Аграрне право

Семін. Сушик Ольга Володимирівна (вівторок після 3ї пари)

Положення затвердженні:

1. Про міністерство агр. політики та продовольства 23.04.2011 р.

2. Про держ агентство рибного господарства України від 16.04.2011 р.

3. Про державну інспекцію с/г України 13.04.2011 р.

4. Про державну вет та фіто-сан службу України 13.04.2011 р.

5. Про держ агентство зем ресурсів України 8.04.2011 р.

Тема 1 Методологічні, науково-теоретичні, законодавчі та інституційні основи аграрного права в Україні.

1. Методологічні основи АП

2. АП у сучасній правовій доктрині.

3. Законодавча основа аграрного права України.

4. Інституційне забезпеченні АП.

Леонтев А. А. Крестианское право СПБ 1909 г.

Янчук В. З. «АП (оглядові лекції, практичні завдання, нормативні акти)» 2000 р.

АП підручник за ред. Єрмоленко В. М. К - 2010 р.

Уркевич В. Ю. Проблеми теорії аграрних пр.-відносин. 2007 р.

Козир М. И. АП России: проблемы становления и развития 2003 г. Ст 23 – 29

Воронин В. А. АП как отрасль права, науки, зак-тва и учебная дисц. Актуальные проблемы АП России . М. 2004 г.

1.

АП – це самостійне соц.-пр держ явище, яке х-ться особливим змістом специфічну юридичну природу, суть якої розкривається через методологічні, доктринальні, законодавчі та інституційні основи.

Методологію науки складає сукупність категорій на які вона спирається, а також система певних методів дослідження та алгоритм розв’язання програм практичної спрямованості.

Методологія формує категорії:

• Капітал

• Земля

• Праця

• Знання

Аналіз дозволяє виявити проблеми сучасного стану аграрної галузі та проблемні зони над якими необхідно працювати.

КАПІТАЛ

Це сукупність товарів, майна, грошових коштів, які використовуються з метою отримання прибутку.

В більш вузькому – це джерело доходу у вигляді засобів виробництва.

Направлення капіталу в економіку відповідної галузі називають капіталовкладеннями або інвестиціями.

Ресурси спрямовані на споживання не є капіталом.

Капітал можна створити при застосуванні людської праці до конкретного об’єкту. В Україні це земля.

ЗЕМЛЯ

В АП розглядається як основне нац. багатство, що х-ться верхнім шаром ґрунту, використання якого має здійснюватись на основі взаємодії, фотосинтезу, родючості ґрунту та людської праці.

Не плутати з землею в ЗП

ПРАЦЯ

Використання праці через дозволені правові форми є формулою суспільного прогресу, що і утворює капітал – безцінне та унікальне багатство українського народу – родючу землю.

Методологічна основа АП:

1. Земля як верхній родючий шар грунту використання якого може здійснюватись на основі фотосинтезу сонця, родючості грунту та людської праці задля створення капіталу, забезпечення розподілу та перерозподілу продукції через прив. та сусп. форму власності на основі пропорції капіталовкладень у підвищення родючості грунту та прогресивний соціальний розвиток суспільства.

2. Державна політика спрямована на прогресивний розвиток укр суспільства та економіку через розвиток с/г галузі, у тому числі шляхом запровадження оптимальних механізмів оподаткування господарюючих на землі суб’єктів та залучення капіталу в основне нац. Багатство. Створення ефективного господаря земель С/Г призначення.

3. Конституційно-правові гарантії з використання основного нац. багатства У. на основі в тому числі прив форми власності, що забезпечує економічні та юрид свободи господарювання на землі.

4. Свобода здійснення с/г діяльності що проявляється з одного боку в дотриманні суб’єктом законодавчих вимог при здійсненні с/г діяльності, з іншого – у дотриманні д-ю принципів здійснення госп діяльності на землі шляхом забезпечення д-ю захисту конкуренції у сфері с/г підприємництва, недопущення зловжив монопольним станови на аграрному ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, дотримання з боку Д принципів підприємницької діяльності. (ст. 44 ГК)

5. Вартісна оцінка землі , що має визначатися в процесі виробництва капіталу.

2.

АП у своєму розвитку пройшло цілий ряд послідовних реструктиризаційних перетворень: від селянського колгоспного, сільськогосподарського до АП в сучасному розумінні.

Жодна г галузей права в історії юри науки не викликає стільки суперечок, навіть серед вчених немає єдності у підходах щодо визначення пр. природи АП як галу права.

Підходи:

1. Існує аграрне з-тво але немає аграрного П ні як основної ні як комплексної галу права. Панкратов, Яковлєв.

2. АП є підгалуззю або розділом ГП. Мартимянов В. С. , Щербина В. С.,

3. АП є самостійною галуззю права. Статівка А. М., Бабильов А. І., Єрмоленко В. М.

4. АП є комплексною галуззю права. Козир М. І., Воронін

5. АП є самостійною комплексною інтегрованою галуззю права. Янчук В. З. Петров, Середа

6. АП є комплексною інтегрованою спеціалізованою галуззю права. Носік, Коваленко, Гетьман, Погрібний, Жушман.

ВУЗи:

• Кафедра Трудового Носік, Коваленко, Марченко

• Відділ проблем земельного, аграного, екологічного інституту Д і П ім. Корецького НАН України Семчик

• Кафедра АП НЮА ім. Ярослава Мудрого. Жушман В. П. Гайворонський В. М.

• Каф А, зем, еколог права ім. Янчука В. З. національного університету БРіПК.

• Каф А, зем, екол права Одеської нац. Академії. Каракаш Ілля Іванович

• Каф трудового, агр., екол права Лівівського нац. Унів ім. Івана Франка. Багай Надія Онуфріївна.

АП (Корецького, Львіського , ОНЮА) – комплексна інтегрована спеціалізована галузь права, що охоплює різні правові норми,які регул відносини, що складаються у сфері виробничої та пов’язаної з нею с/г діяльністю під час використання земель с/г призначення різними суб’єктами.

АП (Носік В. В.) – це система пов’язаних і узгоджених у КУ законах та ін. НПА матеріальних і процесуальних норм,їх імперативі та положень, в яких формально виражена суверенна воля українського народу щодо задоволення продовольчої безпеки шляхом використання та охорони ґрунту, ін. природних ресурсів та живих організмів, що використав при здійсненні с/г діяльності, а також нормативно закріплена міра свободи, рівності та справедливості, що має бути юридично забезпечена у суспільстві при здійсненні с/г діяльності.

Елементи АП:

1. Комплексність АП – узагальнює різні за юрид природою норми, які відносяться до різних галузей права , що регулюють органічний за змістом комплекс аграрних сусп відносин, комплекс пов’язаних між собою земельних, майнових, трудових, організаційно-управлінських і виробничо-госп відн, які склад в процесі виробництва, переробки с/г продукції між с/г підприємствами об’єднаннями, фермерськими і підсобними господарствами, ін. виробниками незалежно від форми власності, між ними і працівниками цих господарств.

2. Інтегрованість АП – між різними видами аграрних відносин існує стійкий взаємозв’язок, який утворює комплексний механізм пр. регулювання. Інтегрованість норм АП означає узагальнене або єдине пр. регулювання різних аграрних суб’єктів. Підставою для інтегрованого пр. регулювання відносин різних суб’єктів є те, що всі вони здійснюють використання землі С\Г призначення як основного і незмінного засобу виробництва.

3. Спеціалізованість – норми основних профільних галузей не механічно переходять до складу АП, а зазнають аграрної спеціалізації. Внаслідок цього вони стають аграрно -майновими, - трудовими, - управлінськими та ін.. Х-р спеціалізації значною мірою зумовлений особливостями пр. статусу суб’єктів агр. Правовідносин. ( ФГ, СГК )

Комплексна галузь АП охоплює первинні норми ін. галузей права спеціалізуючи їх відповідно до галузевого об’єкта, пр. регламентації та їх суб’єктного складу, утворюючи при цьому інтегровані норми.

АП складає цілісну сист пр. норм, яка зумовлена специфікою єдиної сфери виробництва с\г продукції. Саме цим чинником визначається єдина предметно-змісовна спрямованість норм АП та їх спеціалізований х-р.

3.

Законодавчі основи зводяться до позицій:

1. Ст. 3 КУ

2. Держава гарантує набуття та захист права власності особою на землі с/г призначення для створення капіталу ст. 13, 14, 41 КУ

3. Д-ва гарантує і забезпечує особі здійснення вільної підприємницької діяльності на землі ст. 42 КУ

4. Д-ва забезпечує виробництвом с/г продукції можливості конкурентно-здатної реалізації виробленої с/г продукції на вн і зовн ринках ст. 42 КУ

5. Д-ва створює (має створити) умови оптимальної системи оподаткування.

Законодавчі основи АП утворюють норми, що регламентують ДАП. ЗУ «Про основні засади Д політики до 2015 від 18 жовтня 20о5 р

Мета ДАП:

1. Гарантування продовольчої безпеки д-ви.

2. Перетворення агр. сектору на високоефективний конкурентно-спроможний на вн та зовн ринках сектор економіки д-ви.

3. Збереження селянства як носія укр. Ідентичності, культури і духовності нації.

4. Комплексний розвиток с/г територій та розв’язання соц. проблем на землі.

4.

Здійснює інституційне забезпечення через чинне з-тво України яке юридично визначає інституційні засади, сист органів та їх структуру, компетенцію органів, їх взаємодію у сфері д та сомоврядного регулювання с/г.

2010 р 10.12 прийнято Указ ПУ «Про оптимізацію системи ЦОВВ» № 1085/3010 :

Утворено Міністерство аграрної політики та продовольства України та Держ інспекцію с/г України шляхом реорганізації МАП.

Міністерство аграрної політики та продовольства України: контролює

Д ветеринарної та фіто санітарної

Держ агентство земельних ресурсів

Д агентство лісових ресурсів України

Д агентство рибного господарства У

Держ інспекція с/г України.