаження труб й матеріалів з врахуванням місцевих умов та діючих тарифів;

• можливі пункти розміщення перевалочних баз;

• об’єми дорожніх й дорожньо-ремонтних робіт, необхідних для забезпечення вантажоперевезень та інше.

2.1.1 Розрахунок раціональних меж перевезення труб та матеріалів при будівництві магістрального трубопроводу

При виборі пунктів поступлення матеріалів для будівництва магістрального трубопроводу, залізничних станцій та портів, керуються наступними основними вимогами: залізничні станції, пристані або гелікоптерові майданчики повинні знаходитись на мінімальній відстані від дільниць траси трубопроводу, що будується.

На залізничних станціях повинні бути тупикові шляхи з розвантажувальними майданчиками відповідних розмірів, або не менше чотирьох обгінних колій; на річкових пристанях, в морських портах або на гелікоптерних посадочно-злітних майданчиках повинні бути розвантажувальні майданчики (розраховані на масовий прийом труб, матеріалів) й склади для тимчасового зберігання їх на: розвантажувальних майданчиках, залізнодорожніх станціях, річкових пристанях та морських портах, під’їзні шляхи, які би забезпечували необхідне маневрування даної техніки та необхідних технічних засобів.

Дороги, які зв’язують пункти поступлення труб та матеріалів із трубозварювальних баз, баз приготування бітумних мастик із трасою трубопроводу, повинні задовольняти наступні основні вимоги: бути найкоротшими між даними пунктами (наприклад, між залізнодорожньою станцією та трубозварювальною базою); бути придатними для транспортування по них труб (трубних секцій), а також інших матеріалів в будь-який час року на протязі всього періоду будівництва; автомобільні мости повинні бути відповідної вантажопідйомності; повороти автомобільних доріг повинні дозволяти перевозити по них вантажі великої довжини (трубні секції, опори під ЛЕП та інше).

Вибравши пункти поступлення труб та інших матеріалів, необхідно встановити раціональні межі дільниць обслуговування траси із даних пунктів. Для цього використовують два методи: графічний та аналітичний (рис.2.1). Обидва методи засновані на знаходженні мінімальної середньої дальності перевезення вантажів та матеріалів.

Рисунок 2.1 – Схема раціонального встановлення меж перевезення труб та матеріалів на трасу

Згідно рис. 2.1 найкоротші відстані від пунктів поступлення труб та матеріалів A, B, C, і D до траси трубопроводу відповідають значенням a, b, c і d. Відстань вздовж траси трубопроводу між точками виходу на неї (траси), доріг від пунктів A, B, C, і D відповідають значенням L₁, L₂ і L₃. Відстані a, b, c і d можуть бути заміряні в натурі, згідно показів спідометра, а якщо неможливо заміряти спідометром, то по картках з мірилом 1:25000 або 1:50000, а потім, на схемі відкладені на перпендикулярах, встановлених з точок виходу доріг на трасу A′, B′, C′, і D′ в мірилі, рівному мірилу траси трубопроводу.

Раціональні межі дільниць обслуговування визначають для кожних двох сусідніх пунктів поступлення труб та матеріалів окремо. Для дільниці траси трубопроводу А′В′ раціональні межі обслуговування А″В′ можуть бути розраховані за формулами

; (2.1)

l₂^′=L₁-l₁^″. (2.2)

Аналогічно визначають межі обслуговування для наступних пунктів поступлення труб та матеріалів тобто В, С та D.

Наступним етапом розрахунку є визначення середньозваженої дальності перевезення труб та матеріалів, що визначаються за формулою

(2.3)

де - сума лінійних моментів перевезення вантажу (труб, матеріалів та інше), рівна

; (2.4)

. (2.5)

Аналогічно для пунктів В,С та D.

- загальна (проектна) довжина траси тобто

(2.6)

Графічний метод визначення раціональних меж дільниць обслуговування траси, пунктами поступлення труб та матеріалів заключається в знаходженні точок перетину прямих AE й BE, BF й CF і так далі, котрі проводяться через точки A, B, C, й D під кутом 45° до горизонту (рис. 2.1). Проекції точок перетину вказаних прямих на горизонтальну лінію, що відповідає даній дільниці трубопроводу (А′В′), дають шукані раціональні межі обслуговування А^″, В^″,С^″.

Як показує досвід будівництва трубопроводів, трубозварювальні бази бажано розміщувати в місцях під’їздів до траси трубопроводу від пунктів поступлення труб та матеріалів тобто в точках А′, В′,С′ і D′.