25. Форми організації економічного навчання та організаційні форми навчання

Відповідно до навчання, форма - це спеціальна конструкція процесу навчання. Характер цієї конструкції зумовлений змістом процесу навчання, методами, прийомами, засобами, видами діяльності учнів. Ця конструкція навчання вважає Чередов І.М., являє собою внутрішню організацію змісту, яким в реальній педагогічній дійсності виступає процес взаємодії, спілкування вчителя з учнями при роботі над визначеним учбовим матеріалом.П. І. Підкасистий форму навчання розуміє як конструкцію відрізків, циклів процесу навчання, які реалізуються в сполученні керуючою діяльністю вчителя та керованою учбовою діяльністю учнів по засвоєнню визначеного змісту учбового матеріалу та засвоєнню засобів діяльності. Представляючи собою зовнішній вигляд, зовнішній обрис відрізків – циклів навчання, форма відображає систему їх стійких зв’язків і зв’язків компонентів усередині кожного циклу і як дидактична категорія означає зовнішню сторону організації навчального процесу, яка пов’язана з кількістю тих, хто навчається, часом і місцем навчання, а також порядком його здійснення. Отже, ми маємо два визначення – зовнішня та внутрішня конструкція. Тобто, можемо сказати, що в процесі навчання відбувається поєднання внутрішньої та зовнішньої конструкції.

В першій своїй різниці «форма навчання» означає колективну, фронтальну та індивідуальну роботу учнів на уроці (внутрішня конструкція, внутрішня організація навчання), тобто, як буде відбуватися взаємодія вчителя/викладача – учня/студента . В цьому своєму значенні термін «форма навчання» різниться від терміну «форма організації навчання», який позначає який-небудь вид заняття - урок, предметний гурток і т.п. (зовнішня конструкція, зовнішня організація навчання), тобто. в якому вигляді буде проходити заняття В. Д’яченко пропонує вживати терміни «організаційна форма навчання» (індивідуальна, групова тощо) та «форма організації навчання» (урок, будь якого типу, лекція, семінар тощо).

Організаційна форма навчання - це структура спілкування між тими хто навчає та тими, хто навчається, тобто структура спілкування, яка використовується в навчальному процесі.

Якщо спілкування між людьми може здійснюватися безпосередньо та опосередковано, а навчання є приватним випадком спілкування між людьми, то і навчання може проходити безпосередньо та опосередковано.

Таким чином, ми маємо такі загальні організаційні форми навчання (за визначенням В. Д'яченко): 1. Якщо вчитель навчає одного учня, то спілкування вчителя та учня будується як парне. Таке навчання серед педагогів прийнято називати індивідуальним. В парі можуть займатися один з одним також і учні. 2. Якщо вчитель одночасно навчає цілу групу учнів, то спілкування в класі має групову форму. Таку організаційну форму навчальної роботи прийнято називати загальнокласною, або фронтальною. 3. Якщо навчання здійснюється як спілкування в динамічних парах, тобто відбувається як діалогічне сполучення між всіма учасниками навчального процесу, то ми маємо принципово нову організаційну форму навчання (колективне навчання) або ДС - діалогічне сполучення (робота учнів в парах змінного складу). 4. Опосередковане навчання здійснюється головним чином через письмову мову, і, тому як при цьому навчанні особистого контакту між людьми немає, такі учбові заняття проходять звичайно як індивідуально-відокремлені. В педагогічній літературі така відокремлена навчальна робота учня частіше всього називалася самостійною роботою (але питання це спірне).