- •Передмова
- •1 Інженерний пошук при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.1 Визначення області пошуку оптимальної траси
- •1.2 Підготовка вихідних даних
- •1.3 Узгодження з місцевими органами влади та різними державними інстанціями
- •1.4 Проведення натурних вишукувань
- •1.5 Інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування
- •1.6 Вишукування місцевих будівельних матеріалів
- •1.8 Особливості лінійних вишукувань при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.7 Вибір та вишукування джерел водопостачання
- •1.9 Проектна документація
- •1.9.1 Зміст проекту
- •1.9.2 Будівельний генеральний план траси трубопроводу
- •2 Організація будівництва магістральних трубопроводів
- •2.1 Розрахунок транспортної схеми будівництва трубопроводу
- •2.1.1 Розрахунок раціональних меж перевезення труб та матеріалів при будівництві магістрального трубопроводу
- •2.1.2 Визначення необхідної кількості транспортних засобів
- •2.2 Організація лінійних будівельних потоків при будівництві трубопроводу
- •2.2.1 Визначення оптимального числа комплексно-технологічних потоків
- •3 Основні положення із організаційно-технічної підготовки та виявлення техногенного впливу на навколишнє середовище при будівнцтві трубопроводів
- •3.1 Загальні положення із організаційно-технічної підготовки будівництва
- •3.2 Екологічна паспортизація базових будівельних технологій
- •3.3 Природоохоронний моніторинг
- •4 Організація і технологія будівництва трубопроводів на болотах
- •4.1 Основне поняття про болото
- •4.2 Фізико-механічні характеристики торфу
- •4.3 Класифікація боліт стосовно до будівництва трубопроводів
- •4.4 Технологічна схема та послідовність виконання робіт
- •5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт
- •5.1 Розчистка будівельної смуги під трубопровід
- •5.3 Корчування та переміщення пнів до місця засипки та їх засипка
- •5.4 Способи збільшення несучої здатності ґрунту
- •5.5 Організація і технологія влаштування тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.1 Класифікація тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.2 Влаштування доріг на ґрунтах із низькою несучою здатність
- •5.6 Влаштування переїздів через діючі трубопроводи
- •5.7 Організація і технологія влаштування зимових тимчасових доріг
- •5.7.1 Вимоги до вздовжтрасових тимчасових зимових доріг
- •5.7.2 Конструкції тимчасових зимових доріг та область їх застосування
- •5.7.3 Організація і технологія виконання робіт із влаштування тимчасових зимових доріг
- •5.7.4 Влаштування тимчасових доріг лежневого типу
- •5.7.5 Влаштування лежневих доріг за допомогою геосітки із скловолокна
- •5.7.6 Влаштування льодових переправ методом пошарового наморожування
- •5.6 Контроль якості виконання підготовчих робіт
- •6 Організація і технологія виконання земляних робіт
- •6.1 Визначення основних параметрів вибухових робіт при влаштуванні траншей та каналів на болотах
- •6.2 Фільтраційний розрахунок при будівництві трубопроводів на заводнених дільницях та болотах
- •6.3 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах і типу в літній період
- •6.4 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах іі та III типів в літній період
- •6.5 Влаштування каналу (траншеї) за допомогою енергії вибуху
- •6.6. Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах в зимовий період
- •6.7 Зворотна засипка трубопроводу
- •6.8 Контроль якості та прийняття земляних робіт
- •7 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт
- •7.1 Вибір зварювального обладнання та режимів зварювання
- •7.2 Монтаж та зварювання труб в секції на трубозварювальній базі
- •7.3 Монтаж та зварювання секцій труб в трасових умовах
- •7.4 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт при ліквідації технологічних розривів
- •7.5 Контроль якості виконання зварювально-монтажних робіт
- •8 Стійкість трубопроводів прокладених на грунтах із низькою несучою здатністю та її забезпечення
- •8.1 Взаємодія підземного трубопроводу із ґрунтовим середовищем
- •8.2 Особливість роботи трубопроводів в ґрунтах із низькою несучою здатністю
- •Розрахунок стійкості трубопроводу проти всплиття
- •8.4 Групове баластування трубопроводу залізобетонними привантажувачами
- •8.5 Групове баластування трубопроводу з використанням залізобетонних привантажувачів та мінерального ґрунту засипки
- •8.6 Баластування трубопроводу за допомогою мінерального ґрунту
- •8.7 Розрахунок несучої здатності полімерно-контейнерних баластуючих пристроїв
- •8.8 Баластування трубопроводу із використанням ґрунтової суміші
- •8.8.1 Вимоги до зв’язуючих матеріалів
- •8.8.2 Розрахунок баластуючої здатності перемички виготовленої із ґрунтової суміші
- •8.8.2 Розрахунок основних параметрів ґрунтових перемичок
- •8.9. Баластування трубопроводів ґрунтом із використанням неткано синтетичних матеріалів
- •9 Баластування трубопроводів на грунтах із ниЗьКою несучою здатністю
- •9.1 Схеми закріплення трубопроводу
- •9.2 Класифікація привантажувачів для баластування трубопроводів
- •9.3 Конструкції залізобетонних привантажувачів
- •9.4 Область застосування конструкцій та способів баластування трубопроводів
- •9.5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при баластуванні трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.5.1 Виготовлення захисних килимків та футеровочних щитів
- •9.5.2 Вивантаження привантажувачів та деталей із транспортних засобів
- •9.5.3 Транспортування бетонних блоків привантажувачів та деталей від місця складування до місця зборки
- •9.6 Організація і технологія виконання робіт із баласту-вання трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.6.1 Баластування трубопроводів за допомогою сідлоподібних привантажувачів
- •9.6.2 Баластування трубопро воду за допомогою привантажувачів типу убо
- •9.6.3 Баластування трубопроводу груповим методом
- •9.6.4 Баластування трубопроводу із використанням м’яких матеріалів
- •9.7 Організація і технологія виконання робіт з баластування трубопроводів за допомогою перемичок виготовлених із ґрунтової суміші
- •9.8 Схеми встановлення привантажувачів на магістральний трубопровід
- •9.9 Контроль якості виконання робіт із баластування трубопроводу
- •9.10 Техніка безпеки при виконанні робіт із баластування трубопроводів
- •10 Закріплення трубопроводів на проектних відмітках за допомогою анкерних пристроїв
- •10.1 Класифікація та конструкції анкерних пристроїв
- •10.2 Основні технічні вимоги на конструювання, виготовлення та захист анкерних пристроїв від корозії
- •10.3 Методи випробування анкерних пристроїв
- •10.4 Механізація виконання робіт при закріпленні трубопроводів
- •10.5 Способи закріплення трубопроводів анкерними пристроями
- •10.6 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при закріпленні трубопроводів проти всплиття за допомогою анкерних пристроїв
- •10.7 Організація і технологія виконання основних робіт при закріпленні магістральних трубопроводів анкерними пристроями
- •10.7.1 Закріплення трубопроводу в літній період будівництва
- •10.7.2 Закріплення трубопроводу в зимовий період будівництва трубопроводу
- •10.8 Організація і технологія закріплення трубопроводу стержневими анкерними пристроями
- •10.9 Організація і технологія закріплення трубопроводу анкерними пристроями, що вморожуються
- •10.10 Контроль якості виконання робіт при закріпленні трубопроводу
- •10.11 Заходи з охорони навколишнього середовища
- •11 Розрахунок анкерних пристроїв
- •11.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв
- •11.1.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв, що заглиблюються способом закручування
- •11.1.2 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв розкриваючого типу
- •11.1.3 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв в талих грунтах
- •11.1.4 Розрахунок несучої здатності стержневих, дискових та гвинтових анкерних пристроїв, які закріплюються способом вморожування
- •11.2 Розрахунок основних параметрів при різних способах заглиблення анкерних пристроїв в ґрунт
- •11.3 Врахування спільної роботи анкера та труби при повздовжньому переміщенні трубопроводу
- •11.4 Вплив повздовжніх і поперечних сил на напружений стан та положення трубопроводу
- •12 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт
- •12.1 Способи ізоляції та укладання трубопроводу
- •12.2 Організація і технологія виконання ізоляційних робіт
- •12.2.1 Технологія ремонту ізоляції зварних стиків та заводського ізоляційного покриття
- •12.2.2 Організація і технологія укладання трубопроводу з заводським ізоляційним покриттям
- •12.2.3 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт при будівництві трубопроводу із незаізольованих труб
- •12.3 Контроль якості ізоляції зварних стиків та ремонту заводського ізоляційного покриття
- •12.4 Укладання трубопроводу методом протягування
- •12.4.1 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по ґрунтовій доріжці
- •12.4.2 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по рельсовій доріжці
- •12.4.3 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по роликовій доріжці
- •12.4.4 Розрахунок тягового канату при протягуванні трубопроводу
- •12.4.5 Організація і технологія укладання трубопроводу методом протягування
- •12.5 Укладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •12.5.1 Розрахунок параметрів укладання трубопроводу з поверхні води
- •12.5.2 Організація і технологія прокладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •13 Очистка внутрішньої порожнини та випробовування трубопроводів
- •13.1 Порядок проведення робіт із очистки внутрішньої порожнини та випробування трубопроводів
- •13.2 Вибір необхідного обладнання та способу очистки
- •13.3 Очистка внутрішньої порожнини трубопроводу способом протягування очисного пристрою
- •13.4 Визначення технологічних параметрів
- •13.5 Випробовування трубопроводів на міцність та щільність (герметичність)
- •13.5.1 Випробовування газопроводу на міцність
- •13.5.2 Випробовування газопроводу на щільність (герметичність)
- •Приладами
- •13.6 Гідравлічне випробовування трубопроводу
- •Перелік використаних джерел
10.3 Методи випробування анкерних пристроїв
Перед закріпленням магістральних трубопроводів за допомогою анкерних пристроїв необхідно, проводити їхнє випробування на контрольне витягування для уточнення фактичної несучої здатності анкерних пристроїв та відстаней між ними (при цьому відстань між контрольними анкерами повинна бути не більше 100 м).
Випробування анкерних пристроїв проводять після виконання підготовчих робіт і підготовки машин, механізмів та пристроїв для занурення анкерів в ґрунт в найбільш характерних точках (згідно проекту).
На кожній дільниці, де встановлюються анкерні пристрої, намічають місця для контрольного випробування анкера на витягування. Контрольному випробуванню повинні підлягати не менше трьох анкерів з відповідним заглибленням рівним 6; 8 та 10 діаметрів лопастей анкерів.
В залежності від діаметрів лопастей анкерів вибираються відповідні трубоукладачі та динамометри вказані в табл. 10.9.
Таблиця 10.9 – Рекомендовані типи динамометрів та трубоукладачів
Діаметр лопастей анкера, мм |
Тип динамометра |
Тип трубоукладача |
100,150,200 250,300 300 і більше |
ДПУ-5, ДПУ-10 Канат-1,ДПУ-10,ДПУ-20 ДПУ-50, ДОР-50 |
ТО1224,Т-1530,Т-3560 Т-1530,Т-3560, Т-3560 |
Для здійснення контрольних витягувань трубоукладач розташовують в місці проведення робіт на відстані не менше 1,5 м від берми траншеї. Потім на гак послідовно зачіплюють динамометром та захвачуючий пристрій.
В процесі витягування необхідно забезпечувати плавне (без різких рухів) збільшення навантаження на анкер. Граничне зусилля визначають за максимальними показами динамометра.
Після витягування анкера із ґрунту проводять його візуальний огляд для встановлення цілісності елементів конструкції.
Згідно отриманих даних, в процесі випробувань анкерів, уточнюють глибину закладання їх в ґрунт, а також задані проектом відстані між ними.
10.4 Механізація виконання робіт при закріпленні трубопроводів
Основною перевагою при закріпленні трубопроводу за допомогою анкерних пристроїв є швидкість встановлення та механізація виконання робіт (50 та більше анкерних пристроїв за зміну).
В залежності від діаметра лопастей анкера та величини моменту закручування машини і механізму для заглиблення анкерних пристроїв можна умовно розділити на три групи:
1 група – легкі механізми або пристрої, що розвивають закручуючий момент до 2,5 кНм, які дозволяють заглиблювати анкера з лопастю діаметром до 250 мм;
2 група – машини та механізми, що розвивають закручуючий момент до 10 кНм, які дозволяють заглиблювати анкер з лопастю до 300 мм включно;
3 група - машини, що розвивають закручуючий момент до 30 кНм, здатні заглибити анкера діаметром лопасті до 500 мм.
До першої групи можна віднести механічний заглиблювач ВАГ-11, та пневматичні ПЗА-1, ПЗА-2, які можуть бути використані для закріплення гвинтовими анкерними пристроями трубопроводів діаметром до 530 мм.
Механічний анкерний заглиблювач призначений для закручування анкерів діаметром до 150 мм. Він може розвивати закручуючий момент до 1,0 кНм з частотою обертання 20 об/хв Пневматичні заглиблювачі анкерів ПЗА-1, ПЗА-2 дозволяють закручувати анкерні пристрої з лопастями діаметром від (100-250) мм і представляють конструкцію, що складається із рами, пневматичних обертачів та інвентарної штанги, технічна характеристика приведена у табл. 10.10.
В даний час найбільше використання отримали механізми другої групи. До них можна віднести машину ВАГ-101, яка представляє собою гідравлічний анкерний обертач, встановлений в залежності від умов роботи на звичайний або болотний трактор.
До машин третьої групи можна віднести механізми ВАГ-201,ВАГ-202, ВАГ-203. Крім того машина ВАГ-203 обладнана зварювальним агрегатом, що дозволяє здійснювати зварювання силового поясу без використання спеціальної зварювальної машини.
Таблиця 10.10 – Технічна характеристика пневматичних установок для заглиблення анкерів
Основні параметри |
Тип установки |
|
ПЗА-1 |
ПЗА-2 |
|
Закручуючий момент, кНм Довжина штанги, мм основної додаткової Робочий тиск повітря, МПа Розхід повітря, м3/хв. Загальна маса, кН |
1,0
3000 2000 0,5 1,3 30 |
2,5
3000 3000 0,5 3,0 50 |
Технічна характеристика установок типу ВАГ-101 та ВАГ-202 приведена у табл. 10.11.
Для заглиблення анкерів розкриваючого типу використовуються серійні забивні машини. Із деяких агрегатів найбільше розповсюдження отримали механізми СП-49, які мають високу проходимість, стійкість та достатньо потужний дизель-молот.
До недоліків агрегату можна віднести велику висоту штанги, складність транспортування, а головне, малий виліт стріли агрегату.
Таблиця 10.11 – Технічна характеристика установок типу ВАГ-101 та ВАГ-202
Основні параметри |
Тип установки |
|
ВАГ-101 |
ВАГ-202-2 |
|
Закручуючий момент, кНм Частота обертання, об/хв Виліт стріли, м Поворот стріли, град. Загальна маса, кн. (без трубоукладача) |
10 8,0 4,5 90 171 |
20 7,5 4,5-7,5 110 31 |
В даний час розроблені нові установки, а саме УЗА-401, МПА-1, МПА-2. Установка УЗА-401 змонтована на базі крана-трубоукладача Т-3560. Технічна характеристика яких приведена у табл. 10.12.
Палезабивне обладнання має змінний виліт копрової щогли 0,8 м і може працювати на поперечних дільницях з нахилом до (12-15).
Машина МПА-1 являє собою механізований комплекс, який виконує всі роботи із закріплення трубопроводів анкерами розкриваючого типу. Вона є самохідною машиною на базі трубоукладача Т-3560А і складається із таких основних систем та вузлів: направляючої щогли, стріли, оголовка, дизель-мотора АР-1-500, гідросистеми, механізму відхилення направляючої, електрообладнання та системи канатів.
Таблиця 10.12 – Технічна характеристика спеціальних машин для забивки анкерів
Основні параметри |
Тип установки |
||
МПА-2 |
МПА-1 |
УЗА-401 |
|
Максимальна довжина анкера, що заглиблюється, м Загальна висота стріли, м Зміна висоти стріли, м Тиск на ґрунт в робочому положенні, МПа Продуктивність, анкерів/зміну Загальна маса, кН. навісного обладнання машини (конструктивна) |
7,0 10,6 5,5
0,215
14-16
38 428 |
7,0 8,6 5,5
0,210
10-12
25 390 |
10,0 14,7 1,2
0,212
6-8
38 415 |
Одною із основних переваг машини МПА-1 є те, що вона може забивати два анкера з однієї точки, але через малу потужність дизель-мотора АР-1-500 установка може працювати в ґрунтах 1 та 2 категорії, або із попереднім влаштуванням лідерної свердловини. Даний недолік врахований в модернізованій установці МПА-2.
Для заглиблення анкерів за допомогою енергії вистрілу використовуються установки типу УВА-1, УВА-2, УВА-3, на лафеті яких встановлена гарпунно-китобійна пушка типу ГКП-БМ. Технічна характеристика установок приведена у табл. 10.13.
Таблиця 10.13 – Технічна характеристика установок для занурення анкерів за допомогою енергії вистрілу.
Основні параметри |
Тип установки |
||
УВА-2 |
УВА-3 |
УВА-4 |
|
Марка базової машини Загальна висота стріли, м Продуктивність, вистрілів/годину Швидкість руху установки, км/год передній хід задній хід Загальна маса, кН. |
ТТ-4 10,6 8,0
9,7 6,5 150 |
АТТ 7,0 10,0
45,0 10,0 245 |
МАЗ-543 10,0 12,0
60,0 11,0 302 |
Відмінність даних установок в розміщенні гарпунних пушок (з боку, за ходом), а також як транспортний засіб взятий за базовий МАЗ-200, гусеничний трактор ТТ-4 чи гусеничний тягач АТТ рис. 10.9.
а – УВА-1; б – УВА-2; в – КВА – 3; 1 – база установки; 2 – гарпунна пушка
Рисунок 10.9 – Типи установок УВА
