49. Система органів державної влади в інституційно – функціональному регулювання аграрних правовідносин

в теорії виокремлюють такі класифікації органів державної влади, що здійснюють управлінські функції у сфері аграрного права.

за функціональним при значенням державні органи, державні ат недержавні організації, які здійснюють:

1.які здійснюють законодавче та програмне забезпечення розвитку СГ України – ВРУ, ВРУ АРК,

2.державні органи та органи місцевого самоврядування, які наділені функціями – КМУ, МІнагрополітики та його територіальні органі, Мінфін, Мінекономіки,

3.державні органи, що здійснюють контроль та нагляд за дотриманням законодавства у сфері СГ, тобто наділені контрольно – наглядовими функціями – ВРУ, МІнагрополітики, Державний комітет регуляторної політики та підприємництва, АМК, органи прокуратури,

4.державні органи, що здійснюють захист - суди,

5.органи, що зобов’язані створювати сприятливі умови створення та розвитку СГ - НБУ, ДПА,

6.державні установи та недержавні організації, що від імені держави здійснюють функції щодо стимулювання розвитку СГ – НЗ, наукові установи, дорадчі служби.

Органи загальної компетенції – ВРУ, ПУ, КМУ, МДА,

Органи галузевої компетенції – Міністерство аграрної політики, Постанова КМУ 1.11.2006р. «Про затвердження положення про міністерство аграрної політики»,

Органи спеціальної компетенції: Мінекономіки, Мінфін, Держкомзем, МОЗ та інші.

В теорії адмінправа:

ОВВ – розробка та реалізація аграрної політики – КМУ, МІнагрополітики, урядові комітети державного управління,головні управління СГ та продовольства обласних, Севастопільської міської та районних адміністрацій,

Координаційні та дорадчі органи, що утворюються цими органами та при них – урядовий комітет з реформування аграрного сектора, координаційна рада з питань агарної політики Секретаріату КМУ, колегія МІнагрополітики,

Державні інспекційні служби – Українська державна насіннєва інспекція, головна державна інспекція захисту рослин, головна держава інспекція з карантину рослин,

Державні організації та установи із особливим статусом – державна акціонерна компанія «Укрресурси», «Украгролізинг», ДАК «Хліб України» та інші.

54.Юрисдикція органів судової влади у забезпеченні регулювання аграрних відносин в Україні.

Аграрні правовідносини — це вид суспільних відносин, що врегульовані нормами аграрного права і суміжних з ним галузей права в комплексі, які складаються між суб'єктами в аграрному секторі, об'єднаними одним інтересом щодо виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції та сировини.

Важлива роль у захисті прав і законних інтересів громадян , юридичних осіб та держави в аграрних правовідносинах належать судам. Судочинство в Україні здійснюється КСУ та судами загальної юрисдикції.

Відповідно до ст..124 КУ юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суб'єктами або учасниками аграрних правовідносин є юридичні особи, підприємства й організації, фізичні особи, ФОП.. Ще однією ознакою своєрідності аграрних правовідносин є те, що вони в одній і тій же галузі можуть мати як горизонтальний, так і вертикальний характер на відміну від традиційних галузей права: цивільного та адміністративного. Тому спори пов’язані з аграрними правовідносинами можуть підлягати розляду як у загальних судах ( у цивільна провадженні), так і у спеціалізованих судах, зокрема у адміністративному чи господарському провадженні.

Значну роль у регулювання аграрних відносин відіграють роз’яснення пленумів Верховного і Вищого господарського судів України. Вони сприяють створенню єдиної правозастосовчої практики в галузі аграрних відносин. Проте згадані судові органи не створюють нові правові норми, а лише тлумачать їх суть (здійснюють неофіційне тлумачення, оскільки відповідно до п. 4 ст. 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.96 офіційне тлумачення Конституції України та чинних законів України уповноважений здійснювати лише Конституційний Суд України).