15. Методика викладання економіки як складова дидактики

Методика викладання економіки є частиною дидактики, як розділу педагогічної науки. Дидактика відображає найбільш загальні закономірності навчального процесу, який здійснюється у різних типах навчальних закладів під час викладання різноманітних навчальних дисциплін. Істотно, кожна навчальна дисципліна має і свої характерні особливості, свої закономірності, принципи, потребує своїх особливих методів та форм організації навчання. Цими питаннями займаються часні методики або методики викладання окремих навчальних предметів (методика викладання математики, методика викладання історії, географії, фізики, методика викладання економіки тощо). Кожна наука різниться від інших наук не тільки предметом, але і методом дослідження. Одна із важливих особливостей економіки полягає в тісному переплетенні методів економічного аналізу із методами сучасних наукових досліджень. Методика викладання економіки - це система способів, прийомів та засобів, спрямованих на організацію та стимулювання економічного навчання. Методика викладання економіки має об'єднувати дані психолого-педагогічної науки (зміст та особливості навчальної та інших видів діяльності, оволодіння змістом економічної освіти, урахування особливостей пізнавальних та інших психічних процесів, регулювання емоційно-психологічних станів діяльності тощо) із системою знань в галузях економічних дисциплін. Треба зазначити, що для того, щоб стати мистецтвом в діяльності фахівця педагога, методика викладання повинна бути засвоєна на технологічному рівні. Іншими словами, викладач економіки повинен бути обізнаним на таких питаннях: • сутність економічного навчання, його зміст та структура; • принципи організації навчального процесу; • система організації навчання в економічній освіті; • форми організації економічного навчання; • види економічного навчання; • методи та засоби навчання в системі економічної освіти; • засоби стимулювання та активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів (учнів); • види та методи контролю; • сутність та види педагогічного моніторингу. Тому можна сказати, що методика викладання - це оптимальне поєднання загально дидактичного та спеціального, зумовленого необхідністю передачі та засвоєння саме змісту економічної освіти.

16. Двобічний характер економічного навчання

Процес навчання має двобічний характер, який проявляється у поєднанні викладання та учіння. Поняття "навчальний процес" охоплює всі компоненти навчання: вчителя/викладача (застосовані ним засоби і методи навчання); учня/студента (який працює під керів­ництвом учителя на уроці та самостійно вдома); забезпе­чення навчального процесу наочністю й технічними засо­бами. Під поняттям «процес навчання» розуміють взаємо­дію учителя й учня.

Викладання - діяльність учителя в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних і практичних занять, керівництві роботою учнів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок. Викладання - один з основних сенсоутворюючих компонентів процесу навчання. В структурі навчання викладанням називають процес діяльності викладача (вчителя), який може функціонувати тільки в результаті тісної взаємодії з тими, кого навчає як в безпосередній так і опосередкованій формі Але, в якій би формі ця взаємодія не виступала, процес викладання обов’язково передбачає наявність активного процесу навчання. Таким же він виступає за умови, коли діяльність учнів забезпечується, організується та контролюється вчителем, коли в процесі навчання здійснюється цілеспрямоване формування у тих, хто навчаються, готовності до самоосвіти, коли цілісність процесу навчання забезпечується загальністю цілей викладання та учіння.

Учіння - цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками, У широкому значенні - оволо­діння соціальним досвідом з метою його використання в практич­ному житті. Сутність учіння полягає в тому, що той, хто навчається не тільки засвоює предметні знання та навички, але і оволодіває способами дій у відповідності до предметного змісту, який вивчається. Тому при розробці проекту учіння необхідно розрізняти процес навчальної діяльності, в якому відбувається засвоєння, та саме засвоєння. Специфічною особливістю учіння є його орієнтованість та організованість в спрямуванні оволодіння тими, хто навчається, способами діяльності, починаючи з процесу його конструювання. Конкретний же зміст діяльності, яку планується засвоїти в процесі учіння, завжди пов’язується в свідомості суб’єкта з виконанням дії або системи дій. Тим самим пізнавальні дії є первинними в процесі засвоєння. Процес засвоєння, а також самі засвоєнні знання носять вторинний характер та поза діяльністю, поза системою дій втрачають свою силу як стимули учіння або конкретні цілі, як знаряддя або інструменти пізнання.