87. Поняття, види та загальна характеристика внутрішніх трудових і соціальних відносин у сільськогосподарських підприємствах.

Внутрішні аграрні відносини, які виникають усередині підприємств, інших господарських формувань — виробників сільськогосподарської продукції регулюються, як правило, локальними внутрішньогосподарськими актами їх вищих органів управління.Суб’єктами внутрішніх аграрних правовідносин виступають приватні особи (сільськогосподарські підприємства та їх члени, наймані працівники тощо), що дозволяє віднести зазначений різновид правовідносин до приватноправових. Специфічними учасниками внутрішніх аграрних правовідносин виступають структурні підрозділи й органи управління сільськогосподарських підприємств, оскільки вони наділяються певними правами й несуть певні обов’язки в царині внутрішньогосподарської діяльності таких підприємств.

Система внутрішніх аграрних правовідносин становить собою інтеграцію однотипових за своєю сутністю правових інституцій (внутрішніх аграрних членських, земельних, майнових, трудових, управлінських правовідносин) у структурно впорядковану цілісну єдність, що має відносну самостійність, стабільність, автономність функціонування і взаємодіє із зовнішнім середовищем з метою регулювання відповідних аграрних суспільних відносин.

Важливу галузь суспiльних вiдносин, що виникають усерединi сiльськогосподарських пiдприємств становлять трудовi вiдносини. Останнi являють собою колективнi вiдносини, що базуються на колективнiй власностi та принципах колективної органiзацiї суспiльної працi. Внутрiшнi трудовi вiдносини регламентуються з допомогою аграрно-правових iнститутiв, визначених статутом та iншими локальними нормативно-правовими актами.

Учасниками утворюваних при цьому правовiдносин є КСГП i кожний окремий його член. Правовою передумовою їх виникнення є членство в КСГП. З наявнiстю членства ці вiдносини можуть виникнути; з його припиненням - зникають або змiнюються на суто трудовi вiдносини, що нiяк не повязанi з внутрiшнiми аграрно-правовими.

Субєктивнi права i юридичнi обов’язки учасникiв внутрiшнiх трудових правовiдносин, її також їх об’єкти визначаються характером i особливостями конкретних трудових вiдносин i правовими нормами, безпосередньо з ними повязаними.

З трудовими правовiдносинами нерозривно повязанi правовiдносини з оплати працi членiв КСГП (ВСГК), спецiалiстiв, керiвникiв та найманих працiвникiв. Матерiальна винагорода трудiвникiв за їх працю в громадському господарствi є результатом, метою, до яко прагне одна зi сторiн трудових правовiдносин. Цей матерiальний iнтерес трудiвника становить обєкт внутрiшнiх трудових вiдносин.

Із трудовими тiсно повязанi правовiдносини, що утворюються в процесi реалiзацiї правових норм про охорону працi. Цими правовими нормами визначаються умови виконання робiт, поводження з технiкою, отрутохiмiкатами, тваринами тощо. Частина цих норм регламентує питання дисциплiни. працi, визначаючи конкретнi обовязки посадових осiб КСГП та їх членiв щодо додержання вимог закону про охорону здоров’я. Порушення цих норм тягне рiзнi види юридичних наслiдкiв передбачених законом.

Трудовi правовiдносини в пiдприємствi є своєрiдною соцiально-економiчною i правовою передумовою виникнення правовiдносин мiж державою i членом КСГП з приводу соцiального забезпечення останнього, правовiдносин мiж його членом i пiдприємством про доплату за рахунок пiдприємства, а також соцiального страхування працiвникiв.