6.4 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах іі та III типів в літній період
Так як несуча здатність болота недостатня для проходження спеціальної техніки, то розробку траншеї здійснюють, за допомогою екскаватора, розміщеного на інвентарних щитах, санах, із труб або понтонів, за допомогою канатно-скреперної установки, використання енергії вибуху.
При розробці траншеї з використанням інвентарних щитів екскаватор переміщається вздовж створу траншеї по інвентарних щитах, виготовлених із колод або металевих труб. Переважно використовують дерев'яні щити з двох-трьох колод діаметром (18-24) см і довжиною 6 м, які закріплені між собою трьома гвинтами діаметром 24 мм. Для зручності перевзування кожний щит має дві металеві скоби. Кінці колод на відстані 0,75 м від краю переплітаються канатом діаметром 15,3 мм у вигляді вісімки а кінці канату закінчуються кільцями, за які здійснюються зчеплення щитів між собою. В комплект входять 7-8 щитів із трьох колод. При роботі одноківшовий екскаватор розміщується на 5-6 щитах, а інші перекладаються по мірі його переміщення.
Використання перекидних щитів знижує продуктивність екскаватора на (60-80) %, так як більша частина робочого часу йде на перекидання щитів.
Для збільшення. продуктивності екскаватора при розробці траншеї використовують сани, виготовлені з металевих труб.
Сани з екскаватором пересуваються по створу траншеї одним-двома тракторами за допомогою тягового каната. На рис.6.9 показана схема ведення робіт даним способом.
Екскаватор 1, обладнаний оберненою лопатою або драглайном, встановлюють й закріплюють на санях 2, виготовлених із чотирьох-п'яти труб діаметром (500-800) мм довжиною (7-8) м. Кількість труб та їх довжина повинні відповідати необхідній опорній площі, що визначається так, щоб тиск від ваги санок і екскаватора був меншим за допустиму величину тиску на болото. Сани 4 канатом 3, прокладеним через болото перед початком робіт, з'єднують із трактором 4. В міру розробки траншеї за наказом екскаваторника трактор поступово протягує сани.
Замість трактора може бути використана тягова лебідка ЛП-1, призначена для протягування підводних трубопроводів, її канатоємкість складає 800 м при тяговому зусиллі до 80 т і швидкості намотування канату (4-6) м/хв, що забезпечує необхідний темп роботи.
1 - екскаватор; 2 - сані, виготовлені з металевих труб; 3 - канат; 4 – трактор
Рисунок 6.9 – Розробка траншеї за допомогою екскаватора встановленого на санях
Між машиністом екскаватора і машиністом лебідки або трактористом повинен бути налагоджений добрий зв'язок. Дана схема може використовуватись при веденні робіт на болотах всіх типів, а також на грантах, поверхня яких покрита водою. Однією з найбільш істотних переваг є те, що продуктивність екскаватора під час роботи на санях не значно зменшується або взагалі не зменшується.
Розробка, траншеї за допомогою, екскаватора, встановленого на понтоні, що вільно плаває в заповненій водою траншеї (рис. 6.10) представляє деякі видозміни попередньої.
З краю болота розробляють котлован таких розмірів, щоб в нього можна було спустити на воду понтон, на який потім встановлюють і надійно закріплюють екскаватор, обладнаний драглайном. Екскаватор вибирає ґрунт попереду понтона, що переміщається по траншеї за допомогою якорів 4.
1 - траншея, що розроблюється; 2 - понтон; 3 - екскаватор; 4 - якоря; 5 – відвал ґрунту
Рисунок 6 .10 – Розробка траншеї екскаватором встановленим на понтоні
Особлива увага перед початком робіт повинна приділятися розрахункам стійкості екскаватора, що працює на понтоні. Застосування понтона доцільне тільки при виконанні земляних робіт на болотах II, а в деяких випадках ІІІ типу.
Коли довжина боліт, через які прокладають трубопровід, становить кілька кілометрів, для влаштування траншей може бути використаний землесос. В цьому випадку роботи по влаштуванні переходу через болото не відрізняються від підводних.
При виборі такої схеми слід мати на увазі наступне. Транспортування землесоса до місця виконання робіт є складним і потребує великих фінансових, матеріальних і трудових витрат. Сухопутним транспортом можна доставити тільки землесоси малої продуктивності.
Вартість розробки ними 1 м3 ґрунту дуже висока; вартість транспортування, зборки та розробки за допомогою землесоса може становити до 50 % загальної вартості всіх робіт по переходу.
Тому, в кожному випадку, перш ніж прийняти рішення про використання для розробки траншей насоса, необхідно економічно порівняти всі можливі варіанти, щоб необхідність застосування землесоса була економічно вигідною.
Однак, якщо болото прилягає до ріки, по якій можна доставити до переходу землесос, використання його може бути ефективним і дозволить швидко і порівняно просто розробити траншею.
Влаштування траншеї канатно-скреперною установкою типу КСУ-1 або КСУ-2 рекомендується для боліт невеликої довжини до 250 м. Скреперна установка складається: із тягача (трактора); двохбарабанної лебідки, змонтованої на задньому мості; комплекту скреперних ковшів та якірного пристрою.
При виконанні робіт із розробки траншеї трактор із лебідкою розташовується на одному з берегів на якому для зменшення тиску на поверхню болота влаштовують насип із мінерального ґрунту або іншим способом. А на другому березі якориться нерухомий блок, через який пропускають два канати тяговий та робочий. Тяговий канат безпосередньо зв’язаний з барабаном лебідки та підтягує ковш скреперної установки до місця вивантаження ґрунту.
При влаштуванні траншеї за допомогою канатно-скреперною установкою необхідно прибирати ґрунт, що накопився в процесі вивантаження скреперної установки, за допомогою бульдозера.
Даний спосіб доцільно використовувати в тих випадках, коли ведення робіт з поверхні болота, навіть з використанням спеціальної техніки, неможливе, або дуже складне, а також економічно невигідне. В основному, він використовується в труднодоступних болотах ІІІ та болотах II типів великої довжини, а також при несучій здатності торф’яного покладу до10 кПа.