Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1172.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
26.54 Mб
Скачать

5.4 Способи збільшення несучої здатності ґрунту

Основною метою збільшення несучої здатності ґрунту є покращення умов роботи трубопроводу шляхом зменшення його просідання. Зменшення величини просідання досягається за рахунок збільшення несучої здатності в межах відведеної смуги під трубопровід. Це в деяких випадках приводить до зменшення необхідного числа додаткових привантажувачів для закріплення трубопроводу, в проектному положенні, або обійтись без них. Однак, в даному випадку, повинна бути повна гарантія в тому, що внаслідок проведених заходів несуча здатність ґрунту не зменшиться протягом всього періоду експлуатації трубопроводу.

В залежності від типу боліт збільшення несучої здатності ґрунту може здійснюватись одним із способів:

  • виймання шару торфу здійснюється для боліт І типу із неглибоким шаром торфу до 0,5 м. Торф знімається пошарово до мінерального ґрунту, на всю глибину болота, за допомогою бульдозерів або екскаваторів (рис. 5.6,а);

  • заміна ґрунту із низькою несучою здатністю піском проводиться для боліт II та III типів при великій глибині залягання торф’яного покладу. В даному випадку влаштовується масивна піскова подушка, параметри якої розраховуються (рис.5.6,б). Відсипку піску в траншею здійснюють з одного або одночасно із двох берегів за допомогою самоскидів та розрівнюють бульдозером.

а – виймання шару торфу; б – заміна ґрунту із низькою несучою здатністю; в – піскові палі.

Рисунок 5.6 - Схема підготовки смуги під трубопровід на болоті

Насипаний пісок ущільнюють за допомогою тракторів, що здійснюють від 6до 10 проходів. При великій довжині перешкоди через кожні (150-200) м влаштовують острови роз'їзду.

- піскові палі на болотах І та II типів дозволяють збільшити несучу здатність ґрунту до (0,1 – 0,2) МПа і тим самим зменшити просідання трубопроводу (рис. 5.6,в). Вони розташовуються в шаховому порядку або по кутах квадратів. Відстань між ними визначають в залежності від типу болота й необхідної величини збільшення несучої здатності торф’яного покладу.

Піскові палі влаштовують наступиш чином: за допомогою вібратора палю-оболонку (металева труба, яка знизу обладнують приспосібленням, що відкривається) занурюють в шар торфу аж до мінерального ґрунту.

Після занурення палі-оболонки, на задану глибину, в неї доверху засипають пісок. Наступною операцією є підняття палі-оболонки на висоту (0,5-0,7) м із наступною затримкою в часі на (10-15) секунд для того, щоб відкрилося приспосіблення при цьому вібратор повинен бути включений. Після цього палю-оболонку виймають повністю. Палі-оболонки виготовлюють із труб умовним діаметром від 500 до 700 мм.

Одночасно із влаштуванням піскових паль проводять підсипку основи під дорогу. Роботи із укладання трубопроводу в траншею можна проводити не раніше ніж через (5–10) днів після влаштування паль;

  • висушування болота проводиться способом водовідводу, тобто зменшенням рівня ґрунтової води. Цей метод використовується для поверхневих випуклих боліт. Водовідвід здійснюють вздовж влаштованої канави паралельної до майбутньої траси магістрального трубопроводу.