Vіі. Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання.

В старших класах найбільш розповсюдженим видом уроків узагальнення та систематизації знань є уроки, на яких проводяться проблемні дискусії, або уроки-семінари, під час яких систематизується певний зміст вивченого розділу програми або програмного матеріалу в цілому, а також уроки, на яких учні цілеспрямовано (окремо або групами) розв’язують творчі задачі теоретичного або практичного характеру.

5 Тип уроку. Урок перевірки, корекції і контролю знань, умінь та навичок

Структура уроку

Контроль і корекція знань, умінь та навичок здійснюється на кожному уроці. Але після вивчення великих розділів та тем програми вчитель проводить спеціальні уроки контролю і корекції, щоб виявити рівень оволодіння учнями комплексом знань, умінь та навичок та прийняти певні рішення з удосконалення навчально-виховного процесу.

І. Організаційний етап. Будь-який урок починається з організаційного етапу, який включає привітання, перевірка наявності присутніх учнів на уроці, налаштування учнів на роботу на уроці, створення сприятливого психологічної комфортної атмосфери на уроці тощо.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної діяльності учнів. Довести до учнів необхідність широкого використання в життєвих ситуаціях надбаних в школі знань, умінь та навичок. Повідомлення про характер завдань на уроці, про послідовність та способи їх виконання та оформлення результатів самостійної роботи.

ІІІ. Перевірка знань учнів фактичного матеріалу та їх умінь розкривати елементарні зовнішні зв’язки в предметах та явищах. На даному етапі використовується усне фронтальне опитування, усне індивідуальне опитування.

ІV. Перевірка знань учнями основних понять (законів) та умінь пояснити їх сутність, аргументувати свої судження та наводити приклади. Як правило це письмова робота на 8-10 хвилин або індивідуальне опитування.

V. Перевірка глибини осмислення учнями знань та ступеня їх узагальнення. Проводиться з допомогою письмового опитування, самостійного складання чи заповнення узагальнюючих таблиць.

VІ. Застосування учнями знань в стандартних умовах. Під час даного етапу використовується письмове розв’язання задач - обчислювальних, якісних чи пізнавальних завдань за готовими даними, сформульованими питаннями та відомими способами виконання дій.

VІІ. Застосування учнями знань в змінених (нестандартних) умовах. Виконання комплексних творчих письмових робіт, що потребують переносу засвоєних знань та способів виконання дій в нових умовах, виконання комплексних творчих практичних завдань.

Vііі. Збір виконаних завдань, їх перевірка, аналіз та оцінка.

ІХ. Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання.

Зразок плану-конспекту лекції з блочною структурою з теми: «Економічні цикли» в вищих навчальних закладах

І-ІІ рівня акредитації

Освітня мета: пояснити студентам сутність економічних циклів і відмінностей між різними їх видами. Розкрити зміст структури економічних циклів і пояснити основні ознаки кожної стадії цієї структури, їх взаємозалежність і взаємообумовленість. Пояснити суть економічної кризи, причини її виникнення і наслідки.

Виховна мета: виховати у студентів розуміння причин і наслідків циклічного розвитку економіки, зокрема в Україні.

Розвиваюча мета: розвинути у студентів вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між станом розвитку економіки і стадією економічного циклу, на якій знаходиться країна; розвинути вміння аналізувати прослуханий матеріал і робити висновки.

Форма заняття: лекція.

Тип заняття: лекція з блочною структурою.

Методи навчання: словесні (лекція); наочні (ілюстрація); репродуктивні і проблемно-пошукові; контролю (тестовий безмашинний контроль);

Дидактичне забезпечення:

1. Макконелл К. Економикс / К. Макконелл, С. Брю. - М.: Владос, 2004.

2. Мочерний А. Т. Основи економічних знань / Мочерний А. Т.. - К.: Либідь, 1994.

3. Основи економічної теорії /[за ред. Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко]. – К.: Вища школа – «Знання», 1997.

Структура заняття:

І. Організаційний момент;

ІІ. Нульовий блок;

ІІІ. Інформаційний блок;

IV. Розширюючий блок;

V. Проблемний блок;

VI. Синтезуючий (узагальнюючий) блок;

VII. Блок контролю.