2. Суб’єкти які зберігають в власних або орендованих зерносховищах

3. Аграрний фонд Положення про Аграрний Фонд

4. Фонд аграрних страхових субсидій (ЗУ про д підтримку с/г)

№ 5

Рибництво та рибальство

ЗУ Про рибу, водні ресурси

Рибальство – підгалузь рибного господарства яка полягає у здійсненні виду спец використання риби для виробництва харчової, медичної, кормової продукції у рибогосподарських водних об’єктах.

Рибництво – підгалузь рибного господарства яка полягає у розведенні та вирощуванні риби та ін. водних живих ресурсів у спец створених штучних умовах або визначених для цього рибогосподарських водних об’єктах.

РИБАЛЬСТВО

Це спец використання риби за плату в межах встановлених лімітів за наявності ліцензії та позитивних вет-сан оцінок стану промислових ділянок рибогосподарських водних об’єктів загальнодержавного значення і показників безпеки риби.

Продукти лову які мстять токсичні речовини що перевищують встановлені допустимі рівні за рішенням д органів вет мед підлягають утилізації ( ЗУ Про вилучення з обігу, переробку знищення та подальше використання неякісної та небезпечної продукції від 14.01.2000 р.

РИБНИЦТВО

Постанова КМУ від 28.03.1996 р. Тимчасовий порядок ведення рибного господарства та здійснення рибальства.

Рибництво здійснюється шляхом штучного вирощування організмів які перебувають у неволі спец створених спорудах, вирощування організмів сидячих видів на спец визначених ділянках водойм у стані природної волі.

Об’єктами є сукупність водних організмів життя яких неможливе без перебування у воді, до них належать прісноводні морські анадромні та катадромні риби, водні безхребетні у тому числі молюски ракоподібні та ін.

Залежно від цільового призначення виділяють:

1. Рибництво, спрямоване на збільшення запасів і поліпшення видового складу водних живих ресурсів

2. Товарне рибництво спрямоване на штучне розведення з метою отримання продукції

Інструкція про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів від 8.06.2004 р.

Тема 12 Правове регулювання діяльності підсобних виробництв і промислів с/г підприємств

Підсобні виробництва с/г підприємств – форма інтеграції агр. та промислового виробництва за власної ініціативи с/г підприємства на вн-госп рівні де поробляється агр. продукція до готовності до споживання, що є додатковою діяльністю і різновидом підприємництва.

Промисли с\г підприємств – форма організації промислового виробництва на вн-госп рівні що діє постійно з використанням майна підприємства основою якого є засоби виробництва індустріально-промислового х-ру де виготовляються з с/г сировини або відходів промислові товари народного споживання.

Основні ознаки промислу

1. Діяльність на постійній основі

2. Не пов’язана і не залежить від агр. виробництва

3. Основу становлять засоби виробництва індустріально-промислового х-ру і в промислах мають створюватись належні умови праці що існують у промислових підприємствах

4. Частка прибутку від них має бути значно нижчою від основних прибутків с/г виробництва

Доцільність створення підсобних виробництв: - особливість с/г праці, - властивості сировини, - економічна доцільність промислової переробки продукції

Примірне положення про підсобні промислові підприємства і промисли кол і д с/г підприємствах, міжгосподарських організаціях та інших агропромислових формувань схвалене Всеукр радою кол с/г підприємств та затв МСГ в березні 1994 р. і не є зареєстрованим

ТЕМА Пр забезпечення бджільництва

ЗУ Про бджільництво

ЗУ Про захист рослин

ЗУ Про вет медицину

ЗУ Про племінну справу в тваринництві

ЗУ Про тваринний світ

ЗУ Про рослинний світ

Бджільництво – галузь с/г виробництва, основою функціонування якого є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин с/г призначення і підвищення врожайності виробництва харчових продуктів і для промисловості.

Обєкти:

1. Бджоли

2. Трутні

3. Бджолині матки

4. Сім’ї

Яких розводять на пасіках

Суб’єкти:

1. Племінні бджоло розплідники

2. Підприємства з виготовлення обладнання та пасічного інвентаря

3. Підприємства, уст, організації із заготівлі, переробки, реалізації продуктів бджільництва

4. Лабораторії сертифікації продуктів бджільництва

5. Наукові установи

Племінна пасіка – для розмноження виведення нової породи бджіл

Товарна пасіка для одержання продуктів бджільництва

Види пасік:

Інструкція щодо попер та ліквідації хвороб і отруєння бджіл

1. Медотворні

2. Запилювально-медові

3. Запилювальні

4. Репродукторні

5. Племінні

6. Карантинні

На пасіці утримуються лише бджоли які є районовані у тій місцевості наказ від 20.09.2000 р. План породного районування бджіл

Породне районування – науково обґрунтований відділ конкретних регіонах бджіл біологічні особливості яких найкращим чином відповідають типовим умовам клімату та водозаборів регіонів.

Пасіка підлягає реєстрації (затв. наказ 20.09.2000 р. )

Племінні проходять атестацію та отримують племінні свідоцтва.

«Технологічні вимоги до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва, проведення атестації пасік і видачі племінних свідоцтв»

ТЕМА Правове регулювання виробництва та реалізації цукру

ЗУ Про встановлення квоти на ввезення в Україну цукру та сирцю з тростини

П КМУ від 3.02.2010 р. Про д регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня 2010 до 1 вересня 2011 р.

Розпорядження КМУ березень 2011 р. Про закупівлю цукру до держ резерву

ЗУ Про держ регулювання виробництва та реалізації цукру : уся сукупність господарюючих суб’єктів усіх форм власності які вирощують цукрові буряки займаються їх переробкою на цукор і здійснюють його реалізацію відносяться до бурокоцукрового комплексу України.

1. МІнагрополітики щороку визначає загальний обсяг вирощування цукрових буряків для виробництва цукру в межах квоти А - це максимальна кількість цукру для поставки на внутрішній ринок з 1 вересня поточного року до 1 вересня наступного року для задоволення вн. потреб.

Для формування квоти А:

• Науково-обґрунтовані норми споживання цукру

• Очікувані залишки цукру станом на 1 вересня поточного року

• Обсяги цукру що можуть бути реалізовані протягом 1 року з урахуванням попиту вн ринку

• Роздрібна ціна на цукор, обсяги виробництва цукру останніх 5 років

• Рівень попиту на цукор

1. Обсяги вирощування буряків для виробництва цукру в межах квоти А визначаються на кожен рік і доводяться до виконавців не пізніше 1 серпня що передує новому року.

2. Виконавцями є Головні Управління АП розвитку обласних держадміністрацій. Дані протягом 3 роб днів після надходження від Мінагрополітики інформації про обсяг вирощування буряків через ЗМІ здійснюють оголошення із зазначенням переліку документів, строків та умов їх подання для вирощування.

3. Для визначення переліку бурякосіючих господарств Управління Агропромислового розвитку райдержадміністрації на територіях яких знах цукрові заводи утворюють комісії конкурсні.

Документи до комісії:

• Заява

• Засвідчені копії установчих док

• Викопіровка місцевості де будуть вирощувати буряки

• Відомості про обсяги вирощування цукрових буряків за останні 5 р.

Визначені обсяги вирощування цукрових буряків є підставою для укладання госп договору на поставку і переробку цукрових буряків. Укладається відповідно до Типових умов госп договорів між цукровими заводами, бурокосіючими господарствами та ін. суб’єктами бурякоцукрового комплексу незалежно від форми власності щодо вирощування і закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру квоти А.

Типові умови затв Наказом від 13.05.2005 р.

Обсяги виробництва цукру в межах квоти А розподіляються між цукровими заводами відповідно до Наказу Мінагрополітики від 28.08.2007 р. «Порядок розподілу на конкурсних засада між цукровими заводами обсягів виробництва цукру в межах квоти А.

Мінагрополітики створює конкурсну комісію і претендент подає конкурсній комісії документи:

1. Завірені в установленому порядку установчі документи

2. Копію довідки з ДРЄПО

3. Довідка про обсяги виробництва цукру з аостанні 5 років

4. Довідку про техніко-економічні показники роботи підприємства за минулий рік

5. Аналіз виробничого процесу

6. Розрахунок фінансового забезпечення виробництва, реалізації цукру

7. Програма розвитку роботи цукрового заводу

8. Розміри витрат на переробку

9. Висновки щодо кадрового забезпечення спеціалістів

10. Пропозиції з охорони праці

Реалізація цукру

Роздрібна торгівля цукром – суб’єктами підприємницької діяльності

КМУ кожного року встановлюються мін ціни на цукрові буряки та на цукор квоти А.

Постанова від 3.02.2010 р. - ціна

17.02.2010 р. з’явилося декларування наявності цукру і є обов’язковим для всіх осіб підприємн діяльності незалежно від форми власності які виробляють цукор і зберігають його для подальшої реалізації. В Декларації запис обсяг цукру що перебуває у їх власності.

ТЕМА Правове регулювання виноградарства та виноробства

ЗУ Про виноград та виноградне вино від 2005 р.

Виноградарство – сукупність організаційних та технічних прийомів розмноження, культивування та збору винограду.

Ознаки:

1. Галузь с/г

2. Залежність від природно-кліматичних умов

3. Сезонність

4. В результаті виноградарства вирощується специфічна с/г продукція – виноград.

5. Суб’єкти – фіз. та юр особи, які здійснюють госп діяльність незалежно від форм власності. Мають право на вирощування винограду, захист своїх порушених прав та ін. права.

6. Обов’язки : - дотримуватись вимог якості сортів та матеріалів вирощування винограду

• Дотримуватись сан-гігієнічних вимог

• Здійснювати реєстрацію виноградних насаджень та столових сортів

• Садити виноградники для виноробства у виноробних місцевостях та застосовувати районовані сорти винограду

Відповідно до закону: виноградні насадження технічних та столових сортів у госп усіх форм власності підлягають реєстрації в мінагрополітики.

Мінагрополітики визначає з виділенням в натурі зон , у них регламентується сортовий склад вирощування винограду, відповідно до спеціалізації району виноградарства та заявлених категорій вина.

Садіння виноградників для виноробства дозволяється лише в виноробних місцевостях із застосуванням районованих або перспективних сортів винограду відповідно до проекту затв Мін.

Сорти винограду для вирощування нових селекційних сортів районуються в установленому порядку. Придбаний садівний матеріал вітчизняного або іноземного походження проходить сертифікацію та акредитацію.

Держ перепис виноградників здійснюється не менше 1 разу на 10 років.

До суб’єктів застос фін санкції у випадках:

• Закладення нових чи ремонто-промислових насаджень не районованими сортами за рах держ фінансування – штраф

• Зрідженості виноградників насаджених за рах держ фінансування від 10 до 20 %

• Порушення правила виробництва виноробної продукції

• Виготовлення з імпортних виноматеріалів вітчизняних марок вин без зазначення їх походження

• Виготовлення та реалізація фальсифікованих вин та коньяків – штрф від 4 до 5 тис.

• Прибуток від продажу фальс вин вилучається до держбюджету

ЗУ Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та бджолярства:

платниками збору є суб’єкти підпр діяльності які реалізують оптово-роздрібні мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

ТЕМА Договірні відносини у сфері виробництва та реалізації с/г продукції на вн та зовн агр. ринках

1. Конституційні та з-чі основи дог відносин.

2. П-тя та види аграрно – дог зобов’язань виробництва та реалізації с/г продукції.

3. Пр форми реалізації с/г продукції

4. Пр регулювання біржового с/г ринку.

5. Біржові угоди з с/г продукцією

6. Договірне регулювання відносин у сфері заставної закупівлі зерна

7. Договірне регулювання відноси у сфері складського зберігання зерна.

8. Дог регулювання відносин у сфері закупівлі зерна до інтервенційного фонду.

9. Дог регулювання відносин реалізації с/г продукції через аграрний фонд

10. Дог регулювання реалізації олійних культур

11. Особливості дог регулювання у сфері реалізації с/г продукції на світових агр. ринках.

№ 1

Ст.. 41, 42 КУ

ЗУ Про пріоритетність соц. розвитку села та АПК передбачає що с/г підприємствам гарантується добровільність у виборі напрямку, гарантується право власності на свою продукцію, на добровільне прийняття д замовлення на с/г продукцію, право вільної торгівлі і вільного вибору партнерів на дог основі.

ЗУ Про ФГ : ФГ має право реалізовувати продукцію і поставляти їх на експорт; на власний розсуд підбирає партнерів з екон зв’язків ; має право вступати в договірні відносини з будь-якими фіз. та юр особами та органами м. в та м. с.

Основні НПА:

1. ЦК

2. ГК

3. ЗУ Про товарну біржу

4. ЗУ Про зерно та ринок зерна

5. Постанова КМУ Про створення агр. біржі

6. Деякі питання агр. біржі

7. Розпорядження КМУ Питання проведення прод. ярмарків від 13.05.2009 р.

8. Указ ПУ Про заходи щодо реформування агр. відносин 18.01.1995 р.

9. Указ ПУ Заходи щодо прискорення розвитку агр. ринку 28.08.2009 р.

№ 2

Аграрні договірні правовідносини є предметом агр. права, а за своєю економіко-правовою сутністю розглядаються як господарсько-підприємницькі відносини.

Принципи:

1. Пріоритетності прав і обов’язків договірних суб’єктів

2. Оптимального поєднання з системою інтересів

3. Забезпечення поєднання інтересів у процесі їх реалізації

4. Широкої ініціативи суб’єктів

5. Правової самостійності договірних суб’єктів

6. Належного виконання договірних зобов’язань

7. Застосування відповідальності за розсудом сторін за порушення дог зобов’язань.

Види договорів:

1. Аграрно-договірні зобов’язання

   1. Договори щодо науково - досл розробок

   2. Щодо агрохімічного обслуговування

   3. Щодо ремонтно-технічного обслуговування

   4. Договір про виконання зрошувальних робіт

   5. Про виконання осушувальних робіт

   6. Про придбання та вирощування племінної худоби

2. Банківсько-кредитні зобов’язання

   1. Про реалізацію с\г продукції

   2. Про транспортне перевезення с/г продукції

   3. Договори з переробними підприємствами

   4. Договори страхування

   5. Договори щодо матеріально-технічного забезпечення

Договори реалізації с/г продукції

Поліводський класифікує такі договори : - за предметом пр регулювання і за наявною нормативною базою:

1. Дог на реалізацію за державним контрактом

2. Термінові угоди ( на строк): форвардні , ф’ючерсні , спотові

3. Інші види договорів до яких слід віднести : комісії с/г продукції, міни, купівлі-продажу с/г продукції вроздріб на ринку

Козир, Лур’є класифікують договори за способом виробництва предмета зобов’язань і за сферою регулювання:

1. Власне виробничий договір

2. Господарсько – збутовий договір

3. Договір який обслуговує госп діяльність

Янчук розподіляє:

1. Купівля – продаж

2. Постачання

3. Контрактації

4. Міна – бартер

5. Комісії

6. Ф’ючерсні і форвардні

Ознаки договору:

1. Майновий договір який передбачає оплатну передачу об’єкта договору у власність.

2. Предметом є с/г продукція або сировина

3. Обов’язково виступає виробник с/г продукції

Реалізація за формами:

1. Біржові торги

2. Агроторговий дім

3. Аукціони худоби

4. Ярмарки

5. тощо

Типове положення про міжрегіональний та районний агроторговий дім затв Наказом Міністерства та Української Академії агр. наук від 18.03.1996 р.

Агроторговий дім є особливим суб’єктом господарювання який надає с/г підприємствам послуги, як і повязані з реалізацією продукції на вн та зовн ринках, організовує взаємодію товаровиробників з агр. біржами та проводить аналітико-консультативну діяльність у сфері реалізації.

Створюються у формі госп товариств, акціонером може бути будь-хто, але засновниками лише конкретно визначені особи:

1. с/г товаровиробники

2. переробні підприємства

3. бази зберігання

4. банківські та страхові установи

5. агротехсервісні підприємства

Наказ Мінагрополітики від 26.06.2003 р. затв Примірний статут с\г обслуговуючого кооперативу – Агроторгового дому.

Членами можуть бути фіз. і юр особи, які є с/г товаровиробниками.

Постанова КМУ від 17.08. 1998 р. Положення про механізм розрахунків під час закупівлі с/г продукції та продовольства для державних потреб та їх реалізації з держ ресурсів через біржовий ринок

Закупівлю с/г продукції і продовольства для державних потреб здійснюють уповноважені покупці:

• держ та недерж підпр, уст, організації, які визначені на конкурсних засадах відповідними міністерствами і в кошторисах яких передбачені кошти для закупівлі с/г продукції та продовольства для держ потреб

66