56. Метод мозкового штурму: сутність та методика проведення

В основі методу лежить створення ймовірностних ситуацій, які активізують асоціативні здібності людини. Даний метод сприяє розвитку динамічності розумових процесів, спроможності абстрагуватися від об'єктивних умов і існуючих обмежень, формує уміння зосередитись на якійсь вузькій актуальній меті тощо. Використання методу «мозкового штурму» в навчальному процесі дозволяє вирішити наступні завдання: • творче засвоєння тими, хто навчається, навчального матеріалу; • зв'язок теоретичних знань з практикою; • активізація навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається; • формування здібності концентрувати увагу та мислиневі зусилля на рішенні актуальної задачі.

У загальному виді процедура «мозкової атаки» складається із таких етапів: 1.Формулювання проблеми, що потрібно вирішити; видача студентам правил поводження і пошуку рішення в ході «мозкової атаки». 2. Формування декількох робочих груп по троє-п'ятеро чоловік, експертної групи, що відповідно до розроблених критеріїв і оцінювання, відбирає кращі ідеї. 3. Після невеличкої розминки починається «штурм» запропонованої проблеми. Генерування ідей починається одночасно у всіх групах. Експерт, який закріплений до кожної групи, фіксує на папері висунуті ідеї (час до 20 хвилин). Деякі викладачі відмічають, що у них на занятті за 15-20 хвилин фіксується від 60 до 100 пропозицій. 4. Оцінка і відбір кращих ідей експертами. 5. Повідомлення про результати «мозкової атаки». Підведення результатів роботи кожної групи, обґрунтування кращих ідей і їх захисту.

Даний метод є ефективним для продукування нових ідей, розвитку творчого мислення, звільнення від стереотипів, традицій і стандартів. Розв'язання педагогічних задач методом мозкової є ефективним шляхом формування у студентів уміння взаємодіяти в колективі.

Даний метод можливо застосовувати як в вищих навчальних закладах так і в старших класах загальноосвітніх закладів при вивченні економіки.

57. Методика і організація проведення ділової гри

Ділова гра - це в певному розумінні репетиція виробничої або суспільної діяльності людини. Вона дає можливість програти практично будь-яку конкретну ситуацію, а рольова гра навіть програти в «лицях», що дозволяє краще зрозуміти психологію людей, стати на їхнє місце, зрозуміти, що ними керує в той або в інший момент реальної події. Специфічною особливістю ділової гри, як методу навчання, є її принципово груповий, колективний характер. Різновидом ділової гри є рольова гра. Суттєва відмінність рольової гри від ділової - це обов'язковий розподіл за ролями. Рольова гра розвиває в студентів аналітичні здібності, виробляє уміння застосовувати в комплексі набуті знання з питань виконавчо-мовленнєвої діяльності.

Рольова гра проводиться в три етапи: підготовчий, ігровий і заключний.

На підготовчому етапі викладач займається теоретичною підготовкою студентів, підготовкою атрибутів, розстановкою учасників гри, їхнім інструктажем; на ігровому етапі - наданням студентам додаткової інформації, контролем часу; на заключному етапі - обговоренням результатів, оцінкою діяльності учасників гри, підведенням результатів змагання, після ігровим анкетуванням.

Студент на підготовчому етапі здійснює теоретичну підготовку, вивчає інструкції, вибирає свою роль; на ігровому етапі - займається аналізом вихідного стану системи, розробкою плану роботи, формує, оцінює і відбирає варіанти рішення задачі, імітує процес реалізації прийнятого рішення, складає звіт тощо; на заключному етапі - бере участь у обговоренні результатів, розробляє пропозиції з удосконалення гри.

Використання ділових та рольових ігор при вивченні економічних дисциплін є одним із сучасних методів активізації роботи студентів, підвищення ступеня засвоєння матеріалу, інтенсифікації всього навчального процесу. Ділові і рольові ігри, імітуючи конкретну реальність, зв'язок і залежності між різноманітними процесами і явищами, дозволяють прищепити студентам навички аналізу, оцінки дослідження економічних процесів; навчить їх приймати господарські рішення в конкретних ситуаціях у всіх сферах виробництва; виробити в них уміння усвідомлювати результати прийнятих рішень в залежності від результату попередніх рішень.