- •Передмова
- •1 Інженерний пошук при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.1 Визначення області пошуку оптимальної траси
- •1.2 Підготовка вихідних даних
- •1.3 Узгодження з місцевими органами влади та різними державними інстанціями
- •1.4 Проведення натурних вишукувань
- •1.5 Інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування
- •1.6 Вишукування місцевих будівельних матеріалів
- •1.7 Вибір та вишукування джерел водопостачання
- •1.8 Особливості лінійних вишукувань при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.9 Проектна документація
- •1.9.1 Зміст проекту
- •1.9.2 Будівельний генеральний план траси трубопроводу
- •2 Організація будівництва магістральних трубопроводів
- •2.1 Розрахунок транспортної схеми будівництва трубопроводу
- •2.1.1 Розрахунок раціональних меж перевезення труб та матеріалів при будівництві магістрального трубопроводу
- •2.1.2 Визначення необхідної кількості транспортних засобів
- •2.2 Організація лінійних будівельних потоків при будівництві трубопроводу
- •2.2.1 Визначення оптимального числа комплексно-технологічних потоків
- •3 Основні положення із організаційно-технічної підготовки та виявлення техногенного впливу на навколишнє середовище при будівнцтві трубопроводів
- •3.1 Загальні положення із організаційно-технічної підготовки будівництва
- •3.2 Екологічна паспортизація базових будівельних технологій
- •3.3 Природоохоронний моніторинг
- •4 Організація і технологія будівництва трубопроводів на болотах
- •4.1 Основне поняття про болото
- •4.2 Фізико-механічні характеристики торфу
- •4.3 Класифікація боліт стосовно до будівництва трубопроводів
- •4.4 Технологічна схема та послідовність виконання робіт
- •5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт
- •5.1 Розчистка будівельної смуги під трубопровід
- •5.3 Корчування та переміщення пнів до місця засипки та їх засипка
- •5.4 Способи збільшення несучої здатності ґрунту
- •5.5 Організація і технологія влаштування тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.1 Класифікація тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.2 Влаштування доріг на ґрунтах із низькою несучою здатність
- •5.6 Влаштування переїздів через діючі трубопроводи
- •5.7 Організація і технологія влаштування зимових тимчасових доріг
- •5.7.1 Вимоги до вздовжтрасових тимчасових зимових доріг
- •5.7.2 Конструкції тимчасових зимових доріг та область їх застосування
- •5.7.3 Організація і технологія виконання робіт із влаштування тимчасових зимових доріг
- •5.7.4 Влаштування тимчасових доріг лежневого типу
- •5.7.5 Влаштування лежневих доріг за допомогою геосітки із скловолокна
- •5.7.6 Влаштування льодових переправ методом пошарового наморожування
- •5.6 Контроль якості виконання підготовчих робіт
- •6 Організація і технологія виконання земляних робіт
- •6.1 Визначення основних параметрів вибухових робіт при влаштуванні траншей та каналів на болотах
- •6.2 Фільтраційний розрахунок при будівництві трубопроводів на заводнених дільницях та болотах
- •6.3 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах і типу в літній період
- •6.4 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах іі та III типів в літній період
- •6.5 Влаштування каналу (траншеї) за допомогою енергії вибуху
- •6.6. Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах в зимовий період
- •6.7 Зворотна засипка трубопроводу
- •6.8 Контроль якості та прийняття земляних робіт
- •7 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт
- •7.1 Вибір зварювального обладнання та режимів зварювання
- •7.2 Монтаж та зварювання труб в секції на трубозварювальній базі
- •7.3 Монтаж та зварювання секцій труб в трасових умовах
- •7.4 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт при ліквідації технологічних розривів
- •7.5 Контроль якості виконання зварювально-монтажних робіт
- •8 Стійкість трубопроводів прокладених на грунтах із низькою несучою здатністю та її забезпечення
- •8.1 Взаємодія підземного трубопроводу із ґрунтовим середовищем
- •8.2 Особливість роботи трубопроводів в ґрунтах із низькою несучою здатністю
- •Розрахунок стійкості трубопроводу проти всплиття
- •8.4 Групове баластування трубопроводу залізобетонними привантажувачами
- •8.5 Групове баластування трубопроводу з використанням залізобетонних привантажувачів та мінерального ґрунту засипки
- •8.6 Баластування трубопроводу за допомогою мінерального ґрунту
- •8.7 Розрахунок несучої здатності полімерно-контейнерних баластуючих пристроїв
- •8.8 Баластування трубопроводу із використанням ґрунтової суміші
- •8.8.1 Вимоги до зв’язуючих матеріалів
- •8.8.2 Розрахунок баластуючої здатності перемички виготовленої із ґрунтової суміші
- •8.8.2 Розрахунок основних параметрів ґрунтових перемичок
- •8.9. Баластування трубопроводів ґрунтом із використанням неткано синтетичних матеріалів
- •9 Баластування трубопроводів на грунтах із ниЗьКою несучою здатністю
- •9.1 Схеми закріплення трубопроводу
- •9.2 Класифікація привантажувачів для баластування трубопроводів
- •9.3 Конструкції залізобетонних привантажувачів
- •9.4 Область застосування конструкцій та способів баластування трубопроводів
- •9.5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при баластуванні трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.5.1 Виготовлення захисних килимків та футеровочних щитів
- •9.5.2 Вивантаження привантажувачів та деталей із транспортних засобів
- •9.5.3 Транспортування бетонних блоків привантажувачів та деталей від місця складування до місця зборки
- •9.6 Організація і технологія виконання робіт із баласту-вання трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.6.1 Баластування трубопроводів за допомогою сідлоподібних привантажувачів
- •9.6.2 Баластування трубопро воду за допомогою привантажувачів типу убо
- •9.6.3 Баластування трубопроводу груповим методом
- •9.6.4 Баластування трубопроводу із використанням м’яких матеріалів
- •9.7 Організація і технологія виконання робіт з баластування трубопроводів за допомогою перемичок виготовлених із ґрунтової суміші
- •9.8 Схеми встановлення привантажувачів на магістральний трубопровід
- •9.9 Контроль якості виконання робіт із баластування трубопроводу
- •9.10 Техніка безпеки при виконанні робіт із баластування трубопроводів
- •10 Закріплення трубопроводів на проектних відмітках за допомогою анкерних пристроїв
- •10.1 Класифікація та конструкції анкерних пристроїв
- •10.2 Основні технічні вимоги на конструювання, виготовлення та захист анкерних пристроїв від корозії
- •10.3 Методи випробування анкерних пристроїв
- •10.4 Механізація виконання робіт при закріпленні трубопроводів
- •10.5 Способи закріплення трубопроводів анкерними пристроями
- •10.6 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при закріпленні трубопроводів проти всплиття за допомогою анкерних пристроїв
- •10.7 Організація і технологія виконання основних робіт при закріпленні магістральних трубопроводів анкерними пристроями
- •10.7.1 Закріплення трубопроводу в літній період будівництва
- •10.7.2 Закріплення трубопроводу в зимовий період будівництва трубопроводу
- •10.8 Організація і технологія закріплення трубопроводу стержневими анкерними пристроями
- •10.9 Організація і технологія закріплення трубопроводу анкерними пристроями, що вморожуються
- •10.10 Контроль якості виконання робіт при закріпленні трубопроводу
- •10.11 Заходи з охорони навколишнього середовища
- •11 Розрахунок анкерних пристроїв
- •11.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв
- •11.1.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв, що заглиблюються способом закручування
- •11.1.2 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв розкриваючого типу
- •11.1.3 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв в талих грунтах
- •11.1.4 Розрахунок несучої здатності стержневих, дискових та гвинтових анкерних пристроїв, які закріплюються способом вморожування
- •11.2 Розрахунок основних параметрів при різних способах заглиблення анкерних пристроїв в ґрунт
- •11.3 Врахування спільної роботи анкера та труби при повздовжньому переміщенні трубопроводу
- •11.4 Вплив повздовжніх і поперечних сил на напружений стан та положення трубопроводу
- •12 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт
- •12.1 Способи ізоляції та укладання трубопроводу
- •12.2 Організація і технологія виконання ізоляційних робіт
- •12.2.1 Технологія ремонту ізоляції зварних стиків та заводського ізоляційного покриття
- •12.2.2 Організація і технологія укладання трубопроводу з заводським ізоляційним покриттям
- •12.2.3 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт при будівництві трубопроводу із незаізольованих труб
- •12.3 Контроль якості ізоляції зварних стиків та ремонту заводського ізоляційного покриття
- •12.4 Укладання трубопроводу методом протягування
- •12.4.1 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по ґрунтовій доріжці
- •12.4.2 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по рельсовій доріжці
- •12.4.3 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по роликовій доріжці
- •12.4.4 Розрахунок тягового канату при протягуванні трубопроводу
- •12.4.5 Організація і технологія укладання трубопроводу методом протягування
- •12.5 Укладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •12.5.1 Розрахунок параметрів укладання трубопроводу з поверхні води
- •12.5.2 Організація і технологія прокладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •13 Очистка внутрішньої порожнини та випробовування трубопроводів
- •13.1 Порядок проведення робіт із очистки внутрішньої порожнини та випробування трубопроводів
- •13.2 Вибір необхідного обладнання та способу очистки
- •13.3 Очистка внутрішньої порожнини трубопроводу способом протягування очисного пристрою
- •13.4 Визначення технологічних параметрів
- •13.5 Випробовування трубопроводів на міцність та щільність (герметичність)
- •13.5.1 Випробовування газопроводу на міцність
- •13.5.2 Випробовування газопроводу на щільність (герметичність)
- •Приладами
- •13.6 Гідравлічне випробовування трубопроводу
- •Перелік використаних джерел
4.3 Класифікація боліт стосовно до будівництва трубопроводів
Фізико-механічні властивостей боліт міняються із часом, причому навіть на окремих дільницях одного і того самого болота. Тому необхідна чітка класифікація боліт, особливо при інженерних роботах, коли торф'яні ґрунти проектуються як основи під трубопроводи. Для того, щоб відповісти на запитання, як здійснити будівництво і чи буде зведений трубопровід відповідати всім технічним вимогам нормальної експлуатації, при вишукуваннях, проектуванні й експлуатації необхідно знати тиск його на основу, межі можливих безаварійних деформацій трубопроводу та здатність торф'яної основи до сприйняття тимчасових або постійних навантажень.
При засипанні труби торф'яним ґрунтом для забезпечення стійкості трубопроводу проти всплиття потрібно його баластувати додатковими вантажами. Штучно створена негативна плавучість притискує трубопровід до дна траншеї. Значення від’ємної плавучості згідно СНиП 2.05.06-85 повинне складати 5% від маси витісненої рідини на 1 м труби. Неважко підрахувати, що тиск газопроводу на торф'яний поклад не буде перевищувати (0,02-0,05) МПа.
Якщо в траншею укладаються нафтопродуктопровід із баластуванням, то тиск на основу не буде перевищувати (0,2-0,6) МПа, а при закріпленні газопроводів анкерними пристроями – дорівнює нулю.
Тиск на основу величиною (0,5-0,6) МПа виникає в тих випадках, коли баластування нафто- і продуктопроводу розраховують із умови випорожнення їх в період експлуатації. Докладне вивчення науково-дослідного та виробничого досвіду показує, що несуча здатність торф'яного ґрунту перевищує, як правило, 1,0 МПа. Вищевикладене дозволяє зробити висновок, підтверджуваний практикою будівництва й експлуатації переходів трубопроводів, що болота, цілком заповнені торфом будь-якого ступеня розкладання, можуть служити основою для стальних магістральних трубопроводів.
Будь-яка будівельна класифікація боліт повинна враховувати два основних положення: спосіб ведення робіт та збереження цілісності трубопроводу на весь період експлуатації. З одного боку, цілком достатньо, щоб основою трубопроводу служили торф'яні ґрунти, що цілком заповнюють болота до мінерального дна. Це забезпечить цілісність трубопроводу.
З іншого боку – класифікація боліт повинна бути така, щоб при проектуванні та будівництві можна було визначити способи ведення робіт, а при експлуатація – можливість доступу до будь-якої дільниці переходу.
Оскільки навантаження від будівельної техніки на торф'яний поклад в (10-20) разів більше, ніж від трубопроводу, то в основі класифікації боліт повинна бути покладена їхня прохідність. За прохідністю болота поділяються на три типи (табл. 4.5).
Досвід будівництва та експлуатації трубопроводів показав, що при класифікації боліт для визначення прохідності та підбору необхідної будівельної техніки, крім несучої здатності боліт, необхідно враховувати їх глибину та довжину.
Згідно запропонованого підходу болота в літній період діляться на три типи.
До першого типу відносяться болота, цілком заповнені торфом стійкої консистенції, що допускають роботу і багаторазовий прохід будівельної техніки з питомим тиском на ґрунт від (0,02 до 0,03) МПа; болота заповнені торфом нестійкої консистенції, глибиною до 1 м, який лежить на щільному мінеральному ґрунті при ширині болота до 1000 м; болота, глибиною до 2 м, заповнені торфом нестійкої консистенції, шириною до 500 м.
До другого типу відносяться болота, що не ввійшли в склад боліт першого типу, а саме: болота, цілком заповнені торфом (переважно сапропелеві), які допускають роботу та проходження будівельної техніки тільки за допомогою щитів, саней або доріг, що забезпечують зменшення питомого тиску на поверхню болота до 0,01 МПа.
До третього типу відносяться болота, заповнені розтікаючим торфом та водою з плаваючою торф’яною корою (сплавиною) і без сплавини, які допускають роботу тільки спеціальної техніки з використанням плаваючих засобів.
Крім того, болота поділяються на суцільні, сапропелеві та сплавинні (рис. 4.1).
а - суцільне; б - сапропелеве; в – сплавинне
Рисунок 4.1 - Типи боліт
Суцільні болота - це болота заповнені щільним торфом до мінерального дна з порівняно щільних ґрунтів. Під дією навантажень на цих болотах, в основному, проходить стискування торфу. Ґрунти твердого мінерального дна практично не деформуються (рис. 4.1, а).
Сапропелеві болота – це болота з торфом нестійкої консистенції розташовані на напіврідкій основі, що складається з намулу, який називають сапропелем.
Таблиця 4.5 – Класифікація боліт за прохідністю
Типи болотних мікроланшафтів |
Типи боліт за прохідністю |
|
при малому зволо-женні |
при сильному зволо-женні |
|
Лісові верхові всіх типів Мохові сфагново-кущові Мохово-лісові перехідні та верхові всіх типів Трав'яні вейниково-осокові та осокові Трав'яно-мохові низинні всіх типів та перехідні осоково-сфагнові Мохові гіпново-осокові, сфагново-пушицеві та сфагново-чагарниково-пушицеві Лісові ялинові та березові Чагарникові, чагарниково-осокові та чагарниково-осоково-гіпові Трав'яні осоково-пушицеві та пушицеві (верхові). Лісові сосново-березово-осоково-сфагнові Лісові сосново-березово-гіпові та сосново-осоково-сфагнові Трав'яно-лісові низові всіх типів, чагарникові вербові та чагарниково- тростиново-осокові Трав'яні тростиново-осокові та пушицеві (низинні) Трав'яно-мохові пущицево-сфагнові (перехідні). Лісові чорновільхові Трав'яні хвощові, вахтові, тростинові та шейхцерієві Трав'яно-мохові шейхцерієво-сфагнові (перехідні та верхові) Мохові гіпнові Комплекси |
І
І
ІІ ІІ
ІІІ |
ІІ
ІІІ
ІІ ІІІ
ІІІ |
Сапропелеві болота розміщені в замкнутих понижених рельєфах місцевості і часто мають круті береги. Під дією невеликих навантажень на таких болотах проходить стискування торф’яного шару, а при дії навантажень великої інтенсивності крім стискування торф’яного шару буде проходити витискування і розтікання напіврідкої основи, що може привести до розриву торф’яного шару та руйнування його поверхні (рис. 4.1,б).
Сплавинні болота – невеликі торф’яні поклади, які плавають в воді або рідкому намулі. Під навантаженням торф’яний поклад поступово зменшується і в деяких випадках може пройти його занурення (рис. 4.1, в).
В відповідності із вказаними типами боліт трубопроводи, що прокладаються через них, класифікуються наступним чином:
I категорія – трубопроводи, що прокладаються в болотах третього типу при їх глибині більше 2 м;
II категорія – трубопроводи, що прокладаються в болотах першого і другого типів (останні повинні мати глибину менше 2 м);
ІІІ категорія – трубопроводи, що прокладають в болотах першого типу.
Відкриті трав'яні болота промерзають рівномірно і тому несуча здатність промерзлого шару на таких болотах відносно висока. Мохові і лісові болота через нерівномірне промерзання (наявність пнів, дерев та чагарників) мають меншу несучу здатність. Це пов'язано ще й з тим, що поверхня покладу сприймає навантаження через купини і пні на окремих дільницях.
Дана класифікація боліт по прохідності будівельної техніки справедлива для не замерзлих боліт. У випадку промерзання болота в зимовий період незалежно від типу боліт їхня прохідність відповідно для трав'яних та для мохових й лісових боліт визначається згідно формул
, (4.14)
, (4.15)
де h – товщина промерзлого шару, при якому можлива робота будівельної техніки, м;
Q - маса будівельної техніки в робочому стані, кН.