- •1.Методологічні основи аграрного права України
- •2.Аграрне право у сучасній правовій доктрині України
- •3.Законодавчі основи аграрного права України
- •4.Інституційне забезепечення аграрного права України
- •5.Поняття та предмет аграрного права України
- •6. Функції аграрного права України
- •7. Принципи ап України
- •8. Методи в аграрному праві України
- •1 . Загальні методи:
- •1. Специфічні методи (Янчук):
- •9. Система і структура ап України
- •10. Співвідношення та взаємодія аграрного права з іншими галузями правової системи України.
- •11. Об’єктивні і суб’єктивні передумови формування аграрного права у правовій системі України
- •12.Розвиток аграрного права в умовах реформування земельно-аграрних відносин в Україні
- •13 Аграрне право в умовах світових інтеграційних економічних та державно – правових явищ: тенденції та перспективи
- •14. Поняття, особливості та види джерел аграрного права.
- •15. Ку як джерело апу
- •16.Закони України та Постанови вру як джерела апу
- •17. Міжнародні договори та міждержавні угоди
- •18.Укази пу у системі джерел аграрного права
- •19. Нормативно – правові акти кму та інших оввл як джерела ап
- •20. Рішення ксу
- •23.Характеристика, види і юридична природа локальних нормативно-правових актів як джерел аграрного права України
- •24. Проблеми адаптації аграрного законодавства України до законодавства єс: тенденції і перспективи. .
- •26. Конституційні права, свободи особи у аграрному праві України
- •27. Юридична природа обов'язків особи в аграрному праві України.
- •28. Законодавче забезпечення прав, свобод і обов'язків у аграрному праві України.
- •29. Юридичні гарантії здійснення суб'єктивних прав, свобод та виконання обов'язків особи у сфері сільського господарства та агропромислового комплексу.
- •31. Поняття, загальні та особливі ознаки аграрних правовідносин в Україні.
- •32. Об'єкти аграрних правовідносин.
- •33. Суб'єкти аграрних правовідносин.
- •34 Зміст аграрних правовідносин.
- •35 Класифікація аграрних правовідносин у теорії аграрного праві України
- •36 Особливості аграрних реформаційних правовідносин в Україні.
- •38Соціальні відносини у сільському господарстві та особливості їх правового регулювання.
- •39 Підстави виникнення, зміни і і припинення аграрних правовідносин,
- •41. Конституційні основи та законодавче забезпечення використання землі та інших природних ресурсів у виробництві сільськогосподарської продукції.
- •42. Право на загальне і спеціальне природокористування у виробництві сільськогосподарської продукції.
- •43. Використання землі та інших природних ресурсів у виробництві сільськогосподарської продукції на праві приватної, державної і комунальної власності.
- •44. Використання землі та інших природних ресурсів на праві оренди для виробництва сільськогосподарської продукції.
- •45. Особливості використання земель сільськогосподарського призначення на праві постійного користування для виробництва сільськогосподарської продукції.
- •46. Особливості використання землі на праві користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
- •47. Особливості використання розпайованих земель сільськогосподарського призначення
- •47. Особливості використання розпайованих земель сільськогосподарського призначення
- •48. Юридична природа інституційно – функціонального регулювання аграрних відноси у ринкових умовах
- •49. Система органів державної влади в інституційно – функціональному регулювання аграрних правовідносин
- •54.Юрисдикція органів судової влади у забезпеченні регулювання аграрних відносин в Україні.
- •55.Юрисдикція органів місцевого самоврядування у забезпеченні державного регулювання аграрних відносин.
- •56. Правові форми державної підтримки суб'єктів господарювання у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •57. Юридична відповідальність органів державної влади, мс та їх посадових осіб у сфері регулювання аграрних правовідносин в Україні.
- •58. Поняття, види аграрних правопорушень в системі юридичної відповідальності.
- •59. Підстави, умови і форми цивільно-правової відповідальності за аграрні
- •60. Підстави, умови і форми матеріальної відповідальності за аграрні
- •61.Підстави, умови та форми дисциплінарної відповідальності за аграрні правопорушення.
- •65.Правове становище фермерських господарств.
- •67. Правове становище колективних сільськогосподарських підприємств.
- •68.Особливості правового становища приватних сільськогосподарських підприємств.
- •69.Особливості правового становища господарських товариств у сільському господарстві
- •70.Особливості правового становища державних та комунальних сільськогосподарських підприємств.
- •71.Особливості правового становища об'єднань у сільському господарстві.
- •72.Правове становище підсобних сільських господарств промислових підприємств.
- •73.Особливості правового регулювання банкрутства сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств.
- •74. Загальна характеристика внутрішніх аграрних відносин членства та участі у правовому становищі суб'єктів господарювання у сфері виробництва сільськогосподарської продукції.
- •75.Правовий статус засновників, учасників та членів сільськогосподарських підприємств.
- •76.Правовий статус засновників і членів фермерських господарств.
- •77. Особливості правового статусу засновників і членів колективних сільськогосподарських підприємств.
- •78. Правовий статус засновників і членів сільськогосподарського кооперативу.
- •79. Особливості правового статусу засновників та учасників господарських товариств у сільському господарстві України.
- •80. Конституційні та законодавчі основи внутрішніх організаційно-управлінських відносин у правовому становищі сільськогосподарських підприємств.
- •81. Правові засади та порядок здійснення самоврядування в сільськогосподарських підприємствах корпоративного типу.
- •82. Правові засади та порядок здійснення самоврядування в сільськогосподарських
- •83. Правові засади і порядок здійснення внутрішнього управління державними та
- •84. Правові засади та особливості внутрішнього управління фермерським
- •85. Особливості правового регулювання внутрішнього управління об'єднаннями у
- •86. Конституційні і законодавчі основи правового регулювання внутрішніх аграрних трудових і соціальних відносин у сільськогосподарських
- •87. Поняття, види та загальна характеристика внутрішніх трудових і соціальних відносин у сільськогосподарських підприємствах.
- •88.Особливості правового регулювання праці членів сільськогосподарських підприємств
- •90. Правове регулювання праці у фермерських господарствах.
- •91. Правове регулювання праці у міжгосподарських підприємствах (об'єднаннях).
- •92. Особливості регулювання праці у підсобних сільських господарствах промислових підприємств.
- •93. Особливості правової охорони життя та здоров'я працівників сільського господарства.
- •94 Особливості правового регулювання соціального забезпечення членів сільськогосподарських підприємств.
- •101 Правовий режим майна сільськогосподарських підприємств корпоративного типу
- •102. Правовий режим майна міжгосподарських підприємств (об’єднань) в сільському господарстві
- •105 Право на ведення особистого селянського господартва та його здійснення
- •106 Поняття особистого селянського господарства за законодавтсвом України
- •107 Правові форми використання земельних ділянок для осг
- •108. Правові форми використання майна для особистого селянського господарства.
- •109. Особливості правового регулювання праці та соціального захисту в особистих селянських господарствах.
- •110 Конституційні та законодавчі основи правового регулювання господарської діяльності у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •111. Правові форми здійснення господарської діяльності у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •112. Особливості внутрішніх і зовнішніх аграрних правовідносин у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •113. Правове регулювання відносин у сфері насінництва та розсадництва.
- •114. Правове регулювання внутрішніх і зовнішніх відносин у сфері зерна.
- •115. Правове регулювання виробництва та реалізації цукру
- •116. Правове регулювання виноградарства та виноробства в Україні.
- •117. Прав регулювання здійснення племінної справи
- •120. Виробництво і реалізація молока то молочних продуктів субектами господарської діяльності у с/г
- •121. Правове регулювання відносин у сфері виробництва та реалізації продукції рибництва та рибальства в Україні.
- •123. Правове регулювання відносин у сфері підсобних виробництв і промислів у сільському господарстві.
- •128. Правове регулювання біржового сільськогосподарського ринку.
- •136. Особливості договірного регулювання відносин у сфері реалізації
- •137. Договірне регулювання відносин у сфері матеріально-технічною забезпечення суб'єктам господарської діяльності у сільському господарстві.
- •138. Договірне регулювання відносин у сфері виробничо-технічного обслуговування суб'єктів господарювання у сільському господарстві.
- •139. Договірне регулювання відносин у сфері кредитування суб'єктів господарської діяльності у сільському господарстві.
- •140. Договірне регулювання відносин у сфері страхування виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції суб'єктами аграрного підприємництва.
- •141. Договірне регулювання лізингових відносин у сфері виробництва
- •142.Договірне регулювання відносин у сфері використання науково-технічної продукції у сільському господарстві.
- •146. Правове регулювання пдв в сільському господарстві.
- •147. Правове регулювання збору на розвиток садівництва та хмелярства.
- •148. Правові засади сплати внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування в сільському господарстві України.
- •149. Правові засади списання та реструктуризації боргів сільськогосподарських підприємств.
- •150. Конституційні і законодавчі основи правового забезпечення соціальні розвитку сільської поселенської мережі в Україні.
- •151.Сільська поселенська мережа як об'єкт аграрно-правового регулювання.
- •152. Юридична природа соціального розвитку села.
- •153. Правове регулювання житлового будівництва у сільській місцевості.
- •154. Правове регулювання шляхового будівництва у сільській місцевості.
- •155. Правове забезпечення культурно-побутового та спортивно-оздоровчі обслуговування жителів села.
- •156.Правове забезпечення наукових досліджень та підготовки кадрів для села.
- •157. Правове забезпечення розвитку фермерських садиб у складі сільської поселенської мережі.
33. Суб'єкти аграрних правовідносин.
Суб'єктами або учасниками аграрних правовідносин є юридичні особи, підприємства й організації, фізичні особи, громадяни-підприємці і громадяни, які не займаються підприємницькою діяльністю, тобто виробники сільськогосподарської продукції, які володіють відповідною правоздатністю і є суб'єктами аграрних правовідносин. Це — сільськогосподарські підприємства всіх видів і їх об'єднання, господарські товариства, сільськогосподарські кооперативи, державні підприємства, селянські (фермерські) господарства та їх об'єднання, приватні (приватно-орендні) підприємства, підприємства переробки сільськогосподарської продукції, інші суб'єкти господарювання, засновані на приватній власності, а також фізичні особи — підприємці, просто фізичні особи, які на правах членства чи засновництва вступають, як правило, у внутрішні правовідносини як між собою, так і з юридичними особами, (Більш детально про це див. у розділі 1.)
В умовах розвитку аграрного сектора і зміни структури інвестицій розширюються зв'язки учасників аграрних правовідносин України з іноземними партнерами і створюються спільні підприємства, які також є суб'єктами аграрних правовідносин.
34 Зміст аграрних правовідносин.
Змістом аграрних правовідносин є взяті в єдності конкретні суб’єктивні права та юридичні обов’язки кожного з учасників виробничої сільськогосподарської діяльності. Маються на увазі ті конкретні права та обов’язки, які визначаються законодавством при утворенні і правовому закріпленні прав юридичної особи за сільськогосподарськими підприємствами, зокрема КСГП, ДСП та іншими сільськогосподарськими підприємствами (організаціями, об’єднаннями).
Це стосується визначення правового статусу СФГ, приватного підсобного господарства громадян (ППГГ), що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та її реалізацією з метою задоволення особистих потреб і потреб ринку продовольства.
Зміст аграрних правовідносин становлять конкретні права та обов’язки, пов'язані з правовим регулюванням тих суспільно-аграрних відносин, що є об’єктами аграрних правовідносин. Сполучення об’єктів і змісту аграрних правовідносин має безпосереднє відношення до визначення правоздатності суб’єктів аграрного права в юридичної природи аграрних правовідносин. Останні характеризуються своєрідним сполученням і єдністю правового становища їх суб’єктів, об’єктів та змісту.
35 Класифікація аграрних правовідносин у теорії аграрного праві України
Залежно від сфери, в якій виникають ті чи інші аграрні правовідносини, вони можуть бути поділені на дві великі групи: внутрішні (внутрішньогосподарські) і зовнішні (зовнішньогосподарські). Цим відносинам притаманний свій зміст, характер нормативних актів, які їх регулюють, принципи, а також методи їх регулювання.
Внутрішні аграрні правовідносини являють собою правовідносини, засновані на членстві в сільськогосподарському кооперативі, у родині, що провадить фермерське або особисте селянське господарство, а також на трудовому договорі в державній або іншій формах організації сільськогосподарського виробництва, що складаються в процесі виробничо-господарської діяльності. Внутрішні відносини між учасниками і товариством з обмеженою відповідальністю являють собою відносини зі внесення майнових внесків, а в акціонерному товаристві — з придбання акцій. Аграрні відносини всередині сільськогосподарської організації виникають не тільки між підприємством і його членами чи працівниками, але й між підприємством та його структурними (виробничими) підрозділами.
За своїм змістом внутрішні аграрні правовідносини є сукупністю взаємних суб'єктивних прав та обов'язків їхніх учасників, реалізованих у ході провадження сільськогосподарського виробництва. Специфіка сільськогосподарської діяльності визначається насамперед особливостями використання землі й праці на ній, що зумовлює відокремлення земельних і трудових правовідносин.
Серед земельних відносин розрізняють відносини земельної власності й відносини в сфері використання землі. Останні у свою чергу поділяються на відносини сільськогосподарського й несільськогосподарського землекористування. При цьому до предмета аграрного права належать лише земельні відносини в сфері сільськогосподарського землекористування. Подальша класифікація земельних відносин визначається по суб'єктах сільськогосподарського землекористування.
Трудові відносини за своїм характером і змістом поділяються на: відносини у сфері організації праці; відносини з дотримання дисципліни праці; відносини у сфері оплати праці; відносини у сфері охорони праці та дотримання техніки безпеки й виробничої санітарії. Усі ці відносини ґрунтуються або на трудовому договорі й регулюються нормами трудового права, або на членстві в сільськогосподарських кооперативах. Специфіка ж цих відносин визначається нормами аграрного права.
На відміну від земельних і трудових відносин, які визначають специфіку внутрішніх аграрних правовідносин, майнові відносини є основою внутрішніх правовідносин. їх поділяють на: відносини власності в сільськогосподарському виробництві в процесі володіння, користування і внутрішньогосподарського розпорядження об'єктами цієї власності; відносини, що складаються між сільськогосподарськими підприємствами та їх внутрішніми виробничими підрозділами; деліктні внутрішні майнові відносини. Основну частину майнових відносин сільськогосподарських товаровиробників становлять правовідносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, яке належить їм на праві власності.
Важливу роль у внутрішніх аграрних правовідносинах відіграють організаційно-управлінські відносини сільськогосподарських організацій. З розширенням легальних організаційно-правових форм господарювання ці відносини набувають нового змісту. Так, залежно від обраної форми господарювання розмежовуються зміст і форми управлінських відносин. Згідно зі ст. 13 Закону України від 17 липня 1997 р. "Про сільськогосподарську кооперацію" вищим органом управління кооперативом є загальні збори його членів. У кооперативі з числом не менше 50 членів може бути створена спостережна рада, що контролює діяльність виконавчих органів кооперативу. Виконавчими органами кооперативу є правління та його голова. Вони здійснюють поточне керівництво діяльністю кооперативу і підзвітні спостережній раді й загальним зборам членів кооперативу.
Інтереси фермерського господарства перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями представляє голова господарства. Він має право письмово доручити виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом (ст. 4 Закону України від 19 червня 2003 р. "Про фермерське господарство").
Загальні принципи організації та управління іншими, крім сільськогосподарських кооперативів і фермерських господарств, суб'єктами сільськогосподарського виробництва регламентуються відповідним законодавством України (ЦК, ГК, Закон України від 15 травня 2003 р. "Про особисте селянське господарство" тощо).
Зовнішні аграрні правовідносини є певною сукупністю відносин сільськогосподарських організацій, їх об'єднань та інших учасників сільськогосподарського виробництва між собою, а також з іншими підприємствами, організаціями, громадянами і відповідними державними органами управління. Зовнішні відносини сільськогосподарських організацій і підприємців регулюються, насамперед, нормами традиційних галузей права — цивільного, земельного, адміністративного й фінансового, а всі разом і нормами аграрного права.
Зовнішні аграрні відносини поділяються на: відносини в сфері здійснення права власності на рухоме і нерухоме майно, яке належить учасникам сільськогосподарського виробництва; договірні відносини; податкові відносини; деліктні відносини.
Основну частину зовнішніх аграрних правовідносин становлять відносини в сфері здійснення права власності. Власник на свій розсуд здійснює зі своїм майном будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству і не порушують права й законні інтереси інших осіб.
В умовах переходу до ринкових відносин значно зростає роль договірних відносин у сільському господарстві. До зовнішніх аграрних договірних відносин належать ті сільськогосподарські договори, що зумовлені специфікою сільського господарства, юридично відображають і закріплюють її. Це договори оренди землі, оренди майнового і земельного паїв, державної закупівлі й постачання сільськогосподарської продукції, на агрохімічне обслуговування, на використання меліоративних земель тощо.
Певне значення має група податкових і прирівняних до них відносин, що за своєю природою носять владно-організаційний характер. До таких належать, зокрема, стягнення плати за землю сільськогосподарських товаровиробників у формах земельного податку чи орендної плати.
Зовнішні деліктні майнові правовідносини сільськогосподарських організацій та інших учасників сільськогосподарського виробництва, що виникають внаслідок заподіяння їм збитків третіми особами, є звичайними цивільно-правовими відносинами, і відповідальність тут настає на підставі загальних норм цивільного законодавства щодо заподіяння шкоди.