34. Цивільно-правова відповідальність (поняття, умови, форми та види).

Відповідальність є одним із засобів впливу на учасників цивільно-правових відносин, який визначається межами дозволеної та необхідної їх поведінки.

ЦПВ – це застосування до правопорушника у випадку здійснення ним протиправних дій або бездіяльності передбачених договором чи законом заходів державного примусу у вигляді додаткових цивільно-правових обов’язків майнового характеру (санкцій).

Ознаки ЦПВ: державний примус, суспільний осуд, негативні наслідки для правопорушника. Державний примус полягає у реальному впливі на особу-правопорушника, і якій здійснюється уповноваженими органами, насамперед судом. Державний примус полягає також у можливості примусового застосування заходів впливу. Суспільний осуд протиправної поведінки учасника цивільних правовідносин виражається у констатації факту вчинення правопорушення. Результатом застосування ЦПВ завжди є покладання на правопорушника негативних наслідків. Саме їх несприятливість, невигідність стимулюють учасників до належної поведінки. Специфічні ознаки ЦПВ: її майновий характер; додатковість обтяження; відповідальність юридично рівних суб’єктів один перед одним; компенсаційний характер. Функції: регулятивна, охоронна, превентивна, компенсаційна, виховна, стимулююча.

Під формою цивільно-правової відповідальності розуміють форму вираження додаткових обтяжень, що покладаються на правопорушника.

Відповідальність може настати у таких формах: відшкодування збитків; сплати неустойки; втрати завдатку; конфіскації майна; примусового виконання обов’язку; втрати суб’єктивного цивільного права тощо. Поширеною формою є відшкодування збитків. Обов'язок боржника відшкодувати збитки має загальний характер і є чинним в усіх випадках, якщо законом або договором Не передбачено іншого. Інші форми цивільно-правової відповідальності застосовуються тільки тоді, коли це передбачено законом чи угодою. Форму цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків називають загальною формою цивільно-правової відповідальності, всі інші форми – спеціальними формами.

Види ЦПВ: 1) Залежно від підстав виникнення ЦП та О – договірна та не договірна. Договірна відпов-ть – це відповідальність за порушення існуючого між сторонами договірного зобов’язання, що становить додатковий до основного, вже існуючого, юридичний обов’язок. Недоговірна відпов-ть – це відповідальність за порушення ЦП та О, що виникають не з договору, а з інших підстав (юридичних фактів). 2) Залежно від розміру – повна, обмежена, кратна (збільшена). Повна – є відшкодування шкоди, завданої правопорушенням у еквівалентному розмірі (включає компенсацію моральної шкоди, сплату неустойки. Обмежена – встановлення меж розміру збитків, які підлягають відшкодуванню. Вона може встановлюватись законом, договором або рішенням суду. Кратна – це обов’язок сплати збитків у більшому розмірі, ніж розмір завданої шкоди. 3) При множинності суб’єктного складу у разі порушення зобов’язання має місце часткова або солідарна відпов-ть. За загальним правилом відпов-ть спів боржників перед кредитором є частковою, тобто окрема відпов-ть кожного з них у певній частині, визначеній договором або законом. Солідарна – ґрунтується на принципі «один за всіх», що означає її нероздільність між солідарними боржниками. Субсидіарна від-ть – почергова відповідальність. Від-ть у порядку регресу – має місце при виконанні солідарного обов’язку одним співборжником

Умови: загальні та спеціальні. Загальні – є типовими для більшості цивільних правопорушень та їх наявність є достатньою для виникнення цив.-правової відповідальності. Різноманітність цивільних правовідносин призводить до різного характеру їх порушення. Така неоднорідність правопорушень обумовлює існування і можливість застосування спеціальних умов ЦПВ. Загальні: позитивні та негативні. Позитивні – ті, наявність яких доводиться заінтересованою особою (шкода, причинний зв’язок). Негативні – відсутність яких доводиться заінтересованою особою для запобігання настанню ЦПВ (протиправність діяння та вина). Спеціальні – є додатковими до загальних.