16.Закони України та Постанови вру як джерела апу

ЗУ у сфері аграрного права поділяються на уніфіковані та диференційовані.

До уніфікованих належать:

- Акти про організаційно- правову перебудову структури АПК, аграрну реформу й створення ефективних товаровиробників сг продукції(ЗУ Про КСП, Про особисте селянське господарство, Про сг кооперацію, Про споживчу кооперацію, Про кредитні спілки.

- Акти про правовий режим земель сільськогосподарського призначення й земельну реформу

- Акти про селекцію, насінництво, тваринництво, меліорацію земель( ЗУ Про насіння та садивний матеріал, Про племінну справу у тваринництві, Про ветеринарну медицину..

Диференційовані акти це нормативно-правові акти, що розробляються з урахуванням відмінностей у статусі суб’єктів аграрного підприємництва.

У конспекті закони поділяють на :

1.закони, які визначають пріоритетність розвитку аграрного сектору

ЗУ Про пріоритетність соціального розвитку села та АПК, ЗУ Про стимулювання розвитку сг України на 2001 – 2004 рік, ЗУ Про державну підтримку сг в Україні

2.закони, які регулюють правове становищ. суб. АП

ЗУ Про КСП, Про СГ кооперацію, Про ФГ, Про ОСГ тощо

3.закони, спрямовані на регулювання виробничих відносин у сг

ЗУ Про насіння та садивний матеріал, ЗУ Про охорону прав на сорти рослин, Про зерно та ринок зерна в Україні тощо.

4. закони, які регулюють від-ни у сфері дотримання правил екобезпеки в процесі сг виробництва

ЗУ Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні ГМО, ЗУ Про захист прав споживачів, Про пестициди та агрохімікати.

Постанови ВРУ

Крім законів, ВРУ відповідно до КУ Приймає постанови(ст.. 91)

-пост, спрямовані на регулювання тих чи інших сусп. відносин( від 6 квітня 2009 року Про рекомендації парламентських слухань на тему Сучасний стан та перспективи розвитку сг та харчової промисловості У., Про концепцію розвитку рибного госп-ва України, постанова про земельну реформу, що визначає основні завдання земельної реформи)

- Постанови, які врегульовують питання набрання чинності законів(Постанова ВРУ про порядок введення в дію ЗУ Про колективне сг підприємство від 14 лютого 1992 року, про порядок введення в дію ЗУ Про особливості приватизації майна в АПК)

17. Міжнародні договори та міждержавні угоди

Відповідно до КУ (ст. 9) міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надала ВРУ, є частиною національного зак-ва У.

Так, існує Угода про Спільний аграрний ринок держав-учасниць СНД, яку Україна ратифікувала в 1999 році. Цією Угодою передбачено поетапне створення спільного аграрного ринку, що забезпечує вільний рух сільськогосподарської продукції, продовольчих товарів, науково-технічної продукції, технологій, засобів виробництва і послуг для агропромислового комплексу національного походження. Координацію діяльності здійснює Міжурядова рада з питань АПК. Сторони встановлюють в рамках Спільного аграрного ринку узгоджену систему санітарної, фітосанітарної і ветеринарної регламентації, визначають правила торгівлі та стандарти на товари і послуги. Створення Спільного аграрного ринку передбачає:

поетапне формування узгодженої торговельної та митної політики;

забезпечення умов, які сприяють ефективному функціонуванню ринків товарів та послуг, розвитку конкуренції між товаровиробниками і захисту прав споживачів;

розвиток виробничої кооперації та інших форм співробітництва, в тому числі по виробництву машин та устаткування, а також інших матеріально-технічних ресурсів для потреб агропромислових комплексів Сторін;

стимулювання сільськогосподарських товаровиробників та інших суб'єктів ринкових відносин у розвитку виробництва та інфраструктури ринку; тощо

Є також Міжнародна угода про зерно від 1995 року(Конвенція про торгівлю зерном), цілями якої є: a) сприяння міжнародному співробітництву в усіх галузях торгівлі зерном, b) сприяння розширенню міжнародної торгівлі зерном і забезпечення якомога вільнішого розвитку такої торгівлі, у тому числі усунення торговельних бар'єрів, а також нечесної й дискримінаційної практики; c) сприяння стабілізації міжнародних ринків зерна в інтересах усіх членів настільки, наскільки це є можливим, зміцнення світової продовольчої безпеки й сприяння розвиткові країн, економіки яких значною мірою залежать від комерційних продажів зерна.

Двосторон. договори :

-Угода між Міністерством аграрної політики України та Міністерством сільського господарства Туркменістану про співробітництво в галузі випробування та охорони сортів рослин;-Угода між Міністерством аграрної політики України та Міністерством сільського господарства і рибальства Республіки Франція про співробітництво в галузі насінництва;-Угода між Міністерством аграрної політики України та Міністерством сільського господарства Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі агропромислового комплексу;-Угода між Міністерством аграрної політики України і Міністерством сільського господарства Литовської Республіки про співробітництво в галузі карантину рослин;-Угода про співробітництво в галузі сільського господарства між Міністерством аграрної політики України та Міністерством сільського господарства Китайської Народної Республіки тощо.