- •Передмова
- •1 Інженерний пошук при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.1 Визначення області пошуку оптимальної траси
- •1.2 Підготовка вихідних даних
- •1.3 Узгодження з місцевими органами влади та різними державними інстанціями
- •1.4 Проведення натурних вишукувань
- •1.5 Інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування
- •1.6 Вишукування місцевих будівельних матеріалів
- •1.8 Особливості лінійних вишукувань при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.7 Вибір та вишукування джерел водопостачання
- •1.9 Проектна документація
- •1.9.1 Зміст проекту
- •1.9.2 Будівельний генеральний план траси трубопроводу
- •2 Організація будівництва магістральних трубопроводів
- •2.1 Розрахунок транспортної схеми будівництва трубопроводу
- •2.1.1 Розрахунок раціональних меж перевезення труб та матеріалів при будівництві магістрального трубопроводу
- •2.1.2 Визначення необхідної кількості транспортних засобів
- •2.2 Організація лінійних будівельних потоків при будівництві трубопроводу
- •2.2.1 Визначення оптимального числа комплексно-технологічних потоків
- •3 Основні положення із організаційно-технічної підготовки та виявлення техногенного впливу на навколишнє середовище при будівнцтві трубопроводів
- •3.1 Загальні положення із організаційно-технічної підготовки будівництва
- •3.2 Екологічна паспортизація базових будівельних технологій
- •3.3 Природоохоронний моніторинг
- •4 Організація і технологія будівництва трубопроводів на болотах
- •4.1 Основне поняття про болото
- •4.2 Фізико-механічні характеристики торфу
- •4.3 Класифікація боліт стосовно до будівництва трубопроводів
- •4.4 Технологічна схема та послідовність виконання робіт
- •5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт
- •5.1 Розчистка будівельної смуги під трубопровід
- •5.3 Корчування та переміщення пнів до місця засипки та їх засипка
- •5.4 Способи збільшення несучої здатності ґрунту
- •5.5 Організація і технологія влаштування тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.1 Класифікація тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.2 Влаштування доріг на ґрунтах із низькою несучою здатність
- •5.6 Влаштування переїздів через діючі трубопроводи
- •5.7 Організація і технологія влаштування зимових тимчасових доріг
- •5.7.1 Вимоги до вздовжтрасових тимчасових зимових доріг
- •5.7.2 Конструкції тимчасових зимових доріг та область їх застосування
- •5.7.3 Організація і технологія виконання робіт із влаштування тимчасових зимових доріг
- •5.7.4 Влаштування тимчасових доріг лежневого типу
- •5.7.5 Влаштування лежневих доріг за допомогою геосітки із скловолокна
- •5.7.6 Влаштування льодових переправ методом пошарового наморожування
- •5.6 Контроль якості виконання підготовчих робіт
- •6 Організація і технологія виконання земляних робіт
- •6.1 Визначення основних параметрів вибухових робіт при влаштуванні траншей та каналів на болотах
- •6.2 Фільтраційний розрахунок при будівництві трубопроводів на заводнених дільницях та болотах
- •6.3 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах і типу в літній період
- •6.4 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах іі та III типів в літній період
- •6.5 Влаштування каналу (траншеї) за допомогою енергії вибуху
- •6.6. Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах в зимовий період
- •6.7 Зворотна засипка трубопроводу
- •6.8 Контроль якості та прийняття земляних робіт
- •7 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт
- •7.1 Вибір зварювального обладнання та режимів зварювання
- •7.2 Монтаж та зварювання труб в секції на трубозварювальній базі
- •7.3 Монтаж та зварювання секцій труб в трасових умовах
- •7.4 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт при ліквідації технологічних розривів
- •7.5 Контроль якості виконання зварювально-монтажних робіт
- •8 Стійкість трубопроводів прокладених на грунтах із низькою несучою здатністю та її забезпечення
- •8.1 Взаємодія підземного трубопроводу із ґрунтовим середовищем
- •8.2 Особливість роботи трубопроводів в ґрунтах із низькою несучою здатністю
- •Розрахунок стійкості трубопроводу проти всплиття
- •8.4 Групове баластування трубопроводу залізобетонними привантажувачами
- •8.5 Групове баластування трубопроводу з використанням залізобетонних привантажувачів та мінерального ґрунту засипки
- •8.6 Баластування трубопроводу за допомогою мінерального ґрунту
- •8.7 Розрахунок несучої здатності полімерно-контейнерних баластуючих пристроїв
- •8.8 Баластування трубопроводу із використанням ґрунтової суміші
- •8.8.1 Вимоги до зв’язуючих матеріалів
- •8.8.2 Розрахунок баластуючої здатності перемички виготовленої із ґрунтової суміші
- •8.8.2 Розрахунок основних параметрів ґрунтових перемичок
- •8.9. Баластування трубопроводів ґрунтом із використанням неткано синтетичних матеріалів
- •9 Баластування трубопроводів на грунтах із ниЗьКою несучою здатністю
- •9.1 Схеми закріплення трубопроводу
- •9.2 Класифікація привантажувачів для баластування трубопроводів
- •9.3 Конструкції залізобетонних привантажувачів
- •9.4 Область застосування конструкцій та способів баластування трубопроводів
- •9.5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при баластуванні трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.5.1 Виготовлення захисних килимків та футеровочних щитів
- •9.5.2 Вивантаження привантажувачів та деталей із транспортних засобів
- •9.5.3 Транспортування бетонних блоків привантажувачів та деталей від місця складування до місця зборки
- •9.6 Організація і технологія виконання робіт із баласту-вання трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.6.1 Баластування трубопроводів за допомогою сідлоподібних привантажувачів
- •9.6.2 Баластування трубопро воду за допомогою привантажувачів типу убо
- •9.6.3 Баластування трубопроводу груповим методом
- •9.6.4 Баластування трубопроводу із використанням м’яких матеріалів
- •9.7 Організація і технологія виконання робіт з баластування трубопроводів за допомогою перемичок виготовлених із ґрунтової суміші
- •9.8 Схеми встановлення привантажувачів на магістральний трубопровід
- •9.9 Контроль якості виконання робіт із баластування трубопроводу
- •9.10 Техніка безпеки при виконанні робіт із баластування трубопроводів
- •10 Закріплення трубопроводів на проектних відмітках за допомогою анкерних пристроїв
- •10.1 Класифікація та конструкції анкерних пристроїв
- •10.2 Основні технічні вимоги на конструювання, виготовлення та захист анкерних пристроїв від корозії
- •10.3 Методи випробування анкерних пристроїв
- •10.4 Механізація виконання робіт при закріпленні трубопроводів
- •10.5 Способи закріплення трубопроводів анкерними пристроями
- •10.6 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при закріпленні трубопроводів проти всплиття за допомогою анкерних пристроїв
- •10.7 Організація і технологія виконання основних робіт при закріпленні магістральних трубопроводів анкерними пристроями
- •10.7.1 Закріплення трубопроводу в літній період будівництва
- •10.7.2 Закріплення трубопроводу в зимовий період будівництва трубопроводу
- •10.8 Організація і технологія закріплення трубопроводу стержневими анкерними пристроями
- •10.9 Організація і технологія закріплення трубопроводу анкерними пристроями, що вморожуються
- •10.10 Контроль якості виконання робіт при закріпленні трубопроводу
- •10.11 Заходи з охорони навколишнього середовища
- •11 Розрахунок анкерних пристроїв
- •11.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв
- •11.1.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв, що заглиблюються способом закручування
- •11.1.2 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв розкриваючого типу
- •11.1.3 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв в талих грунтах
- •11.1.4 Розрахунок несучої здатності стержневих, дискових та гвинтових анкерних пристроїв, які закріплюються способом вморожування
- •11.2 Розрахунок основних параметрів при різних способах заглиблення анкерних пристроїв в ґрунт
- •11.3 Врахування спільної роботи анкера та труби при повздовжньому переміщенні трубопроводу
- •11.4 Вплив повздовжніх і поперечних сил на напружений стан та положення трубопроводу
- •12 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт
- •12.1 Способи ізоляції та укладання трубопроводу
- •12.2 Організація і технологія виконання ізоляційних робіт
- •12.2.1 Технологія ремонту ізоляції зварних стиків та заводського ізоляційного покриття
- •12.2.2 Організація і технологія укладання трубопроводу з заводським ізоляційним покриттям
- •12.2.3 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт при будівництві трубопроводу із незаізольованих труб
- •12.3 Контроль якості ізоляції зварних стиків та ремонту заводського ізоляційного покриття
- •12.4 Укладання трубопроводу методом протягування
- •12.4.1 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по ґрунтовій доріжці
- •12.4.2 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по рельсовій доріжці
- •12.4.3 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по роликовій доріжці
- •12.4.4 Розрахунок тягового канату при протягуванні трубопроводу
- •12.4.5 Організація і технологія укладання трубопроводу методом протягування
- •12.5 Укладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •12.5.1 Розрахунок параметрів укладання трубопроводу з поверхні води
- •12.5.2 Організація і технологія прокладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •13 Очистка внутрішньої порожнини та випробовування трубопроводів
- •13.1 Порядок проведення робіт із очистки внутрішньої порожнини та випробування трубопроводів
- •13.2 Вибір необхідного обладнання та способу очистки
- •13.3 Очистка внутрішньої порожнини трубопроводу способом протягування очисного пристрою
- •13.4 Визначення технологічних параметрів
- •13.5 Випробовування трубопроводів на міцність та щільність (герметичність)
- •13.5.1 Випробовування газопроводу на міцність
- •13.5.2 Випробовування газопроводу на щільність (герметичність)
- •Приладами
- •13.6 Гідравлічне випробовування трубопроводу
- •Перелік використаних джерел
13.2 Вибір необхідного обладнання та способу очистки
Для очистки внутрішньої порожнини та випробування трубопроводів використовується комплекс спеціальних машин. Стиснуте повітря подається під тиском в трубопровід при продувці, видаленню води та пневматичному випробуванні то в даному випадку використовуються компресорні станції (табл. 13 .2).
А для промивання та гідравлічного випробування — пересувні насосні агрегати (табл.13.3).
Вибір необхідного обладнання повинен здійснюватися із врахуванням основних технологічних параметрів очистки та випробування, а саме:
вибраних способів (пневматичного або гідравлічного);
необхідного тиску в дільниці трубопроводу, довжини ділянки трубопроводу, що очищується або випробується;
часу відведеного для проведення комплексу робіт згідно календарного плану будівництва.
Таблиця 13.2 – Технічна характеристика агрегатів для закачування води в трубопровід
Марка агре-гату |
Марка насосу |
Продуктивність, м3/год |
Напір при напов-ненні, м |
Тиск при опре-совці, МПа |
|
при напов-ненні |
при опре-совці |
||||
Наповнюючі агрегати |
|||||
АН-261 АН-501 АН-1001 |
8-МС-7х3 ЭВ-200х4 12НДС |
260 540 1000 |
|
155 240 60 |
|
Опресовочні агрегати |
|||||
АО-2 АО-61 Азин- маш-32 ЦА-320М |
9Т 9МГр-73 1НП-160
9Т |
|
25-56 20-25 12-51
18,4-82,2 |
|
8-3,5 13 16-4
18,2-4 |
Наповнюючо-опресовочні агрегати |
|||||
АНО-202 |
ГБ-351А |
|
1,8 |
|
20 |
Залежно від призначення магістрального трубопроводу використовують різні способи очистки внутрішньої порожнини та промивка:
із пропуском очисних поршней або поршнів-розділювачів;
продувка із пропуском очисних поршней, а при необхідності поршнів-розділювачів;
продувка без пропуску очисних поршнів.
Таблиця 13.3 – Технічна характеристика пересувних компре-сорних станцій
Марка компре- сорної станції |
Продуктив-ність, м3/хв або (м3 /год) |
Тиск при опресовці, МПа |
Привід від двигуна |
Потуж-ність двигуна, кВт |
Компресорні станції низького тиску |
||||
АМС-4
ЗИФ-55 КС-9 ДК-9 ПК-10 |
57,5-70,3 (3450- 4218) 5 (300) 8,5 (510) 10 (600) 10,5 (630) |
1-2
0,7 0,6 0,6 0,7 |
ЗИЛ-121 КДМ-100 КДМ-100 Д-108 |
515
72 73,5 73,5 79 |
Компресорні станції високого тиску |
||||
АСМ-2
КС-100 ЛКС-8 УКП-80 |
57,5-70,3 (3450- 4218) 16 (960) 2 (120) 80 (4800) |
1-10
10 23 8 |
1Д12Б ЯЛЗ-204 ВС-300 |
565
300 81 220 |
На магістральних трубопроводах, які монтуються без внутрішніх центраторів здійснюють попередню очистку внутрішньої порожнини.
Промивання (рис.13.1) проводять для трубопроводів, котрі будуть випробуватися гідравлічним способом.
Очисні або розділюючі пристрої, переміщуються вздовж трубопроводу під тиском при цьому очищують внутрішню порожнину від бруду та повітряних пробок.
Швидкість руху очисних або розділюючих пристроїв при промивці повинна бути не менше (0,4-12) км/год при тиску 0,2 МПа.
1 – крани повітропропускні; 2 – радіостанція; 3 – трубопровід, що промивається і випробовується; 4,6,9,14,15,16 – розділювачі; 5 – стопорні приспосіблення; 7 – нагнітаюча лінія; 8,11,12,13,18,2021,23,24,25,26,27 – засувки; 10 – заглушки сферичні; 17 – опресовочний агрегат; 19 – наповнюючий агрегат; 22 – колектор; 28 – зливний патрубок.
Рисунок 13. 1 – Схема промивання та випробовування трубопроводу водою
Продувку (рис.13.2 та 13.3) із пропуском очисних поршней проводять на трубопроводах діаметром від 219 мм та більше відповідно для підземних та наземних схем прокладання із використанням повітря або газу.
В даному випадку очисні поршні пропускають на дільницях трубопроводів довжина котрих не перевищує відстані між лінійною арматурою під тиском стиснутого повітря або газу, що поступає із ресивера.
Тиск повітря (газу) в ресивері (в кПа) при співвідношенні довжини ресивера й дільниці трубопроводу, що продувається 1:1 та умовних діаметрів від 400 до 1400 мм відповідно становить:
для трубопроводів очищених за допомогою протягування очисних пристроїв – (588, 490 та 392) кПа;
для трубопроводів не очищених методом протягування очисних пристроїв – (1176, 980 та 784) кПа.
А,Б – дільниці відповідно, які продуваються та випробовуються; АМС–2, АМС–4 – агрегати відповідно високим та низьким степенем стискування; !,3,5,6,7,9,10 – крани; 2,4 – трубопроводи з низьким та високим степенем стискування; 8 – лінійний кран на газопроводі; 11 – свічка на шлейфі.
Рисунок 13. 2 – Схема продувки та випробовування трубопроводу повітрям
На магістральних трубопроводах, які монтуються на опорах, продувку здійснюють із пропуском очисних поршнів-розділювачів під тиском повітря або газу зі швидкістю не більше 10 км/год. і на дільницях довжиною не більше довжиною 10 км.
Після пропуску поршнів-розділювачів, кінцева очистка трубопроводу від бруду здійснюється продувкою без пропуску очисних пристроїв шляхом утворення у внутрішній порожнині трубопроводу швидкісного потоку повітря (газу).
а – безпосередньо в місці врізки газопроводу-відгалуження в діючий га провід; б – через свічку діючого газопроводу та тимчасовий шлейф, підведений до дільниці, що продувається; 1 – дільниця, що продувається; 2 – поршень; 3 – свіча на вузлі запресовки поршнів; 4 – діючий газо-провід; 5 – відключаючий кран; 6 – кран колектора; 7 – колектор; 8 – свічка на шлейфі; 9 – шлейф; 10 – свіча на діючому газопроводі; 11 – лінійний кран на діючому газопроводі
Рисунок 13. 3 – Схема продувки та випробовування газопро-воду природнім газом із діючих газопроводів
Без пропуску очисних поршней продувають магістральні трубопроводи діаметром менше 219 мм. Продувку здійснюють швидкісним потоком повітря (газу), що подається із ресивера. Довжина таких дільниць не повинна перевищувати 5 км.
Очистку внутрішньої порожнини переходу через водні перешкоди на газопроводах проводять промивкою, що здійснюється в процесі заповнення їх водою для попереднього гідравлічного випробування, або продувкою до випробування переходу.
На нафтопроводах — промивкою, яка здійснюється в процесі заповнення переходу водою для гідравлічного випробування переходу із використанням поршнів-розділювачів. Промивка та продувка дільниць нафто і нафтопродуктів, збудованих на підводних переходах, а також на заводненій місцевості допускається тільки при умові, що виключає можливість всплиття трубопроводу.
Продувку рахують закінченою, якщо після вильоту очисного пристрою із продувочного патрубку виходить незабруднене повітря (газ). В противному випадку необхідно провести додаткове продування.
Якщо після вильоту очисного пристрою із продувочного патрубку виходить вода то вздовж дільниці трубопроводу необхідно пропустити повторно поршнь-розділювач.
