112. Зобов’язання, що виникають з вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.

Вчинення дій в майнових інтересах особи без її доручення – це таке недоговірне зобов’язання, яке виникає на підставі здійснюваних однією особою (гестором) юридичних та/або фактичних дій в умовах небезпеки настання невигідних майнових наслідків і неможливості отримати згоду заінтересованої особи (домінуса), для її вигоди і яке полягає в обов’язку останнього відшкодувати понесені витрати.

Умови: 1) дії в інтересах іншої особи вчиняються без її доручення; 2) наявність небезпеки настання невигідних майнових наслідків; 3) дії повинні бути спрямовані на отримання вигоди заінтересованою особою; 4) неможливість отримати згоду заінтересованої особи; 5) особа, яка діє в чужих інтересах усвідомлює, на що спрямовані її дії. Предмет – як фактичні, так і юридичні дії, обмежені сферою майнових інтересів заінтересованої особи. Зміст – права та обов’язки гестора і домінуса.

Сторони: гестор і домінус, як ФО так і ЮО. Гестор зобов’язаний: при першій нагоді повідомити домінуса про свої дії, якщо не має можливості повідомити, зобов’язаний вжити усіх залежних від нього заходів щодо попередження, усунення, зменшення невигідних майнових наслідків, взяти на себе всі обов’язки, пов’язані із вчиненням цих дій, після вчинення дій – надати звіт і передати все, що при цьому було одержано. Права: без доручення вчиняти дії, спрямовані на попередження, усунення або зменшення збитку майновим інтересам домінуса; вимагати від домінуса відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії. Домінус зобов’язаний: відшкодувати фактично зроблені витрати, якщо вони виправдані обставинами, за яких були вчинені дії. Під фактично зробленими витрататми розуміються такі витрати, без яких майнові інтереси домінуса зазнали б шкоди. Ці витрати повинні бути необхідними, доцільними та здійснюватися навмисно на користь іншої особи. Права: вимагати надання гестором звіту про вчинені дії; вимагати від гестора передачі всього, що ним було одержано при здійсненні дій на користь домінуса.

113. Зобов’язання, що виникають з рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.

Шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров’я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою у повному обсязі. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується державою в повному обсязі. Шкода, завдана майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується власником (володільцем) цього майна з урахуванням його матеріального становища. Шкода відшкодовується з урахуванням майнового становища власника (володільця) майна, якому завдана шкода. Розмір відшкодування шкоди не може перевищувати вартості майна, яке рятувалося.

Зобов’язання з рятування здоров’я та життя ФО – таке недоговірне зобов’язання, яке виникає із односторонньої правомірної дії рятувальника, спрямованої на відвернення реальної загрози здоров’ю та життю іншої особи, і полягає у відшкодуванні державою у повному обсязі шкоди, зазнаної рятувальником. Умови виникнення зобов’язання: 1) існування реальної загрози для життя та здоров’я ФО; 2) відсутність у рятувальника відповідних повноважень вчиняти рятувальні дії стосовно інших осіб; 3) спрямованість дій на рятування здоров’я та життя іншої ФО; 4) наявність шкоди у рятувальника; 5) причинний зв’язок між діями, спрямованими на рятування і шкодою.

Зобов’язання з рятування майна умови: 1) наявність реальної загрози для майна іншої особи; 2) відсутність у рятувальника повноважень на рятування майна іншої особи; 3) спрямованість дій рятувальника саме на рятування майна іншої особи; 4) істотна цінність майна; 5) завдання рятувальнику шкоди, яка полягає в його каліцтві, іншому ушкодженні або смерті; 6) причинний зв’язок між діями і шкодою. Рятувальник – ФО, боржник – держава.

Зобов’язання по відшкодуванню шкоди, завданої майну рятувальника специфіка: 1) кредитор і боржник – ФО/ЮО; 2) урахування при визначенні розміру відшкодування шкоди майнового становища як рятувальника, так і власника; 3) обмеження розміру відшкодування вартістю майна, яке рятувалось. Умови виникнення: 1) наявність реальної загрози для майна іншої особи; 2) відсутність у рятувальника повноважень на рятування майна; 3) спрямованість дій рятувальника саме на рятування; 4) істотна цінність майна; 5) завдання рятувальнику майнової шкоди; 6) причинний зв’язок між діями рятувальника і завданою йому шкодою.Фізична особа, життю, здоров’ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.

У разі неусунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати: 1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози; 2) відшкодування завданої шкоди; 3) заборони діяльності, яка створює загрозу.

Шкода, завдана внаслідок неусунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, відшкодовується відповідно до цього Кодексу.